Алексєєв Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексєєв Михайло Васильович
рос. Михаил Васильевич Алексеев
Народження3 (15) листопада 1857
Вязьма, Смоленська губернія, Російська імперія
Смерть8 жовтня 1918(1918-10-08) (60 років)
Катеринодар[1]
ПохованняНовий цвинтар
Країна Російська імперія
ОсвітаОлексіївське військове училище
Званнягенерал від інфантерії і генерал-ад'ютант
КомандуванняПівнічно-Західний фронт, Російська імператорська армія і Добровольча армія
Війни / битвиРосійсько-турецька війна 1877–78, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Автограф
Нагороди
орден Святого Михайла і Святого Георгія орден Святого Георгія IV ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня з мечами орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня з мечами та бантом орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни IV ступеня орден Корони Великий Хрест ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Золота зброя «За хоробрість» Cross "Danube Crossing"

Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 (15) листопада 1857(18571115) — 25 вересня 1918) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1914), генерал-ад'ютант (1916). Учасник російсько-турецької (1877—1878) та російсько-японської (1904—1905) воєн, за часів Першої світової війни — начальник штабу армії Південно-Західного фронту, головнокомандувач арміями Північно-Західного фронту, начальник штабу Верховного головнокомандувача. Активний діяч Білого руху за часів Громадянської війни в Росії, один зі фундаторів та Верховний керівник Добровольчої армії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.

На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.

Російська республіка

[ред. | ред. код]

Входив до групи, що змусила зректися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.

Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.

Помер в Катеринодарі від запалення легенів.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]