Щербина Владислав Іванович: відмінності між версіями

Щербина Владислав Іванович
Щербина Владислав Іванович
Народився	26 жовтня 1926; Вознесенськ, Миколаївська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	27 лютого 2017 (90 років)
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Одеське художнє училище (1950)
Вчителі	Чубін Антон Юхимович і Жук Михайло Іванович
Заклад	Городницький порцеляновий завод, Баранівський порцеляновий завод і Київський експериментальний кераміко-художній завод
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Жникруп Оксана Леонтіївна
	; ; ;

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 14:16, 8 березня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Щербина.

Владислав Іванович Щерби́на (27 жовтня 1926, Вознесенськ — 26 лютого 2017, Київ) — український скульптор пластики малих форм; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Чоловік скульпторки Оксани Жникруп.

Біографія

Народився 27 жовтня 1926 року у місті Вознесенську (нині Миколаївська область, Україна). Протягом 1845—1950 років навчався на скульптурному відділенні в Одеському художньому училищі, де був учнем Антона Чубіна, Михайла Жука.

Упродовж 1950—1951 років працював на Городницькому; у 1951—1954 роках — на Баранівському порцелянових заводах; з 1954 по 1988 рік — на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Впродовж 10-ти років був головним художником останнього. Одночасно з 1960 по 1990 рік був постійним членом Всесоюзної художньої ради Міністерства легкої промисловості СРСР; у Спілці радянських художників України з середини 1960-х років очолював секцію декоративно-прикладного мистецтва, у 1970-х роках перейшов до скульптурної секції. Після звільнення із підприємства налагодив маленьке виробництво у своїй творчій майстерні^[1].

Жив у Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 14/1, квартира № 113, в будинку на Русанівському бульварі, № 2, квартира № 110^[2] та в будинку на вулиці Ентузіастів, № 11, квартира № 98^[3]. Помер 26 лютого 2017 року.

Творчість

Працював в галузі декоративного мистецтва (художній фарфор, пластика малих форм). На Київському експериментальному кераміко-художньому заводі створив близько тисячі оригінальних скульптурних композицій^[1]. Серед робіт:

декоративна ваза «Великий Кобзар» (1954);
«Тарас Бульба» (1954);
«На злобу дня» (1956);
«Садко» (1956);
сервіз «Конкурсний» (1956);
«Одарка і Карась» (1956);
«Кожум'яка» (1957);
«Хліб-сіль» (1957);
«Травнева ніч» (1957);
«Коник-горбоконик» (1957);
«Дівчина з ромашками» (1959);
«Біля криниці» (1960);
триптих «Енеїда» — «Троянці», «Дідона», «Еней» (1960);
«Мавка» (1960);
декоративна композиція «Я до школи носити воду школярам» (1961);
декоративна композиція «На панщині пшеницю жала» (1964);
«Сон» (1964);
«Солдати» (1965);
«Назар Стодоля» (1965, у співавторстві з Оксаною Жникруп);
декоративна композиція «Таченка» (1967);
декоративна композиція «Мир народам, земля селянам» (1967);
«Сумач» (1967);
«Арсенальці» (1970);
«Перший літак» (1970);
«Солоха і дяк» (1975);
фляга «Квадратна» (1975);
фляга «Вакула» (1975);
фляга «Русь» (1976);
фляга «Мисливська» (1976);
«Українські пісні» (1980);
«Бурлески» (1983);
триптих «Мій Шевченко» (1984);
«Нове вбрання короля» (1984);
«Принцеса на горошині» (1984);
«Свинопас і принцеса» (1984);
«Пастушка і трубочист» (2008);
«Викрадення Європи» (2008).

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2006, 2011—2112 роках, Мінську у 2012 році.

Твори скульптора зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, інших музеях України та за кордоном.

Примітки

↑ ^а ^б М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021.
↑ Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 168.
↑ Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263.

Література

Щербина Владислав Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 536.;
Щербина Владислав Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
Щербина Владислав Іванович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 395;
Щербина Владислав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — ISBN 5-7707-4049-3.;
Щербина Владислав Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 665. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
Корусь Елена. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. Київ, «АРТ КНИГА». 2016. с. 376 с.: цв. и тон. ил. ISBN ISBN 978-617-7242-22-1. (рос.), (англ.);
Марина Юр. Щербина Владислав Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1016-1017.

Біографії Скульптура Київ

[Лампека-1] а ^б М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021.

[2] Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 168.

[3] Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{пишу}}
+{{ПІП}}
 {{особа
 |зображення =Щербина Владислав Іванович.jpg
+}}
-}}{{ПІП}}
-'''Владислав Іванович Щербина''' ({{н}} [[27 жовтня]] [[1926]], [[Вознесенськ]]&nbsp;— [[26 лютого]] [[2017]], [[Київ]])&nbsp;— український [[скульптор]] пластики малих форм; член [[Спілка радянських художників України|Спілки радянських художників України]] з 1958 року. [[Чоловік (шлюб)|Чоловік]] скульпторки [[Жникруп Оксана Леонтіївна|Оксани Жникруп]].
+'''Владислав Іванович Щерби́на''' ([[27 жовтня]] [[1926]], [[Вознесенськ]] — [[26 лютого]] [[2017]], [[Київ]]) — український [[скульптура|скульптор]] пластики малих форм; член [[Національна спілка художників України|Спілки радянських художників України]] з 1958 року. [[Чоловік (шлюб)|Чоловік]] скульпторки [[Жникруп Оксана Леонтіївна|Оксани Жникруп]].
 == Біографія ==
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 Упродовж 1950—1951 років працював на [[Городницький порцеляновий завод|Городницькому]]; у 1951—1954 роках — на [[Баранівський порцеляновий завод|Баранівському]] порцелянових заводах; з 1954 по 1988 рік — на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київському експериментальному кераміко-художньому заводі]]. Впродовж 10-ти років був головним художником останнього. Одночасно з 1960 по 1990 рік був постійним членом Всесоюзної художньої ради Міністерства легкої промисловості СРСР; у Спілці радянських художників України з середини 1960-х років очолював секцію декоративно-прикладного мистецтва, у 1970-х роках перейшов до скульптурної секції. Після звільнення із підприємства налагодив
-маленьке виробництво у своїй творчій майстерні<ref>''[[Лампека Микола Геронтійович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Лампека]]''. [https://svr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/5/2021/04/З-додатками-1.pdf Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ&nbsp;— початку ХХІ століть. Київ. 2021.]</ref>.
+маленьке виробництво у своїй творчій майстерні<ref name="Лампека">''[[Лампека Микола Геронтійович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Лампека]]''. [https://svr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/5/2021/04/З-додатками-1.pdf Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ&nbsp;— початку ХХІ століть. Київ. 2021.]</ref>.
 Жив у [[Київ|Києві]], в будинку на [[Русанівська набережна|Русанівській набережній]], №&nbsp;14/1, квартира №&nbsp;113, в будинку на [[Русанівський бульвар|Русанівському бульварі]], №&nbsp;2, квартира №&nbsp;110<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Spilka_khudozhnykiv_Ukrainy/Dovidnyk_chleniv_Spilky_khudozhnykiv_Ukrainy.pdf? Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 168.]</ref> та в будинку на [[Вулиця Ентузіастів (Київ)|вулиці Ентузіастів]], №&nbsp;11, квартира №&nbsp;98<ref>Щербина Владислав Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263.</ref>. Помер [[26 лютого]] [[2017]] року.
 == Творчість ==
+Працював в галузі декоративного мистецтва (художній фарфор, пластика малих форм). На Київському експериментальному кераміко-художньому заводі створив близько тисячі оригінальних скульптурних композицій<ref name="Лампека"/>. Серед робіт:
-«Кожум'яка», «Хліб-сіль» (1957), «Дівчина з ромашками» (1959), «Садко» (1956), [http://i.piccy.info/i7/41a7bda36046a62af5f68554aa3de4a6/4-48-1000/23681050/03_Dan_prykaz_1_.jpg «Дано наказ» (1960)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151118034924/http://i.piccy.info/i7/41a7bda36046a62af5f68554aa3de4a6/4-48-1000/23681050/03_Dan_prykaz_1_.jpg |date=18 листопада 2015 }},
+{{стовпці|3}}
-«Сурмач» (1967), декоративні композиції в порцеляні тощо.
+* декоративна [[ваза]] «Великий Кобзар» (1954);
+* «Тарас Бульба» (1954);
+* «На злобу дня» (1956);
+* «Садко» (1956);
+* сервіз «Конкурсний» (1956);
+* «Одарка і Карась» (1956);
+* «Кожум'яка» (1957);
+* «Хліб-сіль» (1957);
+* «Травнева ніч» (1957);
+* «Коник-горбоконик» (1957);
+* «Дівчина з ромашками» (1959);
+* «Біля криниці» (1960);
+* [[триптих]] «Енеїда» — «Троянці», «Дідона», «Еней» (1960);
+* «Мавка» (1960);
+* декоративна композиція «Я до школи носити воду школярам» (1961);
+* декоративна композиція «На панщині пшеницю жала» (1964);
+* «Сон» (1964);
+* «Солдати» (1965);
+* «Назар Стодоля» (1965, у співавторстві з Оксаною Жникруп);
+* декоративна композиція «Таченка» (1967);
+* декоративна композиція «Мир народам, земля селянам» (1967);
+* «Сумач» (1967);
+* «Арсенальці» (1970);
+* «Перший літак» (1970);
+* «Солоха і дяк» (1975);
+* фляга «Квадратна» (1975);
+* фляга «Вакула» (1975);
+* фляга «Русь» (1976);
+* фляга «Мисливська» (1976);
+* «Українські пісні» (1980);
+* «Бурлески» (1983);
+* триптих «Мій Шевченко» (1984);
+* «Нове вбрання короля» (1984);
+* «Принцеса на горошині» (1984);
+* «Свинопас і принцеса» (1984);
+* «Пастушка і трубочист» (2008);
+* «Викрадення Європи» (2008).
+</div>
+Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2006, 2011—2112 роках, [[Мінськ]]у у 2012 році.
+Твори скульптора зберігаються у [[Національний музей декоративного мистецтва України|Національному музеї українського народного декоративного мистецтва]] у Києві, інших музеях України та за кордоном.
-Скульптура, створена на КЕКХЗ: http://kievporcelain.com.ua/index.files/Page767.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304212844/http://kievporcelain.com.ua/index.files/Page767.htm |date=4 березня 2016 }}
 == Примітки ==
@@ Рядок 24: / Рядок 63: @@
 == Література ==
 * Щербина Владислав Іванович // {{УРХ|С=536}};
-* Щербина Владислав Іванович // {{СХ|263}};
+* Щербина Владислав Іванович // {{СХ|263}}
 * Щербина Владислав Іванович // {{ШС/2}}, С. 395;
 * {{ЕУ|том=10|стаття=Щербина Владислав}};
 * Щербина Владислав Іванович // {{МУ-92|665}};
+* ''[[Корусь Олена Павлівна|Корусь Елена]]''. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. Київ, «АРТ КНИГА». 2016. с. 376 с.: цв. и тон. ил. ISBN ISBN 978-617-7242-22-1. {{ref-ru}}, {{ref-en}};
 * {{ШевЕ-6|частина=Щербина Владислав Іванович|сторінки =1016-1017|автор =[[Юр Марина Володимирівна|Марина Юр]]}}

Щербина Владислав Іванович: відмінності між версіями

Поточна версія на 14:16, 8 березня 2024

Зміст

Біографія

Творчість

Примітки

Література

Навігаційне меню

Щербина Владислав Іванович

Народився	26 жовтня 1926(1926-10-26) Вознесенськ, Миколаївська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	27 лютого 2017(2017-02-27) (90 років)
Країна	СРСР Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Одеське художнє училище (1950)
Вчителі	Чубін Антон Юхимович і Жук Михайло Іванович
Заклад	Городницький порцеляновий завод, Баранівський порцеляновий завод і Київський експериментальний кераміко-художній завод
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Жникруп Оксана Леонтіївна

Щербина Владислав Іванович: відмінності між версіями

Поточна версія на 14:16, 8 березня 2024

Біографія

Творчість

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук