Севастопольський цвинтар
Севастопольський цвинтар | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
48°26′49″ пн. ш. 35°03′40″ сх. д.H G O | |
Країна | ![]() |
Розташування | Дніпро |
Відкрито | 19 століття (вперше згадано:19 століття) |
Стан | парк |
![]() | |
Севастопольський цвинтар — історичний цвинтар у Табірній (рос. Лагерная) частині Нагірного району міста Дніпро. Цвинтар названо Севастопольським за основною масою поховань, здійснених у часи Кримської війни у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря — Севастопольський парк.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F.jpg/220px-%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F.jpg)
Цвинтар розташовувався між вулицями Севастопольською і Сімферопольською та налічував близько 5-6 тисяч військових поховань періоду Кримської війни 1853—1856 років.
1863 року тут була закладена каплиця, яку на прохання сина імператора Олександра II Миколи Олександровича, того ж року почали перебудовувати на собор Лазаря Чотириденного. Цвинтар був елітарним місцем поховання відомих людей Катеринослава.
Лазарівський собор був закритий більшовиками у 1930-х роках і зруйнований після постанови Дніпропетровського міськвиконкому про закриття цвинтаря 1949 року. За переказами храм безуспішно намагалися зруйнувати декілька разів і наостанок було вирішено засипати будівлю курганом, а нагорі кургану встановити монумент з білого Інкерманського каменю на честь Оборона Севастополя 1854—1855 років. Разом з собором були знищені й поховання навколо нього. Відкриття парку з монументом, тріумфальною аркою та алеєю героїв присвятили 100-літтю оборони Севастополя.
Існує проєкт відбудови собору. У 1990-х роках зруйнувалася тріумфальна арка у парку, яку демонтували у березні 1998 року.
- Андріан Кащенко — український письменник.
- Олександр Поль — дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець, меценат.
- Іван Манжура — український поет, етнограф.
- Ганна Валуєва-Мунт — російська письменниця.
![]() |
У Вікіпедії є проєкт «Український некрополь» |
- Максим Кавун Гений места. Парки. Часть VII. Полузабытый пантеон (рос.)
- Площадь вокруг Севастопольского кладбища (рос.)