Андреа Єйгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андреа Джегер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа Єйгер
ГромадянствоСША США
Місце проживанняСанта-Роза-Біч, Флорида, США
Дата народження4 червня 1965(1965-06-04)[1] (59 років)
Місце народженняЧикаго[1]
Зріст168 см
Початок кар'єри1980
Завершення кар'єри1985
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD1 379 065

Одиночний розряд

Матчів в/п260–85
Титулів10
Найвища позиція2 (17 серпня 1981)
Мейджори
АвстраліяПФ (1982)
Ролан ГарросФ (1982)
ВімблдонФ (1983)
СШАПФ (1980, 1982)

Парний розряд

Матчів в/п47–38
Титулів4
Мейджори
Австралія3к (1981, 1982)
Ролан ГарросЧФ (1982)
Вімблдон3к (1981)
СШАПФ (1980)
Інші парні турніри
Мікст
Ролан ГарросП (1981)
Вімблдон1к (1980, 1983)
Востаннє картку оновлено: тенісистка завершила кар'єру

Андреа Єйгер (англ. Andrea Jaeger, /ˈjeɪɡər/) — американська тенісистка початку 1980-х років, фіналістка турнірів Великого шолома, чемпіонка Ролан-Гарросу в міксті, юна зірка, тенісна кар'єра якої припинилася в 19 років через травму, після тенісу — філантропістка, християнська черниця.

Єйгер мала дуже яскраву юніорську кар'єру, а у 1980-му (у віці 15 років 19 днів) вона вже була серед сіяних тенісисток на Вімблдоні[2]. Це досягнення перевершила 1990 року Дженніфер Капріаті. на тому турнірі вона завдала поразки колишній чемпіонці Вірджинії Вейд і стала наймолодшою чвертьфіналісткою в історії[3]. Того ж року вона стала наймолодшою півфіналісткою Відкритого чемпіонату США в історії.

На Відкритому чемпіонаті Франції 1982 року Єйгер перемогла Кріс Еверт у півфіналі, але програла Мартіні Навратіловій фінальну гру. Далі того ж року вона добиралася до півфіналу Відкритого чемпіонату США та Австралії, але програвала Кріс Еверт. На Вімблдоні 1983 року Єйгер перемогла 6-1, 6-1 шестиразову чемпіонку Біллі Джин Кінг, яка після цієї нищівної поразки припинила грати в одиночному розряді. У фіналі Єйгер знову поступилася Навратіловій.

Єйгер підіймалася у рейтингу до другого місця і в інтерв'ю 2003 року стверджувала, що не хотіла бути першою, тому іноді навмисне зливала матчі[4][5].

Кар'єру теністистки 1985 року обірвала серйозна травма плеча. Ще за часів успіхів на корті Андреа стала відвідувати хворих у лікарнях, і побачила в травмі нагоду до духовного пробудження. Вона поступила в коледж і отримала диплом із теології. Після цього вона стала займатися різноманітною філантропічною діяльністю, а 2006 року постриглася в черниці. Опра Вінфрі описала її як суперзірку, що стала супергероїнею[6].

Статистика

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 2 фінали

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 1982 French Open Ґрунт США Мартіна Навратілова 6–7(6–8), 1–6
Поразка 1983 Wimbledon Трава США Мартіна Навратілова 0–6, 3–6

Мікст: 1 титул

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Перемога 1981 French Open Ґрунт США Джиммі Аріас Нідерланди Бетті Стеве
США Фред Макнейр
7–6, 6–4

Фінали підсумкових турнірів року

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 фінал

[ред. | ред. код]
Результат Рік Місце Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 1981 Нью-Йорк Килим (зала) США Мартіна Навратілова 3–6, 6–7(3–7)

Фінали турнірів WTA

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 36 (10 титулів)

