Софі Лорен

Софія Лорен
італ. Sophia Loren
Ім'я при народженні	Софія Віллані Шіколоне італ. Sofia Villani Scicolone
Інші імена	Софія Ладзаро італ. Sofia Lazzaro Софія Шіколоне італ. Sofia Scicolone
Народилася	20 вересня 1934(1934-09-20)[…] (89 років) Рим, Королівство Італія
Громадянство	Італія  Франція
Діяльність	акторка, модель, співачка, автобіографка, учасниця конкурсу краси, кіноакторка, акторка озвучення
Alma mater	Школа Жанін Мануельd
Роки діяльності	1950—дотепер (як кіноакторка)
Чоловік	Карло Понті (1957—1962), (1966—2007) (до смерті Понті)
Діти	Карло Понті молодший, Едуардо Понті
Батьки	Riccardo Scicoloned Romilda Villanid
Брати / сестри	Anna Maria Villani Scicoloned
IMDb	nm0000047
Автограф
Нагороди та премії
«Оскар» (1961 рік) «Оскар» за «багату пам'ятними ролями кар'єру, які додають постійного блиску нашому виду мистецтва» (1991 рік) BAFTA (1961 рік) приз Каннського кінофестивалю (1961 рік) приз Московського кінофестивалю (1964 рік)
Софія Лорен у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Софія Віллані Шіколоне (італ. Sofia Villani Scicolone [soˈfiːa vilˈlaːni ʃʃikoˈloːne]; 20 вересня 1934(19340920), Рим), пізніше Софі Лоре́н (італ. Sophia Loren [soˈfiːa ˈlɔːren] — італійська акторка, модель, співачка, автобіографка. Найвідомішу роль у кар'єрі зіграла у стрічці режисера Вітторіо де Сіка «Чочара» (1960). За неї була визнана найкращою акторкою на Каннському кінофестивалі, отримала «Оскар» та безліч інших міжнародних кінонагород.

Біографія

Софія Віллані Шіколоне народилася 20 вересня 1934 року в Римі позашлюбною дитиною акторки.

Жила в злиднях у бідній частині Неаполя. Згадує ті роки: «Коли під час зйомок у фільмі в одній зі сцен потрібно було засмутитися, то мені достатньо було згадати про дитинство. Багато років ми їли лише юшку та 100 грамів хліба на день. У мене ніколи не було плаща і могла вважати за щастя, коли якоїсь зими діставала черевики. У 9 років сирени, що попереджали про авіабомбардування, викликали у мене страшенний головний біль. Тоді ми часто ходили ночувати у залізничний тунель, щоб врятуватися від бомбардувань. Голодували. Навіть у перші роки своєї кар'єри в кіно я звикла засинати зі шматочком хліба в руках, бо хотіла мати впевненість, що коли прокинуся, то матиму той хліб при собі».

Мати, попри важке дитинство, зуміла розбудити та розвинути в ній рішучість і великі амбіції. Вона хотіла, щоб Софія досягла того, що не вдалося їй. Вперше Софія стартувала у конкурсі краси в 14 років і здобула титул «Принцеси морів». Після цього мати забрала її до Рима. Саме там вони обидві знялися 1951 року статистками у фільмі «Quo Vadis».

Коли Софії було 15 років, 40-річний продюсер Карло Понті став її менеджером. В італійській пресі з'явилися обурені коментарі «спокусник неповнолітніх». Понті розлучився з дружиною у Мексиці, бо італійські закони тоді не дозволяли розлучень. Вони побралися 1957 року, коли їй було 23, але в Італії Понті звинуватили у двоєженстві. 1962 року шлюб між Понті та Лорен таки анульовано в Італії. Ще через чотири роки обоє здали італійські паспорти, прийняли громадянство Франції й нарешті одружилися легально. Пізніше була закохана у Кері Гранта, але вибрала родину.

Переживші кілька викиднів, Лорен отримала запевнення лікарів, що вона не зможе доносити вагітність. Народивши в 35 років, пролежала в ліжку 6 місяців. Дуже важко проходила і друга вагітність. У сім'ї Софії Лорен та Карла Понті двоє синів: Карло Понті молодший, диригент, та Едоардо, кінорежисер.

Подружжя Понті залишили Італію ще 1980 року. Софія Лорен живе зараз між США, де ростуть її сини і де має ранчо «1000 дубів» під Лос-Анджелесом, та Женевою, де має будинок, наповнений антикваріатом, перськими килимами і порцеляною.

