Капустинський Олександр Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Олександр Капустинський
Олександр Осипович Капустинський
Народився16 серпня 1860(1860-08-16)
м. Садгора, нині в межах Чернівців
Помер10 травня 1939(1939-05-10) (78 років)
с. Кудринці, нині Борщівський район
ГромадянствоЗУНР ЗУНР
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященик, громадсько-політичний та освітній діяч
Відомий завдякигімназія товариства «Рідна школа» у Борщові
Посадавіце-маршалок Борщівської повітової ради
КонфесіяУГКЦ

о. Олександр Осипович Капустинський (16 серпня 1860, Садгора, нині в межах Чернівців — 10 травня 1939,[1] Кудринці, нині Борщівський район) — український греко-католицький священник, громадсько-політичний та освітній діяч.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1860 року в місті Садгора (нині в межах Чернівців, Україна).

Закінчив гімназію в Чернівцях. Навчався на правничому факультеті Чернівецького університету, у Львівській духовній семінарії.

Висвячений 1886 року. Був парохом містечка Мельниця (нині — смт Мельниця-Подільська Чортківського району) від 1905 року. Кудринецький декан УГКЦ, почесний крилошанин і радник Станиславівської консисторії. У 1913–1914 роках посол Галицького крайового сейму від Української національно-демократичної партії (округ Борщів, діяв в Українському соймовому клубі, обраний від IV курії[2]).

У час існування Української Держави — ЗУНР — став делегатом її Української Національної Ради як сеймовий посол[3]. Брав активну участь у встановленні влади ЗУНР у Чорткові разом із М. Мельником.[4] Разом з УГА перейшов за р. Збруч, служив греко-католицьким священником у Кам'янці-Подільському.

У 1920–1930 роках — член виділів товариства «Народний дім» та шкільної ради повіту, віце-маршалок Борщівської повітової ради. За його ініціативи та сприяння спорудили будівлю та відкрили гімназію товариства «Рідна школа» в Борщеві.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мельниця-Подільська. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 114–115.
  3. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір»,, 1995. — іл. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  4. Там само. — С. 39.

Джерела

[ред. | ред. код]