Роджер Скрутон
Сер Роджер Вернон Скрутон (англ. Roger Vernon Scruton; 27 лютого 1944, Баслінґторп, Лінкольншир — 12 січня 2020, Бринкворт, Вілтшир) — англійський філософ, письменник, соціальний критик, який спеціалізувався на естетиці, політичній філософії та консерватизмі[11][12].
Член Британської академії (2008), член-кореспондент французької Академії моральних та політичних наук (2016). З 1982 по 2001 рік редактор консервативного політичного журналу The Salisbury Review, Скрутон написав понад 50 книг з філософії, мистецтва, музики, політики, літератури, культури, сексуальності та релігії; автор романів та двох опер. Серед його найвідоміших публікацій — «Значення консерватизму» (1980), «Сексуальне бажання» (1986), «Естетика музики» (1997) та «Як бути консерватором» (2014). Він був постійним дописувачем для популярних ЗМІ, включаючи The Times, The Spectator та New Statesman.
Скрутон став консерватором після того, як у травні 1968 року став свідком студентських протестів у Франції. З 1971 по 1992 рік — викладач і професор естетики в коледжі Біркбек в Лондоні, після чого обіймав кілька академічних посад за сумісництвом, у тому числі в США[13]. В 1980-х роках він сприяв створенню підпільних академічних мереж у Східній Європі, контрольованій Радянським Союзом, за що був нагороджений медаллю Чеської Республіки за заслуги (першого ступеня) президентом Вацлавом Гавелом у 1998 році.
Українською мовою в 2022 році видавництвом «Наш формат» видана праця «Консерватизм. Запрошення до великої традиції»[14].
Роджер Скрутон народився в Баслінгторпі, Лінкольншир, в сім'ї Джона «Джека» Скрутона, вчителя з Манчестера, і його дружини Беріл Кларіс Скрутон (уроджена Гейнс), і виховувався разом із двома сестрами в Хай-Вікомбі та Марлоу.
Склавши екзамен 11+, навчався в Королівській гімназії Хай-Вікомб з 1954 по 1962 рік[15][16], закінчивши з трьома рівнями A, з чистої та прикладної математики, фізики та хімії, які він здав з відзнакою. Результати принесли йому відкриту стипендію з природничих наук у Джизус-коледжі (коледж Ісуса) в Кембриджі, а також державну стипендію[17]. Маючи намір вивчати природничі науки в Кембриджі, де він відчував себе «хоча соціально відчуженим (як практично кожен шкільний хлопчик), духовно як вдома», Скрутон у перший день переключився на моральні науки (філософію); його керівником був А. С. Юінг[18].
У 1967 році він почав вчитися для отримання докторської освіти в коледжі Ісуса, а потім став науковим співробітником в Пітерхаузі, Кембридж (1969–1971). Під час відвідування студентських протестів у травні 1968 року у Франції Скрутон став консерватором[19]. Він був у Латинському кварталі в Парижі, спостерігаючи, як студенти перевертають машини, розбивають вікна та рвуть бруківку, і вперше в житті «відчув сплеск політичного гніву»[20].
- Консерватизм. Запрошення до великої традиції / пер. з англ. Катерина Диса. — К.: Наш Формат, 2022. — 178 с. — ISBN 978-617-8115-71-5
- ↑ https://www.thesun.co.uk/news/10723427/sir-roger-scruton-dead-conservative-philosopher-loses-cancer-battle-aged-75/
- ↑ https://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/roger-scruton-dead-conservative-adviser-philosopher-cancer-birkbeck-a9280856.html
- ↑ Evidence zájmových osob StB
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е ж https://www.roger-scruton.com/homepage/about/curriculum-vitae
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115202633 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.hrad.cz/cs/ceska-republika/statni-vyznamenani/medaile-za-zasluhy/seznam-vyznamenanych
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Cowling, Maurice (1990). Mill and Liberalism. Cambridge: Cambridge University Press. xxix.
- ↑ Garnett, Mark; Hickson, Kevin (2013). Conservative thinkers: The key contributors to the political thought of the modern Conservative Party. Manchester and New York: Manchester University Press. 113–115.
- ↑ Scruton, Roger. Curriculum vitae. roger-scruton.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2019.
- ↑ Електронна книга «Консерватизм. Запрошення до великої традиції». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Процитовано 5 лютого 2024.
- ↑ Scruton, Roger. About. roger-scruton.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2010.
- ↑ England: An Elegy, 25.
- ↑ Examination successes, 1961–62 (PDF). The Wycombiensian. Т. XIII, № 6. September 1962. 328–330. Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2017.
- ↑ Scruton, Roger (2012). "Working toward Art". In Hamilton, Andy; Zangwill, Nick (eds.). Scruton's Aesthetics. London: Palgrave Macmillan, 1.
- ↑ Scruton, Roger; Dooley, Mark (2016). Conversations with Roger Scruton. London and New York: Bloomsbury Publishing. 18, 35.
- ↑ Gentle Regrets, 37.
- Випускники Кембриджського університету
- Доктори філософії
- Науковці Бостонського університету
- Науковці Лондонського університету
- Науковці Оксфордського університету
- Науковці Кембриджського університету
- Члени Британської академії
- Члени Королівського літературного товариства
- Лицарі-бакалаври
- Кавалери Великого Хреста Ордена «За заслуги перед Польщею»
- Нагороджені орденом Заслуг (Угорщина)
- Нагороджені медаллю «За заслуги» (Чехія)