Кар'єра

Софія Лорен брала участь у різноманітних конкурсах краси. На конкурсі «Міс Італія» здобула титул «Міс елегантності». На одному з конкурсів членом журі був кінопродюсер Карло Понті. 14-річна Софія підписала з Понті контракт, він змінив її прізвище на Лорен і зайнявся її кар'єрою.

1954 року Софі Лорен вже була зіркою, боролася за пальму лідерства з самою Джиною Лоллобриджидою. Таке суперництво не сприяло дружбі між двома зірками італійського кіно.

Ще в 1950-х Софія Лорен почала з'являтися в американських фільмах, що знімалися в Європі. Понті вирішив, що настав час завоювати Америку. 1958 року акторка поїхала до Голлівуду. Її появі передувала велетенська рекламна кампанія — Лорен мала стати за океаном новою богинею сексу. Але американці не оцінили її і швидко звульгаризували. За роль у «Чорній орхідеї» вона, проте, отримала акторську нагороду на кінофестивалі у Венеції.

1962 року повернулася до Італії і виконала свої найкращі ролі. У фільмі «Мати і донька» режисера Вітторіо де Сіка створила трагічний портрет матері в розшарпаній війною Італії. Ця роль принесла їй нагороду Каннського кінофестивалю та американський «Оскар». Потім грала в італійських, англійських, американських стрічках. В італійських фільмах вона творила великі ролі, а в американському кіно більш комерційні. Серед улюблених режисерів, з якими вона співпрацювала, відзначає де Сіку, Джорджа К'юкора, Чарлі Чапліна, Етторе Сколу, Ліну Вертмюллер, Алессандро Блазетті.

Софі Лорен у 1986 році

Зірка світового кіно дуже неохоче дає інтерв'ю. Найбільше вона розмовляла з журналістами на початку 1990-х, коли отримала другого «Оскара» за життєвий внесок у кіно. Виходить з тіні лише щоб рекламувати нові фільми.

Улітку 2014 після появи Софії Лорен на показі мод Джорджо Армані у Парижі преса відреагувала «80? Не віримо!». Акторка відвідала захід у сукні з дорогоцінним камінням.

У 2016 році Софія Лорен стала обличчям нового аромату Dolce & Gabbana під назвою Dolce Rosa Excelsa.

Благодійність

Софія Лорен допомагає бідним дітям з бідного рибальського італійського селища. 1992 року, як амбасадорка доброї волі «ЮНІСЕФ», поїхала до Сомалі, щоб привернути увагу світової громадськості до сомалійських сиріт, до таборів біженців. Журналістам вона докоряла за те, що вони фотографують її, а не дітей.

Софія Лорен не боїться старості: «Ніколи, навіть коли була молодою, не вважала, що врода є єдиною річчю, яку я маю. Тому не боюся зморшок, мене не турбує старіння. Скоріше мене турбує світ, його майбутнє, хвороби, СНІД, занадто багато свободи, страх за дітей…».

