Операція «Анкліт»: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Додання категорії
м правопис, вікіфікація
 
(Не показані 14 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
{{Infobox Military Conflict
|conflict = <big>Операція «Анкліт»</big><br/>Operation Anklet
|conflict = <big>Операція «Анкліт»</big><br/>Operation Anklet
|partof = [[Операції британських командос за часів Другої світової війни|Операції британських командос]]<br/>[[Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Західний фронт]]
|partof = [[Операції британських командос за часів Другої світової війни|Операції британських командос]]<br/>[[Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Західний фронт]]
|image = [[Файл:The Royal Navy during the Second World War A14350.jpg|300px]]
|image = The Royal Navy during the Second World War A14350.jpg
|size = 300px
|caption = Підготовка [[Британські командос|британських командос]] до висадки на берег
|caption = Підготовка [[Британські командос|британських командос]] до висадки на берег
|date = [[26 грудня|26]]–[[27 грудня]] [[1941]]
|place = [[Лофотенські острови]], [[Норвезьке море]]
|date = [[26 грудня|26]]–[[27 грудня]] [[1941]]
|place = [[Лофотенські острови]], [[Норвезьке море]]
|result = перемога британських командос
|result = перемога британських командос
|territory =
|territory =
|combatant1 = <big>'''[[Антигітлерівська коаліція|Союзники]]:'''</big><br/>{{GBR}}<br/>{{NOR}}
|combatant1 = <big>'''[[Антигітлерівська коаліція|Союзники]]:'''</big><br/>{{GBR}}<br/>{{NOR}}
|combatant2 = <big>'''[[Країни Осі]]:'''</big><br/>{{GERnazi}}<br/>[[Файл:Flag of Nasjonal Samling.svg|20пкс]] [[Райхскомісаріат Норвегія]]
|combatant2 = <big>'''[[Країни Осі]]:'''</big><br/>{{GERnazi}}<br/>[[Файл:Flag of Nasjonal Samling.svg|20пкс]] [[Райхскомісаріат Норвегія]]
|commander1 = {{Прапорець|GBR}} [[Фредерик Далрімпл-Гамільтон|Ф.Далрімпл-Гамільтон]]<br/>{{Прапорець|GBR}} Г.Далрімпл-Сміт<br/>{{Прапорець|NOR}} [[Мартин Єнсен Лінге]]
|commander1 = {{Прапорець|GBR}} [[Фредерик Далрімпл-Гамільтон|Ф.&nbsp;Далрімпл-Гамільтон]]<br/>{{Прапорець|GBR}} Г.Далрімпл-Сміт<br/>{{Прапорець|NOR}} [[Мартін Лінге]]
|commander2 = {{Прапорець|GERnazi}} [[Ніколаус фон Фалкенхорст|Н.фон Фалкенхорст]]
|commander2 = {{Прапорець|GERnazi}} [[Ніколаус фон Фалькенгорст|Н.&nbsp;фон Фалькенгорст]]
|units1 = [[Загін (військова справа)|Загін]] британських командос [[No. 12 Commando|No. 12]]<br/>22 кораблі та судна трьох флотів у ролі підтримки
|units1 = [[Загін (військова справа)|Загін]] британських командос [[No. 12 Commando|No. 12]]<br/>22 кораблі та судна трьох флотів у ролі підтримки
|units2 = невеликий місцевий гарнізон, колаборанти <small>(підрозділи від 8 [[Дивізія (військова справа)|дивізій]] (три дивізії берегової оборони, 4&nbsp;— [[Піхотна дивізія Вермахту|піхотні]] та одна [[Авіапольова дивізія|авіапольова]] Люфтваффе)<ref>у цілому на території окупованої Норвегії на час операції</ref>)<br/>невідома кількість літаків</small>
|units2 = невеликий місцевий гарнізон, колаборанти <small>(підрозділи від 8 [[Дивізія (військова справа)|дивізій]] (три дивізії берегової оборони, 4&nbsp;— [[Піхотна дивізія Вермахту|піхотні]] та одна [[Авіапольова дивізія|авіапольова]] Люфтваффе)<ref>у цілому на території окупованої Норвегії на час операції</ref>)<br/>невідома кількість літаків</small>
|strength1 = 300 британських та норвезьких [[командос]]
|strength1 = 300 британських та норвезьких [[командос]]
|strength2 = н/д
|strength2 = н/д
|casualties1 = [[легкий крейсер]] [[HMS Arethusa (26)|HMS «Аретьюза»]] серйозно пошкоджений
|casualties1 = [[легкий крейсер]] [[HMS Arethusa (26)|«Аретьюза»]] серйозно пошкоджений
|casualties2 = 1 патрульний корабель потоплений<br/>знищені 2 радіостанції
|casualties2 = 1 патрульний корабель потоплений<br/>знищено 2 радіостанції
}}
}}
'''Операція «Анкліт»''' ({{lang-en|Operation Anklet}})&nbsp;— кодове найменування [[спеціальна операція|спеціальної операції]], що проводилася наприкінці грудня [[1941]] року за підтримки 22 кораблів трьох флотів силами 300 чоловіків загону [[No. 12 Commando|No. 12]] [[британські командос|британських командос]] та {{не перекладено|1-ша окрема норвезька рота|1-ої окремої норвезької роти|en|Norwegian Independent Company 1}} з метою дезорганізації [[тил]]у німецьких військ на [[Райхскомісаріат Норвегія|окупованих ними норвезьких]] [[Лофотенські острови|Лофотенських островах]] під час Другої світової війни.
'''Операція «Анкліт»''' ({{lang-en|Operation Anklet}})&nbsp;— кодове найменування [[спеціальна операція|спеціальної операції]], що проводилася наприкінці грудня [[1941]] року за підтримки 22 кораблів трьох флотів силами 300 чоловіків загону [[No. 12 Commando|No. 12]] [[британські командос|британських командос]] та [[1-ша окрема норвезька рота|1-ї окремої норвезької роти]] з метою дезорганізації [[тил]]у німецьких військ на [[Райхскомісаріат Норвегія|окупованих ними норвезьких]] [[Лофотенські острови|Лофотенських островах]] під час Другої світової війни.


Практично одночасно британський [[штаб об'єднаних операцій]] влаштував [[Операція «Арчері»|подібний рейд силами]] зведеного загону з [[No. 2 Commando|No. 2]], [[No. 3 Commando|3]], [[No. 4 Commando|4]] та [[No. 12 Commando|6]] командос, яка атакувала [[Вогсей (острів)|острів Вогсей]] у [[Согн-ог-Ф'юране]].
Практично одночасно британський [[штаб об'єднаних операцій]] влаштував [[Операція «Арчері»|подібний рейд силами]] зведеного загону з [[No. 2 Commando|No. 2]], [[No. 3 Commando|3]], [[No. 4 Commando|4]] та [[No. 12 Commando|6]] командос, яка атакувала [[Вогсей (острів)|острів Вогсей]] у [[Согн-ог-Ф'юране]].
Рядок 25: Рядок 26:


== Передумови ==
== Передумови ==
Після ухвалення [[Список прем'єр-міністрів Великої Британії|прем'єр-міністром Великої Британії]] [[Вінстон Черчилль|В.Черчиллем]] пропозиції [[підполковник]]а [[Дадлі Кларк]]а за підтримки [[Начальник Генерального штабу (Велика Британія)|начальника Імперського генерального штабу]] [[Фельдмаршал (Велика Британія)|фельдмаршала]] [[Джон Грір Ділл|Дж. Ділла]], стосовно формування перших загонів спеціального призначення<ref name=has47>Haskew, p.47.</ref>, завданням яких було знищення особливо важливих об'єктів на території окупованої німецьким [[Вермахт]]ом Європи, британці розгорнули активну діяльність на цьому напрямку.
Після ухвалення [[Список прем'єр-міністрів Великої Британії|прем'єр-міністром Великої Британії]] [[Вінстон Черчилль|В.Черчиллем]] пропозиції [[підполковник]]а [[Дадлі Кларк]]а за підтримки [[Начальник Генерального штабу (Велика Британія)|начальника Імперського генерального штабу]] [[Фельдмаршал (Велика Британія)|фельдмаршала]] [[Джон Грір Ділл|Дж.&nbsp;Ділла]], стосовно формування перших загонів спеціального призначення<ref name=has47>Haskew, p.47.</ref>, завданням яких було знищення особливо важливих об'єктів на території окупованої німецьким [[Вермахт]]ом Європи, британці розгорнули активну діяльність на цьому напрямку.


[[17 липня]] Черчилль, який був переконаним прихильником [[командос]], призначив на посаду директора [[штаб об'єднаних операцій|штабу об'єднаних операцій]], ветерана [[Дарданельська операція|Галліполійської кампанії]] та [[рейд на Зебрюгге |рейду на Зебрюгге]] та свого особистого товариша 68-річного [[Адмірал флоту (Велика Британія)|адмірала флоту]] [[Роджер Кіз|Роджера Кіза]]<ref>[http://www.combinedops.com/Roger%20Keyes.htm ROGER JOHN BROWNLOW KEYES]</ref>. Кіз очолив цей орган управління, котрий відповідав за проведення спеціальних [[Рейд (військова справа)|рейдових]], диверсійних та десантних операцій на територіях, зайнятих противником, й якому підпорядковувалися усі утворені формування командос. Перші групи комплектувалися виключно за рахунок набору добровольців з [[Британська армія|Британської армії]], до того ж з переліку частин, що дислокувалися на території островів, а також з тих, хто служив у розформованих окремих рот [[Резерв Армії (Велика Британія)|Територіальної армії]], що [[Норвезька кампанія|билися в Норвегії]]{{#tag:ref|У квітні 1940 з британських добровольців Територіальної армії було сформоване 10 окремих рот, що готувалися до ведення [[Партизанська війна|партизанської]] та диверсійної діяльності на території Норвегії під час [[Норвезька кампанія|тамтешньої кампанії]]. Кожна {{не перекладено|Окрема рота (Велика Британія)|окрема спеціальна рота|en|Independent Company}} мала у своєму складі 21 [[офіцер]]а та 268 солдатів.|group=а}}.
[[17 липня]] Черчилль, який був переконаним прихильником [[командос]], призначив на посаду директора [[штаб об'єднаних операцій|штабу об'єднаних операцій]], ветерана [[Дарданелльська операція (1915)|Галліполійської кампанії]] та [[рейд на Зебрюгге |рейду на Зебрюгге]] та свого особистого товариша 68-річного [[Адмірал флоту (Велика Британія)|адмірала флоту]] [[Роджер Кіз|Роджера Кіза]]<ref>[http://www.combinedops.com/Roger%20Keyes.htm ROGER JOHN BROWNLOW KEYES]</ref>. Кіз очолив цей орган управління, котрий відповідав за проведення спеціальних [[Рейд (військова справа)|рейдових]], диверсійних та десантних операцій на територіях, зайнятих противником, й якому підпорядковувалися усі утворені формування командос. Перші групи комплектувалися виключно за рахунок набору добровольців з [[Британська армія|Британської армії]], до того ж з переліку частин, що дислокувалися на території островів, а також з тих, хто служив у розформованих окремих рот [[Резерв Армії (Велика Британія)|Територіальної армії]], що [[Норвезька кампанія|билися в Норвегії]]{{#tag:ref|У квітні 1940 з британських добровольців Територіальної армії було сформоване 10 окремих рот, що готувалися до ведення [[Партизанська війна|партизанської]] та диверсійної діяльності на території Норвегії під час [[Норвезька кампанія|тамтешньої кампанії]]. Кожна {{не перекладено|Окрема рота (Велика Британія)|окрема спеціальна рота|en|Independent Company}} мала у своєму складі 21 [[офіцер]]а та 268 солдатів.|group=а}}.


Успішне проведення [[Операція «Клеймор»|операції «Клеймор»]] у березні 1941 року додало [[Британське Адміралтейство|Британському Адміралтейству]] впевненості у тому, що вони обрали вірний шлях у боротьбі з німецькими окупантами у прибережній зоні Європи. [[Штаб об'єднаних операцій]] на чолі з [[контр-адмірал]]ом [[Луїс Маунтбеттен|Л. Маунтбеттеном]] запланував проведення ще серії рейдових акцій на кінець 1941 року.
Успішне проведення [[Операція «Клеймор»|операції «Клеймор»]] у березні 1941 року додало [[Британське адміралтейство|Британському адміралтейству]] впевненості у тому, що вони обрали вірний шлях у боротьбі з німецькими окупантами у прибережній зоні Європи. [[Штаб об'єднаних операцій]] на чолі з [[Контрадмірал (Велика Британія)|контрадміралом]] [[Луїс Маунтбеттен|Л. Маунтбеттеном]] запланував проведення ще серії рейдових акцій на кінець 1941 року.


[[Британські командос]] готувались до проведення сміливої за задумом диверсійної операції під кодовою назвою «Анкліт»&nbsp;— рейд [[No. 12 Commando]] на [[Лофотенські острови]] за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. На думку розробників плану операції, у той час німецькі військовики переважно святкуватимуть наступне свято після Різдва&nbsp;— [[День подарунків]] і не будуть у змозі адекватно відповісти на рейдові дії британців. Протягом двох діб [[оперативна група]] флоту{{#tag:ref|Оперативна група нараховувала 22 кораблі та судна трьох флотів: [[Королівський військово-морський флот Великої Британії]]: [[легкий крейсер]] [[HMS Arethusa (26)|HMS «Аретьюза»]], 6 [[ескадрений міноносець|есмінців]]: [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Bedouin (F67)|«Бедуїн»]], [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Lamerton (L88)|«Ламертон»]] та [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]], 3 [[Тральщик|морські тральщики]] [[HMS Halcyon (J42)|«Альціон»]], [[HMS Harrier (J71)|«Харрієр»]] і [[HMS Speedwell (J87)|«Спідвелл»]]; 2 [[Десантний корабель|великих десантних кораблі]] типу [[LSI (L)]]: ''HMS Prins Albert'' та ''Prinses Josephine Charlotte''; 2 [[підводний човен|підводних човни]]: [[HMS Tigris (N63)|«Тайгріс»]] і [[HMS Sealion (72S)|«Сілайон»]]; а також [[гідрографічне судно]] [[HMS Scott (J79)|«Скотт»]]. Британський [[Королівський допоміжний флот (Велика Британія)|Королівський допоміжний флот]] виділив на проведення операції 2 [[танкер]]и: {{не перекладено|RFA Black Ranger||en|RFA Black Ranger (A163)}} і {{не перекладено|RFA Gray Ranger||en|RFA Gray Ranger}}, [[вантажне судно]] ''Gudrun Mærsk'' і [[буксир]] ''Jaunty''. [[Королівський військово-морський флот Норвегії|Норвезький Королівський флот]] був представлений двома [[корвет]]ами [[HNoMS Andenes (K01)|HNoMS «Енденес»]] і [[HNoMS Eglantine (K197)|HNoMS «Еглантін»]]. Від [[Військово-морські сили Польщі|військово-морських сил Польщі]] в операції брали участь есмінці [[ORP Krakowiak (L115)|ORP «Краков'як»]] і [[ORP Kujawiak (L72)|ORP «Куяв'як»]].|group=а}} та [[командос]] утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден. За результатами рейду Гітлер був певен, що союзники розпочали вторгнення до Норвегії, й віддав наказ утримувати в країні значні сили та засоби.
[[Британські командос]] готувались до проведення сміливої за задумом диверсійної операції під кодовою назвою «Анкліт»&nbsp;— рейд [[No. 12 Commando]] на [[Лофотенські острови]] за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. На думку розробників плану операції, у той час німецькі військовики переважно святкуватимуть наступне свято після Різдва&nbsp;— [[День подарунків]] і не будуть у змозі адекватно відповісти на рейдові дії британців. Протягом двох діб [[оперативна група]] флоту{{#tag:ref|Оперативна група нараховувала 22 кораблі та судна трьох флотів: [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівський військово-морський флот Великої Британії]]: [[легкий крейсер]] [[HMS Arethusa (26)|«Аретьюза»]], 6 [[ескадрений міноносець|есмінців]]: [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Bedouin (F67)|«Бедуїн»]], [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Lamerton (L88)|«Ламертон»]] та [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]], 3 [[Тральщик|морські тральщики]] [[HMS Halcyon (J42)|«Альціон»]], [[HMS Harrier (J71)|«Харрієр»]] і [[HMS Speedwell (J87)|«Спідвелл»]]; 2 [[Десантний корабель|великих десантних кораблі]] типу [[LSI (L)]]: ''HMS Prins Albert'' та ''Prinses Josephine Charlotte''; 2 [[підводний човен|підводні човни]]: [[HMS Tigris (N63)|«Тайгріс»]] і [[HMS Sealion (72S)|«Сілайон»]]; а також [[гідрографічне судно]] [[HMS Scott (J79)|«Скотт»]]. Британський [[Королівський допоміжний флот (Велика Британія)|Королівський допоміжний флот]] виділив на проведення операції 2 [[танкер]]и: [[RFA Black Ranger]] і [[RFA Gray Ranger]], [[вантажне судно]] ''Gudrun Mærsk'' і [[буксир]] ''Jaunty''. [[Військово-морські сили Норвегії|Норвезький Королівський флот]] був представлений двома [[корвет]]ами [[HNoMS Andenes (K01)|«Енденес»]] і [[HNoMS Eglantine (K197)|«Еглантін»]]. Від [[Військово-морські сили Польщі|військово-морських сил Польщі]] в операції брали участь есмінці [[ORP Krakowiak (L115)|ORP «Краков'як»]] і [[ORP Kujawiak (L72)|ORP «Куяв'як»]].|group=а}} та [[командос]] утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден. За результатами рейду Гітлер був певен, що союзники розпочали вторгнення до Норвегії, й віддав наказ утримувати в країні значні сили та засоби.


== Операція ==
== Операція ==
Оперативна група флоту з британськими та норвезькими командос на борту до початку операції зосереджувалась у трьох районах дислокації британських ВМС: [[Скапа-Флоу]], [[Грінок]] та [[Лервік]]. [[22 грудня]] [[1941]] року оперативна група «J» вийшла з військово-морських баз у Скапа-Флоу та Грінок у напрямку на [[Лофотенські острови]]; наступного дня з Лервіка вийшла третя частина рейдових сил. Однак, через проблеми з рушійним механізмом [[LSI (L)]] ''Prinses Josephine Charlotte'' довелось під ескортом есмінця повернутися назад. [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]], доставивши без подій транспорт до Скапа-Флоу, згодом наздоганяв основні сили оперативної групи «J». Вночі 26 грудня усе угруповання зосередилось на визначених позиціях у готовності до початку операції.
Оперативна група флоту з британськими та норвезькими командос на борту до початку операції зосереджувалась у трьох районах дислокації британських ВМС: [[Скапа-Флоу]], [[Грінок]] та [[Лервік]]. [[22 грудня]] [[1941]] року оперативна група «J» вийшла з військово-морських баз у Скапа-Флоу та Грінок у напрямку на [[Лофотенські острови]]; наступного дня з Лервіка вийшла третя частина рейдових сил. Однак, через проблеми з рушійним механізмом [[LSI (L)]] ''Prinses Josephine Charlotte'' довелось під ескортом есмінця повернутися назад. [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]], доставивши без подій транспорт до Скапа-Флоу, згодом наздоганяв основні сили оперативної групи «J». Вночі 26 грудня усе угруповання зосередилось на визначених позиціях у готовності до початку операції.


О 6 годин ранку [[морський десант]] у кількості 300 командос, одягнутих у білі [[Маскувальний костюм|маскхалати]], на [[Десантно-висадочні засоби|десантно-висадочних засобах]] під прикриттям ескадреного міноносця [[HMS Lamerton (L88)|«Ламертон»]] та норвезьких [[корвет]]ів [[HNoMS Andenes (K01)|HNoMS «Енденес»]] і [[HNoMS Eglantine (K197)|HNoMS «Еглантін»]] без жодного пострілу з боку противника висадився на західному березі острову [[Москенесьо]]. Водночас кораблі оперативної групи розпочали артилерійський обстріл ворожих об'єктів та позицій. [[HMS Bedouin (F67)|«Бедуїн»]] знищив радіостанцію на острові [[Флакстадьо]], а [[крейсер]] «Аретьюза» за підтримки есмінців увійшов до [[фіорд]]у [[Вестфьорд]] у пошуках кораблів ворога, де захопив норвезькі судна ''«Конг Гаральд»'' (1 125 тонн) та ''«Нордленд»'' (745 тонн), у той час як есмінець [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]] потопив вогнем німецький [[патрульний корабель]] ''Geier'', який вчинив спротив.
О 6 годин ранку [[морський десант]] у кількості 300 командос, одягнутих у білі [[Маскувальний костюм|маскхалати]], на [[Десантно-висадочні засоби|десантно-висадочних засобах]] під прикриттям ескадреного міноносця [[HMS Lamerton (L88)|«Ламертон»]] та норвезьких [[корвет]]ів [[HNoMS Andenes (K01)|«Енденес»]] і [[HNoMS Eglantine (K197)|«Еглантін»]] без жодного пострілу з боку противника висадився на західному березі острову [[Москенесьо]]. Водночас кораблі оперативної групи розпочали артилерійський обстріл ворожих об'єктів та позицій. [[HMS Bedouin (F67)|«Бедуїн»]] знищив радіостанцію на острові [[Флакстадьо]], а [[крейсер]] «Аретьюза» за підтримки есмінців увійшов до [[фіорд]]у [[Вестфіорд]] у пошуках кораблів ворога, де захопив норвезькі судна ''«Конг Гаральд»'' (1 125 тонн) та ''«Нордленд»'' (745 тонн), у той час як есмінець [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]] потопив вогнем німецький [[Сторожовий корабель|патрульний корабель]] ''Geier'', який вчинив спротив.


Командос союзників швидко окупували села [[Рейне]] й [[Москенес]], захопивши в полон невеликий німецький [[гарнізон]] та [[Колабораціонізм у Другій світовій війні|норвезьких колабораціоністів]] на радіостанції в Глапені.
Командос союзників швидко окупували села [[Рейне (Норвегія)|Рейне]] й [[Москенес]], захопивши в полон невеликий німецький [[гарнізон]] та [[Колабораціонізм у Другій світовій війні|норвезьких колабораціоністів]] на радіостанції в Глапені.


Спочатку британське командування планувало залишитися на островах до початку січня, сподіваючись на похмуру нельотну погоду, однак вже наступного дня німецький морський літак здійснив спробу бомбардувати англійський крейсер [[HMS Arethusa (26)|HMS «Аретьюза»]]. Хоча літак Люфтваффе не досяг прямого влучення в корабель, пошкодження зазнані в ході атаки довелось згодом ремонтувати протягом 14 тижнів. Через відсутність підтримки з повітря командувач операцією адмірал [[Фредерик Далрімпл-Гамільтон|Ф.Далрімпл-Гамільтон]] після двох днів перебування на захоплених островах віддав наказ силам відступити з норвезьких земель. 1 січня 1942 року [[оперативна група]] «J» без втрат повернулася на головну військово-морську базу до [[Скапа-Флоу]].
Спочатку британське командування планувало залишитися на островах до початку січня, сподіваючись на похмуру нельотну погоду, однак вже наступного дня німецький морський літак здійснив спробу бомбардувати англійський крейсер [[HMS Arethusa (26)|«Аретьюза»]]. Хоча літак Люфтваффе не досяг прямого влучення в корабель, пошкодження зазнані в ході атаки довелось згодом ремонтувати протягом 14 тижнів. Через відсутність підтримки з повітря командувач операцією адмірал [[Фредерик Далрімпл-Гамільтон|Ф.&nbsp;Далрімпл-Гамільтон]] після двох днів перебування на захоплених островах віддав наказ силам відступити з норвезьких земель. 1 січня 1942 року [[оперативна група]] «J» без втрат повернулася на головну військово-морську базу до [[Скапа-Флоу]].


== Наслідки операції ==
== Наслідки операції ==
Рядок 57: Рядок 58:
* [http://www.cmchant.com/operations-anklet-and-archery Operations ‘Anklet’ and ‘Archery’: classic commando raids of December 1941]
* [http://www.cmchant.com/operations-anklet-and-archery Operations ‘Anklet’ and ‘Archery’: classic commando raids of December 1941]
* [https://www.warhistoryonline.com/featured/operation-archery-value-fish-oil-nazi-germany.html The Commando Raids On The Norwegian Coast That Tied Up 30,000 German Soldiers]
* [https://www.warhistoryonline.com/featured/operation-archery-value-fish-oil-nazi-germany.html The Commando Raids On The Norwegian Coast That Tied Up 30,000 German Soldiers]
* {{cite web|url=http://codenames.info/operation/Anklet/ |title=Operation Anklet|publisher=на codenames.info}} {{ref-en}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 72: Рядок 74:




{{Портали|Норвегія|Друга світова війна|Велика Британія|Війна|Морська справа}}
{{DEFAULTSORT:Анкліт}}
{{DEFAULTSORT:Анкліт}}


[[Категорія:Операції британських командос за часів Другої світової війни]]
[[Категорія:Операції британських командос за часів Другої світової війни]]
[[Категорія:Битви Норвегії]]
[[Категорія:Десантування з моря]]
[[Категорія:Битви Німеччини]]
[[Категорія:Битви Норвегії в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви Німеччини в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви в Норвегії]]
[[Категорія:Битви в Норвегії]]
[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Військові операції за алфавітом]]
[[Категорія:Військові операції за алфавітом]]
[[Категорія:Грудень 1941]]
[[Категорія:Грудень 1941]]
[[Категорія:Події 26 грудня]]
[[Категорія:Події 27 грудня]]
[[Категорія:1941 у Норвегії]]

Поточна версія на 07:45, 26 травня 2024

Операція «Анкліт»
Operation Anklet
Операції британських командос
Західний фронт
Підготовка британських командос до висадки на берег
Підготовка британських командос до висадки на берег

Підготовка британських командос до висадки на берег
Координати: 67°59′00″ пн. ш. 13°00′00″ сх. д. / 67.98333333336077544117870275° пн. ш. 13.000000000028° сх. д. / 67.98333333336077544117870275; 13.000000000028
Дата: 26–27 грудня 1941
Місце: Лофотенські острови, Норвезьке море
Результат: перемога британських командос
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Норвегія Норвегія 		Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Райхскомісаріат Норвегія
Командувачі
Велика Британія Ф. Далрімпл-Гамільтон
Велика Британія Г.Далрімпл-Сміт
Норвегія Мартін Лінге 		Третій Рейх Н. фон Фалькенгорст
Військові формування
Загін британських командос No. 12
22 кораблі та судна трьох флотів у ролі підтримки 		невеликий місцевий гарнізон, колаборанти (підрозділи від 8 дивізій (три дивізії берегової оборони, 4 — піхотні та одна авіапольова Люфтваффе)[1])
невідома кількість літаків
Військові сили
300 британських та норвезьких командос н/д
Втрати
легкий крейсер «Аретьюза» серйозно пошкоджений 1 патрульний корабель потоплений
знищено 2 радіостанції

Операція «Анкліт» (англ. Operation Anklet) — кодове найменування спеціальної операції, що проводилася наприкінці грудня 1941 року за підтримки 22 кораблів трьох флотів силами 300 чоловіків загону No. 12 британських командос та 1-ї окремої норвезької роти з метою дезорганізації тилу німецьких військ на окупованих ними норвезьких Лофотенських островах під час Другої світової війни.

Практично одночасно британський штаб об'єднаних операцій влаштував подібний рейд силами зведеного загону з No. 2, 3, 4 та 6 командос, яка атакувала острів Вогсей у Согн-ог-Ф'юране.

Лофотенські острови на мапі північно-західного узбережжя Європи

Передумови

[ред. | ред. код]

Після ухвалення прем'єр-міністром Великої Британії В.Черчиллем пропозиції підполковника Дадлі Кларка за підтримки начальника Імперського генерального штабу фельдмаршала Дж. Ділла, стосовно формування перших загонів спеціального призначення[2], завданням яких було знищення особливо важливих об'єктів на території окупованої німецьким Вермахтом Європи, британці розгорнули активну діяльність на цьому напрямку.

17 липня Черчилль, який був переконаним прихильником командос, призначив на посаду директора штабу об'єднаних операцій, ветерана Галліполійської кампанії та рейду на Зебрюгге та свого особистого товариша 68-річного адмірала флоту Роджера Кіза[3]. Кіз очолив цей орган управління, котрий відповідав за проведення спеціальних рейдових, диверсійних та десантних операцій на територіях, зайнятих противником, й якому підпорядковувалися усі утворені формування командос. Перші групи комплектувалися виключно за рахунок набору добровольців з Британської армії, до того ж з переліку частин, що дислокувалися на території островів, а також з тих, хто служив у розформованих окремих рот Територіальної армії, що билися в Норвегії[а 1].

Успішне проведення операції «Клеймор» у березні 1941 року додало Британському адміралтейству впевненості у тому, що вони обрали вірний шлях у боротьбі з німецькими окупантами у прибережній зоні Європи. Штаб об'єднаних операцій на чолі з контрадміралом Л. Маунтбеттеном запланував проведення ще серії рейдових акцій на кінець 1941 року.

Британські командос готувались до проведення сміливої за задумом диверсійної операції під кодовою назвою «Анкліт» — рейд No. 12 Commando на Лофотенські острови за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. На думку розробників плану операції, у той час німецькі військовики переважно святкуватимуть наступне свято після Різдва — День подарунків і не будуть у змозі адекватно відповісти на рейдові дії британців. Протягом двох діб оперативна група флоту[а 2] та командос утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден. За результатами рейду Гітлер був певен, що союзники розпочали вторгнення до Норвегії, й віддав наказ утримувати в країні значні сили та засоби.

Операція

[ред. | ред. код]

Оперативна група флоту з британськими та норвезькими командос на борту до початку операції зосереджувалась у трьох районах дислокації британських ВМС: Скапа-Флоу, Грінок та Лервік. 22 грудня 1941 року оперативна група «J» вийшла з військово-морських баз у Скапа-Флоу та Грінок у напрямку на Лофотенські острови; наступного дня з Лервіка вийшла третя частина рейдових сил. Однак, через проблеми з рушійним механізмом LSI (L) Prinses Josephine Charlotte довелось під ескортом есмінця повернутися назад. «Вітленд», доставивши без подій транспорт до Скапа-Флоу, згодом наздоганяв основні сили оперативної групи «J». Вночі 26 грудня усе угруповання зосередилось на визначених позиціях у готовності до початку операції.

О 6 годин ранку морський десант у кількості 300 командос, одягнутих у білі маскхалати, на десантно-висадочних засобах під прикриттям ескадреного міноносця «Ламертон» та норвезьких корветів «Енденес» і «Еглантін» без жодного пострілу з боку противника висадився на західному березі острову Москенесьо. Водночас кораблі оперативної групи розпочали артилерійський обстріл ворожих об'єктів та позицій. «Бедуїн» знищив радіостанцію на острові Флакстадьо, а крейсер «Аретьюза» за підтримки есмінців увійшов до фіорду Вестфіорд у пошуках кораблів ворога, де захопив норвезькі судна «Конг Гаральд» (1 125 тонн) та «Нордленд» (745 тонн), у той час як есмінець «Ашанті» потопив вогнем німецький патрульний корабель Geier, який вчинив спротив.

Командос союзників швидко окупували села Рейне й Москенес, захопивши в полон невеликий німецький гарнізон та норвезьких колабораціоністів на радіостанції в Глапені.

Спочатку британське командування планувало залишитися на островах до початку січня, сподіваючись на похмуру нельотну погоду, однак вже наступного дня німецький морський літак здійснив спробу бомбардувати англійський крейсер «Аретьюза». Хоча літак Люфтваффе не досяг прямого влучення в корабель, пошкодження зазнані в ході атаки довелось згодом ремонтувати протягом 14 тижнів. Через відсутність підтримки з повітря командувач операцією адмірал Ф. Далрімпл-Гамільтон після двох днів перебування на захоплених островах віддав наказ силам відступити з норвезьких земель. 1 січня 1942 року оперативна група «J» без втрат повернулася на головну військово-морську базу до Скапа-Флоу.

Наслідки операції

[ред. | ред. код]

У наслідок проведення спеціальної операції «Анкліт» два радіопередавачі було знищено, декілька німецьких суден та човнів було або знищено або захоплено та невелика кількість німецьких вояків і колабораціоністів захоплена в полон. На патрульному кораблі Geier були захоплені деталі та документи кодування до шифрувальної машини «Енігма». Оперативна група повернулась без втрат, маючи на борту понад 200 норвежців, що приєднались до Руху опору й вступили до Норвезьких Вільних сил. Британці вважали операцію успішною, однак вивчили один урок — у майбутньому вони ніколи не проводили такого роду операцій без повітряної підтримки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • LOFOTEN ISLANDS 2nd RAID (англ.)
  • Operations ‘Anklet’ and ‘Archery’: classic commando raids of December 1941
  • The Commando Raids On The Norwegian Coast That Tied Up 30,000 German Soldiers
  • Operation Anklet. на codenames.info. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Brayley, Martin; Chappell, Mike (2001). British Army 1939–45 (1): North-West Europe. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-052-8.
  • Chappell, Mike (1996). Army Commandos 1940—1945. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-579-9.
  • Haskew, Michael E (2007). Encyclopaedia of Elite Forces in the Second World War. Pen and Sword. ISBN 978-1-84415-577-4.
  • Moreman, Timothy Robert (2006). British Commandos 1940–46. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-986-X.

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ У квітні 1940 з британських добровольців Територіальної армії було сформоване 10 окремих рот, що готувалися до ведення партизанської та диверсійної діяльності на території Норвегії під час тамтешньої кампанії. Кожна окрема спеціальна рота[en] мала у своєму складі 21 офіцера та 268 солдатів.
  2. ↑ Оперативна група нараховувала 22 кораблі та судна трьох флотів: Королівський військово-морський флот Великої Британії: легкий крейсер «Аретьюза», 6 есмінців: «Сомалі», «Бедуїн», «Ашанті», «Ескімо», «Ламертон» та «Вітленд», 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Спідвелл»; 2 великих десантних кораблі типу LSI (L): HMS Prins Albert та Prinses Josephine Charlotte; 2 підводні човни: «Тайгріс» і «Сілайон»; а також гідрографічне судно «Скотт». Британський Королівський допоміжний флот виділив на проведення операції 2 танкери: RFA Black Ranger і RFA Gray Ranger, вантажне судно Gudrun Mærsk і буксир Jaunty. Норвезький Королівський флот був представлений двома корветами «Енденес» і «Еглантін». Від військово-морських сил Польщі в операції брали участь есмінці ORP «Краков'як» і ORP «Куяв'як».
Джерела
  1. ↑ у цілому на території окупованої Норвегії на час операції
  2. ↑ Haskew, p.47.
  3. ↑ ROGER JOHN BROWNLOW KEYES


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Операція_«Анкліт»&oldid=42648317