Вікіпедія

Antares

сімейство ракет-носіїв
Версія від 02:53, 27 березня 2016, створена Mediafond (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 березня 2016, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Антарес (значення).

Antares — це ракета-носій, яка розроблена американською компанією Orbital Sciences Corporation за активної участі КБ «Південне» та інших підрядників. Це двоступінчатий носій, який призначений для запуску корисних вантажів масою до 7000(?) кг (15000 фунтів) на навколоземну низьку орбіту.

Antares
Призначення Ракета космічного призначення
Виробник Orbital Sciences Corporation (констр. 1ст - Південний машинобудівний завод)
Країна (США США Україна Україна)
Розміри
Висота 40,5 (110 та 120) або 41,9 (130) м
Діаметр 3,9 м
Маса ~240 000 (без КА) кг
Ступенів Від 2 до 3
Вантаж
Вантаж на
LEO 		7000 кг
Вантаж на
МКС 		5425 кг
Вантаж на
Нπ =600 км 		5160 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми САРК, США США
Всього запусків 5
Невдалих 1
Перший ступінь
Двигуни 2 Aerojet AJ26-62
Тяга кН
Паливо LOX/RP-1
Другий ступінь
Двигуни 1 CASTOR-30A
Тяга кН
Паливо Тверде
Третій(опц.) ступінь
Двигуни 1 STAR-48V
Тяга кН
Паливо тверде

НАСА надала компанії «Orbital» право участі в програмі Commercial Orbital Transportation Services (COTS) — програмі, що має за мету створення корабля Cygnus (Лебідь). Крім того, Antares буде змагатися за малі і середні вантажі.

Спочатку носій мав назву «Taurus II» однак 12 грудня 2011 року назва була змінена на «Антарес». Зміну назви пояснили тим, що ракета-носій такого масштабу і значущості заслуговує свого власного імені, так само, як Pegasus, Taurus, та Minotaur, які були розроблені раніше.

Історія проекту

Програма COTS отримала від НАСА $171 млн; Orbital Sciences планує інвестувати в проект ще $ 150 млн, крім того, з них $130 млн на носій і $ 20 млн для космічних апаратів.

10 червня 2008 було оголошено, що Середньоатлантичний регіональний космопорт, на острові Уоллопс у Вірджинії, буде основним космодромом для ракети. Запуск буде здійснюватись з майданчика 0A, який є зруйнованим стартовим майданчиком для ракети носія Conestoga, й який перебудований для обслуговування Antares. Запуски з острова Уоллопс дозволять доставляти вантажі на Міжнародну космічну станцію та орбіту настільки ж ефективно, як і з мису Канаверал, штат Флорида, будучи менш людними. Планується ракета здійснить перший політ з габаритно-ваговим макетом корабля Cygnus.

10 грудня 2009 відбувся ATK тест запалювання двигуна Castor 30 для використання в якості маршевого двигуна другого ступеня ракети Antares.

22 лютого 2013 року були успішно проведені вогневі випробування першого ступеня ракети-носія.[1] Під час вогневих випробувань двигун першого ступеня працював 29 секунд. Після вогневих випробувань першого ступеня триватиме підготовка до першого запуску ракети-носія «Антарес» з габаритно-масовим макетом транспортного корабля «Cygnus».

17 квітня 2013 року запланований пуск скасований за 12 хвилин перед стартом через технічну несправність: самовільне від'єднання кабелю зв'язку від другого ступеня ракети-носія.[2]

20 квітня 2013 року запланований пуск скасований через несприятливі погодні умови: швидкість вітру перевищила безпечний дозволений рівень. Перший запуск відбувся 21 квітня 2013 року о 21:00 GMT відповідно до скорегованого плану[3] і виявився успішним[4]. Після цього відбулось три успішних запуска «Антарес»: демонстраційний політ до МКС 18 вересня 2013 р. і два польоти до МКС з вантажем (9 січня і 13 липня 2014 р.).

28 жовтня 2014 року ракета-носій «Антарес» з транспортним космічним кораблем «Cygnus» і близько двох тон вантажу для МКС мала стартувати з Середньоатлантичного космопорту на острові Уоллопс у штаті Вірджинія, США, але ракета вибухнула через кілька секунд після старту.

Компонування

Перший ступінь використовує РГ-1 (гас) і рідкий кисень (РК) в якості компонентів палива для живлення 2-х доопрацьованих двигунів НК-33 (продаються компанією Аероджет як двигун AJ-26-62). Оскільки Orbital має мало досвіду з великими рідинними ступенями та кріогенними компонентами, для роботи по першому ступеню Antares був укладений контракт з ДП КБ «Південне», розробником ракет космічного призначення серії «Зеніт». Ділянка робіт «Південного» включає основний етап робіт з паливними баками і пов'язаним з ними обладнанням. Основним завданням КБ «Південне» є розробка та контроль виготовлення на заводі Південмаш ємностей для палива, баків високого тиску, клапанів, давачів, системи подачі пального та живлення, труб, дротів та іншого пов'язаного з ними обладнання. Як і «Зеніт», Antares буде мати 3,90 метра в діаметрі.