Фільмографія

Софія Лорен у трейлері
«Five Miles to Midnight» (1962)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1950	ф	Серця над морем	Cuori sul mare
1950	ф	Голос	Il voto
1950	ф	Le sei mogli di Barbarlu
1951	ф	Io sono il Capataz
1951	ф	Milano Miliardaria
1951	ф	Кво вадіс	Quo vadis	Рабиня Лігії
1951	ф		Il mago per forza
1951	ф	Це був він, так! Так!	Era lui, si! Si!	Одаліска
1951	ф	Анна	Anna
1952	ф	Знак Зорро	II sogno di Zorro	Кончіта
1952	ф	Торгівля білими дівчатами	La tratta delle bianche	Ельвіра
1952	ф	Фаворитка	La favorita	Леонора
1952	ф		E' arrivato l'Accordatore
1953	ф	Жінка з Червоного моря	Africa sotto i mari	Барбара Лама
1953	ф	Один день в суді	Un giorno in pretura
1953	ф	Аїда	Aida	Аїда
1953	ф	Збираємося в галереї	Сі troviamo in galleria	Маріса
1953	ф	Нові часи	Tempi nostri
1954	ф	Дві ночі з Клеопатрою	Due notti con Cleopatra	Клеопатра
1953	ф	Неділя з добрими людьми	La domenica della buona gente	Інес
1954	ф	Нікчемність і шляхетність	Miseria e nobilita	Гемма
1954	ф	Неаполітанська карусель	Carosello napoletano	Сісіна
1954	ф	Золото Неаполя	L'oro di Napoli	Софія
1954	ф	Жінка з ріки	La donna del fiume	Нівес Монголіні
1954	ф	Аттіла, бич Божий	Attilla, fragello di Dio	Гонорія
1955	ф	Шкода, що ти каналья	Peccato che sia una canaglia	Ліна Строппіані
1955	ф	Знак Венери	II segno di Venere	Агнес Тірабассі
1955	ф	Прекрасна мельничиха	La bella mugnaia	Кармела
1955	ф	Хліб, любов і...	Pane, amore e…	Софія Кокоцца
1956	ф	Щастя бути жінкою	La fortuna di essere donna	Антонієтта Фалларі
1957	ф	Хлопчик на дельфіні	Boy on a Dolphin	Фаедра
1957	ф	Гордість і пристрасть	The Pride and the Passion	Хуана
1957	ф	Легенда втраченого	Legend of the Lost	Діта
1958	ф	Кохання під в'язами	Desire under the Elms	Анна Кебот
1958	ф	Ключ	The Key	Стелла
1958	ф	Чорна орхідея	The Black Orchid	Роуз Біанко
1958	ф	Дім на човні	Houseboat	Чинція Дзаккарді
1959	ф	Цей різновид жінки	That Kind of Woman	Кей/Катерина
1959	ф	Це розпочалося в Неаполі	It Started in Naples	Лючія Курчіо
1960	ф	Розпусниця у рожевих колготках	Heller in Pink Tights	Анджела Россіні
1960	ф	Олімпія	Olympia
1960	ф	Мільйонерка	The Millionairess	Епіфанія Парерга
1960	ф	Дихання скандалу	A Breath of Scandal	Принцеса Олімпія
1960	ф	Чочара	La ciociara	Чезира
1961	ф	Ель Сід	El Cid	Хімена
1961	ф	Мадам у сум'ятті	Madam sans Gene	Катрін Юшбер
1961	ф	Боккаччо-70	Boccaccio 70	Зоя
1962	ф	Ув'язнені Альтони	І sequestrati di Altona	Джоанна
1962	ф	Третій вимір	La troisieme dimension
1963	ф	Вчора, сьогодні, завтра	Ieri, oggi, domani	Аделіна, Анна Мольтені, Мара
1964	ф	Падіння Римської імперії	The Fall of the Roman Empire	Луцилла
1964	ф	Шлюб по-італійськи	Matrimonio all'italiana	Філумена Мартурано
1965	ф	Операція „Арбалет“	Operation Crossbow	Нора
1966	ф	Юдіф	Judith	Юдіф
1966	ф	Арабеска	Arabesque	Ясмін Азіз
1966	ф	Леді Л	Lady L
1967	ф	Одного разу...	C'era una volta
1967	ф	Графиня з Гонконга	A Countess from Hong Kong	Наташа Александрова
1967	ф	Ці примари	Questi fantasmi
1970	ф	Соняшники	І girasoli	Джованна
1970	ф	Дружина священника	La moglie del prete	Валерія Біллі
1971	ф	Пані Свобода	La mortadella	Маддалена Ціарапіццо
1972	ф	Біле, червоне і…	Bianco, rosso e…	сестра Джермана
1972	ф	Чоловік з Ламанчі	The Man of La Mancha	Альдонса/Дульсінея
1974	ф	Вердикт	Verdict	Тереза Леоні
1974	ф	Подорож	Il Viaggio	Адріана де Мауро
1974	ф	Лялечка гангстера	La puppa del gangster	Пупа (Лялечка)
1975	ф	Близька зустріч	Brief Encounter	Анна Джессон
1977	ф	Перевал Кассандри	Cassandra Crossing	Дженніфер Рісполі Чемберлен
1977	ф	Особливий день	Una giornata particolare	Антонієтта
1977	ф	Анджела	Angela	Анджела Кінкейд
1978	ф	Мідна ціль	Brass Target
1978	ф	Шіммі Лугано	Shimmy Lugano e tarantelle e vino
1979	ф	Помста	Fatto di sangue fra due uomini per causa di una vedova. Si sospettano mottivi politici
1979	ф	Сила вогню	Firepower
1984	ф	Аврора	Aurora	Аврора
1990	ф	Субота, неділя та понеділок	Sabato, domenica e lunedi	Роза Пріорі
1996	ф	Ще сварливіші старики	Grumpier Old Men	Марія Рагетті
2009	ф	Дев'ять	Nine	Мати Гвідо
2013	ф	Людський голос	La Voce Umana	фільм однієї акторки
2016	ф	Софі Лорен: наживо у ТСМ Turner Classic Movies	Sophia Loren: Live from the TCM Classic Film Festival	у ролі самої себе
2020	ф	Життя попереду	La vita davanti a sé	пані Роза

Посилання

• Офіційний сайт (offline)
• Софі Лорен на сайті IMDb (англ.)