Шовковиця
| Шовковиця | |
|---|---|
| |
| Шовковиця чорна (Morus nigra) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Шовковицеві (Moraceae) |
| Триба: | Moreae |
| Рід: | Шовковиця (Morus) L. |
| Species | |
|
See text. | |
 Вікісховище: Morus
| |
Шовковиця[1] (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі. Народні назви також тутове дерево, морва.
Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку окуліруванням. В насадженнях потрібно мати чоловічі і жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі і жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі і жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення.[2]
Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.
Дерева можуть бути однодомними або дводомними[3][4]. Будова плоду: до основи прикріплена група пучків з 4 соковитих «пелюсток», що закривають насіння. 2-4 см завдовжки, від червоного до темно-фіолетового або ж білого кольору, їстівні - у деяких видів солодкі.
Образ тутових дерев у китайській поезії з прадавніх часів, починаючи з пісні «В тутах» (кит. трад. 桑中) з давньокитайської «Книги пісень» (XI-VIII ст. до н. е.), містить натяк на любовне побачення[5].
Тутове дерево є культовою рослиною в азербайджанській і вірменській культурах. Особливе ставлення до нього у карабаських вірмен і азербайджанців. Вони здавна займалися садівництвом із розведенням тутових дерев. Тутове дерево використовувалося різноманітно і практично безвідходно. З його листя карабахці готували жовту фарбу, з кори - папір, лико, зі стовбура - бочки, теслярські інструменти, різні будматеріали, з тутових ягід - горілку, уварений сік дошаб, варення, компот, джем, оцет, чай. Про особливе ставлення карабахців до тутового дерева говорить прислів'я[6][7]:
У карабахця двоє дітей: син - тутове дерево, дочка - виноградна лоза
_Morus_australis_-%E6%AF%94%E5%88%A9%E6%99%82_Ghent_University_Botanical_Garden,_Belgium-_(9261991594).jpg)
.jpg)
_5201.jpg)
Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають шовковиця чорна і шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.
В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках[2]. У плодах шовковиці міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки[2]
.
Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми і сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.
У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лавашу[8].
З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай[9].
.
Листя шовковиці, особливо шовковиці білої, має екологічне значення як єдине джерело їжі для шовкопряда (Bombyx mori, названий за родом шовковиці Morus), кокон якого використовується для виготовлення шовку.[10][11] Дикий шовкопряд також їсть шовковицю. [12][13] Інші лускокрилі личинки—до яких належать смарагд звичайний, бражник липовий, стрільниця кленова та америка́нський бі́лий мете́лик —також живляться рослиною. [14]
Стародавні греки та римляни вирощували шовковицю заради шовкопрядів; принаймні, вже у 220 р. н. е. імператор Елагабал носив шовкову мантію.[15] Англійське духовенство носило шовкові шати приблизно з 1500 р.[15] Шовковиця та шовкова промисловість відігравали важливу роль у колоніальній Вірджинія.[15]
За часів Ангкоріанської епохи Кхмерської імперії Південно-Східної Азії монахи при буддійських храмах виготовляли папір з кори тутових дерев. Папір використовувався для виготовлення книг, відомих як краінг[16]
Тенгуджо - найтонший папір у світі. Він виробляється в Японії і виготовляється з козо (стебел шовковиці).[17] Традиційний японський папір васі часто створюється з частин шовковиці.[18]
| {{{name}}} Харчова цінність в 100 г продукту | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Енергетична цінність 43 ккал / 180 кДж | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Посилання на запис у базі даних Міністерства сільського господарства США | ||||||||||||||||||||
Сира шовковиця на 88% складається з води, на 10% - з вуглеводів, на 1% - з білків і менш ніж на 1% - з жири. У 100 г сира шовковиця містить 43 калорії, 44% добової норми вітаміну С і 14% добової норми залізо; інші мікроелементи у незначній кількості.
-
Закритий бутон жіночої квітки -
-
Квіти чорної шовковиці -
Жіноча квітка чорної шовковиці -
Плоди шовковиці на різних стадіях зрілості -
Довгі плоди шовковиці -
Горілка шовковицева «Тутовка» -
Чай з листя шовковиці -
- ↑ Morus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
- ↑ Lamson N. I. Morus rubra / Edited by Burns R. M., Honkala B. H. // Silvics of North America. — Вашингтон : United States Govt Printing Office, 1990. — Т. 2. Hardwoods. — ISBN 9780160292606. archive.org/web/20210830103555/https://www.srs.fs.usda.gov/pubs/misc/ag_654/volume_2/morus/rubra.htm Архівовано з джерела 30 серпня 2021.
