Дефолт
| Фінанси |
|---|
 |
|
|
Дефо́лт (англ. default — невиконання обов'язків) — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов'язань (тобто він певною мірою є синонімом поняття «банкрутство»), але, як правило, його використовують вужче, маючи на увазі відмову центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.
Існує різниця між поняттями дефолт — невиконання фінансових обов'язків, неплатоспроможність — неможливість виплачувати зобов'язання, та банкрутство — визнана господарським судом фінансова неспроможність.
Технічний дефолт — невиконання позичальником додаткових умов кредитної угоди, наприклад, заборону певної діяльності до повернення позики, підтримка певного рівня фінансових показників компанії впродовж дії угоди тощо. Технічний дефолт не означає банкрутство компанії чи неможливість виплачувати зобов'язання по кредитах. Технічний дефолт виникає всупереч волі емітента (позичальника) через відсутність можливостей для сплати, надалі прецедент підлягає врегулюванню згідно з угодою сторін[1]. Технічний дефолт - це ситуація, коли позичальник не виконує умови договору позики, але фізично він цей договір може виконати в майбутньому. Невиконання умов договору може мати на увазі як відмову платити відсотки або основну частину боргу, так і відмову надати необхідні документи (наприклад річний звіт) або будь-яке інше порушення пункту договору позики. Дефолт може оголосити не тільки сам позичальник, а й кредитор за фактом невиплати згідно з графіком платежів з будь-якої причини. Дефолт не тягне за собою ні повну, ні часткову ануляцію боргу. Подальша доля позичальника і кредитора залежить від причин дефолту і можливостей врегулювання боргу в майбутньому на основі законодавства в країні. Досить часто технічний дефолт призводить до банкрутства позичальника.
В історії державні та корпоративні дефолти траплялися досить часто. Багато урядів і грандів світового бізнесу колись були в стані технічного дефолту, наприклад, дефолти США в 1933-му[2] і 1971-му роках.
Наслідки суверенних дефолтів можуть мати широкі масштаби: спад в економіці, посилення інфляції та девальвації національної валюти. Приклади суверенних дефолтів: російський дефолт 1998 року (тільки за внутрішніми боргами)[3], аргентинський дефолт 2001 року [4], дефолт у Мексиці у 1982 році[5], в Уругваї у 2003 році, у Північній Кореї в 1987 році[6], у Шрі-Ланці у 2022 році. 1 липня 2015 року Греція допустила технічний дефолт[7].
На думку британської корпорації BBC, у 2021 році США була на межі оголошення технічного дефолту[8]. На початку 2023 року міністерство фінансів США почало застосування надзвичайних заходів через ризик дефолту США[9].
Коли боржник «обирає» дефолт за кредитом, незважаючи на те, що може його обслуговувати (здійснювати платежі), це називається стратегічний дефолт. Найчастіше це відбувається для борг без права регресу, коли кредитор не може пред'явити інші вимоги до боржника; поширеним прикладом є ситуація від'ємного капіталу за іпотечний кредит у юрисдикціях, таких як Сполучені Штати, який, як правило, є без права регресу. В останньому випадку дефолт називають «дзвінкою поштою» - боржник припиняє здійснювати платежі і надсилає ключі кредитору, як правило, банку.
Ще може називатися як суверенний стратегічний дефолт. Суверенні позичальники, такі як національні держави, також можуть оголосити дефолт за кредитом, навіть якщо вони спроможні здійснювати платежі. У 2008 році президент Еквадору Рафаель Корреа оголосив стратегічний дефолт по виплаті відсотків за державним боргом, заявивши, що вважає борг «аморальним і незаконним».[10]
Повний дефолт означає, що країна не може і не має бажання здійснювати заходи (фінансувати витрати), пов'язані з виконанням боргових зобов'язань.
Наслідками повного дефолту є:
- світова ізоляція країни;
- арешт іноземних активів країни;
- неможливість здійснення додаткових запозичень коштів зі світового ринку позикових капіталів;
- накладання квот і обмежень на торгівлю з цією країною або на інвестування в дану країну;
- відмова надавати кредити тощо.