[ред. | ред. код]
Результат Дата Турнір Поверхня Супротивниці Рахунок
Перемога 1. 14 січня 1980 Лас-Вегас Хард (i) США Барбара Поттер 7–6, 4–6, 6–1
Поразка 1. 31 березня 1980 Едмонд[fr] Ґрунт Чехословаччина Регіна Маршикова 2–6, 2–6
Перемога 2. 2 червня 1980 Бекенгем Трава Велика Британія Джо Дьюрі 6–0, 6–1
Поразка 2. 4 серпня 1980 Індіанаполіс Ґрунт США Кріс Еверт-Ллойд 4–6, 3–6
Поразка 3. 18 серпня 1980 Мава Хард Чехословаччина Гана Мандлікова 7–6(7–0), 2–6, 2–6
Перемога 3. 15 вересня 1980 Лас-Вегас[fr] Хард (i) Чехословаччина Гана Мандлікова 7–5, 4–6, 6–3
Поразка 4. 13 жовтня 1980 Дірфілд-Біч Хард США Кріс Еверт-Ллойд 4–6, 1–6
Перемога 4. 10 листопада 1980 Тампа Хард США Трейсі Остін w/o
Поразка 5. 7 січня 1981 Лендовер Килим (i) США Трейсі Остін 2–6, 2–6
Перемога 5. 12 січня 1981 Канзас-Сіті Килим (i) Чехословаччина Мартіна Навратілова 3–6, 6–3, 7–5
Перемога 6. 9 лютого 1981 Окленд Килим (i) Велика Британія Вірджинія Вейд 6–3, 6–1
Поразка 6. 2 березня 1981 Лос-Аджелес Килим (i) Чехословаччина Мартіна Навратілова 4–6, 0–6
Поразка 7. 22 березня 1981 Чемпіонат Ейвон Килим (i) США Мартіна Навратілова 3–6, 6–7(3–7)
Поразка 8. 27 квітня 1981 Орландо Ґрунт США Мартіна Навратілова 5–7, 3–6
Поразка 9. 15 червня 1981 Істборн Трава США Трейсі Остін 3–6, 4–6
Перемога 7. 3 серпня 1981 Індіанаполіс Ґрунт Румунія Віргінія Рузічі 6–1, 6–0
Поразка 10. 12 жовтня 1981 Дірфілд-Біч Хард США Кріс Еверт-Ллойд 6–4, 3–6, 0–6
Поразка 11. 16 листопада 1981 Перт Трава США Пем Шрайвер 1–6, 6–7
Поразка 12. 18 січня 1982 Сієтл Килим (i) США Мартіна Навратілова 2–6, 0–6
Перемога 8. 1 лютого 1982 Детройт Килим (i) Югославія Міма Яушовець 2–6, 6–4, 6–2
Перемога 9. 22 лютого 1982 Окленд Килим (i) США Кріс Еверт-Ллойд 7–6(7–5), 6–4
Поразка 13. 3 квітня 1982 Пам-Біч-Гарденс Ґрунт США Кріс Еверт-Ллойд 1–6, 5–7
Поразка 14. 5 квітня 1982 Гілтон-Гед-Айленд Ґрунт США Мартіна Навратілова 4–6, 2–6
Поразка 15. 19 квітня 1982 Амелія-Айленд Ґрунт США Кріс Еверт-Ллойд 3–6, 1–6
Поразка 16. 24 травня 1982 French Open Ґрунт США Мартіна Навратілова 6–7(6–8), 1–6
Поразка 17. 15 серпня 1982 Монреаль Хард США Мартіна Навратілова 3–6, 5–7
Поразка 18. 4 жовтня 1982 Дірфілд-Біч Хард США Кріс Еверт-Ллойд 1–6, 1–6
Поразка 19. 11 жовтня 1982 Тампа Хард США Кріс Еверт-Ллойд 6–3, 1–6, 4–6
Поразка 20. 15 листопада 1982 Токіо Килим (i) США Кріс Еверт-Ллойд 3-6, 2-6
Перемога 10. 22 січня 1983 Марко-Айленд Ґрунт Чехословаччина Гана Мандлікова 6–1, 6–3
Поразка 21. 30 січня 1983 Пам-Біч-Айленд Ґрунт США Кріс Еверт-Ллойд 3–6, 3–6
Поразка 22. 14 лютого 1983 Чикаго Килим (i) США Мартіна Навратілова 3–6, 2–6
Поразка 23. 18 квітня 1983 Орландо Ґрунт США Мартіна Навратілова 1–6, 5–7
Поразка 24. 20 червня 1983 Wimbledon Трава США Мартіна Навратілова 0–6, 3–6
Поразка 25. 18 вересня 1983 Токіо Килим (i) США Лайза Бондер 2–6, 7–5, 1–6
Поразка 26. 30 квітня 1984 Йоганнесбург Хард (i) США Кріс Еверт-Ллойд 3–6, 0–6

Пари : 6 (4 титули)

[ред. | ред. код]
Результат Дата Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Перемога 1. 11 серпня 1980 Торонто Хард Чехословаччина Регіна Маршикова США Енн Кійомура
США Бетсі Нагельсен
6–1, 6–3
Перемога 2. 13 жовтня 1980 Дірфілд-Біч Хард Чехословаччина Регіна Маршикова Чехословаччина Мартіна Навратілова
США Кенді Рейнольдс
1–6, 6–1, 6–2
Перемога 3. 22 січня 1983 Марко-Айленд Ґрунт США Мері-Лу П'ятек США Розі Казалс
Австралія Венді Тернбулл
7–5, 6–4
Поразка 1. 4 квітня 1983 Гілтон-Гед-Айленд Ґрунт США Пола Сміт США Мартіна Навратілова
США Кенді Рейнолдс
2–6, 3–6
Перемога 4. 15 серпня 1983 Торонто Хард Велика Британія Енн Гоббс ПАР Розалін Фербанк
США Кенді Рейнолдс
6–4, 5–7, 7–5
Поразка 2. 23 січня 1984 Марко-Айленд Ґрунт Велика Британія Енн Гоббс Чехословаччина Гана Мандлікова
Чехословаччина Гелена Сукова
6–3, 2–6, 2–6

Історія виступів у турнірах Великого шолома

[ред. | ред. код]
Турнір 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 Усп
Australian Open A A ЧФ ПФ A A A 0 / 2
French Open A ПФ Ф ПФ 0 / 6
Wimbledon A ЧФ Ф A A 0 / 4
US Open ПФ ПФ ЧФ A 0 / 6
Усп 0 / 1 0 / 3 0 / 4 0 / 4 0 / 3 0 / 1 0 / 2 0 / 18
Рейтинг на кінець року NR 7 4 3 3 42 NR

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 694. — ISBN 978-0-942257-70-0
  2. Tingay, Lance (1983). The Guinness Book of Tennis Facts & Feats. Enfield, Middlesex: Guinness Superlatives. с. 41. ISBN 0-85112-289-2.
  3. The Daily News – June 1980. Архів оригіналу за 8 травня 2006. Процитовано 19 липня 2018.
  4. Sister Andrea Jaeger «Tennis served fresh». Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 19 липня 2018.
  5. Barry McDermott (9 квітня 1984). Oh, were it ony the racket. Sports Illustrated. Т. 60, № 15. с. 34—44. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 19 липня 2018.
  6. Andrea Jaeger. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 19 липня 2018.