Фаланга (військова справа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фаланга (стрій))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шумерська фалангоподібна формація. Фрагмент Стели шулік, 2460-і рр. до н. е. Сцена перемоги лугаля Лагашу Еанатума над Уммою.

Фаланга (дав.-гр. φάλαγξ) — тісно зімкнутий лінійний стрій піхоти для бою. Існувала в античні часи у Стародавній Греції, Македонії і Римі. Мала 8—16 рядів (рідше до 25), по фронту займала до 500 м (при ряді в 1000 воїнів).

Грецька фаланга

[ред. | ред. код]
Грецька фаланга.

Фаланга у Стародавній Греції була відома ще під час Троянської війни, на поч. ХІІ ст. до н. е. Опис фаланги в значенні щільно зімкнутої оборонної лінії зустрічається в «Іліаді» Гомера [1].

Остаточно оформилася в VI ст. до н. е. Складалася з важкоозброєної грецької піхоти — гоплітів. Фаланга як форма лінійного бойового строю зустрічається в усіх давньогрецьких державах до пізнього часу; її основними ознаками служили щільна будова рядів і довгі списи гоплітів — дорі[2].

Македонська фаланга

[ред. | ред. код]

Давньогрецький піхотний стрій був вдосконалений Філіпом ІІ Македонським. Він переозброїв гоплітів на сарисофорів, з сарисами — довгими списами, що замінили давньогрецькі дорі, включив до фаланги легку грецьку піхоту — пелтастів та важку македонську кавалерію — гетайрів. Велика македонська фаланга налічувала 16 384 сарисофорів, 8 192 пелтастів і 4 096 гетайрів.

Були встановлені підрозділи фаланги, основні з яких:

  • лохос (1 ряд з 16 сарисофорів),
  • синтагма (16 лохосів),
  • мала фаланга (16 синтагм).

Комбінації різних підрозділів фаланги дозволяли робити певний маневр. Бойовий стрій міг також бути різним — квадрат, уступ, кліщі. Основа дії фаланги — фронтальна атака сарисофорів. Тактично фаланга діяла як єдине ціле, володіла значною силою фронтального удару. Однак вона була непорушною, її ряди швидко розстроювались при русі.

Римська фаланга

[ред. | ред. код]

Існувала фаланга й у Стародавньому Римі в часи ранньої Римської республіки, до введення маніпулярного строю при Марку Фурію Каміллі наприкінці 4 століття до н. е. Застосування фаланги відновилося у пізній Римській імперії у війнах з варварами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гомер, «Іліада». Переклад Бориса Тена [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. Пісня VI, рядок 6; пісня XI, рядок 90; пісня XIX, рядок 158.
  2. Фаланга // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1902. — Т. XXXV. — С. 258—259. (рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]