Івашко Володимир Антонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Knižnik (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 16 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Лідер
{{Картка:Лідер
| ім'я = Володимир Антонович Івашко
| ім'я = Володимир Антонович Івашко
| зображення = Івашко Володимир Антонович.JPG
| зображення = НДУ 1 Івашко Володимир Антонович.jpg
<!--| розмір_зображення = 100px
<!--| розмір_зображення = 100px
| зображення_підпис = Володимир Івашко-->
| зображення_підпис = Володимир Івашко-->
| посада = [[Файл:Emblem of the Ukrainian SSR.svg|25пкс]] 11-й Перший Секретар ЦК [[Комуністична партія України|КПУ]] [[Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|25пкс]]
| посада = [[Файл:Emblem of the Ukrainian SSR.svg|25пкс]] 11-й Перший Секретар ЦК [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]] [[Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|25пкс]]
| початок_терміну = [[28 вересня]] [[1989]]
| початок_терміну = [[28 вересня]] [[1989]]
| кінець_терміну = [[22 червня]] [[1990]]
| кінець_терміну = [[22 червня]] [[1990]]
Рядок 27: Рядок 27:
| нагороди = {{ряд2|{{Орден Трудового Червоного Прапора}}|{{Орден Дружби народів}}}}
| нагороди = {{ряд2|{{Орден Трудового Червоного Прапора}}|{{Орден Дружби народів}}}}
}}{{Othernames|Івашко}}
}}{{Othernames|Івашко}}
'''Володи́мир Анто́нович Іва́шко''' ({{нар}} {{ДН|28|10|1932}}, [[Полтава]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]&nbsp;— {{ДС|13|11|1994}}, [[Москва]], [[Росія|РФ]])&nbsp;— український радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК КПУ (у вересні 1989&nbsp;— червні 1990 року), голова Верховної Ради Української РСР (у червні&nbsp;— липні 1990 року). Перший та єдиний заступник Генерального секретаря [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] (11 липня [[1990]]&nbsp;— 23 серпня [[1991]] року).
'''Володи́мир Анто́нович Іва́шко''' ({{ДН|28|10|1932}}, [[Полтава]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]&nbsp;— {{ДС|13|11|1994}}, [[Москва]], [[Росія|РФ]])&nbsp;— український радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК КПУ (у вересні 1989&nbsp;— червні 1990 року), голова Верховної Ради Української РСР (у червні&nbsp;— липні 1990 року). Перший та єдиний заступник Генерального секретаря [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] (11 липня 1990&nbsp;— 23 серпня 1991 року).


Член [[КПРС]] з [[1960]]. Кандидат економічних наук, [[доцент]]. [[Депутати ВР УРСР 11-го скликання|Депутат ВР УРСР 11-го скликання]] (у 1986—1987 роках). [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання]] (1990 рік). Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 11-го скликання (у 1987—1989 роках). [[Народний депутат СРСР]] у 1989—1991 роках. Член та заступник голови Ревізійної Комісії [[КПУ]] в 1981—1986 роках. Член [[ЦК КПУ]] в 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політичного бюро [[ЦК КПУ]] з 8 лютого 1986 по 22 січня 1988 року. Член Політичного бюро [[ЦК КПУ]] з 22 січня 1988 по 28 вересня 1990 року. Кандидат у члени [[ЦК КПРС]] у 1986—1989 роках. Член [[ЦК КПРС]] у 1989—1991 роках. Член [[Політбюро ЦК КПРС]] з 9 грудня 1989 по 23 серпня 1991 року.
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] з 1960. Кандидат економічних наук, [[доцент]]. [[Депутати ВР УРСР 11-го скликання|Депутат ВР УРСР 11-го скликання]] (у 1986—1987 роках). [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання]] (1990 рік). Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 11-го скликання (у 1987—1989 роках). [[Народний депутат СРСР]] у 1989—1991 роках. Член та заступник голови Ревізійної Комісії [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]] в 1981—1986 роках. Член [[ЦК КПУ]] в 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КПУ з 8 лютого 1986 по 22 січня 1988 року. Член Політичного бюро ЦК КПУ з 22 січня 1988 по 28 вересня 1990 року. Кандидат у члени [[ЦК КПРС]] у 1986—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1989—1991 роках. Член [[Політбюро ЦК КПРС]] з 9 грудня 1989 по 23 серпня 1991 року.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в родині робітника-будівельника.
Народився 28 жовтня 1932 року в місті Полтаві в родині робітника-будівельника.


У 1950—1956 роках&nbsp;— студент [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського гірничого інституту]], отримав спеціальність [[гірничий інженер]].
У 1950—1956 роках навчався в [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківському гірничому інституті]], отримав спеціальність [[гірничий інженер]].


У 1956—1962 роках&nbsp;— асистент кафедри економіки та організації гірничих підприємств Харківського гірничого інституту.
У 1957—1962 роках&nbsp;— асистент кафедри економіки та організації гірничих підприємств Харківського гірничого інституту.


У 1962—1966 роках&nbsp;— старший викладач, заступник декана факультету в [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Інституті гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки]] в місті Харкові.
У 1962—1966 роках&nbsp;— старший викладач, заступник декана факультету в [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Інституті гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки]] в місті Харкові.
Рядок 42: Рядок 42:
У 1967—1973 роках&nbsp;— старший викладач та секретар партійного комітету в Українському заочному політехнічному інституті в місті Харкові. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію.
У 1967—1973 роках&nbsp;— старший викладач та секретар партійного комітету в Українському заочному політехнічному інституті в місті Харкові. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію.


У червні 1973&nbsp;— квітні 1978 року&nbsp;— завідувач відділу науки і навчальних закладів [[Харківська область|Харківського обласного]] комітету [[КПУ]].
У червні 1973&nbsp;— квітні 1978 року&nbsp;— завідувач відділу науки і навчальних закладів [[Харківська область|Харківського обласного]] комітету [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]].


У квітні 1978&nbsp;— лютому 1986 року&nbsp;— [[секретар]] з питань [[Ідеологія|ідеологічної роботи]] [[Харківська область|Харківського обласного]] комітету [[КПУ]].
У квітні 1978&nbsp;— лютому 1986 року&nbsp;— [[секретар]] з питань [[Ідеологія|ідеологічної роботи]] [[Харківська область|Харківського обласного]] комітету КПУ.


З січня по липень 1980 року був політичним радником при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану ([[Демократична Республіка Афганістан]]).
З січня по липень 1980 року був політичним радником при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану ([[Демократична Республіка Афганістан]]).


8 лютого 1986&nbsp;— 25 квітня 1987 року&nbsp;— [[секретар]] [[ЦК Компартії України|ЦК КПУ]] з питань [[ідеологія|ідеологічної роботи]].
8 лютого 1986&nbsp;— 25 квітня 1987 року&nbsp;— секретар [[ЦК Компартії України|ЦК КПУ]] з питань [[ідеологія|ідеологічної роботи]].


20 квітня 1987&nbsp;— 14 грудня 1988 року&nbsp;— 1-й секретар [[Дніпропетровська область|Дніпропетровського обласного]] комітету [[КПУ]].
20 квітня 1987&nbsp;— 14 грудня 1988 року&nbsp;— 1-й секретар [[Дніпропетровська область|Дніпропетровського обласного]] комітету [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]].


12 грудня 1988&nbsp;— 28 вересня 1989 року&nbsp;— 2-й секретар [[ЦК Компартії України|ЦК КПУ]].
12 грудня 1988&nbsp;— 28 вересня 1989 року&nbsp;— 2-й секретар [[ЦК Компартії України|ЦК КПУ]].


[[28 вересня]] [[1989]]&nbsp;— [[22 червня]] [[1990]] року&nbsp;— 1-й секретар ЦК КПУ.
28 вересня 1989&nbsp;— 22 червня 1990 року&nbsp;— 1-й секретар ЦК КПУ.


[[18 березня]] [[1990]] року обраний [[Народні депутати України 1-го скликання|народним депутатом УРСР]].
18 березня 1990 року обраний [[Народні депутати України 1-го скликання|народним депутатом УРСР]].


[[4 червня]] [[1990]] року обраний [[голова Верховної Ради України|головою]] [[Верховна Рада|Верховної Ради УРСР]] (після цього на [[XXVIII з'їзд КПУ|XXVIII з'їзді КПУ]] склав повноваження першого секретаря партії).
4 червня 1990 року обраний [[голова Верховної Ради України|головою]] [[Верховна Рада|Верховної Ради УРСР]] (після цього на [[XXVIII з'їзд КПУ|XXVIII з'їзді КПУ]] склав повноваження першого секретаря партії).


[[9 липня]] [[1990]] року склав повноваження Голови Верховної Ради УРСР і депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС на посаду заступника [[Генеральний секретар ЦК КПРС|Генерального секретаря ЦК КПРС]]. Був єдиним в історії, хто займав цю посаду.
9 липня 1990 року склав повноваження Голови Верховної Ради УРСР і депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС на посаду заступника [[Генеральний секретар ЦК КПРС|Генерального секретаря ЦК КПРС]]. Був єдиним в історії, хто займав цю посаду.


Саме ініціатива з боку Івашка стало поштовхом до підписання нового союзного договору, який був реакцією на спробу заколоту [[Державний комітет з надзвичайного стану|Державного комітету з надзвичайного стану]] (у серпні 1991 р.), відому в радянській історії під назвою «[[серпневий путч]]». У цей період займав переважно позицію спостереження за наступними подіями<ref name=":0">{{Cite book
Протягом п'яти днів від моменту, коли Михайло Горбачов залишив посаду Генерального секретаря ([[24 серпня]] [[1991]]), до розпуску КПРС ([[29 серпня]]) формально був «виконувачем обов'язків» Генерального секретаря партії, але фактично був позбавленим можливості проявити себе діями.
|url=https://esu.com.ua/article-13589
|title=Івашко Володимир Антонович
|last=Шаповал
|first=Ю. І.
|date=2011
|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
|volume=11
|isbn=978-966-02-2074-4
}}</ref>.

Протягом п'яти днів від моменту, коли Михайло Горбачов залишив посаду Генерального секретаря (24 серпня 1991), до розпуску КПРС (29 серпня) формально був «виконувачем обов'язків» Генерального секретаря партії, але фактично був позбавленим можливості проявити себе діями<ref name=":0" />.

Після заборони КПРС в серпні 1991 року остаточно залишив політичну дільність<ref name=":0" />.


З 1992 року&nbsp;— на пенсії в місті Москві.
З 1992 року&nbsp;— на пенсії в місті Москві.
Рядок 70: Рядок 83:


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
З нагоди 70-річчя з дня народження В.&nbsp;А.&nbsp;Івашка Верховна Рада України заснувала з 2002 р. для студентів [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського національного університету радіоелектроніки]], де він навчався та працював, дві стипендії Верховної Ради України його імені<ref>Постанова Верховної Ради України від 17 жовтня 2002 р. №&nbsp;181-IV [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=181-15 «Про увічнення пам'яті колишнього голови Верховної Ради Української РСР В.&nbsp;А.&nbsp;Івашка та встановлення іменних стипендій Верховної Ради України».]</ref>.
[[Файл:Plaque to Volodymyr Ivashko (Kharkiv, Lenina av., 14).JPG|thumb|250px|Меморіальна дошка Володимиру Івашку на будівлі [[Харківський національний університет радіоелектроніки|ХНУРЕ]]]]
З нагоди 70-річчя з дня народження В.&nbsp;А.&nbsp;Івашка Верховна Рада України заснувала з [[2002]] р. для студентів [[Харківський національний університет радіоелектроніки|Харківського національного університету радіоелектроніки]], де він навчався та працював, дві стипендії Верховної Ради України його імені<ref>Постанова Верховної Ради України від 17 жовтня 2002 р. №&nbsp;181-IV [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=181-15 «Про увічнення пам'яті колишнього голови Верховної Ради Української РСР В.&nbsp;А.&nbsp;Івашка та встановлення іменних стипендій Верховної Ради України».]</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 82: Рядок 94:
* [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1967 Володимир Антонович Івашко] // Історія Полтави.
* [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1967 Володимир Антонович Івашко] // Історія Полтави.
* [https://web.archive.org/web/20071018015058/http://rada.gov.ua/zakon/new/DEPUTAT1/6.htm Івашко Володимир Антонович] // Портал Верховної Ради України.
* [https://web.archive.org/web/20071018015058/http://rada.gov.ua/zakon/new/DEPUTAT1/6.htm Івашко Володимир Антонович] // Портал Верховної Ради України.
* ''Падалка С. С.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ivashko_V Івашко Володимир Антонович ] // {{ЕІУ|3|408}}
* ''Падалка С. С.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ivashko_V Івашко Володимир Антонович ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808131132/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ivashko_V |date=8 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|408}}
* ''[[Шаповал Юрій Іванович|Шаповал Ю. І.]]'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13589 Івашко Володимир Антонович] // {{ЕСУ|11|||}}
* ''[[Шаповал Юрій Іванович|Шаповал Ю. І.]]'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13589 Івашко Володимир Антонович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809001642/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13589 |date=9 серпня 2016 }} // {{ЕСУ|11|||}}
* [https://web.archive.org/web/20060113110015/http://hronos.km.ru/biograf/bio_i/ivashenko_va.html Официальная справка члена ЦК&nbsp;— Ивашко Владимир Антонович]
* [https://web.archive.org/web/20060113110015/http://hronos.km.ru/biograf/bio_i/ivashenko_va.html Официальная справка члена ЦК&nbsp;— Ивашко Владимир Антонович]
* [http://cyclop.com.ua/content/view/333/58/1/6/#10852 Івашко] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/333/58/1/6/#10852 Івашко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160730104819/http://cyclop.com.ua/content/view/333/58/1/6/#10852 |date=30 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}




{{succession|office=[[Голови Верховної Ради України]] <br/> |preceded= [[Шевченко Валентина Семенівна]] | succeeded= [[Плющ Іван Степанович]]}}
{{succession|office=[[Голови Верховної Ради України]] |preceded= [[Шевченко Валентина Семенівна]] | succeeded= [[Кравчук Леонід Макарович]]}}


{{Керівники українського парламенту}}
{{Керівники українського парламенту}}
Рядок 95: Рядок 107:
{{ac}}
{{ac}}


[[Категорія:Поховані на харківському міському кладовищі №2]]
[[Категорія:Поховані на харківському міському кладовищі № 2]]
[[Категорія:Перші секретарі ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Перші секретарі ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ]]

Поточна версія на 21:32, 1 червня 2024

Володимир Антонович Івашко
Володимир Антонович Івашко
Володимир Антонович Івашко
11-й Перший Секретар ЦК КПУ
28 вересня 1989 — 22 червня 1990
ПопередникВолодимир Щербицький
НаступникСтаніслав Гуренко
Голова Верховної Ради УРСР
4 червня 1990 — 9 липня 1990
ПопередникПлатон Костюк
Валентина Шевченко
НаступникЛеонід Кравчук
Заступник Генерального секретаря ЦК КПРС
1990 — 1991
Наступникпартія заборонена

Народився28 жовтня 1932(1932-10-28)
Полтава, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер13 листопада 1994(1994-11-13) (62 роки)
Москва, Росія
ПохованийМіське кладовище № 2
Відомий якполітик, економіст
КраїнаРосія
ОсвітаХарківський гірничий інститут
Alma materХарківський національний університет радіоелектроники
Політична партіяКПРС
У шлюбі зІвашко Людмила Василівна
Нагороди
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів

Володи́мир Анто́нович Іва́шко (28 жовтня 1932(19321028), Полтава, Українська РСР, СРСР — 13 листопада 1994, Москва, РФ) — український радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК КПУ (у вересні 1989 — червні 1990 року), голова Верховної Ради Української РСР (у червні — липні 1990 року). Перший та єдиний заступник Генерального секретаря ЦК КПРС (11 липня 1990 — 23 серпня 1991 року).

Член КПРС з 1960. Кандидат економічних наук, доцент. Депутат ВР УРСР 11-го скликання (у 1986—1987 роках). Народний депутат України 1-го скликання (1990 рік). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (у 1987—1989 роках). Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член та заступник голови Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 роках. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КПУ з 8 лютого 1986 по 22 січня 1988 року. Член Політичного бюро ЦК КПУ з 22 січня 1988 по 28 вересня 1990 року. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1989—1991 роках. Член Політбюро ЦК КПРС з 9 грудня 1989 по 23 серпня 1991 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 жовтня 1932 року в місті Полтаві в родині робітника-будівельника.

У 1950—1956 роках навчався в Харківському гірничому інституті, отримав спеціальність гірничий інженер.

У 1957—1962 роках — асистент кафедри економіки та організації гірничих підприємств Харківського гірничого інституту.

У 1962—1966 роках — старший викладач, заступник декана факультету в Інституті гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки в місті Харкові.

У 1967—1973 роках — старший викладач та секретар партійного комітету в Українському заочному політехнічному інституті в місті Харкові. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію.

У червні 1973 — квітні 1978 року — завідувач відділу науки і навчальних закладів Харківського обласного комітету КПУ.

У квітні 1978 — лютому 1986 року — секретар з питань ідеологічної роботи Харківського обласного комітету КПУ.

З січня по липень 1980 року був політичним радником при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану (Демократична Республіка Афганістан).

8 лютого 1986 — 25 квітня 1987 року — секретар ЦК КПУ з питань ідеологічної роботи.

20 квітня 1987 — 14 грудня 1988 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

12 грудня 1988 — 28 вересня 1989 року — 2-й секретар ЦК КПУ.

28 вересня 1989 — 22 червня 1990 року — 1-й секретар ЦК КПУ.

18 березня 1990 року обраний народним депутатом УРСР.

4 червня 1990 року обраний головою Верховної Ради УРСР (після цього на XXVIII з'їзді КПУ склав повноваження першого секретаря партії).

9 липня 1990 року склав повноваження Голови Верховної Ради УРСР і депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС на посаду заступника Генерального секретаря ЦК КПРС. Був єдиним в історії, хто займав цю посаду.

Саме ініціатива з боку Івашка стало поштовхом до підписання нового союзного договору, який був реакцією на спробу заколоту Державного комітету з надзвичайного стану (у серпні 1991 р.), відому в радянській історії під назвою «серпневий путч». У цей період займав переважно позицію спостереження за наступними подіями[1].

Протягом п'яти днів від моменту, коли Михайло Горбачов залишив посаду Генерального секретаря (24 серпня 1991), до розпуску КПРС (29 серпня) формально був «виконувачем обов'язків» Генерального секретаря партії, але фактично був позбавленим можливості проявити себе діями[1].

Після заборони КПРС в серпні 1991 року остаточно залишив політичну дільність[1].

З 1992 року — на пенсії в місті Москві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, двома медалями СРСР та Демократичної Республіки Афганістан.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

З нагоди 70-річчя з дня народження В. А. Івашка Верховна Рада України заснувала з 2002 р. для студентів Харківського національного університету радіоелектроніки, де він навчався та працював, дві стипендії Верховної Ради України його імені[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Академічна стипендія імені Голови Верховної Ради Української РСР В. А. Івашка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Шаповал, Ю. І. (2011). Івашко Володимир Антонович. Т. 11. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 жовтня 2002 р. № 181-IV «Про увічнення пам'яті колишнього голови Верховної Ради Української РСР В. А. Івашка та встановлення іменних стипендій Верховної Ради України».

Джерела

[ред. | ред. код]


Попередник: Голови Верховної Ради України Наступник:
Шевченко Валентина Семенівна Кравчук Леонід Макарович