Щербина Владислав Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Публікації:   Нечипоренко Т. Владислав Щербина.Мелодія моєї душі. - Х.: Порцеляна, 2017. - Вип.1 - стор. 14 - 18. Карпинская - Романюк Л. Музыка твор
мНемає опису редагування
 
(Не показано 24 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{ПІП}}
{{Othernames|Щербина}}
{{особа
[[Файл:Скульптура "Мінотавр".jpg|thumb|250px|Скульптура «Мінотавр»]]
|зображення =Щербина Владислав Іванович.jpg
'''Владислав Іванович Щербина''' ({{н}} {{ДН|27|10|1926}}, [[Вознесенськ]], [[Миколаївська область]] — [[26 лютого]] [[2017]], [[Київ]]) — скульптор-фарфорист, член [[НСХУ]]. Працював у галузі фарфорової пластики малих форм
}}
'''Владислав Іванович Щерби́на''' ([[27 жовтня]] [[1926]], [[Вознесенськ]] — [[26 лютого]] [[2017]], [[Київ]]) — український [[скульптура|скульптор]] пластики малих форм; член [[Національна спілка художників України|Спілки радянських художників України]] з 1958 року. [[Чоловік (шлюб)|Чоловік]] скульпторки [[Жникруп Оксана Леонтіївна|Оксани Жникруп]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився [[27 жовтня]] [[1926]] року у місті [[Вознесенськ]]у (нині [[Миколаївська область]], [[Україна]]). Протягом 1845—1950 років навчався на скульптурному відділенні в [[Одеське художнє училище|Одеському художньому училищі]], де був [[учень|учнем]] [[Чубін Антон Юхимович|Антона Чубіна]], [[Жук Михайло Іванович|Михайла Жука]].
В [[1950]] році закінчив Одеську художню школу. Певний час працював на Городницькому та [[Баранівський фарфоровий завод|Баранівському фарфорових заводах]]. З [[1954]] по [[1988]] рік — на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де створив багато скульптур малих форм та сувенірів.
<!--[[Файл:Фото скульптора|thumb|200px|Владислав Щербина в майстерні на фоні своїх робіт]]-->
Впродовж багатьох років був головним художником заводу.


Упродовж 1950—1951 років працював на [[Городницький порцеляновий завод|Городницькому]]; у 1951—1954 роках — на [[Баранівський порцеляновий завод|Баранівському]] порцелянових заводах; з 1954 по 1988 рік — на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київському експериментальному кераміко-художньому заводі]]. Впродовж 10-ти років був головним художником останнього. Одночасно з 1960 по 1990 рік був постійним членом Всесоюзної художньої ради Міністерства легкої промисловості СРСР; у Спілці радянських художників України з середини 1960-х років очолював секцію декоративно-прикладного мистецтва, у 1970-х роках перейшов до скульптурної секції. Після звільнення із підприємства налагодив
У [[1958]] році Владислав Щербина ств членом Спілки художників України. З [[1960]] по [[1990]] рік був постійним членом Всесоюзної художньої ради Міністерства легкої промисловості СРСР.
маленьке виробництво у своїй творчій майстерні<ref name="Лампека">''[[Лампека Микола Геронтійович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Лампека]]''. [https://svr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/5/2021/04/З-додатками-1.pdf Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ&nbsp;— початку ХХІ століть. Київ. 2021.]</ref>.


Жив у [[Київ|Києві]], в будинку на [[Русанівська набережна|Русанівській набережній]], №&nbsp;14/1, квартира №&nbsp;113, в будинку на [[Русанівський бульвар|Русанівському бульварі]], №&nbsp;2, квартира №&nbsp;110<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Spilka_khudozhnykiv_Ukrainy/Dovidnyk_chleniv_Spilky_khudozhnykiv_Ukrainy.pdf? Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 168.]</ref> та в будинку на [[Вулиця Ентузіастів (Київ)|вулиці Ентузіастів]], №&nbsp;11, квартира №&nbsp;98<ref>Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263.</ref>. Помер [[26 лютого]] [[2017]] року.
=== Роботи ===
«Кожум'яка», «Хліб-сіль» (1957), «Дівчина з ромашками» (1959), «Садко» (1956), «Дано наказ» (1960) http://i.piccy.info/i7/41a7bda36046a62af5f68554aa3de4a6/4-48-1000/23681050/03_Dan_prykaz_1_.jpg,
«Сурмач» (1967), декоративні композиції в порцеляні тощо.


== Творчість ==
Скульптура, створена на КЕКХЗ: http://kievporcelain.com.ua/index.files/Page767.htm
Працював в галузі декоративного мистецтва (художній фарфор, пластика малих форм). На Київському експериментальному кераміко-художньому заводі створив близько тисячі оригінальних скульптурних композицій<ref name="Лампека"/>. Серед робіт:
{{стовпці|3}}
* декоративна [[ваза]] «Великий Кобзар» (1954);
* «Тарас Бульба» (1954);
* «На злобу дня» (1956);
* «Садко» (1956);
* сервіз «Конкурсний» (1956);
* «Одарка і Карась» (1956);
* «Кожум'яка» (1957);
* «Хліб-сіль» (1957);
* «Травнева ніч» (1957);
* «Коник-горбоконик» (1957);
* «Дівчина з ромашками» (1959);
* «Біля криниці» (1960);
* [[триптих]] «Енеїда» — «Троянці», «Дідона», «Еней» (1960);
* «Мавка» (1960);
* декоративна композиція «Я до школи носити воду школярам» (1961);
* декоративна композиція «На панщині пшеницю жала» (1964);
* «Сон» (1964);
* «Солдати» (1965);
* «Назар Стодоля» (1965, у співавторстві з Оксаною Жникруп);
* декоративна композиція «Таченка» (1967);
* декоративна композиція «Мир народам, земля селянам» (1967);
* «Сумач» (1967);
* «Арсенальці» (1970);
* «Перший літак» (1970);
* «Солоха і дяк» (1975);
* фляга «Квадратна» (1975);
* фляга «Вакула» (1975);
* фляга «Русь» (1976);
* фляга «Мисливська» (1976);
* «Українські пісні» (1980);
* «Бурлески» (1983);
* триптих «Мій Шевченко» (1984);
* «Нове вбрання короля» (1984);
* «Принцеса на горошині» (1984);
* «Свинопас і принцеса» (1984);
* «Пастушка і трубочист» (2008);
* «Викрадення Європи» (2008).
</div>
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2006, 2011—2112 роках, [[Мінськ]]у у 2012 році.


Твори скульптора зберігаються у [[Національний музей декоративного мистецтва України|Національному музеї українського народного декоративного мистецтва]] у Києві, інших музеях України та за кордоном.
<gallery>
{{Фото
|Мінотавр=
|фарфор=
|В.Щербина=
|Джерело=
|2012=
|Ліцензія=
}}</gallery>


== Джерела ==
== Примітки ==
{{reflist}}
* [http://antikvar.ua/publications/farfor/131-2011-10-21-06-03-06.html ]
* [http://www.mundm.kiev.ua/EXHIBIT/SZCHERBINA.SHTML ]


== Публікації ==
== Література ==
* Щербина Владислав Іванович // {{УРХ|С=536}};
* Майстри української фарфорової пластики. В.Щербина. Набір листівок. Вид-во: «Інтертехнологія». Київ, 2008 р.
* Щербина Владислав Іванович // {{СХ|263}}
* Ювіляри України. Події та особистості XXI століття. — К.: Інститут біографічних досліджень, 2013. — Вип. 7. — С.278-279.
* Щербина Владислав Іванович // {{ШС/2}}, С. 395;
[[Файл:Щербина-Ювіляри України.jpg]]
* {{ЕУ|том=10|стаття=Щербина Владислав}};
* '''4 стани глини (буклет-каталог кераміки В. Щербини. Автор-упорядник Корусь О.) — Київ, 2015. — 6 с., іл.'''
* Щербина Владислав Іванович // {{МУ-92|665}};
* '''Корусь О. Кераміка Владислава Щербини та її зв'язок із фарфоровою скульптурою митця :''' http://prostir.museum/ua/post/37537
* ''[[Корусь Олена Павлівна|Корусь Елена]]''. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. Київ, «АРТ КНИГА». 2016. с. 376 с.: цв. и тон. ил. ISBN ISBN 978-617-7242-22-1. {{ref-ru}}, {{ref-en}};
* Карпинская - Романюк Л.Л. Полонский завод художественной керамики. — Х., Тов. «Агентство Рекламит», 2013. (воспроизведено 26 произведений скульптора).
* {{ШевЕ-6|частина=Щербина Владислав Іванович|сторінки =1016-1017|автор =[[Юр Марина Володимирівна|Марина Юр]]}}
* Корусь Е. П. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. — К.: «АРТ КНИГА», 2016. — 376 с.: цв. и тон. ил. — Серия: Мастера украинского фарфора.
* Нечипоренко Т. Владислав Щербина.Мелодія моєї душі. - Х.: Порцеляна, 2017. - Вип.1 - стор. 14 - 18.
* Карпинская - Романюк Л. Музыка творчества. - Х.: Порцеляна, 2017. - Вып.1 - стр. 18 - 30.


{{нк}}
== Посилання ==
{{Портали|Біографії|Скульптура|Київ}}
* Персональна виставка в Російскому центрі науки та культури (РЦНК) в Києві в 2012 році http://ukr.rs.gov.ru/node/1164
* http://www.unn.com.ua/ru/publication/593171-vystavka-farforovoy-plastiki-izvestnogo-ukrainskogo-mastera
* http://afisha.tut.ua/events/event/acinema/current_date/17483/
* Репортаж в новинах про майстра та підробки його творів: http://vikna.stb.ua/news/2013/4/1/127981/
* біографічна довідка про майстра та його творчість:
* http://who-is-who.ua/main/page/nlu6/177/664
* інтерв'ю з майстром: http://fakty.ua/224462-kievskij-skulptor-vladislav-csherbina-kazhdyj-raz-kogda-prihozhu-v-masterskuyu-ocshucshayu-sebya-kak-v-rayu
* виставка: http://www.mundm.kiev.ua/index.html#SCHERB
* Виставка кераміки Владислава Щербини «4 стани глини». «Хлібня» НЗ «Софія Київська»& nbsp;— http://prostir.museum/ua/post/35554
* сторінка нових робіт скульптора та новин про його діяльність:
* https://www.facebook.com/pages/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%BE%D1%80-%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%8B/158981220932100
* http://voznesenskonline.com.ua/?p=61877
* http://voznesenskonline.com.ua/?p=25253
* виставка «Дві стихії» в Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького": http://www.prostir.museum/ua/event/5893


[[Категорія:Українські скульптори]]
[[Категорія:Українські скульптори]]
[[Категорія:Уродженці Вознесенська]]
[[Категорія:Радянські скульптори]]
[[Категорія:Померли 2017]]
[[Категорія:Скульптори Києва]]
[[Категорія:Члени Національної спілки художників України]]

Поточна версія на 14:16, 8 березня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Щербина.
Щербина Владислав Іванович
Народився26 жовтня 1926(1926-10-26)
Вознесенськ, Миколаївська округа, Українська СРР, СРСР
Помер27 лютого 2017(2017-02-27) (90 років)
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materОдеське художнє училище (1950)
ВчителіЧубін Антон Юхимович і Жук Михайло Іванович
ЗакладГородницький порцеляновий завод, Баранівський порцеляновий завод і Київський експериментальний кераміко-художній завод
ЧленствоСпілка радянських художників України
У шлюбі зЖникруп Оксана Леонтіївна

Владислав Іванович Щерби́на (27 жовтня 1926, Вознесенськ — 26 лютого 2017, Київ) — український скульптор пластики малих форм; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Чоловік скульпторки Оксани Жникруп.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 27 жовтня 1926 року у місті Вознесенську (нині Миколаївська область, Україна). Протягом 1845—1950 років навчався на скульптурному відділенні в Одеському художньому училищі, де був учнем Антона Чубіна, Михайла Жука.

Упродовж 1950—1951 років працював на Городницькому; у 1951—1954 роках — на Баранівському порцелянових заводах; з 1954 по 1988 рік — на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Впродовж 10-ти років був головним художником останнього. Одночасно з 1960 по 1990 рік був постійним членом Всесоюзної художньої ради Міністерства легкої промисловості СРСР; у Спілці радянських художників України з середини 1960-х років очолював секцію декоративно-прикладного мистецтва, у 1970-х роках перейшов до скульптурної секції. Після звільнення із підприємства налагодив маленьке виробництво у своїй творчій майстерні[1].

Жив у Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 14/1, квартира № 113, в будинку на Русанівському бульварі, № 2, квартира № 110[2] та в будинку на вулиці Ентузіастів, № 11, квартира № 98[3]. Помер 26 лютого 2017 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі декоративного мистецтва (художній фарфор, пластика малих форм). На Київському експериментальному кераміко-художньому заводі створив близько тисячі оригінальних скульптурних композицій[1]. Серед робіт:

  • декоративна ваза «Великий Кобзар» (1954);
  • «Тарас Бульба» (1954);
  • «На злобу дня» (1956);
  • «Садко» (1956);
  • сервіз «Конкурсний» (1956);
  • «Одарка і Карась» (1956);
  • «Кожум'яка» (1957);
  • «Хліб-сіль» (1957);
  • «Травнева ніч» (1957);
  • «Коник-горбоконик» (1957);
  • «Дівчина з ромашками» (1959);
  • «Біля криниці» (1960);
  • триптих «Енеїда» — «Троянці», «Дідона», «Еней» (1960);
  • «Мавка» (1960);
  • декоративна композиція «Я до школи носити воду школярам» (1961);
  • декоративна композиція «На панщині пшеницю жала» (1964);
  • «Сон» (1964);
  • «Солдати» (1965);
  • «Назар Стодоля» (1965, у співавторстві з Оксаною Жникруп);
  • декоративна композиція «Таченка» (1967);
  • декоративна композиція «Мир народам, земля селянам» (1967);
  • «Сумач» (1967);
  • «Арсенальці» (1970);
  • «Перший літак» (1970);
  • «Солоха і дяк» (1975);
  • фляга «Квадратна» (1975);
  • фляга «Вакула» (1975);
  • фляга «Русь» (1976);
  • фляга «Мисливська» (1976);
  • «Українські пісні» (1980);
  • «Бурлески» (1983);
  • триптих «Мій Шевченко» (1984);
  • «Нове вбрання короля» (1984);
  • «Принцеса на горошині» (1984);
  • «Свинопас і принцеса» (1984);
  • «Пастушка і трубочист» (2008);
  • «Викрадення Європи» (2008).

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2006, 2011—2112 роках, Мінську у 2012 році.

Твори скульптора зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, інших музеях України та за кордоном.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021.
  2. ↑ Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 168.
  3. ↑ Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263.

Література

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щербина_Владислав_Іванович&oldid=41962000