Демократична Республіка Афганістан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Демократична Республіка Афганістан
(1978–1987)
د افغانستان ډموکراتيک جمهوريت (пушту)
جمهوری دموکراتیک افغانستان (дарі)
Республіка Афганістан
(1987–1992)
د افغانستان جمهوريت (пушту)
جمهوری افغانستان (дарі)
Держава-сателіт Радянського Союзу[1][2] (до 1991)
Республіка Афганістан
1978–1992 Ісламська Держава Афганістан
Прапор

Герб
Прапор Герб
Гімн
گرم شه, لا گرم شه (пушту)
Garam shah lā garam shah
"Будь палким, будь палкішим"
Афганістан: історичні кордони на карті
Афганістан: історичні кордони на карті
Столиця Кабул
Мови (офційні)
Релігії іслам (офіційна)[3]
Форма правління унітарна марксистська-леніністська[4] однопартійна соціалістична республіка під тоталітарною державою[5]


(1978–1987)
унітарна домінантно-партійна президентська республіка
(1987–1992)

Голова партії
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1986–1992 Мухаммед Наджибулла (останній)
Голова держави
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1992 Абдул Рахум Хатеф (останній)
Голова уряду
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1990–1992 Фазль-уль-Хак Халекьяр (останній)
Історичний період Холодна війна
 - Засновано 30 квітня 1978
 - Ліквідовано 28 квітня 1992
Валюта афгані (AFA)
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Демократична Республіка Афганістан
 Історія Афганістану
Герб Афганістану
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффариди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
Імперія
Хотакі
— 1709-1738 рр.
прапор Дурранійської держави Дурранійська
держава
— 1747—1823 рр.
Емірат
Афганістан
— 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан
— 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан
— 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан
— 1978—1992 рр.
Північний
Альянс
— 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— 1996—2001 рр.
Перехідна/транзитна
адміністрація — 2001—2004 рр.
Ісламська Республіка
Афганістан
— 2004—2021 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— з 2021 р.

Портал «Афганістан»

Демократична Республіка Афганістан[a] (ДРА), в 1987 році перейменовано на Республіку Афганістан[b], існування республіки охоплює період, коли Народно-демократична партія Афганістану (НДПА) керувала країною. НДПА прийшла до влади в результаті державного перевороту — Саурська революція, яка скасувала непопулярний уряд Мухаммед Дауд Хана. Дауда змінив Нур Мухаммед Таракі, як глава держави і уряду 30 квітня 1978 року. Таракі і Хафізулла Амін, організатор Саурської революції, зробили низку непопулярних реформ під час їхнього правління, найпомітнішими з яких є загальна освіта та земельна реформа. Незабаром після революції почалась боротьба за владу між фракціями Народно-демократичної партії Афганістану Хальк на чолі з Таракі і Аміном і парчам на чолі з Бабрак Кармалем. Фракція хальк перемогла, і фракцію парчам було виключено з партії, найвидатніші лідери були заслані у країни Східного блоку і Радянський Союз.

Після того, як вщухла боротьба Халк-Парчам, розпочалася боротьба за владу всередині фракції Хальк між Таракі і Аміном. Амін виграв боротьбу і Таракі було вбито за його наказом. Його правління виявилося дуже непопулярним в Афганістані (у зв'язку з реформами), і в Радянському Союзі. Радянський Союз втрутився, в грудні 1979 року і 27 грудня Амін був убитий радянськими збройними силами. Кармаль став лідером Афганістану. Епоха Кармаля, що тривала 1979—1986 рік, відзначена найбільшими радянськими військовими операціями в Афганістані. Основоположні принципи, конституція, була введено у квітні 1980 року. Політика Кармаля не принесла мир в розорену війною країну, і в 1986 році його змінив на посаді генерального секретаря НДПА Мохаммад Наджібулла.

Наджибулла проводив політику національного примирення з опозицією, нова конституція була введена в 1987 році і були проведені демократичні вибори в 1988 році (які бойкотували моджахеди). Після виведення радянських військ з Афганістану, уряд зіткнулося зі збільшенням опору. 1990 був роком змін в афганській політиці, була введена нова конституція що твердила — Афганістан є ісламською державою, НДПА була перетворена на партію Ватан, яка існує до сьогодення як Афганська демократична партія Ватан. На воєнному фронті, уряд виявився дуже здібним здобувші перемогу в битві за Джалал-Абад. Проте, агресивна збройна опозиція, внутрішні труднощі та спроби державного перевороту з боку фракції Хальк в 1990 році, призвели до падіння уряду Наджібулли у квітні 1992 року.

Нотатки

[ред. | ред. код]
    • пушту دافغانستان دمکراتی جمهوریت‎, Dǝ Afġānistān Dimukratī Jumhūriyat
    • дарі جمهوری دمکراتی افغانستان‎, Jumhūri-ye Dimukrātī-ye Afġānistān
    • пушту د افغانستان جمهوریت‎, Dǝ Afġānistān Jumhūriyat
    • дарі جمهوری افغانستان‎, Jumhūrī-ye Afġānistān

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Azmi, Muhammad R. (Spring 1986). Soviet Politico-Military Penetration in Afghanistan, 1955 to 1979. Armed Forces & Society. Sage Publishing. 12 (3): 343, 344. doi:10.1177/0095327X8601200301. JSTOR 45304853 — через JSTOR.
  2. Amstutz, J. Bruce (1 липня 1994). Afghanistan: The First Five Years of Soviet Occupation. DIANE Publishing. с. 52, 59, 190, 343. ISBN 9780788111112.
  3. Hussain, Rizwan. Socialism and Islam. The Oxford Encyclopedia of the Islamic World. Oxford University Press. Процитовано 27 грудня 2021 — через Oxford Islamic Studies Online. The leaders of the DRA emphasized the similarity between Islam and socialism and retained Islam as the state religion.
  4. Джерела, що описують Демократичну Республіку Афганістан як марксистсько-ленінську державу:
    • Roy, Olivier (2018). 3: The Sovietization of Afghanistan. У Hauner, Milan; L. Canfield, Robert (ред.). Afghanistan and the Soviet Union: Collision and Transformation. New York, NY: Routledge. с. 49. ISBN 978-0-367-01216-8.
    • Cordovez, Deigo; S. Harrison, Selig (1995). Out of Afghanistan: The Inside Story of the Soviet Withdrawal. New York, USA: Oxford University Press. с. 59. ISBN 0-19-506294-9.
    • Girardet, Edward (2011). Introduction. Afghanistan: The Soviet war. New York, NY: Routledge. с. 4. ISBN 978-0-415-68480-4.
  5. Джерела, що описують режим ДРА як тоталітарну державу:
    • Tucker, Ernest (2019). 21: Middle East at the End of the Cold War, 1979–1993. The Middle East in Modern World History (вид. Second). New York, NY: Routledge. с. 303. ISBN 978-1-138-49190-8. LCCN 2018043096. During their first few months in power, the Communists remade Afghanistan into a Soviet-style totalitarian state, collectivizing land holdings and abolishing Islamic law entirely. The new government tolerated no opposition to these changes.
    • Kamrany, Nake M (1982). Afghanistan Under Soviet Occupation. Current History. 81 (475): 219—222. doi:10.1525/curh.1982.81.475.219. JSTOR 45317401. S2CID 73677693. ...the Communists violently seized power in Kabul and, with the help of growing numbers of Soviet "advisers," began forcibly to impose upon the people of Afghanistan a foreign ideology and a totalitarian system.
    • Kirkpatrick, Jeane J (1981). Afghanistan: Implications for Peace and Security. World Affairs. 144 (3): 243. JSTOR 20671902. No sector of Afghan society has been spared the consequences of the Soviet occupation and the ruthless effort to impose upon the Afghan people a Communist totalitarian system-an effort that began in 1978 with the initial Communist coup overthrowing the Daoud government.
    • Roy, Olivier (2018). 3: The Sovietization of Afghanistan. У Hauner, Milan; L. Canfield, Robert (ред.). Afghanistan and the Soviet Union: Collision and Transformation. New York, NY: Routledge. с. 51. ISBN 978-0-367-01216-8.
    • S.Margolis, Eric (2001). 2: The Bravest Men on Earth. War at the top of the World: The struggle for Afghanistan, Kashmir, and Tibet. New York, NY: Routledge. с. 15. ISBN 0-415-92712-9.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]