Панченко Любов Михайлівна: відмінності між версіями

Панченко Любов Михайлівна
Панченко Любов Михайлівна
Народилася	2 лютого 1938; Буча, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Померла	30 квітня 2022 (84 роки); Київ, Україна; ·масовий голод
Поховання	Буча
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	художниця, вишивальниця, модельєрка
Alma mater	Український поліграфічний інститут і Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Знання мов	українська і російська
Членство	Союз українок
Напрямок	Шістдесятники
У шлюбі з	Олійник Олексій Петрович
Нагороди	Премія імені Василя Стуса (2001) Почесний громадянин Бучі
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 10:07, 10 лютого 2024

Любо́в Миха́йлівна Па́нченко (2 лютого 1938, с. Буча, Київський район, Київська область — 30 квітня 2022, Київ, Україна) — українська художниця-модельєрка^[2], почесна громадянка міста Бучі, лауреат премії ім. В. Стуса (2001)^[3], член Союзу Українок^[4]. Належала до групи мисткинь-шістдесятниць, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги^[5]. Померла внаслідок окупації Бучі російськими військами у 2022 році.

Біографія

Народилась художниця 2 лютого 1938 року в селищі Буча Київського району Київської області^[6]^[7].

У кінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва (відділ вишивання)^[2]. Згодом працювала у кравецькій майстерні й водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася ліноритом.

1968 року вступила на вечірнє відділення факультету графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова^[2].

У 1960-ті роки відвідувала Клуб творчої молоді «Сучасник», стала членкинею літературної секції «Брама».

Любов Панченко працювала в Проєктно-конструкторському технологічному інституті художницею-модельєркою та в Республіканському будинку моделей. На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі «Радянська жінка»^[4].

Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв'язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу^[8].

Мешкала в Лісовій Бучі.

30 квітня 2022 року, згідно з повідомленням міського голови міста-героя України Бучі Анатолія Федорука, Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали»^[9].

Похована 2 травня 2022 року в Бучі, на Яблунському кладовищі, поряд з могилою свого чоловіка, художника Олексія Олійника.

Виставки

У 2008 році у Національному музеї літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко — понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. Євген Сверстюк, правозахисник, письменник тоді зауважив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ»^[2].

2014 року в музеї Грушевського в Києві була представлена експозиція «Світе мій!»^[10].

Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у Музеї шістдесятництва у Києві.

Героїня арт-гри

2021 року Спілка українських аніматорів створила серію інтерактивних новел «60. Втрачені скарби». Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.

Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко^[11].

Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм»

Художниця є однією з героїнь фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм», яку розробив Архів національної пам'яті^[12]. Виставка «Комунізм = Рашизм» — це 13 історій про українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.

Вшанування пам'яті

12 квітня 2023 року в місті Бучі вулицю Димитрова перейменували на вулицю Любові Панченко^[13].

Примітки

↑ ^а ^б Померла відома художниця-шістдесятниця Любов Панченко
↑ ^а ^б ^в ^г Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Премія імені Василя Стуса. PEN Ukraine (укр.). 14 вересня 2023. Процитовано 6 лютого 2024.
↑ ^а ^б Любов Панченко – жива легенда української творчості. Бучанський міський сайт (ua) . Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Не під чужу дудку, а під свою – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Згідно з актовим записом про народження.
↑ Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн. 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Любов Панченко: її душа — у полотнах, [[Marie Claire]], 1 травня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
↑ Ліля, Мартиненко (30 квітня 2022). Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.
↑ Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці.
↑ Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Виставка комунізм = рашизм. hdauinp.org.ua (uk-ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.
↑ Рішення Бучанської міської ради від 12 квітня 2023 року № 3478-43-VIІІ «Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади».

Джерела

Біографія Любові Панченко та інтерактивна гра про неї
Любов Панченко: повернення: альбом / передм. Олена Лодзинська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упорядн. Олена Лодзинська, Любов Крупник ; переклад на англ. Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль. — Київ-Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021. — 256 с., 270 іл. — ISBN 978-617-7538-74-4.

Біографії Україна Українське мистецтво Український кінематограф Війна

[[https://censor.net/ua/photo_news/3338001/pomerla_vidoma_hudojnytsyashistdesyatnytsya_lyubov_panchenko_foto_Померла_відома_художниця-шістдесятниця_Любов_Панченко]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б Померла відома художниця-шістдесятниця Любов Панченко

[:1-2] а ^б ^в ^г Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 20 лютого 2021.

[3] Премія імені Василя Стуса. PEN Ukraine (укр.). 14 вересня 2023. Процитовано 6 лютого 2024.