Суверенний дефолт — невиплата країною зобов'язань по державних запозиченнях.
Суверенні позичальники, такі як національна держава, зазвичай не підлягають судам у справах про банкрутство у своїй юрисдикції, а отже, можуть оголосити дефолт без юридичних наслідків. Одним із прикладів є Греція, яка оголосила дефолт за кредитом МВФ у 2015 році. У таких випадках країна, що оголосила дефолт, і кредитор, швидше за все, переглянуть відсоткову ставку, термін кредиту або основну суму виплат.[11] Коли була Російська фінансова криза 1998 року Росія оголосила дефолт за внутрішнім боргом (ДКО), але не оголосила дефолт за зовнішніми Єврооблігаціями. В рамках Аргентинської економічної кризи у 2002 році Аргентина оголосила дефолт за боргом перед Світовим банком у розмірі $1 млрд.[12]
Яскравий приклад суверенного дефолту — російський дефолт 1998 року. 17 серпня Уряд Росії оголосив про припинення платежів за низкою зобов'язань, в тому числі ДКО та ОФЗ. У 2001 і 2014 роках дефолт стався в Аргентині[13], в Мексиці 1994 року, в Уругваї 2003 року[14], в Північній Кореї 1987 року[15], в Греції 2015 року стався технічний дефолт.
27 червня 2022 року Блумбер написав про дефолт Росії за державним боргом.[16]
- ↑ {Визначення та види дефолту (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Краткая история американских кредитных дефолтов. minfin.com.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Дефолт 1998 року в Росії. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 21 травня 2019.
- ↑ {newsru.com/finance/21dec2001/argentina_rus.html Аргентинська криза. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011.
- ↑ Гіперінфляція і втрачені десятиліття: чим Україні загрожує дефолт. prm.ua (укр.). 31 березня 2020. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ nytimes.com/1987/08/23/world/north-korea-is-told-of-loan-default.html North Korea Is Told of Loan Default. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 29 вересня 2017.
- ↑ У Європі заявили про дефолт Греції. www.ukrinform.ua (укр.). 3 липня 2015. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Сенат США погодився підняти стелю американського боргу, щоб уникнути дефолту. BBC News Російська служба. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Secretary of the Treasury Janet L. Yellen Sends Letter to Congress (англ.).
- ↑ Еквадор оголосив дефолт по зовнішньому боргу. BBC News. 13 грудня 2008.
- ↑ Rahnama-Moghadam; Samavati; Dilts (1995). Ведення бізнесу в менш розвинених країнах: Фінансові можливості та ризики. Quorum/Greenwood. с. 108. ISBN 0-89930-854-6.
- ↑ uk/2/hi/business/2573183.stm Аргентина оголосила дефолт за кредитом в $1 млрд. BBC. 13 грудня 2002. Процитовано 11 листопада 2008.
Аргентина продовжить дефолт по $1 млрд боргу перед Світовим банком, що фактично ізолює країну від усіх основних міжнародних кредиторів.
- ↑ Аргентинский кризис. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 1 серпня 2014.
- ↑ Четыре дефолта за последние 20 лет: Мексика, Россия, Аргентина и Уругвай. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
- ↑ North Korea Is Told of Loan Default. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
- ↑ Росія зазнала дефолту за зовнішнім боргом – Bloomberg, УП, 27 червня 2022
- Дефолт // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Невиконання зобов’язань // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Володимир Гошовський, Захар Попович. Чому один дефолт буває краще, ніж десять реструктуризацій [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне. — 28.05.2015.
- Оксана Дутчак. Уроки дефолтів: соціальний вимір [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 03.09.2015.
- Олександр Одосій. Взаємозв’язок бюджетної та боргової політики України [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне. — 11.05.2015.
- ИА "Cbonds", сводные данные по дефолтам [Архівовано 15 січня 2013 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2014) |
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |