Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
[[Київська пектораль]] — за головну роль у спектаклі «Ромео і Джульєтта»
[[Київська пектораль]] — за головну роль у спектаклі «Ромео і Джульєтта»
}}
}}
'''Ахте́м Шевке́тович Сеїтабла́єв'''<ref>[http://ipress.ua/articles/ukrainskyy_rezhyser_ahtem_seitablaiev_krym__tse_zapovidnyk_komunizmu_64951.html Український режисер Ахтем Сеїтаблаєв: Крим&nbsp;— це заповідник комунізму] // ''iPress.ua'', 17.05.2014.</ref><ref>[http://krymtatar.in.ua/u-krimu-znimatimut-fil-m-pro-alima-krims-kotatars-kogo-robin-guda/ У Криму зніматимуть фільм про Аліма&nbsp;— кримськотатарського Робін Гуда] // ''Кримськотатарське питання online'', 14.01.2014.</ref> (11 грудня [[1972]], [[Янгіюль]], [[Узбецька РСР]])&nbsp;— український актор та режисер [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження. Заслужений артист [[АР Крим]]. Ведучий військово-патріотичного ток-шоу&nbsp;«Хоробрі серця» на телеканалі «[[1+1]]».
'''Ахте́м Шевке́тович Сеїтабла́єв'''<ref>[http://ipress.ua/articles/ukrainskyy_rezhyser_ahtem_seitablaiev_krym__tse_zapovidnyk_komunizmu_64951.html Український режисер Ахтем Сеїтаблаєв: Крим&nbsp;— це заповідник комунізму] // ''iPress.ua'', 17.05.2014.</ref><ref>[http://krymtatar.in.ua/u-krimu-znimatimut-fil-m-pro-alima-krims-kotatars-kogo-robin-guda/ У Криму зніматимуть фільм про Аліма&nbsp;— кримськотатарського Робін Гуда] // ''Кримськотатарське питання online'', 14.01.2014.</ref> (11 грудня [[1972]], [[Янгіюль]], [[Узбецька РСР]])&nbsp;— український актор та режисер [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження. Заслужений артист [[АР Крим]]. Ведучий військово-патріотичного ток-шоу&nbsp;«Хоробрі серця» на телеканалі «[[1+1]]». Директор державного підприємства «Кримський дім».


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Версія за 16:18, 24 серпня 2017

Ахтем Сеїтаблаєв
На церемонії нагородження конкурсу «Коронація слова», 2014
На церемонії нагородження конкурсу «Коронація слова», 2014
На церемонії нагородження конкурсу «Коронація слова», 2014
Народився11 грудня 1972(1972-12-11) (51 рік)
Янгіюль, Ташкентська область, Узбецька РСР
Національністькримські татари[1]
ГромадянствоУкраїна Україна
Релігіяіслам
Діяльністьактор
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності1999 — наш час
IMDbnm1982961
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Київська пектораль — за головну роль у спектаклі «Ромео і Джульєтта»

CMNS: Ахтем Сеїтаблаєв у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ахте́м Шевке́тович Сеїтабла́єв[3][4] (11 грудня 1972, Янгіюль, Узбецька РСР) — український актор та режисер кримськотатарського походження. Заслужений артист АР Крим. Ведучий військово-патріотичного ток-шоу «Хоробрі серця» на телеканалі «1+1». Директор державного підприємства «Кримський дім».

Життєпис

Ахтем Сеїтаблаєв народився у місті Янгіюль, що неподалік Ташкента, 11 грудня 1972. Після закінчення школи у 1989 разом з родиною переїхав з Узбекистану до Криму, де у 1992 закінчив акторське відділення Кримського культурно-просвітницького училища, у 1999 — відділення режисури й драматургії Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Грав у спектаклях Державного кримськотатарського академічного музично-драматичного театру в Сімферополі, там само як режисер поставив театральні спектаклі «Моя любов Електра» (за п'єсою угорського драматурга Ласло Дюрко), «Лісову пісню» (за Л. Українкою), «Браво, Амадео!» (за О. С. Пушкіним), а також свою дипломну роботу за мотивами «Бахчисарайського фонтану» (О. С. Пушкін), які йдуть і сьогодні. Працював на телебаченні — на телеканалі «Про-ТБ».

У 2003 році Ахтем Сеїтаблаєв дебютував у кінематографі. Він не тільки зіграв роль середнього брата Умая в українській драматичній стрічці Олеся Саніна «Мамай», але й був другим режисером[5]. Далі були епізодичні ролі у серіалах «Повернення Мухтара-2», «Московська сага», фільмі «Золоті хлопці», «Навіжена» і українському художньому фільмі Миколи Мащенка «Богдан Зиновій Хмельницький».

Як другий режисер працював над стрічкою «Татарський триптих» (режисер Олександр Муратов), де також виконав одну з головних ролей[6].

З 2005 працює в трупі Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. У 2009 році Ахтем зіграв епізодичну роль Аркадія, сина головного героя, в мелодраматичній стрічці «Тяжіння» режисера Антона Азарова.

У 2007 році Ахтем Сеїтаблаєв дебютував як режисер. Його першою роботою стала телевізійна стрічка «Квартет для двох»[7]. Того ж року створює комедію «Фабрика щастя»[8]. У 2011 році міні-серіал про радянську акторку Едіт Береш «Осінні квіти»[9].

2011 року виходить його «Чемпіони з підворіття», котрий був визнаний кращим українським фільмом у 2012 році та нагороджений премією «Золотий Дюк» на 3-му Одеському міжнародному кінофестивалі[10]. У тому ж році Сеїтаблаєв випустив телевізійну мелодраму «Одного разу в Новий Рік» та «Темні води», де також зіграв одну з ролей.

У 2014 році виходить історична військова драма «Хайтарма»[11]. Ахтем присвятив картину важкому періоду історії свого рідного кримськотатарського народу. Сюжет фільму заснований на реальних подіях. Роль головного персонажа цього фільму, військового льотчика Амет-Хана Султана, виконав сам Ахтем Сеїтаблаєв[12]. Стрічка отримала Премію Національної спілки кінематографістів України у номінаціях «Найкращий фільм року» та «Найкращий ігровий фільм»[13]. Фільм «Хайтарма» отримав гран-прі на фестивалі «Корона Карпат» у Трускавці, став лавреатом російської премії «Ніка»[14], був визнаний кращим фільмом, а Сеїтаблаєв кращим режисером 2014 року на італійському фестивалі «Кімерія» в Термолі[15].

Нагороди

Орден «За заслуги» III ступеня — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм (23 серпня 2017)[16].

Лауреат державної премії Криму — за роль Макбета в однойменному спектаклі (у кримськотатарському варіанті спектакль має назву «Макдуф»).

Лауреат державної премії Криму за роль Хосе у виставі «Кармен».

Лауреат театральної премії «Київська пектораль» — за роль Ромео у спектаклі «Ромео і Джульєтта».

Цікаві факти

  • Походить з родини депортованих кримських татар;
  • Ще до початку акторської кар'єри збирався поступити на факультет фізичного виховання, однак провалив іспити; має перший розряд з баскетболу та звання «кандидат у майстри спорту» з дзюдо;
  • Театральний спектакль «Макбет», у якому Сеїтаблаєв грав головну роль, брав участь у багатьох світових фестивалях, зокрема й Единбурзькому театральному фестивалі.

Ролі у театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • Ромео — «Ромео и Джульетта» (за В. Шекспіром, 2005);
  • Маляр — «Очередь» (за Олександром Марданем, 2006);
  • Батько — «Обман длиною в жизнь» (за повістю Діни Рубіної «Двойная фамилия», 2012)
Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
  • Макбет (у кримськотатарському варіанті — Макдуф) — «Макбет» (за В. Шекспіром);
  • Хосе — «Кармен» (за Проспером Меріме);
  • Кочкарьов — «Женитьба» (за М. Гоголем)
Театр російської драми ім. Лесі Українки
  • Монах — «Завещание целомудренного бабника» (за Анатолієм Кримом)
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
  • Самір — «Будьте как дома» (за п'єсою Ж.-М. Шевре «Сквот»)
Антрепризи
  • Віктор — «Варшавская мелодия-2» (за І. Афанасьєвим);
  • Рей Малколм — «Качество звезды» (за Н. Коуардом)

Фільмографія

Актор

Акторська діяльність
Рік Фільм Роль
2003 Мамай Середній брат Умай
2004 Московська сага Епізод
Татарський триптих Стамбульський сохти / Рустем
2005 Повернення Мухтара-2 Сафіуллін
Золоті хлопці Епізод
Навіжена Охоронець автостоянки
2006 Богдан Зиновій Хмельницький
Повернення Мухтара-3 Тимур Хазов
Жіноча робота з ризиком для життя Артем Полонський
2007 Жага екстриму Нікіта
2008 Тяжіння Аркадій (син Олександра Миколайовича)
2009 Осінні квіти Мішочник у потязі
2011 Темні води Епізод
2012 Актор, або Кохання не за сценарієм фільм не був завершений
2012 Свати-6 Мурат Владеленович (власник буковеля)
2012 Хайтарма Амет-Хан Султан
2015 Гвардія Татарин
Центральна лікарня Рустам Агаларов
2016 Я з тобою Андрій
День незалежності. Василь Стус Василь Стус
Східні солодощі Ібрагім
На лінії життя Сергій Задорожний
2017 Правило бою Людина в чорному

Режисер

Режисерські роботи
Рік Фільм
2007 Квартет для двох
Фабрика щастя
2008 Операція «ЧеГевара»
2009 Осінні клопоти
Осінні квіти
2011 Одного разу в Новий рік
Темні води
Чемпіони з підворіття
2012 Хайтарма
2017 Чужа молитва
2017 Кіборги
2019 Захар Беркут

Сценарист

Автор сценарію
Рік Фільм
2009 Осінні квіти
2011 Чемпіони з підворіття

Примітки

  1. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  2. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  3. Український режисер Ахтем Сеїтаблаєв: Крим — це заповідник комунізму // iPress.ua, 17.05.2014.
  4. У Криму зніматимуть фільм про Аліма — кримськотатарського Робін Гуда // Кримськотатарське питання online, 14.01.2014.
  5. Ахтем Сеїтаблаєв на Internet Movie Database(англ.)
  6. «Татарський триптих» Муратова на фестивалі «Intermezzo»
  7. «Квартет для двох». Проекти-DISTRIBUTION-FILM.UA Group
  8. Фабрика щастя на сайті Fresh Production UA
  9. Осінні квіти на сайті Fresh Production UA
  10. Переможці одеського міжнародного кінофестивалю 2012
  11. Актор і режисер Ахтем Сейтаблаєв: «Про трагедію мого народу мало хто знає… І мені хочеться про це кричати!»
  12. Арґумент-Кіно. «Хайтарма», Ахтем Сеітаблаєв
  13. Найкращим українським фільмом 2013 року визнали стрічку «Хайтарма»
  14. Стрічка «Хайтарма» здобула премію «Ніка»
  15. Фільм «Хайтарма» здобув дві кінопремії на фестивалі в Італії
  16. Указ Президента України від Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України року № 251/2017 «{{{3}}}»

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Соло із Ахтемом Сеїтаблаєвим на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 25 жовтня.