- ↑ {Wu, Zhengyi; Zhou, Zhe-Kun; Gilbert, Michael G. Morus. Flora of China. Т. 5. Процитовано 21 липня 2014 — через eFloras.org, Missouri Botanical Garden, St. Louis, MO & Harvard University Herbaria, Cambridge, MA.
- ↑ Антологія китайської поезії / Переклад з китайської за загальною редакцією Го Мо-Жо і Н. Т. Федоренко. — М. : Державне видавництво художньої літератури, 1957. — Т. 1. — С. 400.
- ↑ А. Тер-Саркісянц. Вірмени Нагірного-Карабаху. Традиційно побутова культура вірмен Нагірного-Карабаха (XIX - початок XX ст.) // ԱՐՑԱԽԻ. ԺՈՂՈՎՐԴԱԳԻՏՈՒԹՅՈՒՆԸ ԱԶԳԱԳՐՈՒԹՅՈՒՆ том 3(3). — 2020. — С. 204.
- ↑ Абраам'ян Е./Мец Тагер, Степанакерт, 2010 р. стор.107 і стор.174
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
- ↑ Aum Tea Company: Mulberry Leaf Tea from Chiangmai, Thailand. aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Ombrello, T. Шовковиця та її зв'язок з шовкопрядом. Рослина тижня. Cranford, NJ: Union County College. Архів htm оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
- ↑ csb.gov.in/silk-sericulture/silk/mulberry-silk/ Шовковичний шовк. Центральна рада з шовківництва, Міністерство текстилю - Уряд Індії. Процитовано 20 жовтня 2012.
- ↑ Bisch-Knaden, Sonja; Daimon, Takaaki; Shimada, Toru; Hansson, Bill S.; Sachse, Silke (January 2014). Анатомічний та функціональний аналіз впливу одомашнення на нюхову систему шовкопряда «Bombyx mori». Proceedings of the Royal Society of London B: Biological Sciences (англ.). 281 (1774): 20132582. doi:10.1098/rspb.2013. . 2582. ISSN 0962-8452. PMC 3843842. PMID 24258720.
{{cite journal}}: Перевірте значення|doi=(довідка) - ↑ Tanaka, Kana; Uda, Yusuke; Ono, Yukiteru; Nakagawa, Tatsuro; Suwa, Makiko; Yamaoka, Ryohei; Touhara, Kazushige (9 червня 2009 р.). Високоселективне налаштування нюхового рецептора шовковичного шовкопряда на ключову летючу речовину листя шовковиці. Current Biology (англ.). 19 (11): 881—890. Bibcode:2009CBio...19..881T. doi:10. 1016/j.cub.2009 .04.035. ISSN 0960-9822. PMID 19427209. S2CID 2414559.
{{cite journal}}: Перевірте значення|doi=(довідка) - ↑ Tang, Rui; Zhang, Feng; Zhang, Zhong-Ning (June 2016). Електрофізіологічні реакції та репродуктивна поведінка осінньої павутинної молі (Hyphantria cunea Drury) знаходяться під впливом летких сполук від її шовковичного хазяїна (Morus alba L. ). Insects. 7 (2): 19. doi:10.3390/insects7020019. ISSN 2075-4450. PMC 4931431. PMID 27153095.
- ↑ а б в Лайл (2010) [2004]. Повний путівник по їстівних диких рослинах, грибах, фруктах і горіхах: як їх знайти, ідентифікувати та приготувати (вид. 2nd). Guilford, CN: FalconGuides. с. 103. ISBN 978-1-59921-887-8. OCLC 560560606.
{{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр|перший=(довідка) - ↑ Chhem KR, Antelme MR (2004). A Khmer Medical Text The Treatment of the Four Diseases Manuscript. Siksācakr, Journal of Cambodia Research. 6: 33—42.
- ↑ Whang, Oliver (5 травня 2020). html Найтонший папір у світі. The New York Times. Процитовано 9 May 2020.
- ↑ Washi Arts. What Is Washi?. Washi Arts. Процитовано 22 травня 2024.
- Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480. — ISBN 5-88500-055-7.
- Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.
- Шовковиця // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
|