Лизогуб Федір Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано 1 останнє редагування (2A02:2378:10A7:3310:39CB:DB24:4063:15B2) і відновлено версію 38190724 BunykBot
Мітка: Ручний відкіт
м Відкинуто редагування 46.98.146.237 (обговорення) до зробленого Долинський
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Лизогуб}}
{{othernames|Лизогуб}}{{Лідер
⚫
| посада = [[Отаман]] [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів Української держави]]

⚫
| початок_терміну = [[10 травня]] [[1918]]
{{Український державний діяч
⚫
| Гетьман = [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]
| ім'я = Федір Андрійович Лизогуб
⚫
| попередник = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] (в.о)
| зображення = [[Файл:Fedir-Lusohub.JPG|200px]]
⚫
| наступник = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]

⚫
| посада2 = [[Міністр внутрішніх справ|Міністр внутрішніх справ]] [[Українська Держава|Гетьманського уряду України]]
⚫
| посада1 = Отаман Ради міністрів Української держави
| країна = [[Файл:Flag_of_Russia.svg|20px]] [[Російська імперія]]<br>[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|20px]] [[Українська Народна Республіка|Українська Держава]]<br>
⚫
| почав1 = [[10 травня]] [[1918]]
| кінець на посаді1 = [[14 листопада]] [[1918]]
| кінець_терміну = [[14 листопада|14 листопда]] [[1918]]
| попередник2 = [[Михайло Ткаченко]]
| переобрання1 =
⚫
| наступник2 = [[Кістяківський Ігор Олександрович|Ігор Кістяковський]]
⚫
| гетьман 1 = [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]
⚫
| початок_терміну2 = [[3 травня]] [[1918]]
| отаман 1 =
⚫
| кінець_терміну2 = [[8 липня]] [[1918]]
⚫
| попередник 1 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як в.о.)</small>
⚫
| наступник 1 = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]

⚫
| посада2 = 1-й [[Список міністрів внутрішніх справ України|Міністр внутрішніх справ]] [[Українська Держава|Гетьманського уряду України]] {{прапорець20|UKR}}
⚫
| почав2 = [[3 травня]] [[1918]]
⚫
| кінець на посаді2 = [[8 липня]] [[1918]]
| попередник 2 = [[Ткаченко Михайло Степанович|Михайло Ткаченко]]
⚫
| наступник 2 = [[Кістяківський Ігор Олександрович|Ігор Кістяковський]]
| отаман 2 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як в.о.)</small><br />він сам

| дата народження = 6.10.1851
| місце народження = [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], {{RUSold}}
| дата смерті = 1928
| місце смерті = [[Белград]], [[Файл:Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg|20пкс]] [[Королівство Югославія|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]]
| громадянство = {{RUSold}}→{{UKR}}
| університет =
| партія = [[Октябристи|октябрист]]
| професія =
| підпис = [[Файл:Fedir Lyzohub Signature 1908.png|128px]]
| нагороди = &nbsp;
{{(!}}
{{!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 4 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Святої Анни 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святої Анни 4 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Святого Станіслава 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 3 ступеня}}
{{!)}}
}}
}}
⚫
'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Югославія|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]])&nbsp;— український [[Активізм|громадський]] і [[Політик|політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. У [[1918]]&nbsp;р. був міністром внутрішніх справ і з [[24 жовтня]] 1918&nbsp;— головою [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів]] [[Українська Держава|Української Держави]]. Помер в еміграції.

⚫
'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Югославія|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]])&nbsp;— український [[Активізм|громадський]] і [[Політик|політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] роках&nbsp;— голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. У [[1918]]&nbsp;р. був міністром внутрішніх справ і з [[24 жовтня]] 1918&nbsp;— головою [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів]] [[Українська Держава|Української держави]]. Помер в еміграції.


== Життєпис ==
== Життєпис ==


=== Дореволюційний період ===
=== Дореволюційний період ===
[[Файл:Скоропадський_зі_своїми_офіцерами.jpg|міні|праворуч|350пкс|1-й ряд зліва направо: [[Лизогуб Федір Андрійович|Федір Лизогуб]], гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]], [[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович|Володислав Дашкевич-Горбацький]]; посередині ззаду (в білій папасі) [[Сахно-Устимович Олександр Олександрович|Олександр Сахно-Устимович]]]]
[[Файл:Скоропадський_зі_своїми_офіцерами.jpg|міні|праворуч|350пкс|1-й ряд зліва направо: [[Лизогуб Федір Андрійович|Федір Лизогуб]], гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]], [[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович|Володислав Дашкевич-Горбацький]]; посередині ззаду (в білій папасі) [[Сахно-Устимович Олександр Олександрович|Олександр Сахно-Устимович]]; 2-й зліва у 2-му ряді [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтин Прісовський]]]]
Походив зі старовинного козацького роду, син [[Лизогуб Андрій Іванович|Андрія Лизогуба]], брат [[Лизогуб Дмитро Андрійович|Дмитра Лизогуба]]. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.
Походив зі старовинного козацького роду, син [[Лизогуб Андрій Іванович|Андрія Лизогуба]], брат [[Лизогуб Дмитро Андрійович|Дмитра Лизогуба]]. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.


Рядок 67: Рядок 40:
Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто [[Візит Павла Скоропадського до Німеччини|відвідав]] Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою [[Колегія Верховних Правителів|Колегії Верховних Правителів]], яка заміняла гетьмана на час його відсутности.
Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто [[Візит Павла Скоропадського до Німеччини|відвідав]] Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою [[Колегія Верховних Правителів|Колегії Верховних Правителів]], яка заміняла гетьмана на час його відсутности.


З ініціативи Ф.&nbsp;Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. В цілому міністерство закордонних справ уряду Ф.&nbsp;Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території&nbsp;— 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав<ref name=polovets/>.
З ініціативи Ф.&nbsp;Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. У цілому міністерство закордонних справ уряду Ф.&nbsp;Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території&nbsp;— 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав<ref name=polovets/>.


Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918&nbsp;р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження<ref>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf |формат= PDF |видання= Сіверянський літопис |тип= Науковий журнал |місце= Чернігів |рік= 2016 |номер= 5 (131) |сторінки= 158 |isbn= |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191732/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf }}</ref>.
Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918&nbsp;р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження<ref>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf |формат= PDF |видання= Сіверянський літопис |тип= Науковий журнал |місце= Чернігів |рік= 2016 |номер= 5 (131) |сторінки= 158 |isbn= |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191732/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf }}</ref>.
Рядок 82: Рядок 55:
* 11 вересня 1892&nbsp;р.&nbsp;— Єлизавета
* 11 вересня 1892&nbsp;р.&nbsp;— Єлизавета
* 27 квітня 1897&nbsp;р.&nbsp;— Віра
* 27 квітня 1897&nbsp;р.&nbsp;— Віра

== Вшанування пам'яті ==
У місті [[Полтава]] провулок Суворовський перейменували на провулок Федора Лизогуба.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 17:50, 8 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лизогуб.
Лизогуб Федір Андрійович
Отаман Ради міністрів Української держави
10 травня 1918 — 14 листопда 1918
ПопередникМикола Василенко (в.о)
НаступникСергій Гербель
Міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України
3 травня 1918 — 8 липня 1918
ПопередникМихайло Ткаченко
НаступникІгор Кістяковський
Народився6 жовтня 1851(1851-10-06)
Седнів, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер1928
Белград, Королівство Югославія
Відомий яклідер спільноти
Країна Російська імперія
Українська Держава
Політична партіяОктябристи
БатькоЛизогуб Андрій Іванович
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі

Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович (6 жовтня 1851(18511006), Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія — 1928, Белград, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців) — український громадський і політичний діяч. У 1901–1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. У 1918 р. був міністром внутрішніх справ і з 24 жовтня 1918 — головою Ради міністрів Української Держави. Помер в еміграції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дореволюційний період

[ред. | ред. код]
1-й ряд зліва направо: Федір Лизогуб, гетьман Павло Скоропадський, Володислав Дашкевич-Горбацький; посередині ззаду (в білій папасі) Олександр Сахно-Устимович; 2-й зліва у 2-му ряді Костянтин Прісовський

Походив зі старовинного козацького роду, син Андрія Лизогуба, брат Дмитра Лизогуба. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.

У 1888–1897 роках був гласним Городнянської повітової, згодом Чернігівської губернської земської управи[1]. У 1901–1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. За сприяння Федора Лизогуба Полтава та Миргород перетворилися на центри української культури. Був ініціатором спорудження в Полтаві нового будинку земства в національному стилі, пам'ятника Іванові Котляревському, відкриття кількох музеїв, підтримував майстрів українського декоративно-прикладного мистецтва[2].

У 1915–1917 роках — член ради для заведення земського самоврядування при наміснику Кавказу. В 1917 році очолював відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Член партії «октябристів»[3].

Революція

[ред. | ред. код]

Після утвердження радянської влади в Росії Федір Лизогуб повернувся до України. Тут він долучився до роботи Генерального Секретаріату Центральної Ради — працював консультантом із земельних питань[3].

У травні-листопаді 1918 р. — голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від 3 травня до 8 липня — міністр внутрішніх справ. Внаслідок діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.

Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі Український національно-демократичний союз. Протягом літа 1918 р. під головуванням Ф. Лизогуба проведена велика організаційна робота зі створення постійної штатної структури військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних сил Української Держави, реформування Військово-Морського флоту, з демобілізації торговельного флоту, з відновлення Українського козацтва та зміцнення органів Державної варти.

Ф. Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак, не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією[4].

Політично скандальною виявилась його заява в серпні 1918 р. в Берліні про готовність гетьманського уряду піти на федеративні відносини з Росією. Український національно-демократичний союз оголосив гострий протест проти цієї заяви Ф. Лизогуба.

У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини Паулем фон Гінце і обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов'язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України[5]. Німці підтримали домагання України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов'язань Російської імперії в розмірі 200 млн крб[джерело?].

Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто відвідав Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою Колегії Верховних Правителів, яка заміняла гетьмана на час його відсутности.

З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. У цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території — 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав[3].

Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918 р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження[6].

На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки голови виконував міністр фінансів А. Ржепецький, який і головував на засіданнях[7].

Федір Андрійович емігрував до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, де й помер у 1928 р. (м. Белград, Сербія).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Олександрою Федорівною Левіц.

Діти:

  • 10 вересня 1890 р. — Олена
  • 11 вересня 1892 р. — Єлизавета
  • 27 квітня 1897 р. — Віра

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Полтава провулок Суворовський перейменували на провулок Федора Лизогуба.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 55. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  2. ↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 56. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  3. ↑ а б в Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 157. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  4. ↑ Самохіна Наталія Евгеніївна. Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури (PDF) // Скарбниця української культури : збірка наукових праць. — Чернігів, 2006. — Вип. 7. — С. 57. — ISBN 966-7905-78-0. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  5. ↑ Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 74–75. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  6. ↑ Половець Володимир. Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) (PDF) // Сіверянський літопис : науковий журнал. — Чернігів, 2016. — № 5 (131). — С. 158. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  7. ↑ Пиріг Руслан Якович. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) (PDF) // Український історичний журнал : науковий журнал. — 2011. — № 5 (500). — С. 79. Архівовано з джерела 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
УНР (1917 — 1918)
Герб України
Українська Держава
УНР (1918 — 1920)
ЗУНР
Інші державні
утворення
Гуцульська Республіка — Степан Клочурак; Західно-Лемківська Республіка — Ярослав Качмарчик; Східно-Лемківська Республіка — Пантелеймон Шпилька; Кримська Народна Республіка — Номан Челебіджихан • Джафер Киример; Українська Далекосхідна Республіка — Онисим Ступак • Гордій Мелашич • Гаврило Криченко-Могила • Юрій Глушко-Мова; Перший Кримський крайовий уряд — Сулейман Сулькевич; Другий Кримський крайовий уряд — Соломон Крим; Радянська Соціалістична Республіка Тавриди — Антон Слуцький; Кримська Радянська Соціалістична Республіка — Дмитро Ульянов; Українська Народна Республіка Рад — Євгенія Бош ¹ • Микола Скрипник; Донецько-Криворізька радянська республіка — Федір «Артем» Сергєєв; Одеська Радянська Республіка — Володимир Юдовський; Кубанська Народна Республіка — Олександр Філімонов • Лука Бич • Пилип Сушков • Павло Курганський • Василь Іванис
Уряд УНР в екзилі
УРСР (1918 — 1941/1944)
Карпатська Україна (1938-1939)
Державне правління (1941)
Райхскомісаріат
УРСР (1944 — 1991)
Україна (з 1991)
1. — Виконувач обов'язків
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лизогуб_Федір_Андрійович&oldid=42286022