Битва під Уманню: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Література: доповнення, зовнішні посилання
MrPuVo (обговорення | внесок)
1650 редагувань
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання.
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного Завдання новачку Пропоноване: додати посилання
(Не показані 47 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Військовий конфлікт
{{Infobox Military Conflict
|conflict=Битва під Уманню
|конфлікт = Битва під Уманню
|partof = [[Операція «Барбаросса»]]
|partof=[[Друга світова війна]]
|зображення = Uman 1941.jpg
|image=
|caption =
|розмір = 300px
|підпис = Кинута радянська військова техніка в Умані (автомобілі [[ЗІС-5]] та [[ГАЗ-АА]], 85-мм зенітні гармати зразка 1939 року (52-К), [[бронеавтомобіль]] [[БА-10]])
|date= липень [[1941]] - 10 серпня [[1941]]
|дата1 = [[липень]] [[1941]] — [[14 серпня]] [[1941]]
|place=[[Умань]]
|місце = Район [[Умань]] — [[Новоархангельськ]] — [[Підвисоке (Новоархангельський район)|Підвисоке]]
|result= перемога Німеччини
|результат = Перемога [[Німеччина|Німеччини]].
|combatant1
|сторони2 =[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|25пкс|]] [[Третій Рейх]]
|commander1=
|сторони1 =[[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|border|25пкс|]] [[СРСР]]
|commander2=
|командуючий2 = {{Прапорець|GERnazi}} [[Герд фон Рундштедт]]<br/> {{Прапорець|GERnazi}} [[Евальд фон Кляйст]]<br/> {{Прапорець|GERnazi}} [[Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель]]<br/> {{Прапорець|GERnazi}} [[Вернер Кемпф]]
|strength1=
|командуючий1 = {{Прапорець|SU}} [[Будьонний Семен Михайлович|Семен Будьонний]]<br/> {{Прапорець|SU}} [[Кирпонос Михайло Петрович|Михайло Кирпонос]]<br/> {{Прапорець|SU}} [[Тюленєв Іван Володимирович|Іван Тюленєв]]<br/> {{Прапорець|SU}} [[Музиченко Іван Миколайович|Іван Музиченко]]<br/> {{Прапорець|SU}} [[Понеделін Павло Григорович|Павло Понеделін]]
|strength2=
|сили2 = 100 000 чоловік, 200 танків<ref name="n">Нуждин О.И. Боевые действия 6-й и 12-й армий в сражении под г.&nbsp;Умань [http://parabellum1941.narod.ru/simple6.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130915101446/http://parabellum1941.narod.ru/simple6.html |date=15 вересня 2013 }}</ref>
|сили1 = 135 000 чоловік, 270 танків, 900 гармат та 550 мінометів<ref name="n"/>
|втрати2 = 4610 убито, 15 458 поранено, 785 пропало безвісти чи потрапило у полон
Загальні втрати: 20 853<ref>''Human Losses in World War II'' [http://ww2stats.com/cas_ger_okh_dec41.html Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1941, BA/MA RW 6/556, 6/558] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121025022023/http://ww2stats.com/cas_ger_okh_dec41.html |date=25 жовтня 2012 }}</ref>
|втрати1 = 18 500 убито, 103 000 потрапило у полон
Загальні втрати: 121 500<ref name="n"/>
}}
}}
{{Театри воєнних дій Другої світової війни}}
{{Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни}}
{{Операція «Барбаросса»}}
{{Операція «Барбаросса»}}
'''Битва під Уманню''' (кінець липня — початок серпня 1941) відбулася в ході наступу [[Група армій «Південь»|групи армій «Південь»]]. Призвело до оточення і подальшої загибелі військ [[6-а армія (СРСР)|6-ої]] і [[12-а армія (СРСР)|12-ої армій]] [[Південно-Західний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південно-західного фронту]] і окремих частин [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південного фронту]] [[Червона Армія|Червоної Армії]].
'''Битва під Уманню''' — битва, що тривала з 1 по 7 серпня 1941 року між військами [[Третій Рейх|Третього Рейху]] та [[СРСР]]. Відбулася в ході наступу [[Група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] та призвела до оточення і подальшої загибелі військ [[6-та армія (СРСР)|6-ї]] та [[12-та армія (СРСР)|12-ї армій]] [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного фронту]] [[Червона Армія|Червоної Армії]].


== Передісторія ==
== Передісторія ==
У перші тижні [[План «Барбаросса»|операції «Барбаросса»]] [[група армій «Південь»]], просуваючись на схід, зайняла міста: [[Львів]] (30 червня), [[Тернопіль]], [[Вінниця|Вінницю]] і [[Житомир]] (10 липня). У ході [[Битва під Дубном|Битви під Дубном]] були розбиті частини 4-го, [[15-й механізований корпус (СРСР)|15-го]] і [[16-й механізований корпус (СРСР)|16-го]], а також [[9-й механізований корпус (СРСР)|9-го]], 19-го і 22-го [[механізований корпус|механізованих корпусів]] Червоної Армії, зі складу [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]]. Зазначені групи корпусів контратакували війська [[Вермахт]]у в районі міста [[Дубно]] з півдня і півночі, відповідно. Однак, незважаючи на перевагу в танках, ці атаки не увінчалися успіхом. За кількістю бронетехніки зіткнення було порівняти лише з [[Курська битва|битвою під Курськом]]. До 29-го червня бій було завершено і німецькі війська продовжили наступ.