[:2-4] а ^б Любов Панченко – жива легенда української творчості. Бучанський міський сайт (ua) . Процитовано 20 лютого 2021.

[5] Не під чужу дудку, а під свою – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.

[6] Згідно з актовим записом про народження.

[:0-7] Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн. 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.

[8] Любов Панченко: її душа — у полотнах, [[Marie Claire]], 1 травня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.

[9] Ліля, Мартиненко (30 квітня 2022). Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.

[10] Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці.

[11] Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.

[12] Виставка комунізм = рашизм. hdauinp.org.ua (uk-ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.

[13] Рішення Бучанської міської ради від 12 квітня 2023 року № 3478-43-VIІІ «Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади».

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Особа}}
+{{Особа
+|зображення        = Любов Панченко.jpg
-'''Па́нченко Любо́в Миха́йлівна''' (нар. 2 лютого [[1938]], с. Яблунька (нині район у [[Буча|м. Бучі]])<ref name=":0">{{Cite web|title=Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн|url=https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/|website=Погляд — новини Києва та Київщини онлайн|date=2021-02-03|accessdate=2021-02-20|language=uk}}</ref> [[Київська область|Київської області]]) - професійний [[художник]]-[[модельєр]] [[Україна|України]] <ref name=":1">{{Cite web|title=Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] {{!}} КПІ ім. Ігоря Сікорського|url=https://kpi.ua/1131-5|website=kpi.ua|accessdate=2021-02-20}}</ref>, почесний громадянин міста Бучі, лауреат [[Премія імені Василя Стуса|премії ім. В. Стуса]] (2001)<ref>[https://pen.org.ua/award/premiya-im-vasylya-stusa/ Премія імені Василя Стуса] // Міжнародна громадська організація
+|розмір            = 260px
-«Український центр Міжнародного ПЕН-клубу».</ref>, член [[Союз українок|Союзу Українок]]<ref name=":2">{{Cite web|title=Любов Панченко – жива легенда української творчості|url=https://bucha.com.ua/index.php?newsid=1151067117|website=Бучанський міський сайт|accessdate=2021-02-20|language=ua|first=Бучанский сайт Буча Киевская|last=область}}</ref>. Любов Панченко належить до групи славних митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги.<ref>{{Cite web|title=НЕ ПІД ЧУЖУ ДУДКУ, А ПІД СВОЮ – Слово Просвіти|url=http://slovoprosvity.org/2010/02/15/ne-pid-chuzhu-dudku-a-pid-svoiu/|accessdate=2021-02-20|language=uk}}</ref>
+|чоловік           =
+}}
+'''Любо́в Миха́йлівна Па́нченко''' ([[2 лютого]] [[1938]], с.&nbsp;Буча, Київський район, [[Київська область]]&nbsp;— [[30 квітня]] [[2022]], [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— українська [[художник|художниця]]-[[модельєр]]ка<ref name=":1">{{Cite web|title=Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] {{!}} КПІ ім. Ігоря Сікорського|url=https://kpi.ua/1131-5|website=kpi.ua|accessdate=2021-02-20}}</ref>, почесна громадянка міста Бучі, лауреат [[Премія імені Василя Стуса|премії ім. В. Стуса]] (2001)<ref>{{Cite web|title=Премія імені Василя Стуса|url=https://pen.org.ua/premiya-im-vasylya-stusa|website=PEN Ukraine|date=2023-09-14|accessdate=2024-02-06|language=uk}}</ref>, член [[Союз українок|Союзу Українок]]<ref name=":2">{{Cite web|title=Любов Панченко – жива легенда української творчості|url=https://bucha.com.ua/index.php?newsid=1151067117|website=Бучанський міський сайт|accessdate=2021-02-20|language=ua|first=|last=}}</ref>. Належала до групи мисткинь-[[Шістдесятники|шістдесятниць]], які відроджували українську культуру в часи [[Хрущовська відлига|хрущовської відлиги]]<ref>{{Cite web|title=Не під чужу дудку, а під свою – Слово Просвіти|url=http://slovoprosvity.org/2010/02/15/ne-pid-chuzhu-dudku-a-pid-svoiu/|accessdate=2021-02-20|language=uk|archive-date=2019-12-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20191229143652/http://slovoprosvity.org/2010/02/15/ne-pid-chuzhu-dudku-a-pid-svoiu/}}</ref>. Померла внаслідок [[Бої за Бучу|окупації Бучі]] російськими військами у 2022 році.
 == Біографія ==
+Народилась художниця [[2 лютого]] [[1938]] року в селищі [[Буча]] Київського району Київської області<ref>Згідно з актовим записом про народження.</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри|url=https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/|website=Погляд — новини Києва та Київщини онлайн|date=2021-02-03|accessdate=2021-02-20|archive-date=2021-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228184215/https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/}}</ref>.
-Народилась художниця 2 лютого 1938 року в селі Яблунька, що на Київщині.<ref name=":0" />
-У кінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва (відділ вишивання).<ref name=":1" /> Згодом працювала у кравецькій майстерні і водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася ліноритом.
+У кінці 1950-х закінчила [[Київське училище прикладного мистецтва]] (відділ вишивання)<ref name=":1" />. Згодом працювала у кравецькій майстерні й водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася [[лінорит]]ом.
-У 1968 році вступила на вечірнє відділення факультету графіки [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова]].<ref name=":1" />
+[[1968]] року вступила на вечірнє відділення факультету графіки [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова]]<ref name=":1" />.
-У 1960-ті роки відвідувала [[Клуб творчої молоді|Клуб творчої молоді «Сучасник»]], стала членом його літературної секції «Брама».
+У 1960-ті роки відвідувала [[Клуб творчої молоді|Клуб творчої молоді «Сучасник»]], стала членкинею літературної секції «Брама».
-Любов Панченко працювала в Проектно-конструкторському технологічному інституті художником-модельєром та в Республіканському будинку моделей. На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі «<nowiki/>[[Жінка (журнал)|Радянська жінка]]<nowiki/>».<ref name=":2" />
+Любов Панченко працювала в Проєктно-конструкторському технологічному інституті художницею-модельєркою та в [[Будинок моделей «Хрещатик»|Республіканському будинку моделей]]. На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі [[Жінка (журнал)|«Радянська жінка»]]<ref name=":2" />.
+Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала [[писанка|писанки]], вишивала [[вишиванка|національні строї]] для хорів, збирала гроші для допомоги [[Політичні репресії в Україні радянської доби|політв'язням]], що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція [[Різдво|різдвяного]] [[Колядки|колядування]] та [[вертеп]]у<ref>{{Cite web |url=https://marieclaire.ua/lifestyle/647716 |title=Любов Панченко: її душа — у полотнах, &#91;&#91;Marie Claire&#93;&#93;, 1 травня 2022 |accessdate= 1 травня 2022 |archive-date= 27 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220427080726/https://marieclaire.ua/lifestyle/647716/ }}</ref>.
-Живе у Лісовій Бучі.
+Мешкала в [[Лісова Буча|Лісовій Бучі]].
+[[30 квітня]] [[2022]] року, згідно з повідомленням міського голови [[Місто-герой України|міста-героя України]] [[Буча|Бучі]] [[Федорук Анатолій Петрович|Анатолія Федорука]], Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в [[КДБ]], але художниця дуже постраждала під час нової російської навали»<ref>{{Cite web|title=Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко - Новини Києва {{!}} Big Kyiv|url=https://bigkyiv.com.ua/ne-zlamav-kdb-ale-ne-perezhyla-rosijskyh-okupantiv-pomerla-vidoma-hudozhnyczya-lyubov-panchenko/|website=Великий Київ|date=2022-04-30|accessdate=2024-02-06|language=uk|first=Мартиненко|last=Ліля}}</ref>.
+Похована 2 травня 2022 року в Бучі, на Яблунському кладовищі, поряд з могилою свого чоловіка, художника [[Олійник Олексій Петрович|Олексія Олійника]].
 == Виставки ==
-У 2008 р. у Національному музеї літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко –  понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], правозахисник, письменник тоді зауважив: "Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе в своєму світі, вона відкриває нам цей світ".<ref name=":1" />
+У [[2008]] році у [[Національний музей літератури України|Національному музеї літератури України]] експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко&nbsp;— понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], правозахисник, письменник тоді зауважив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ»<ref name=":1" />.
-У 2014 році у Києві у [[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського|музеї Грушевського]] була представлена експозиція «Свiте мій!».<ref>{{Cite web|url=https://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/svit-lyubovi-panchenko|title=Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці}}</ref>
+[[2014]] року в [[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського|музеї Грушевського]] в Києві була представлена експозиція «Світе мій!»<ref>{{Cite web|url=https://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/svit-lyubovi-panchenko|title=Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці}}</ref>.
-Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у [[Музей шістдесятництва|Музеї Шістдесятництва]] у Києві.
+Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у [[Музей шістдесятництва|Музеї шістдесятництва]] у Києві.
 == Героїня арт-гри ==
-У 2021 році [[Спілка українських аніматорів]] створила серію інтерактивних новел “60. Втрачені скарби”. Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.