Другий ступінь оснащено твердопаливним двигуном Castor-30, який розробила компанія ATK (як похідну від твердопаливної ступені Castor 120). Збільшений другий ступінь буде оснащено двигуном Castor-30XL, який в наш час[коли?] розробляється компанією АТК на замовлення Orbital для підняття більш важких корисних навантажень.

Третій ступінь повинен бути розроблений в Orbital, як похідний від попередніх проектів. Передбачається, що на ньому буде двигунна установка, що працює на самозаймистих компонентах палива. Обладнання буде похідним від бортового двигуна системи OSC Star 2 bus; інші елементи будуть використовувати системи від місії космічного апарату DART, в якій Orbital була генеральним підрядником. Також є варіант третього ступеня на основі твердопаливного двигуна Star-48V, що використовувався на інших американських РН.

Версії РН

Перші два рейси (версія Antares 110) буде використовувати двигун Castor 30А, наступні два рейси (версія Antares 120) буде використовувати форсований Castor 30B. На другому ступені в наступних польотах може використовуватись Antares-130 з версією двигуна Castor-30XL на верхньому ступені.

Робота над ракетою Antares спрямована на досягнення 98 % або більше надійності запуску. Вона буде розроблена, виготовлена і запущена з використанням ідентичних підходів до управління, інженерних стандартів і виробництва й випробування процесів, використовуваних в інших засобах запусків.

Конкуренти

Порівняння характеристик РН легкого класу
Ракета-носій Країна Перший політ кількість запусків в рік (всього) Широта СК Старт. маса, т Маса КН, т Успішних. пусків, % Вартість пуску, млн $
НОО¹ ГПО ССО²
«Дніпро»[5]   Україна 21.04.1999 1-3 (17) 46° / 51° 211 3,7 2,3 94% 30,7[6]
«Рокот»[7]   Росія 20.11.1990 1-2 (18) 46° / 62° 107,5 2,1 1,6 89% 22,5 (€15)[8]
«Вега»[9]   Європейський Союз 13.02.2012 2(2) 5° 137 2,3 1,6 100% (2 пуски) 42[10]
«Циклон-4М» [11]   Україна ~2020[12] 0 45° 193 5,685 1,6 3,91 23³
«Союз-2.1в»[13]   Росія 28.02 2013 1 62° 160 2,8 1,4⁴ 100% (1 пуск)
«Ангара 1.2»[14]   Росія 2015 0 62° 171 3.8
«Антарес»[15]   США 21.04.2013[16] 1-2 (6) 38° 240 5,6 4,4 83,3% (6 запусків)
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км

Примітки

  1. ↑ Ракета "Антарес" успешно прошла огневые испытания (російською) . http://ria.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ Orbital Reschedules Antares A-ONE Mission for April 20 (англійською) . http://www.orbital.com/. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  3. ↑ Antares April 20 Launch Scrubbed, Next Attempt Set for April 21 (англійською) . http://www.orbital.com/. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 21 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  4. ↑ В США успешно стартовала космическая ракета, разработанная в Украине
  5. ↑ Днепр. Конструкторское Бюро “Южное”. Процитовано 07.04.2012.
  6. ↑ Iridium Reports Double-digit Revenue Growth in First Half of 2011 (англійською) . Space News. 8.08.2011. Процитовано 08.04.2012.
  7. ↑ Rockot User's Guide, EHB0003, Issue 5, Revision 0 (PDF). EUROCKOT Launch Services GmbH. Август 2011. Процитовано 07.04.2012.
  8. ↑ European SMOS and Proba-2 Successfully Launched by Rockot (англійською) . Space News. 9.11.2009. Процитовано 08.04.2012.
  9. ↑ Vega User’s Manual Issue 3, Revision 0, стр. 2-7 (PDF) (англійською) . ARIANESPACE. 03.2006. Процитовано 08.04.2012.
  10. ↑ Vega Expected to be Price-competitive With Russian Rockets (англійською) . Space News. 23.01.2012. Процитовано 07.04.2012.
  11. ↑ CYCLONE-4 Launch Vehicle User's Guide Issue 1 – October 2010, стр. 53-56 (PDF) (англійською) . Alcantara Cyclone Space. 10.2010. Процитовано 07.04.2012.
  12. ↑ Maritime Launch Services Selects Nova Scotia Site for Spaceport Over 13 Other Locations. SpaseQ. 20173-04-16. Процитовано 16 квітня 2017.
  13. ↑ Союз-2 этапа 1в. ГНПРКЦ "ЦСКБ-Прогресс. Процитовано 07.04.2012.
  14. ↑ Семейство ракет-носителей «Ангара». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Процитовано 07.04.2012.
  15. ↑ Antares Medium-Class Launch Vehicle (PDF) (англійською) . Orbital Sciences Corporation. Процитовано 07.04.2012.
  16. ↑ Orbital Successfully Launches First Antares Rocket (англійською) . http://www.orbital.com/. Процитовано 22 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Antares

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Antares&oldid=17834883