10 липня [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставка ВГК]] передала загальне командування частинами Червоної Армії, що діяли на Південно-Західному напрямку, [[Будьонний Семен Михайлович|С. М. Будьонному]]. Його завданням була координація дій двох фронтів. Таким чином, під командою Будьонного перебували війська загальною чисельністю близько 1,5 млн осіб, зосереджені в районах [[Умань|Умані]] та [[Київ|Києва]]. Однак Будьонний ледве встиг прийняти командування, як між цими угрупованнями вклинилася [[1-ша танкова армія (Третій Рейх)|1-ша танкова група]] під командуванням [[Евальд фон Кляйст|Е. Клейста]], зайнявши [[Бердичів]] (15 липня) і [[Козятин]] (16 липня). Таким чином, частини Клейста виявилися на північ від Умані. У той же час з півдня Умань обійшла [[17-та армія (Третій Рейх)|17-та армія]] вермахту (командувач — генерал [[Карл-Генріх фон Штюльпнагель|К.-Х. Штюльпнагель]]). Крім того, з півдня, від кордону з [[Румунія|Румунією]] на Умань наступала [[11-та армія (Третій Рейх)|11-та армія]] під командуванням генерала [[Ойген Ріттер фон Шоберт|Ойгена фон Шоберта]]{{Джерело}}.


== Сили учасників ==
У перші тижні [[План «Барбаросса»|операції «Барбаросса»]] [[група армій «Південь»]], просуваючись на схід, зайняла міста: [[Львів]] (30 червня), [[Тернопіль]], [[Вінниця|Вінницю]] і [[Житомир]] (10 липня). У ході бою під Луцьком — Рівне — Бродами були розбиті частини 4-го, 15-го і 16-го, а також 9-го, 19-го і 22-го [[механізований корпус|механізованих корпусів]] Червоної Армії, зі складу [[Південно-Західний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південно-Західного фронту]]. Зазначені групи корпусів атакували наступаючі війська Вермахту в районі міста [[Дубно]] з півдня і півночі, відповідно. Однак, незважаючи на перевагу в танках, ці атаки не увінчалися успіхом. За кількістю бронетехніки зіткнення було порівняти лише з [[Курська битва|битвою під Курськом]]. До 29-му червня бій було завершено і німецькі війська продовжили наступ.

=== [[СРСР]] ===
10 липня [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставка ВГК]] передала загальне командування частинами Червоної Армії, що діяли на Південно-Західному напрямку, [[Будьонний Семен Михайлович|С. М. Будьонному]]. Його завданням була координація дій двох фронтів. Таким чином, під командою Будьонного перебували війська загальною чисельністю близько 1,5 млн осіб, зосереджені в районах Умані та Києва. Однак Будьонний ледве встиг прийняти командування, як між цими угрупованнями вклинилася [[1-а танкова армія (Третій Рейх)|1-а танкова група]], під командуванням [[Евальд фон Кляйст|Е. Клейста]], зайнявши [[Бердичів]] (15 липня) і [[Козятин]] (16 липня). Таким чином, частини Клейста виявилися на північ від Умані. У той же час з півдня Умань обійшла [[17-а армія (Третій Рейх)|17-а армія]] вермахту (командувач — генерал [[Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель|К.-Х. Штюльпнагель]]). Крім того, з півдня, від кордону з [[Румунія|Румунією]] на Умань наступала [[11-а армія (Третій Рейх)|11-а армія]] під командуванням генерала [[Ойген Ріттер фон Шоберт|О. фон Шоберта]].
* [[6-та армія (СРСР)|6-та армія]] (командир: генерал-лейтенант [[Музиченко Іван Миколайович|І. М. Музиченко]])
