Бідзіля Андрош Яношевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бідзіля Андрош Яношович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрош Яношевич Бідзіля
Андрош Бідзіля на урочистій церемонії закладання першого каменю Собору Холмської Богоматері
Народження15 грудня 1942(1942-12-15) (81 рік)
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містах м.Луцьк
Найважливіші спорудиреконструкція Луцького залізничного вокзалу
Нагороди
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
Державна премія України в галузі науки і техніки

Бідзіля Андрош Яношевич (15 грудня 1942, Доробратово) — заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрош Яношевич Бідзіля народився 15 грудня 1942 року[1] в селі Доробратово, що нині в Іршавському районі Закарпатської області.

Впродовж 1959—1961 років навчався в технікумі. Відслуживши в армії, 1966 року вступив до Львівського політехнічного інституту.

З 1971 року, по завершенні навчання, живе в Луцьку.

Із 40 років праці в Українському державному науково-дослідному інституті проектування міст «Діпромісто» впродовж 24 років був директором Волинської філії.

1989 року удостоєний звання заслуженого архітектора України.

Нагороджений орденом Володимира Великого, більш, як півсотнею дипломів і подяк центральних і місцевих органів влади.

Лауреат премії «Данилова корона». Восьмиразовий переможець загальнонаціональної програми «Людина року» в різних номінаціях. Лауреат двох державних премій — Державної премії СРСР (радянських профспілок) і Державної премії України.

Читає курси «Основи містобудування» й «Основи садово-паркового мистецтва» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Родина

[ред. | ред. код]

У 1999 родилась онука Бідзіля Анна Андріївна. З 2016 року навчається у Польсько-Японській Академії, яка є найкращою на своєму курсі.

Здійснені проекти

[ред. | ред. код]
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Борцям за волю України, монумент-каплиця 2001 перед будівлею Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради на Київському майдані (композиційний центр) Пам'ятник-каплицю Борцям за волю України було споруджено в ході облаштування цілісного ансамблю майдану на початку 2000-х рр. (роботи тривають і наприкінці цього десятиріччя). Над проектом працювала група архітекторів та конструкторів на чолі з Андрошем Бідзілею.
Грушевському Михайлові 2002 у центрі майдану Грушевського (перед кінотеатром «Промінь») Пам'ятник Першому президенту України, вченому-історикові та громадському діячеві М. С. Грушевському було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — місцеві скульптор Ярослав Скакун та архітектор Андрош Бідзіля.
Жертвам московсько-кадебістських катів, монумент 2004 на вулиці Кафедральній 23 червня 1941 року під мурами Луцької фортеці НКВС-івці розстріляли близько чотирьох тисяч патріотів України. Монумент на честь жертв розстрілів московсько-кадебістських катів було відкрито 2004 року. Автор — архітектор Андрош Бідзіля. Монумент установлено з ініціативи Обласної Асоціації волинських незалежних письменників ім. Павла Чубинського, коштом Луцької міськради й родини Ничипоруків (Канада).
Шевченкові Тарасу 1995 перед центральним корпусом Волинського національного університету на проспекті Волі Пам'ятник великому українському поету і мислителю Т. Г. Шевченку було урочисто відкрито в 181-у річницю дня народження великого українця — 9 березня 1995 року. Автори пам'ятника — скульптор Едгар Кунцевич та архітектори Олег Стукалов і Андрош Бідзіля. Монумент споруджено на пожертви громадян.

Ще не втілені проекти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вулиці і майдани Луцька-2005" — Пясецький В., Мандзюк Ф. Вулиці і майдани Луцька. Історико-краєзнавчий довідник., Луцьк: Видавництво обласної друкарні., 2005 ISBN 966-361-050-6