правопорушник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | правопору́шник | правопору́шники |
Р. | правопору́шника | правопору́шників |
Д. | правопору́шникові правопору́шнику |
правопору́шникам |
З. | правопору́шника | правопору́шників |
Ор. | правопору́шником | правопору́шниками |
М. | правопору́шникові правопору́шнику |
правопору́шниках |
Кл. | правопору́шнику | правопору́шники |
пра-во-по-ру́ш-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -руш-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [prɐu̯ɔpoˈruʃnek], мн. [prɐu̯ɔpoˈruʃneke]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- юр. особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ порушник правил, деліквент книжн.
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Належить класифікувати за ГСУЛМ/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова R-i-pr-R-s
- Озвучені на Вікісховищі
- Юридичні вирази/uk
- Слова з 13 букв/uk
- Агентиви/uk
- Право/uk
- Соціальні ролі/uk