** [[37-й стрілецький корпус (СРСР)|37-й стрілецький корпус]] (командир: комбриг [[Зибін Семен Петрович|С. П. Зибін]])
*** [[80-та стрілецька дивізія (СРСР)|80-та стрілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[прохоров Василь Іванович|В. І. Прохоров]])
*** [[139-та стрілецька дивізія (1-ше формування)|139-та стрілецька дивізія]] (командир: полковник [[Логінов Микола Логінович|М. Л. Логінов]])
*** [[141-ша стрілецька дивізія (1-ше формування)|141-ша стрілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[Тонконогов Яків Іванович|Я. І. Тонконогов]])
** [[49-й стрілецький корпус (СРСР)|49-й стрілецький корпус]] (командир: генерал-майор [[Огурцов Сергій Яковлевич|С. Я. Огурцов]])
*** 140-ва стрілецька дивізія (командир: полковник Д. М. Скрипкін)
*** 190-та стрілецька дивізія (командир: полковник [[Звєрєв Григорій Олександрович|Г. О. Звєрєв]])
*** 197-ма стрілецька дивізія (командир: полковник С. Д. Губін)
** [[16-й механізований корпус (СРСР)|16-й механізований корпус]] (командир: комдив [[Соколов Олександр Дмитрович|О. Д. Соколов]])
*** [[15-та танкова дивізія (СРСР)|15-та танкова дивізія]] (командир: полковник [[Полозков Василь Іудович|В. І. Полозков]])
*** [[44-та танкова дивізія (СРСР)|44-та танкова дивізія]] (командир: полковник [[Кримов Василь Петрович|В. П. Кримов]])
*** [[240-ва моторизована дивізія (СРСР)|240-ва моторизована дивізія]] (командир: полковник І. В. Горбенко)
** Резерв
*** [[173-тя стрілецька дивізія (1-ше формування)|173-тя стрілецька дивізія]] (командир: генерал-майор С. В. Верзін)
*** [[189-та стрілецька дивізія (1-ше формування)|189-та стрілецька дивізія]] (командир: комбриг О. С. Чичканов)
*** 10-та дивізія військ НКВС (командир: полковник І. С. Могилянцев)
* [[12-та армія (СРСР)|12-та армія]] (командир: генерал-майор [[Понеделін Павло Григорович|П. Г. Понеделін]])
** 8-й стрілецький корпус (командир: генерал-майор М. Г. Снєгов)
*** [[72-га гірськострілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[Абрамідзе Павло Івліанович|П. І. Абрамідзе]])
*** [[192-га гірськострілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[Привалов Петро Фролович|П. Ф. Привалов]])
** [[13-й стрілецький корпус (1-ше формування)|13-й стрілецький корпус]] (командир: генерал-майор [[Кирилов Микола Кузьмич|М. К. Кирилов]])
*** [[60-та гірськострілецька дивізія|60-та Кавказька Червонопрапорна ім. Стьопіна гірськострілецька дивізія]] (командир: генерал-майор М. Б. Саліхов)
*** [[99-та стрілецька дивізія (1-ше формування)|99-та Червонопрапорна стрілецька дивізія]] (командир: полковник П. П. Опякін)
** [[24-й механізований корпус (СРСР)|24-й механізований корпус]] (командир: генерал-майор [[Чистяков Володимир Іванович|В. І. Чистяков]])
*** [[45-та танкова дивізія (СРСР)|45-та танкова дивізія]] (командир: генерал-майор [[Соломатін Михайло Дмитрович|М. Д. Соломатін]])
*** [[49-та танкова дивізія (СРСР)|49-та танкова дивізія]] (командир: полковник К. Ф. Шевцов)
*** [[216-та моторизована дивізія (СРСР)|216-та моторизована дивізія]] (командир: полковник А. С. Саркісян)
** Резерв
*** [[44-та Київська Червонопрапорна гірськострілецька дивізія|44-та Київська Червонопрапорна ім. Щорса гірськострілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[Ткаченко Семен Якимович|С. Я. Ткаченко]])
*** [[58-ма гірськострілецька дивізія]] (командир: генерал-майор [[Прошкін Микола Гнатович|М. І. Прошкін]])
* [[2-й механізований корпус (СРСР)|2-й механізований корпус]] (командир: генерал-лейтенант Ю. В. Новосельський)
** [[11-та танкова дивізія (СРСР)|11-та танкова дивізія]] (командир: полковник [[Кузьмін Григорій Іванович|Г. І. Кузьмін]])
** [[16-та танкова дивізія (СРСР)|16-та танкова дивізія]] (командир: полковник М. І. Миндро)
** [[15-та моторизована дивізія (СРСР)|15-та Сиваська двічі Червонопрапорна ордена Леніна моторизована дивізія]] (командир: генерал-майор Н. Н. Бєлов)
* Окремі частини
** [[39-та танкова дивізія (СРСР)|39-та танкова дивізія]] [[18-й механізований корпус (СРСР)|18-о механізованого корпусу]] (командир: полковник Н. В. Старков)
** [[213-та моторизована дивізія (СРСР)|213-та моторизована дивізія]] 19-о механізованого корпусу (командир: полковник В. М. Осьмінський)
** Група полковника [[Фотченков Петро Семенович|П. С. Фотченко]] (частина [[8-ма танкова дивізія (СРСР)|8-ї танкової дивізії]])

Крім того, в оточення потрапили 2 артилерійські, 1 повітряно-десантна (211-та) бригади, 6 прикордонних загонів (23-й, 91-й, 92-й, 93-й, 95-й, 97-й), Окрема Коломийська прикордонна комендатура, тилові госпіталі оточених армій.

Більша частина радянських дивізій за кількістю особового складу, озброєння та техніки дорівнювала полку. Деякі танкові дивізії залишилися взагалі без техніки, втраченої в попередніх боях. Інші були зведені у військові групи, що складалися із командування та незначної частини бійців та техніки, адже за наказом командування найбільш цінні танкові кадри, які залишилися без танків, відзивалися у тил для отримання нової бронетехніки. Таким чином в оточення не потрапили танкові екіпажі 15-ї та 44-ї танкових дивізій<ref>Дриг Е. Механизированные корпуса РККА в бою: История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940—1941 годах.&nbsp;— Москва: АСТ, АСТ МОСКВА, Транзиткнига, 2005.&nbsp;— 830 с.</ref>.

=== [[Третій Рейх]] ===

* [[1-ша танкова армія (Третій Рейх)|1-ша танкова група]] (командир: генерал-полковник [[Евальд фон Кляйст]] (Ewald von Kleist))
** [[14-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XIV моторизований корпус]] (командир: генерал піхоти [[Густав Антон фон Вітерсхейм|Густав фон Віттерсхайм]] (Gustav von Wietersheim))
*** [[9-та танкова дивізія (Третій Рейх)|9-та танкова дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Альфред фон Хубіцки (Alfred Ritter von Hubicki))
*** [[1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»|Бригада військ СС «Адольф Гітлер» ]] (командир: оберстгрупенфюрер [[Йозеф Дітріх]] (Josef Dietrich))
** [[48-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XXXXVIII моторизований корпус]] (командир: генерал танкових військ [[Вернер Кемпф]] (Werner Kempf))
*** [[11-та танкова дивізія (Третій Рейх)|11-та танкова дивізія]] (командир: генерал-лейтенант [[Людвіг Крювель]] (Ludwig Crüwell))
*** [[16-та моторизована дивізія (Третій Рейх)|16-та моторизована дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Зігфрід Генріці (Sigfrid Henrici))
* [[17-та армія (Третій Рейх)|17-та армія]] (командир: генерал піхоти [[Карл-Генріх фон Штюльпнагель]] (Karl-Heinrich von Stülpnagel))
** [[4-й армійський корпус (Третій Рейх)|IV армійський корпус]] (командир: генерал піхоти Віктор фон Шведлер (Viktor von Schwedler))
*** [[24-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|24-та піхотна дивізія]] (командир: генерал-майор Ганс фон Теттау (Hans von Tettau))
*** [[297-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|297-ма піхотна дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Макс Пфеффер (Max Pfeffer))
** [[49-й гірський корпус (Третій Рейх)|ХХХХІХ гірсько-єгерський корпус]] (командир: генерал піхоти Людвіг Кюблер (Ludwig Kübler))
*** [[1-ша гірська дивізія (Третій Рейх)|1-ша гірсько-єгерська дивізія]] (командир: [[генерал гірсько-піхотних військ]] Губерт Ланц (Hubert Lanz))
*** [[4-та гірсько-піхотна дивізія (Третій Рейх)|4-та гірсько-єгерська дивізія]] (командир: генерал гірсько-піхотних військ Карл Еглсір (Karl Eglseer))
*** [[97-ма легка піхотна дивізія (Третій Рейх)|97-ма легка піхотна дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Ернст Рупп (Ernst Rupp))
*** [[125-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|125-та піхотна дивізія]] (командир: генерал-майор Віллі Шнекенбюргер (Willi Schneckenburger))
*** 295-та піхотна дивізія
** [[52-й армійський корпус (Третій Рейх)|LII армійський корпус]] (командир: генерал піхоти Курт фон Брізен (Kurt von Briesen))
*** [[257-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|257-ма піхотна дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Карл Закс (Karl Sachs))
*** [[100-та легка піхотна дивізія (Третій Рейх)|100-та легка піхотна дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Вернер Занне (Werner Sanne))
*** [[101-ша легка піхотна дивізія (Третій Рейх)|101-ша легка піхотна дивізія]] (командир: генерал-лейтенант Браунер фон Гайдрінген (Brauner von Haydringen))

Німецькі танкові дивізії, незважаючи на втрати від 30 до 50&nbsp;%, залишалися боєздатними з'єднаннями. Піхотні дивізії не мали великих втрат<ref name="n"/>.


== Дії сторін ==
== Дії сторін ==
Ставка і командування [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південним фронтом]] помилково припустили, що німці мають намір вийти до Дніпра між Києвом і [[Черкаси|Черкасами]] з метою подальшого наступу на [[Донбас]], і недооцінили небезпеку [[оточення]]. 28-го липня війська [[Південно-Західний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південно-Західного]] і [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південного фронтів]] отримали наказ відійти на Схід, з метою відсікти німцям вихід до Дніпра . У результаті було втрачено можливість уникнути оточення шляхом відходу на південний схід.


Ставка і командування [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південним фронтом]] помилково припустили, що німці мають намір вийти до [[Дніпро|Дніпра]] між Києвом і [[Черкаси|Черкасами]] з метою подальшого наступу на [[Донбас]], і недооцінили небезпеку [[оточення]] частин Червоної армії в районі Умані. 28-го липня війська [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]] і [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного фронтів]] отримали наказ відійти на Схід, з метою відсікти німцям вихід до Дніпра. У результаті було втрачено можливість уникнути оточення шляхом відходу на південний схід.
2 серпня група Клейста з'єдналися з 17-ю армією, замкнувши оточення. На наступний день оточення було посилено другий кільцем, утвореним 16-ю танковою дивізією і [[Рухомий корпус (Угорщина)|Угорським рухомим корпусом]]. До [[8 серпня|8-го серпня]] опір оточених частин Червоної Армії, в цілому, припинилося. Німецькі війська дістали можливість провести операцію на оточення Південно-Західного фронту.

30 липня [[16-та моторизована дивізія (Третій Рейх)|16-та моторизована дивізія]] танкової групи Клейста захопила Новоархангельськ, перекривши таким чином шляхи відступу 6-й та 12-й армій на схід. Незважаючи на кількаденні кровопролитні бої за цей населений пункт, під час якого він неодноразово переходив з рук в руки, радянським військами не вдалося захопити його. Вже 2 серпня війська групи Клейста з'єдналися з 17-ю армією, замкнувши оточення. Наступного дня оточення було посилено другий кільцем, утвореним 16-ю танковою дивізією і [[Рухомий корпус (Угорщина)|Угорським рухомим корпусом]]. До [[8 серпня|8-го серпня]] організований опір оточених частин Червоної Армії, в цілому, припинився. Німецькі війська дістали можливість провести операцію на оточення частин Південно-Західного фронту, що обороняли м. Київ, з півдня{{Джерело}}.


== Наслідки ==
== Наслідки ==
Були оточені 20 [[дивізія|дивізій]] [[6-а армія (СРСР)|6-ї]] і [[12-а армія (СРСР)|12-ї]] армій зі складу [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південного фронту]]. Їх командувачі [[генерал-лейтенант]] [[Музиченко Іван Миколайович|І. М. Музиченко]] і [[генерал-майор]] [[Понеделін Павло Григорович|П. Г. Понеделін]] потрапили в полон. У полон також потрапили:
Результатом поразки [[6-та армія (СРСР)|6-ї]] та [[12-та армія (СРСР)|12-ї]] армій стало практично повне знищення оточених частин. Було втрачено майже всю техніку та озброєння. З числа особового складу оточених армій лише близько 11 тис. червоноармійців, в основному з тилових частин, вдалося вийти з оточення. Решта потрапила у полон разом з командувачами [[генерал-лейтенант]]ом [[Музиченко Іван Миколайович|І. М. Музиченко]] та [[генерал-майор]]ом [[Понеделін Павло Григорович|П. Г. Понеделіним]]. У полон також потрапили:
* Командир 49-го стрілецького корпусу генерал-майор [[Огурцов Сергій Якович|С. Я. Огурцов]];
* Командир [[49-й стрілецький корпус (СРСР)|49-го стрілецького корпусу]] генерал-майор [[Огурцов Сергій Яковлевич|С. Я. Огурцов]];
* Командир 13-го стрілецького корпусу генерал-майор [[Кирилов Микола Кузьмич|М. К. Кирилов]];
* Командир 13-го стрілецького корпусу генерал-майор [[Кирилов Микола Кузьмич|М. К. Кирилов]];
* 8-го стрілецького корпусу генерал-майор [[Снєгов Михайло Георгійович|М. Г. Снєгов]];
* Командир 8-го стрілецького корпусу генерал-майор [[Снєгов Михайло Георгійович|М. Г. Снєгов]];
* Командир [[16-й механізований корпус (СРСР)|16-го механізованого корпусу]] [[комдив]] [[Соколов Олександр Дмитрович|О. Д. Соколов]];
* Командир [[16-й механізований корпус (СРСР)|16-го механізованого корпусу]] [[комдив]] [[Соколов Олександр Дмитрович|О. Д. Соколов]];
* Командир 80-ї Червонопрапорної Донецької дивізії генерал-майор [[Прохоров Василь Іванович|В. І. Прохоров]];
* Командир 80-ї Червонопрапорної Донецької дивізії генерал-майор [[Прохоров Василь Іванович|В. І. Прохоров]];
* Начальник штабу 192-ї гірсько-стрілецької дивізії підполковник Свєчніков В. І. Загинули:
* Начальник штабу 192-ї гірськострілецької дивізії підполковник В. І. Свєчніков.
Загинули:
* Командир 44-ї танкової дивізії полковник В. П. Кримов;
* Командир [[44-та танкова дивізія (СРСР)|44-ї танкової дивізії]] полковник В. П. Кримов;
* Командир 8-ї танкової дивізії полковник П. С. Фотченков;
* Командир [[8-ма танкова дивізія (СРСР)|8-ї танкової дивізії]] полковник П. С. Фотченков;
* Командир [[24-й механізований корпус (СРСР)|24-го механізованого корпусу]] генерал-майор [[Чистяков Володимир Іванович|В. І. Чистяков]].
* Командир [[24-й механізований корпус (СРСР)|24-го механізованого корпусу]] генерал-майор [[Чистяков Володимир Іванович|В. І. Чистяков]].
Радянських військовополонених помістили в створений на території кар'єру біля міста Умань концтабір, неофіційно названий «уманська яма» (''на фото''). У ньому через погані умови утримання багато хто загинув. У місцях боїв і в таборі німці і посібники розстрілювали військовополонених євреїв, комісарів, «політбійців», поранених і ослаблених [http://www.iremember.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=21]
Радянських військовополонених помістили в створений на території кар'єру біля міста Умань концтабір, неофіційно названий «[[Уманська Яма]]» (''на фото''). У ньому через погані умови утримання багато хто загинув. У місцях боїв і в таборі німці і посібники розстрілювали військовополонених євреїв, комісарів, «політруків», поранених і ослаблених<ref>{{Cite web |url=http://www.iremember.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=21 |title=Архівована копія |accessdate=31 січня 2011 |archive-date=4 квітня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080404201152/http://www.iremember.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=21 }}</ref>
[[Файл:Уманська яма.jpg|Уманська яма 1941 р.]]


== Зображення ==
== Пам'ять ==
[[Файл:Пам'ятний знак на честь 6-ї та 12-ї армії (урочище Зелена брама)!.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятний знак воїнам 6-ї та 12-ї армій на узліссі Зеленої брами]]
* На східному узліссі урочища [[Зелена брама (урочище)|«Зелена брама»]] біля дороги між [[Нерубайка|с. Нерубайка]] та [[Підвисоке (Новоархангельський район)|с. Підвисоке]] встановлено пам'ятний знак з сірого граніту з написом: <blockquote>«В цих краях 2-7 серпня 1941 року вели героїчні бої воїни 6-ї і 12-ї армій під командуванням генералів І.&nbsp;М.&nbsp;Музиченка і П.&nbsp;Г.&nbsp;Понедєліна»</blockquote>
* В с. Підвисоке на стіні будівлі, де в 1941 році містився штаб 6-ї та 12-ї армій, встановлено дві пам'ятні таблиці.


== Зображення ==
[[Файл:Уманська яма.jpg|Уманська яма 1941 р.]]
<center>
<center>
<gallery>
<gallery>
Файл:Soviets prisoners - Uman on Aug 1941.jpg|Радянські полоненні, Умань 1941р.
Файл:Soviets prisoners - Uman on Aug 1941.jpg|Радянські військовополонені в Умані. Серпень 1941
Файл:Умань 1941 р.JPG|Умань 1941р.
Файл:Умань 1941 р.JPG|Кинута 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 р. (МЛ-20) на вулицях Умані. Серпень 1941
Файл:Bundesarchiv Bild 146-2005-0020, Adolf Hitler auf einem Feldflugplatz im Osten.jpg|Гітлер в Умані, серпень 1941р.
Файл:Bundesarchiv Bild 146-2005-0020, Adolf Hitler auf einem Feldflugplatz im Osten.jpg|Адольф Гітлер в Умані. Серпень 1941
Файл:Высокоскоростной арттягач СТЗ-НАТИ 5, брошенный под Уманью в 1941 во время боя. Вероятнее всего принадлежал 12-й Армии.JPG|Високошвидкісний арттягач СТЗ-НАТІ 5, кинутий під Уманню під час бою. Найімовірніше належав 12-й Армії. 1941
Файл:Uman 1941.jpg|Вудиці Умані після нападу 1941р.
Файл:Гитлер и Муссолини, после парада итальянских войск осматривают окрестности Умани 27-28 августа 1941г.jpg|Гітлер та Муссоліні після параду італійських військ оглядають околиці Умані. 27-28 серпня 1941
Файл:Высокоскоростной арттягач СТЗ-НАТИ 5, брошенный под Уманью в 1941 во время боя. Вероятнее всего принадлежал 12-й Армии.JPG|Високошвидкісний арттягач СТЗ-НАТІ 5, кинутий під Уманню в 1941 під час бою. Найімовірніше належав 12-ї Армії
Файл:Фото Дивизиона Викинг в районе Умани, 1941.jpg|Есесівці [[5-та танкова дивізія СС «Вікінг»|моторизованої дивізії СС «Вікінг»]] у районі Умані. Серпень 1941
Файл:Гитлер и Муссолини, после парада итальянских войск осматривают окрестности Умани 27-28 августа 1941г.jpg|Гітлер і Муссоліні, після параду італійських військ оглядають околиці Умані 27-28 серпня 1941р
Файл:Фото Дивизиона Викинг в районе Умани, 1941.jpg|Фото Дивізіону Вікінг у районі Умані, 1941р.
</gallery>
</gallery>
</center>
</center>

== Література ==

* Christian Zentner: Der Zweite Weltkrieg. Stuttgart, Unipart-Verlag 1986. ISBN 3-8118-1761-2
* ''Ісаєв А. В.'' Від Дубна до Ростова. — М.: АСТ; Транзіткніга, 2004.
* ''Долматовський Є. А.'' Зелена Брама: Документальна легенда про одного з перших боїв Великої Вітчизняної війни. М.: Політвидав, 1989.
* ''Новобранець В. А.'' «Записки військового розвідника» (Опубліковані в журналі «Військово-історичний архів» N: 4 (52) −12 (60), 2004 р. — 1 (61) −3 (63) , 2005)
* ''Валентин Рунов''. 1941. Переможний парад Гітлера. Правда про Уманське побоїще. Серія: «Війна і ми». Видавництва: Яуза, Ексмо, 2010 р. 416 стор ISBN 978-5-699-42582-2
* "Цена Победы": Котлы 1941 года http://www.diletant.ru/articles/16041207/
* http://parabellum1941.narod.ru/simple6.html


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Битви та операції німецько-радянської війни]]
* [[Битва за Київ (1941)]]
* [[Битва за Київ (1941)]]
* [[Уманська Яма]]
* [[Уманська Яма]]
* [[Кам'янець-Подільський котел]]
* [[Операція «Кільце»]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
* [http://armor2var.ucoz.ru/publ/tjagach_stz_5_nati/5-1-0-245/ Тягач СТЗ-5 (НАТІ)]

== Посилання ==
* [http://parabellum1941.narod.ru/simple6.html Нуждин О.&nbsp;И.&nbsp;Боевые действия 6-й и 12-й армий в сражении под г. Умань] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130915101446/http://parabellum1941.narod.ru/simple6.html |date=15 вересня 2013 }}
* [http://diletant.ru/articles/16041207/ «Цена Победы»: Котлы 1941 года]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Джерела і література ==
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Грицюк, Ю.&nbsp;Ю.&nbsp;Фасольняк.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Уманська оборонна операція (1941)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|227}}
* {{книга
|автор = Christian Zentner
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Der Zweite Weltkrieg
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Stuttgart
|видавництво = Unipart-Verlag
|рік = 1986
|том =
|сторінки =
|сторінок = 415
|серія =
|тираж =
|isbn = 3-8118-1761-2
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор =
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Боевой состав Советской Армии. Часть 1 (июнь-декабрь 1941 года)
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = Военно-научное управление Генерального штаба
|рік =
|том =
|сторінки =
|сторінок = 84
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор = Долматовский Е.А.
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Зеленая брама: Докум. легенда об одном из первых сражений Великой Отеч. войны
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = Политиздат
|рік = 1989
|том =
|сторінки =
|сторінок = 319
|серія =
|тираж =
|isbn = 5-250-00605-1
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор = Дриг Е.
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Механизированные корпуса РККА в бою: История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940 – 1941 годах
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = АСТ, АСТ МОСКВА, Транзиткнига
|рік = 2005
|том =
|сторінки =
|сторінок = 830
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор = Исаев А.В.
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = От Дубно до Ростова
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = АСТ, Транзиткнига
|рік = 2004
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор = Новобранець В.А.
|частина = Записки военного разведчика
|посилання частина =
|заголовок = Военно-исторический архив. - №: 4(52)-12(60), 2004 г. - 1(61)-3(63), 2005 г.
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво =
|рік = 2004 - 2005
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор = Рунов В.А.
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = 1941. Победный парад Гитлера. Правда об Уманском побоище
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = Яуза, Эксмо
|рік = 2010
|том =
|сторінки =
|сторінок = 416
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}
* {{книга
|автор =
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Сборник боевых документов Великой Отечественной войны
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = Военное издательство Министерства обороны Союза ССР
|рік = 1959
|том = 39
|сторінки =
|сторінок = 308
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
}}


{{Друга світова війна}}
{{Друга світова війна}}
Рядок 78: Рядок 354:
[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Битви в СРСР]]
[[Категорія:Битви в СРСР]]
[[Категорія:Битви Німеччини]]
[[Категорія:Битви в Україні]]
[[Категорія:Битви Німеччини в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви Румунії в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви СРСР]]
[[Категорія:Битви СРСР]]
[[Категорія:Серпень 1941]]
[[Категорія:1941 в Україні]]
[[Категорія:1941 у Черкаській області]]
{{DEFAULTSORT:Умань}}
{{DEFAULTSORT:Умань}}

Версія за 19:06, 1 грудня 2023

Битва під Уманню
Операція «Барбаросса»
Кинута радянська військова техніка в Умані (автомобілі ЗІС-5 та ГАЗ-АА, 85-мм зенітні гармати зразка 1939 року (52-К), бронеавтомобіль БА-10)
Кинута радянська військова техніка в Умані (автомобілі ЗІС-5 та ГАЗ-АА, 85-мм зенітні гармати зразка 1939 року (52-К), бронеавтомобіль БА-10)

Кинута радянська військова техніка в Умані (автомобілі ЗІС-5 та ГАЗ-АА, 85-мм зенітні гармати зразка 1939 року (52-К), бронеавтомобіль БА-10)
Координати: 48°35′00″ пн. ш. 30°40′00″ сх. д. / 48.5833333333611108173499815° пн. ш. 30.6666666666944465191591007° сх. д. / 48.5833333333611108173499815; 30.6666666666944465191591007
Дата: липень 1941 — 14 серпня 1941
Місце: Район Умань — Новоархангельськ — Підвисоке
Результат: Перемога Німеччини.
Сторони
СРСР Третій Рейх
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Семен Будьонний
Союз Радянських Соціалістичних Республік Михайло Кирпонос
Союз Радянських Соціалістичних Республік Іван Тюленєв
Союз Радянських Соціалістичних Республік Іван Музиченко
Союз Радянських Соціалістичних Республік Павло Понеделін 		Третій Рейх Герд фон Рундштедт
Третій Рейх Евальд фон Кляйст
Третій Рейх Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель
Третій Рейх Вернер Кемпф
Військові сили
135 000 чоловік, 270 танків, 900 гармат та 550 мінометів[1] 100 000 чоловік, 200 танків[1]
Втрати
18 500 убито, 103 000 потрапило у полон

Загальні втрати: 121 500[1]

4610 убито, 15 458 поранено, 785 пропало безвісти чи потрапило у полон

Загальні втрати: 20 853[2]

1939—1940
Польща (1939) — Фінляндія — Балтійські країни —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Країни Балтії — Белград — Курляндія — Будапешт
1945

Вісла-Одер — Східна Пруссія — Східна Померанія — Відень — Берлін — Прага

План «Барбаросса»
Прикордонні битви (1941)
Північний напрямок:
Балтійський регіон: Алітус — Расейняй — Таллінн — Ханко — Моонзунд —
Ленінград — Заполяр'я
Центральний напрямок:
Білорусь Берестя — Білосток-Мінськ — Смоленськ —Єльня — Брянськ — Вязьма — Москва —Тайфун — Горький
Південний напрямок:

Західна Україна — Дубно-Луцьк-Броди — Бессарабія і Буковина —Умань — Київ — Одеса — Південна Україна — Східна Україна — Битва в Приазов'ї — Севастополь — Ростов

Битва під Уманню — битва, що тривала з 1 по 7 серпня 1941 року між військами Третього Рейху та СРСР. Відбулася в ході наступу групи армій «Південь» та призвела до оточення і подальшої загибелі військ 6-ї та 12-ї армій Південного фронту Червоної Армії.

Передісторія

У перші тижні операції «Барбаросса» група армій «Південь», просуваючись на схід, зайняла міста: Львів (30 червня), Тернопіль, Вінницю і Житомир (10 липня). У ході Битви під Дубном були розбиті частини 4-го, 15-го і 16-го, а також 9-го, 19-го і 22-го механізованих корпусів Червоної Армії, зі складу Південно-Західного фронту. Зазначені групи корпусів контратакували війська Вермахту в районі міста Дубно з півдня і півночі, відповідно. Однак, незважаючи на перевагу в танках, ці атаки не увінчалися успіхом. За кількістю бронетехніки зіткнення було порівняти лише з битвою під Курськом. До 29-го червня бій було завершено і німецькі війська продовжили наступ.

10 липня Ставка ВГК передала загальне командування частинами Червоної Армії, що діяли на Південно-Західному напрямку, С. М. Будьонному. Його завданням була координація дій двох фронтів. Таким чином, під командою Будьонного перебували війська загальною чисельністю близько 1,5 млн осіб, зосереджені в районах Умані та Києва. Однак Будьонний ледве встиг прийняти командування, як між цими угрупованнями вклинилася 1-ша танкова група під командуванням Е. Клейста, зайнявши Бердичів (15 липня) і Козятин (16 липня). Таким чином, частини Клейста виявилися на північ від Умані. У той же час з півдня Умань обійшла 17-та армія вермахту (командувач — генерал К.-Х. Штюльпнагель). Крім того, з півдня, від кордону з Румунією на Умань наступала 11-та армія під командуванням генерала Ойгена фон Шоберта[джерело?].

Сили учасників

СРСР

Крім того, в оточення потрапили 2 артилерійські, 1 повітряно-десантна (211-та) бригади, 6 прикордонних загонів (23-й, 91-й, 92-й, 93-й, 95-й, 97-й), Окрема Коломийська прикордонна комендатура, тилові госпіталі оточених армій.

Більша частина радянських дивізій за кількістю особового складу, озброєння та техніки дорівнювала полку. Деякі танкові дивізії залишилися взагалі без техніки, втраченої в попередніх боях. Інші були зведені у військові групи, що складалися із командування та незначної частини бійців та техніки, адже за наказом командування найбільш цінні танкові кадри, які залишилися без танків, відзивалися у тил для отримання нової бронетехніки. Таким чином в оточення не потрапили танкові екіпажі 15-ї та 44-ї танкових дивізій[3].

Третій Рейх

Німецькі танкові дивізії, незважаючи на втрати від 30 до 50 %, залишалися боєздатними з'єднаннями. Піхотні дивізії не мали великих втрат[1].