+[[2021]] року [[Спілка українських аніматорів]] створила серію інтерактивних новел «60. Втрачені скарби». Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.
-Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко.<ref>{{Cite web|title=Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн|url=https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/|website=Погляд — новини Києва та Київщини онлайн|date=2021-02-03|accessdate=2021-02-20|language=uk}}</ref>
+Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко<ref>{{Cite web|title=Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн|url=https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/|website=Погляд — новини Києва та Київщини онлайн|date=2021-02-03|accessdate=2021-02-20|language=uk|archive-date=2021-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228184215/https://www.poglyad.tv/legenda-ukrayinskogo-mystetstva-z-buchi-lyubov-panchenko-stala-geroyineyu-art-gry/}}</ref>.
+== Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм» ==
-== Література ==
+Художниця є однією з героїнь фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм», яку розробив [[Галузевий державний архів УІНП|Архів національної пам'яті]]<ref>{{Cite web|title=Виставка комунізм = рашизм|url=https://hdauinp.org.ua/ua/online-exhibitions/materialy/486-vystavka-komunizm-rashyzm|website=hdauinp.org.ua|accessdate=2022-10-12|language=uk-ua|last=}}</ref>. Виставка «Комунізм = Рашизм»&nbsp;— це 13 історій про українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково&nbsp;— вони проводять паралель між злочинами [[комунізм]]у та [[рашизм]]у.
-* [https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/albom-lyubovi-panchenko-povernennya/zavantyzhyty/albom-lyubovi-panchenko-povernennya Любов Панченко: повернення : альбом] / передм. Олена Лодзинська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упорядн. Олена Лодзинська, Любов Крупник ; переклад на англ. Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль. — Київ-Харків : Видавець Олександр Савчук, 2021. — 256 с., 270 іл. — {{s|ISBN 978-617-7538-74-4.}}<!--{{ArchivedURL|https://archive.is/wip/WdNSc|12 квітня 2022}}-->
+== Вшанування пам'яті ==
+* 12 квітня 2023 року в місті Бучі вулицю Димитрова перейменували на вулицю Любові Панченко<ref>{{Рішення ради|рада=Бучанської міської|№=3478-43-VIІІ|дата=12 квітня 2023|назва=Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади |лінк=https://www.bucha-rada.gov.ua/content/rishennya-43-pozachergovoyi-sesiyi-12-kvitnya-2023}}</ref>.
 == Примітки ==
+{{reflist|2}}
-<references />
-[[Категорія:шістдесятники]]
+== Джерела ==
+* [https://treasures.ui.org.ua/panchenko_ua Біографія Любові Панченко та інтерактивна гра про неї]
+* [https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/albom-lyubovi-panchenko-povernennya/zavantyzhyty/albom-lyubovi-panchenko-povernennya Любов Панченко: повернення: альбом] / передм. Олена Лодзинська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упорядн. Олена Лодзинська, Любов Крупник ; переклад на англ. Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль.&nbsp;— Київ-Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021.&nbsp;— 256 с., 270 іл.&nbsp;— {{s|ISBN 978-617-7538-74-4.}}<!--{{ArchivedURL|https://archive.today/wip/WdNSc|12 квітня 2022}}-->
+{{Бібліоінформація}}
+{{Портали|Біографії|Україна|Українське мистецтво|Український кінематограф|Війна}}
+[[Категорія:Українські митці, що загинули під час російсько-української війни]]
+[[Категорія:Шістдесятниці]]
+[[Категорія:Українські художниці]]
+[[Категорія:Українські дизайнерки]]
+[[Категорія:Почесні громадяни Бучі]]
+[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]

Панченко Любов Михайлівна: відмінності між версіями

Поточна версія на 10:07, 10 лютого 2024

Зміст

Біографія

Виставки

Героїня арт-гри

Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм»

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Панченко Любов Михайлівна

Народилася	2 лютого 1938(1938-02-02) Буча, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Померла	30 квітня 2022(2022-04-30)^[1] (84 роки) Київ, Україна ·масовий голод
Поховання	Буча
Країна	СРСР Україна
Діяльність	художниця, вишивальниця, модельєрка
Alma mater	Український поліграфічний інститут і Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Знання мов	українська і російська
Членство	Союз українок
Напрямок	Шістдесятники
У шлюбі з	Олійник Олексій Петрович
Нагороди	Премія імені Василя Стуса (2001) Почесний громадянин Бучі
Медіафайли у Вікісховищі

Панченко Любов Михайлівна: відмінності між версіями

Поточна версія на 10:07, 10 лютого 2024

Біографія

Виставки

Героїня арт-гри

Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм»

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук