Зелінський Микола Дмитрович

український і радянський хімік-органік

Микола Дмитрович Зелінський (нар. 25 січня (6 лютого) 1861, Тирасполь — 31 липня 1953, Москва) — видатний вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.

Зелінський Микола Дмитрович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Опановуй усю широту людських знань, не замикаючись в одній вузькій спеціальності — ось перше, що я хочу тобі порадити…
Вчитися наполегливо, вчитися завжди — ось друге, що я хочу тобі порадити.
Умій працювати в колективі… Уміти працювати в колективі — це насамперед правильно сприймати критику і не соромитися критикувати помилки іншого… Уміти працювати в колективі — значить бути принциповим, уміти завжди віддати перевагу великим інтересам колективу перед своїми особистими.[1]

  •  

Наука є джерелом вищого блага для людства в періоди мирної праці, але — вона і найгрізніша зброя захисту і нападу під час війни.[1]

  •  

Ми ставимо понад усе наполегливу лабораторну працю, як сповнений поетичної принади різновид праці взагалі.[2]

  •  

Щастя мого життя в тому, що наука і знання допомогли мені створити протигаз, який врятував багато тисяч наших воїнів.[2]

  •  

Серед усіх мистецтв — мистецтво спостерігати є найважчим: тут важливе не тільки всебічне знання, а й необхідна широка досвідченість, оскільки під час спостереження якого-небудь явища недостатньо тільки бачити його, треба розчленувати явище і пізнати, у якому відношенні частини перебувають до цілого.[2]

  •  

У нашій країні наука і техніка розвиваються стрімко, як ніколи раніше в історії людства. Кожен день збільшує нашу могутність над природою, з кожним днем все нові й нові стихії стають покірними слугами людини.[3]

  •  

Не замикайся у вузьких рамках однієї обраної спеціальності. Лікареві і агрономові сьогодення часто не тільки корисно, а й необхідно поряд із глибоким знанням своєї спеціальності мати мінімум знань і з електротехніки, і з астрономії. Математикові і фізикові дуже може допомогти в роботі знання ботаніки або геологічних наук. Я вже не кажу про знання суспільних наук, яке необхідне для всіх без винятку, без якого не можна уявити собі людину нашого часу.[3]

  •  

У навчанні, в праці, в науці, у самовідданому служінні народові ти знайдеш своє щастя.[4]

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
  • В поисках смысла. Мудрость тысячелетий / А. Е. Мачехин. — Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 912 с.