Лизогуб Федір Андрійович: відмінності між версіями

Лизогуб Федір Андрійович
Лизогуб Федір Андрійович
Отаман Ради міністрів Української держави
	10 травня 1918 — 14 листопда 1918
Попередник	Микола Василенко (в.о)
Наступник	Сергій Гербель
Міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України
	3 травня 1918 — 8 липня 1918
Попередник	Михайло Ткаченко
Наступник	Ігор Кістяковський
Народився	6 жовтня 1851; Седнів, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	1928; Белград, Королівство Югославія
Відомий як	лідер спільноти
Країна	Російська імперія; Українська Держава;
Політична партія	Октябристи
Батько	Лизогуб Андрій Іванович
Нагороди
	Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 17:50, 8 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лизогуб.

Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович (6 жовтня 1851(18511006), Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія — 1928, Белград, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців) — український громадський і політичний діяч. У 1901–1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. У 1918 р. був міністром внутрішніх справ і з 24 жовтня 1918 — головою Ради міністрів Української Держави. Помер в еміграції.

Життєпис

Дореволюційний період

Походив зі старовинного козацького роду, син Андрія Лизогуба, брат Дмитра Лизогуба. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.

У 1888–1897 роках був гласним Городнянської повітової, згодом Чернігівської губернської земської управи^[1]. У 1901–1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. За сприяння Федора Лизогуба Полтава та Миргород перетворилися на центри української культури. Був ініціатором спорудження в Полтаві нового будинку земства в національному стилі, пам'ятника Іванові Котляревському, відкриття кількох музеїв, підтримував майстрів українського декоративно-прикладного мистецтва^[2].

У 1915–1917 роках — член ради для заведення земського самоврядування при наміснику Кавказу. В 1917 році очолював відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Член партії «октябристів»^[3].

Революція

Після утвердження радянської влади в Росії Федір Лизогуб повернувся до України. Тут він долучився до роботи Генерального Секретаріату Центральної Ради — працював консультантом із земельних питань^[3].

У травні-листопаді 1918 р. — голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від 3 травня до 8 липня — міністр внутрішніх справ. Внаслідок діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.

Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі Український національно-демократичний союз. Протягом літа 1918 р. під головуванням Ф. Лизогуба проведена велика організаційна робота зі створення постійної штатної структури військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних сил Української Держави, реформування Військово-Морського флоту, з демобілізації торговельного флоту, з відновлення Українського козацтва та зміцнення органів Державної варти.

Ф. Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак, не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією^[4].

Політично скандальною виявилась його заява в серпні 1918 р. в Берліні про готовність гетьманського уряду піти на федеративні відносини з Росією. Український національно-демократичний союз оголосив гострий протест проти цієї заяви Ф. Лизогуба.

У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини Паулем фон Гінце і обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов'язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України^[5]. Німці підтримали домагання України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов'язань Російської імперії в розмірі 200 млн крб^{[джерело?]}.

Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто відвідав Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою Колегії Верховних Правителів, яка заміняла гетьмана на час його відсутности.

З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. У цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території — 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав^[3].

Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918 р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження^[6].

На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки голови виконував міністр фінансів А. Ржепецький, який і головував на засіданнях^[7].

Федір Андрійович емігрував до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, де й помер у 1928 р. (м. Белград, Сербія).

Сім'я

Був одружений з Олександрою Федорівною Левіц.

Діти:

10 вересня 1890 р. — Олена
11 вересня 1892 р. — Єлизавета
27 квітня 1897 р. — Віра

Вшанування пам'яті

У місті Полтава провулок Суворовський перейменували на провулок Федора Лизогуба.

Примітки

↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 55. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 56. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ ^а ^б ^в Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 157. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 57. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 74–75. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 158. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 79. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

Джерела та література

О. Д. Бойко. Лизогуб Федір Андрійович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 141. — ISBN 978-966-00-1028-1.
П. П. Гай-Нижник. Лизогуб Федір Андрійович [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
Д. І. Дорошенко. Історія України, 1917–1923. В 2-х т. : Документально науковое видання / К. Ю. Галушко. — Київ : Темпора, 2002. — Т. 2. — 352 с. — ISBN 966-95991-5-6, 996-95992-7-2.
Біографічна стаття на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України^{[недоступне посилання]} : [арх. 16.09.2016] // Урядовий портал. — Дата звернення: 29.01.2019.

[1] Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 55. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[2] Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 56. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[polovets-3] а ^б ^в Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 157. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[4] Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 57. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[5] Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 74–75. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[6] Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 158. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[7] Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 79. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{othernames|Лизогуб}}
+{{othernames|Лизогуб}}{{Лідер
+| посада = [[Отаман]] [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів Української держави]]
+| початок_терміну = [[10 травня]] [[1918]]
-{{Український державний діяч
+| Гетьман = [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]
- | ім'я = Федір Андрійович Лизогуб
+| попередник = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] (в.о)
- | зображення = [[Файл:Fedir-Lusohub.JPG|200px]]
+| наступник = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]
+| посада2 = [[Міністр внутрішніх справ|Міністр внутрішніх справ]] [[Українська Держава|Гетьманського уряду України]]
- | посада1 =  Отаман Ради міністрів Української держави
+| країна = [[Файл:Flag_of_Russia.svg|20px]] [[Російська імперія]]<br>[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|20px]] [[Українська Народна Республіка|Українська Держава]]<br>
- | почав1 = [[10 травня]] [[1918]]
- | кінець на посаді1 = [[14 листопада]] [[1918]]
+| кінець_терміну = [[14 листопада|14 листопда]] [[1918]]
+| попередник2 = [[Михайло Ткаченко]]
- | переобрання1 =
+| наступник2 = [[Кістяківський Ігор Олександрович|Ігор Кістяковський]]
- | гетьман 1 = [[Павло Скоропадський]]
+| початок_терміну2 = [[3 травня]] [[1918]]
- | отаман 1 =
+| кінець_терміну2 = [[8 липня]] [[1918]]
- | попередник 1 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як в.о.)</small>
- | наступник 1 = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]
- | посада2 = 1-й [[Список міністрів внутрішніх справ України|Міністр внутрішніх справ]] [[Українська Держава|Гетьманського уряду України]] {{прапорець20|UKR}}
- | почав2 = [[3 травня]] [[1918]]
- | кінець на посаді2 = [[8 липня]] [[1918]]
- | попередник 2 = [[Ткаченко Михайло Степанович|Михайло Ткаченко]]
- | наступник 2 = [[Кістяковський Ігор Олександрович|Ігор Кістяковський]]
- | отаман 2 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як в.о.)</small><br />він сам
- | дата народження  = 6.10.1851
- | місце народження = [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], {{RUSold}}
- | дата смерті = 1928
- | місце смерті = [[Белград]], [[Файл:Flag_of_the_Kingdom_of_Yugoslavia.svg|20пкс]] [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]]
- | громадянство = {{RUSold}}→{{UKR}}
- | університет  =
- | партія = [[Октябристи|октябрист]]
- | професія =
- | підпис =  [[Файл:Fedir Lyzohub Signature 1908.png|128px]]
- | нагороди = &nbsp;
-{{{!}}
-{{!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 4 ступеня}}
-{{!}}-
-{{!}} {{Орден Святої Анни 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 4 ступеня}}
-{{!}}-
-{{!}} {{Орден Святого Станіслава 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 3 ступеня}}
-{{!}}}
 }}
+'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Югославія|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]])&nbsp;— український [[Активізм|громадський]] і [[Політик|політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. У [[1918]]&nbsp;р. був міністром внутрішніх справ і з [[24 жовтня]] 1918&nbsp;— головою [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів]] [[Українська Держава|Української Держави]]. Помер в еміграції.
+== Життєпис ==
-'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]])&nbsp;— український [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. У [[1918]]&nbsp;р. був міністром внутрішніх справ і з [[24 жовтня]] 1918&nbsp;— головою [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів]] [[Українська Держава|Української держави]]. Помер у еміграції.
-== Біографія ==
 === Дореволюційний період ===
+[[Файл:Скоропадський_зі_своїми_офіцерами.jpg|міні|праворуч|350пкс|1-й ряд зліва направо: [[Лизогуб Федір Андрійович|Федір Лизогуб]], гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]], [[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович|Володислав Дашкевич-Горбацький]]; посередині ззаду (в білій папасі) [[Сахно-Устимович Олександр Олександрович|Олександр Сахно-Устимович]]; 2-й зліва у 2-му ряді [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтин Прісовський]]]]
 Походив зі старовинного козацького роду, син [[Лизогуб Андрій Іванович|Андрія Лизогуба]], брат [[Лизогуб Дмитро Андрійович|Дмитра Лизогуба]]. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.
-У [[1888]]–[[1897]] роках був гласним [[Городня]]нської повітової, згодом [[Чернігів]]ської губернської земської управи. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. За сприяння Федора Лизогуба [[Полтава]] та [[Миргород]] перетворилися на центри української культури. Був ініціатором спорудження в [[Полтава|Полтаві]] нового [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку земства]] в національному стилі, ''[[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника]]'' [[Котляревський Іван|Іванові Котляревському]], відкриття кількох музеїв, підтримував майстрів українського декоративно-прикладного мистецтва.
+У [[1888]]–[[1897]] роках був гласним [[Городня]]нської повітової, згодом [[Чернігів]]ської губернської земської управи<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 55 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. За сприяння Федора Лизогуба [[Полтава]] та [[Миргород]] перетворилися на центри української культури. Був ініціатором спорудження в [[Полтава|Полтаві]] нового [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку земства]] в національному стилі, ''[[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника]]'' [[Котляревський Іван Петрович|Іванові Котляревському]], відкриття кількох музеїв, підтримував майстрів українського декоративно-прикладного мистецтва<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 56 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>.
-У [[1915]]–[[1917]] роках&nbsp;— член ради для заведення земського самоврядування при наміснику Кавказу. В [[1917]] році очолював відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Член партії «октябристів». Після утвердження радянської влади в Росії повернувся в Україну.
+У [[1915]]–[[1917]] роках&nbsp;— член ради для заведення земського самоврядування при наміснику Кавказу. В [[1917]] році очолював відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Член партії «октябристів»<ref name=polovets>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf |формат= PDF |видання= Сіверянський літопис |тип= Науковий журнал |місце= Чернігів |рік= 2016 |номер= 5 (131) |сторінки= 157 |isbn=  |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191732/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf }}</ref>.
 === Революція ===
+Після утвердження радянської влади в Росії Федір Лизогуб повернувся до України. Тут він долучився до роботи Генерального Секретаріату Центральної Ради&nbsp;— працював консультантом із земельних питань<ref name=polovets/>.
-У травні-листопаді 1918&nbsp;р.&nbsp;— голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від 3 травня до 8 липня&nbsp;— міністр внутрішніх справ. В результаті діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.
+У травні-листопаді 1918&nbsp;р.&nbsp;— [[Перший уряд Федора Лізогуба|голова Ради міністрів]] Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від [[3 травня]] до [[8 липня]]&nbsp;— міністр внутрішніх справ. Внаслідок діяльності уряду Ф.&nbsp;Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.
-Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі Український національно-демократичний союз. Протягом літа 1918&nbsp;р. під головуванням Ф. Лизогуба проведена велика організаційна робота зі створення постійної штатної структури військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних сил Української Держави, реформування Військово-Морського флоту, з демобілізації торговельного флоту, з відновлення Українського козацтва та зміцнення органів Державної варти.
+Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі [[Український Національний Союз |Український національно-демократичний союз]]. Протягом літа 1918&nbsp;р. під головуванням Ф.&nbsp;Лизогуба проведена велика організаційна робота зі створення постійної штатної структури військових частин та підрозділів Сухопутних військ [[Збройні сили Української Держави|Збройних сил Української Держави]], реформування Військово-Морського флоту, з демобілізації торговельного флоту, з відновлення Українського козацтва та зміцнення органів [[Державна варта|Державної варти]].
-Ф. Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією. Політично скандальною виявилась його заява в серпні 1918&nbsp;р. в Берліні про готовність гетьманського уряду піти на федеративні відносини з Росією. Український національно-демократичний союз оголосив гострий протест проти цієї заяви Ф. Лизогуба.
+Ф.&nbsp;Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак, не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 57 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>.
-У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини фон Гінце і обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов'язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України. Німці підтримали домагання України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов'язань Російській імперії в розмірі 200&nbsp;млн крб.
+Політично скандальною виявилась його заява в серпні 1918&nbsp;р. в Берліні про готовність гетьманського уряду піти на федеративні відносини з Росією. Український національно-демократичний союз оголосив гострий протест проти цієї заяви Ф.&nbsp;Лизогуба.
-З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. В цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території&nbsp;— 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав.
+У Берліні Ф.&nbsp;Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини [[Пауль фон Гінце|Паулем фон Гінце]] і обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов'язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, [[Збройні сили України|Збройними силами України]]<ref>{{Стаття |прізвище= Пиріг |ім'я= Руслан Якович |назва= Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) |посилання= http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf |формат= PDF |видання= Український історичний журнал |тип= Науковий журнал |місце=  |рік= 2011 |номер= 5 (500) |сторінки= 74–75 |isbn=  |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415192201/http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf }}</ref>. Німці підтримали домагання України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов'язань [[Російська імперія|Російської імперії]] в розмірі 200&nbsp;млн крб{{джерело}}.
-Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918&nbsp;р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження.
+Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто [[Візит Павла Скоропадського до Німеччини|відвідав]] Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою [[Колегія Верховних Правителів|Колегії Верховних Правителів]], яка заміняла гетьмана на час його відсутности.
-На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки виконував міністр фінансів [[Ржепецький Антон Карлович|А.&nbsp;Ржепецький]], який і головував на засіданнях<ref>{{Стаття |прізвище= Пиріг |ім'я= Руслан Якович |назва= Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) |посилання= http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf |формат= PDF |видання= Український історичний журнал |тип= Науковий журнал |місце= |рік= 2011 |номер= 5 (500) |сторінки= 79 |isbn= }}</ref>.
+З ініціативи Ф.&nbsp;Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. У цілому міністерство закордонних справ уряду Ф.&nbsp;Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території&nbsp;— 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав<ref name=polovets/>.
+Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918&nbsp;р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження<ref>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf |формат= PDF |видання= Сіверянський літопис |тип= Науковий журнал |місце= Чернігів |рік= 2016 |номер= 5 (131) |сторінки= 158 |isbn=  |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191732/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf }}</ref>.
+На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки голови виконував міністр фінансів [[Ржепецький Антон Карлович|А.&nbsp;Ржепецький]], який і головував на засіданнях<ref>{{Стаття |прізвище= Пиріг |ім'я= Руслан Якович |назва= Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) |посилання= http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf |формат= PDF |видання= Український історичний журнал |тип= Науковий журнал |місце=  |рік= 2011 |номер= 5 (500) |сторінки= 79 |isbn=  |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415192201/http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf }}</ref>.
 Федір Андрійович емігрував до [[Королівство Югославія|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]], де й помер у 1928&nbsp;р. (м.&nbsp;[[Белград]], [[Сербія]]).
+== Сім'я ==
+Був одружений з Олександрою Федорівною Левіц.
+Діти:
+* 10 вересня 1890&nbsp;р.&nbsp;— Олена
+* 11 вересня 1892&nbsp;р.&nbsp;— Єлизавета
+* 27 квітня 1897&nbsp;р.&nbsp;— Віра
+== Вшанування пам'яті ==
+У місті [[Полтава]] провулок Суворовський перейменували на провулок Федора Лизогуба.
 == Примітки ==
@@ Рядок 72: / Рядок 63: @@
 == Джерела та література ==
-* ''О.&nbsp;Д.&nbsp;Бойко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lizogub_F_A Лизогуб Федір Андрійович] // {{ЕІУ|6|141}}
+* ''О.&nbsp;Д.&nbsp;Бойко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lizogub_F_A Лизогуб Федір Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413013940/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lizogub_F_A |date=13 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|6|141}}
-* ''П.&nbsp;П.&nbsp;Гай-Нижник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=48237 Лизогуб Федір Андрійович] // {{ЕСУ}}
+* ''П.&nbsp;П.&nbsp;Гай-Нижник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54624 Лизогуб Федір Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180415191854/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54624 |date=15 квітня 2018 }} // {{ЕСУ|16}}
+* {{книга |автор= Д.&nbsp;І.&nbsp;Дорошенко |заголовок= Історія України, 1917–1923. В 2-х т.&nbsp;: Документально науковое видання |посилання= |відповідальний = К.&nbsp;Ю.&nbsp;Галушко |місце= Київ |видавництво= Темпора |рік= 2002 |том= 2 |сторінок= 352 |сторінки= |isbn= 966-95991-5-6, 996-95992-7-2 |ref =}}
-* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1219548&cat_id=661211 Біографічна стаття на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України]
+* {{cite web 2|url=http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1219548&cat_id=661211 |title=Біографічна стаття на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України |author= |deadlink=пуста сторінка 29 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160916210514/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1219548&cat_id=661211 |archivedate=16.09.2016 |lang= |trans-title= |website=Урядовий портал |websiteurl=https://www.kmu.gov.ua/ua |type= |date= |accessdate=29.01.2019 |quote=}}
 {{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}

Лизогуб Федір Андрійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 17:50, 8 квітня 2024

Зміст

Життєпис

Дореволюційний період

Революція

Сім'я

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела та література

Навігаційне меню

Лизогуб Федір Андрійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 17:50, 8 квітня 2024

Життєпис

Дореволюційний період

Революція

Сім'я

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела та література

Навігаційне меню

Пошук