Дії сторін

Ставка і командування Південним фронтом помилково припустили, що німці мають намір вийти до Дніпра між Києвом і Черкасами з метою подальшого наступу на Донбас, і недооцінили небезпеку оточення частин Червоної армії в районі Умані. 28-го липня війська Південно-Західного і Південного фронтів отримали наказ відійти на Схід, з метою відсікти німцям вихід до Дніпра. У результаті було втрачено можливість уникнути оточення шляхом відходу на південний схід.

30 липня 16-та моторизована дивізія танкової групи Клейста захопила Новоархангельськ, перекривши таким чином шляхи відступу 6-й та 12-й армій на схід. Незважаючи на кількаденні кровопролитні бої за цей населений пункт, під час якого він неодноразово переходив з рук в руки, радянським військами не вдалося захопити його. Вже 2 серпня війська групи Клейста з'єдналися з 17-ю армією, замкнувши оточення. Наступного дня оточення було посилено другий кільцем, утвореним 16-ю танковою дивізією і Угорським рухомим корпусом. До 8-го серпня організований опір оточених частин Червоної Армії, в цілому, припинився. Німецькі війська дістали можливість провести операцію на оточення частин Південно-Західного фронту, що обороняли м. Київ, з півдня[джерело?].

Наслідки

Результатом поразки 6-ї та 12-ї армій стало практично повне знищення оточених частин. Було втрачено майже всю техніку та озброєння. З числа особового складу оточених армій лише близько 11 тис. червоноармійців, в основному з тилових частин, вдалося вийти з оточення. Решта потрапила у полон разом з командувачами генерал-лейтенантом І. М. Музиченко та генерал-майором П. Г. Понеделіним. У полон також потрапили:

Загинули:

Радянських військовополонених помістили в створений на території кар'єру біля міста Умань концтабір, неофіційно названий «Уманська Яма» (на фото). У ньому через погані умови утримання багато хто загинув. У місцях боїв і в таборі німці і посібники розстрілювали військовополонених євреїв, комісарів, «політруків», поранених і ослаблених[4] Уманська яма 1941 р.

Пам'ять

Пам'ятний знак воїнам 6-ї та 12-ї армій на узліссі Зеленої брами
  • На східному узліссі урочища «Зелена брама» біля дороги між с. Нерубайка та с. Підвисоке встановлено пам'ятний знак з сірого граніту з написом:

    «В цих краях 2-7 серпня 1941 року вели героїчні бої воїни 6-ї і 12-ї армій під командуванням генералів І. М. Музиченка і П. Г. Понедєліна»

  • В с. Підвисоке на стіні будівлі, де в 1941 році містився штаб 6-ї та 12-ї армій, встановлено дві пам'ятні таблиці.

Зображення

  • Радянські військовополонені в Умані. Серпень 1941
    Радянські військовополонені в Умані. Серпень 1941
  • Кинута 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 р. (МЛ-20) на вулицях Умані. Серпень 1941
    Кинута 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937 р. (МЛ-20) на вулицях Умані. Серпень 1941
  • Адольф Гітлер в Умані. Серпень 1941
    Адольф Гітлер в Умані. Серпень 1941
  • Високошвидкісний арттягач СТЗ-НАТІ 5, кинутий під Уманню під час бою. Найімовірніше належав 12-й Армії. 1941
    Високошвидкісний арттягач СТЗ-НАТІ 5, кинутий під Уманню під час бою. Найімовірніше належав 12-й Армії. 1941
  • Гітлер та Муссоліні після параду італійських військ оглядають околиці Умані. 27-28 серпня 1941
    Гітлер та Муссоліні після параду італійських військ оглядають околиці Умані. 27-28 серпня 1941
  • Есесівці моторизованої дивізії СС «Вікінг» у районі Умані. Серпень 1941
    Есесівці моторизованої дивізії СС «Вікінг» у районі Умані. Серпень 1941

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Нуждин О.И. Боевые действия 6-й и 12-й армий в сражении под г. Умань [1] [Архівовано 15 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Human Losses in World War II Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1941, BA/MA RW 6/556, 6/558 [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Дриг Е. Механизированные корпуса РККА в бою: История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940—1941 годах. — Москва: АСТ, АСТ МОСКВА, Транзиткнига, 2005. — 830 с.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2008. Процитовано 31 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Джерела і література

  • В. М. Грицюк, Ю. Ю. Фасольняк. Уманська оборонна операція (1941) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 227. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Christian Zentner. Der Zweite Weltkrieg. — Stuttgart : Unipart-Verlag, 1986. — 415 с. — ISBN 3-8118-1761-2.
  • Боевой состав Советской Армии. Часть 1 (июнь-декабрь 1941 года). — Москва : Военно-научное управление Генерального штаба. — 84 с.
  • Долматовский Е.А. Зеленая брама: Докум. легенда об одном из первых сражений Великой Отеч. войны. — Москва : Политиздат, 1989. — 319 с. — ISBN 5-250-00605-1.
  • Дриг Е. Механизированные корпуса РККА в бою: История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940 – 1941 годах. — Москва : АСТ, АСТ МОСКВА, Транзиткнига, 2005. — 830 с.
  • Исаев А.В. От Дубно до Ростова. — Москва : АСТ, Транзиткнига, 2004.
  • Новобранець В.А. Записки военного разведчика // Военно-исторический архив. - №: 4(52)-12(60), 2004 г. - 1(61)-3(63), 2005 г. — Москва, 2004 - 2005.
  • Рунов В.А. 1941. Победный парад Гитлера. Правда об Уманском побоище. — Москва : Яуза, Эксмо, 2010. — 416 с.
  • Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. — Москва : Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1959. — Т. 39. — 308 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_під_Уманню&oldid=41050691