Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огастас Фіцрой
Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton
Огастас Фіцрой
Огастас Фіцрой
Прапор
Прапор
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
14 жовтня 1768 року — 28 січня 1770 року
Монарх: Георг III
Попередник: Вільям Пітт старший
Наступник: Фредерік Норт
Прапор
Прапор
3-й Герцог Графтон
1757 — 1811
Попередник: Чарлз Фіцрой, 2-й герцог Ґрафтон
Спадкоємець: Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон
 
Народження: 28 вересня 1735(1735-09-28)[1][2][…]
Лондон, Королівство Велика Британія
Смерть: 14 березня 1811(1811-03-14)[2][3] (75 років)
Юстон-Голл, Eustond, Сент-Едмендсберіd, Саффолк, Англія, Сполучене Королівство
Країна: Королівство Велика Британія
Релігія: Унітаріанство
Освіта: Коледж св. Петра, Вестмінстерська школаd і Newcome's Schoold
Партія: Віги
Рід: Стюарти
Батько: Лорд Огастас Фіцрой
Мати: Єлизавета Косбі
Шлюб: Анна Лідделл
Єлизавета Ротслі
Діти: Джордж Фіцрой, 4-й герцог Ґрафтон[4], Lord Charles FitzRoyd[4], Lord William FitzRoyd[2], Lord John FitzRoyd, Lord Henry FitzRoyd[4], Georgiana Fitzroyd[2], Elizabeth FitzRoyd[2], Augusta FitzRoyd[2], Isabella FitzRoyd[2] і Lady Frances FitzRoyd[2][4]
Автограф:
Нагороди:
орден Підв'язки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Огастас Генрі Фіцрой 3-й герцог Графтон (англ. Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton; 28 вересня 1735(17350928) — 14 березня 1811) — 11-й прем'єр-міністр Великої Британії з 14 жовтня 1768 до 28 січня 1770 року.

Між 1747 та 1757 роками Огастас був відомий як граф Юстон і був британським ліберальним державним діячем Георгіанської доби. Він був одним з числа герцогів, які служили прем'єр-міністром.

Біографія

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Він був сином лорда Огастаса Фіцроя та Елізабет Косбі, дочки полковника Вільяма Косбі, який служив колоніальним губернатором Нью-Йорка. Батько Огастаса був третім сином 2-го герцога Ґрафтона й леді Генрієтти Сомерсет, за якою Фіцрой був праонуком і 1-го герцога Ґрафтона, і маркіза Вустера. Огастас був також нащадком короля Карла II і 1-ї герцогині Клівленд. Його молодший брат був 1-м бароном Саутгемптоном. Після смерті дядька у 1747 році, він став графом Юстоном як прямий спадкоємець діда.

Лорд Юстон здобував освіту у Вестмінстерській школі й отримав ступінь у Пітергаусі (Кембриджшир).

29 січня 1756 року він одружився з Анною Лідделл (1737—1804), дочкою 1-го Барона Рейвенсворта. У них було троє дітей:

Герцог і герцогиня Графтон розлучились за парламентським актом у 1769 році. 24 червня 1769 року герцог одружився вдруге з Елізабет Ротслі (1 листопада 1745- 25 травня 1822), дочкою сера Річарда Ротслі. Їхні діти:

  • Лорд Генрі Фіцрой (9 квітня 1770-7 червня 1828), священнослужитель; одружився з Кароліною Пігот (пом. 1 січня 1835), 10 вересня 1800, мав п'ятьох дітей.
  • Леді Августа Фіцрой (1779-29 червня 1839), вийшла заміж за Джорджа Тавела (пом. 1829) 19 листопада 1811.
  • Леді Франциска Фіцрой (1 червня 1780 — 7 січня 1866), вийшла заміж за барона Черчилля 25 листопада 1801.
  • Адмірал Лорд Вільям Фіцрой (1 червня 1782-13 травня 1857), одружився з Джорджіаною Райкес (пом. 2 грудня 1861) у 1816, шлюб приніс двох дітей.
  • Леді Елізабет Фіцрой (пом. 13 березня 1839), вийшла заміж за свого кузена генерал-лейтенанта Вільяма Фіцроя (17731837), сина 1-го Барона Саутгемптона, 4 липня 1811.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1756 році він зайняв місце у парламенті від маленького містечка Боробріджа; за кілька місяців він змінив виборчий округ на Бері Сент-Едмондс, яким керувала його родина. Однак, за рік, його дід помер, і він став 3-м герцогом Графтоном та увійшов до палати лордів.

Відомість у політиці йому принесло протистояння з лордом Б'ютом, фаворитом короля Георга III. Графтон об'єднався з герцогом Ньюкаслом проти Б'юта, який недовго пробув на посту прем'єр-міністра.

У 1765 році герцога Графтона було призначено таємним радником; потім він зайняв посаду секретаря Північного Департаменту у першому уряді маркіза Рокінгема. Однак, він вийшов зі складу уряду наступного ж року, після чого новий кабінет сформував Вільям Пітт (на той час граф Четем). У цьому уряді Графтон посів посаду Першого лорда скарбниці.

Хвороба Четема наприкінці 1767 року, призвела до того, що реальним керівником уряду став Графтон, проте політичні суперечки й нападки Джаніуса призвели до його відставки у січні 1770 року. Окрім того, у 1768 році, Графтон став канцлером Кембриджського університету. Пізніше він зайняв посаду Лорда-хранителя Печатки в уряді лорда Норта (1771), але пішов у відставку 1775 року, що зіграло на користь примирення з американськими колоністами.

У другому кабінеті Рокінгема у 1782 році, він знову став Лордом-хранителем Печатки.

На честь Огастаса Фіцроя названо графство Ґрафтон у Сполучених Штатах, а також місто Графтон у Новому Південному Уельсі (Австралія).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Historyhome
  • Everything2.com
  • Victorianweb.orgl[недоступне посилання з квітня 2019]
  • The Peerage.com
Попередник
Чарлз Фіцрой, 2-й герцог Ґрафтон
Герцог Ґрафтон
1757-1811
Спадкоємець
Джордж Фіцрой, 4-й герцог Ґрафтон
Попередник
Вільям Пітт старший
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1768-1770
Наступник
Фредерік Норт