2С19 «Мста-С»: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м додано Категорія:Машини на шасі Т-80 за допомогою HotCat |
|||
(Не показані 29 проміжних версій 11 користувачів) | |||
Рядок 15:
|модифікації =
|основні країни-оператори =
|війни = [[Друга російсько-чеченська війна|Друга російсько-чеченська]]<br/>[[Війна на сході України]]<br/>[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
|бойова маса = 42 т
|екіпаж = 5
Рядок 111:
|засоби зв'язку =
}}
'''2С19 «Мста-С»''' ([[індекс ГБТУ]] — '''об'єкт 316''', за [[кодові позначення НАТО|класифікацією НАТО]] — '''M1990 «Farm»''') — радянська і [[Оборонно-промисловий комплекс Росії|російська]] 152-мм [[Дивізійна артилерія|дивізійна]] [[самохідна гаубиця]]. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — [[Томашов Юрій Васильович|Ю. В. Томашов]], 152-мм
САУ 2С19 призначена для знищення [[Тактична ядерна зброя|тактичних ядерних засобів]], артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони.
Рядок 119:
При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту.
Вперше була представлена широкому загалу на авіасалоні в місті [[Жуковський (місто)|Жуковському]] в серпні [[1992]] року.
== Створення ==
Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проєктувалася в ОКБ-2. У [[1983]] році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом [[1984]] року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка [[Т-72]], проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких було велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, [[двигун]], трансмісію і приводи керування. При цьому [[торсіон]]и і котки ходової частини [[САУ]] були замінені на нові, розроблені на базі танку [[Т-80]]. Після усунення зауважень до [[1986]] року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків
[[Файл:2S19 Msta-S of the Ukrainian Army.jpg|left|міні|220пкс|2С19 «Мста-С» української армії під час параду в День Незалежності в Києві в 2008 році.]]
До початку 2008 року самохідні гаубиці 2С19М1 були прийняті на озброєння та почали надходити до російської армії. Відповідно був розроблений і експортний варіант з неофіційним найменуванням 2С19М1-155.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://wartools.ru/sau-russia/sau-msta-s-2s19/|title=САУ Мста-С 2С19 — 152-мм самоходная гаубица|accessdate=9 квітня 2022|archive-date=13 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220413230947/https://wartools.ru/sau-russia/sau-msta-s-2s19/}}</ref> У грудні 2012 року стало відомо про нову модернізовану САУ 2С19М2, перша партія більш 35 шт. поставлено було у 2013 році.<ref name=":1" />
== Конструкція ==
=== Броньований корпус і башта ===
[[Файл:2S19 Msta-S 1.jpg|thumb|300пкс|Лоток для подачі боеприпасів з ґрунту]]
2С19 "Мста-С" виконана за баштовою схемою. Корпус машини за геометрією подібний до корпусу танка [[Т-72]], зварений зі сталевих броньових катаних листів і розділений на три відділення: відділення управління, бойове та силове (моторно-трансмісійне). У передній частині посередині корпусу розташоване місце механіка-водія з органами управління шасі. У середній частині знаходиться бойове відділення. На даху корпусу на кульковий погон діаметром 2444 мм встановлена зварна башта. Маса башти без боєкомплекту складає 13,5 тонни. У ній встановлено гармату 2А64, а також місця екіпажу. По правому борту у передній частині башти розміщується сидіння командира, по лівому борту у передній частині встановлено сидіння навідника та прицільні пристрої. За навідником та командиром розміщено два місця для заряджаючих. У кормовій частині башти встановлено два механізовані конвеєри із зарядами та снарядами. Під баштою на дні корпусу розташована платформа підлоги, що обертається, закріплена до погону чотирма трубами. Подача укладання може здійснюватися з ґрунту через спеціальний механізований лоток, що подає, розташований зовні на кормі башти. Додаткові конвеєри подачі боєприпасів із ґрунту дозволяють вести стрільбу без витрати внутрішнього боєприпасу. У похідному положенні один з них розміщується на башті, інший забирається всередину. У кормовій частині корпусу САУ знаходиться моторно-трансмісійне відділення, аналогічне такому ж на танку Т-72. Бронювання САУ 2С19 забезпечує протикульовий та протиосколковий захист екіпажу. Товщина листів корпусу та башти складає 15 мм. <ref>{{2С19 ТО. Изделие 2С19. Техническое описание и инструкция по эксплуатации для расчёта. Глава 6. Устройство и работа составных частей изделия 2С19 / Под ред. Савиловой Л. А.. — Уфа, 1990. — С. 16—21. — 200 экз.}}</ref>.
=== Озброєння ===
[[Файл:2A64 Howitzer on RAE 2013.JPG|thumb|left|300пкс|Казенна частина 152-мм гармати 2А64 ]]
Основним озброєнням САУ 2С19 є 152-мм гармата 2А64 зі скорострільністю 7— 8 пострілів на хвилину. Довжина — 47 калібрів. Гармата повністю уніфікована за балістичними характеристиками і боєприпасами із 152-мм буксированою гарматою [[2А65 «Мста-Б»]]. Возимий боєкомплект САУ 2С19 складає 50 штатних пострілів. Максимальна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом становить 24,7 км, при стрільбі [[активно-реактивний снаряд|активно-реактивним снарядом]] вона зростає до 29 км.
В якості додаткового озброєння на поворотній башточці командира встановлений 12,7-мм кулемет [[НСВ-12,7|НСВТ]].
=== Боєкомплект ===
В основний боєкомплект 2C19 входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ45 із максимальною дальністю стрільби в 24,7 км, снаряди 3ОФ64 с покращеною ефективністю, осколково-фугасні снаряди 3ОФ61 з газогенератором, а також нові касетні снаряди 3-О-23. Крім того, 2С19 може використовувати всі боєприпаси для гаубиці [[152-мм гармата-гаубиця Д-20|Д-20]] і САУ [[2С3|2С3 «Акація»]]. Штатний боєкомплект САУ 2С19 складають 20 [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасних]] і 30 [[Активно-реактивний снаряд|активно-реактивних снарядів]].<ref name="karp-49">{{книга|автор = Карпенко А. В.|часть = |заглавие = «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия|ссылка = http://bastion-karpenko.narod.ru/sovr_sau_02.pdf|ответственный = |издание = |место = СПб.|издательство = Бастион|год = 2009|страницы = 49—53|страниц = 64|серия = |isbn = |тираж = |archivedate = 2017-01-10|archiveurl = https://web.archive.org/web/20170110144814/http://bastion-karpenko.narod.ru/sovr_sau_02.pdf}}</ref>
=== Номенклатура снарядів ===
{|
|-
| style="border:1px solid #996; width:auto"| Індекс пострілу
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Індекс снаряда
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Індекс снаряда
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Маса снаряда, кг
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Маса ВР, кг
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Марка детонатора
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Початкова швидкість снаряда, {{s|м/с}}
| style="border:1px solid #996; width:12%"| Максимальна дальність стрільби, км
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" | Касетні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВО13
| style="border:1px solid #996" | 3-О-13
| style="border:1px solid #996" | 54-ЖН-546
| style="border:1px solid #996" | 57,9
| style="border:1px solid #996" | 8×0,23
| style="border:1px solid #996" | ДТМ-75
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 14,5
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВО14
| style="border:1px solid #996" | 3-О-13
| style="border:1px solid #996" | 54-Ж-546У
| style="border:1px solid #996" | 57,9
| style="border:1px solid #996" | 8×0,23
| style="border:1px solid #996" | ДТМ-75
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 11
|- style="background-color:#ddb"
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВО28
| style="border:1px solid #996" | 3-О-23
| style="border:1px solid #996" | 54-Ж-546У
| style="border:1px solid #996" | 42,8
| style="border:1px solid #996" | 40×0,042
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 21
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" | Осколково-фугасні
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" | 3ВОФ72
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ45
| style="border:1px solid #996" | Ж61
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 7,65
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2М,
РГМ-2
| style="border:1px solid #996" | 670
| style="border:1px solid #996" | 24,7
|-
| style="border:1px solid #996; text-align: left" | 3ВОФ58
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ45
| style="border:1px solid #996" | ЖН-546(-1)
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 7,65
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2М,
РГМ-2
| style="border:1px solid #996" | 570
| style="border:1px solid #996" | 19,4
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВОФ32
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ25
| style="border:1px solid #996" | ЖН-546(-1)
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 6,88
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2,
РГМ-2М,
В-90,
АР-5
| style="border:1px solid #996" | 655
| style="border:1px solid #996" | 17,4
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВОФ33
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ25
| style="border:1px solid #996" | Ж-546У(-1),
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 6,88
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2,
РГМ-2М,
В-90,
АР-5
| style="border:1px solid #996" | 509
| style="border:1px solid #996" | 13,4
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 53-ВОФ-546
| style="border:1px solid #996" | ОФ-540
| style="border:1px solid #996" | 54-Ж-546У
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 5,86
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2, В-90, Д-1-У, АР-5
| style="border:1px solid #996" | 651
| style="border:1px solid #996" | 17
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 53-ВОФ-546У
| style="border:1px solid #996" | ОФ-540
| style="border:1px solid #996" | 54-ЖН-546/4Ж38
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 5,86
| style="border:1px solid #996" | РГМ-2,
РГМ-2М,
В-90,
АР-5
| style="border:1px solid #996" | 509
| style="border:1px solid #996" | 13
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | 3ВОФ91(Активно-реактивний снаряд)
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ61
| style="border:1px solid #996" | Ж61
| style="border:1px solid #996" | 43,56
| style="border:1px solid #996" | 7,8
| style="border:1px solid #996" | В-429
| style="border:1px solid #996" | 680
| style="border:1px solid #996" | 29
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="8" | Керовані снаряди
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Краснополь (керований снаряд) 3ВОФ64М
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ39М
| style="border:1px solid #996" | 54-ЖН-546
| style="border:1px solid #996" | 43
| style="border:1px solid #996" | 9 (тротиловий еквівалент)
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 20
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Краснополь (керований снаряд) 3ВОФ64
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ39
| style="border:1px solid #996" | 54-Ж-546
| style="border:1px solid #996" | 50
| style="border:1px solid #996" | 6,6
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |20
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | «Сантиметр-М»
| style="border:1px solid #996" | 3ОФ75
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 48
| style="border:1px solid #996" | 10 (тротиловий еквівалент)
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" | 18
|}
=== Двигун і трансмісія ===
В 2С19 встановлено [[V-подібний двигун|V-подібний]] [[дванадцятициліндрові двигуни|12-циліндровий]] двигун потужністю 780 [[Кінська сила|к.с.]] Крім [[Дизельне паливо|дизельного палива]], двигун має можливість роботи на [[гас]]і марок ТС-1, Т-1 і Т-2.
Трансмісія механічна коробка передач, з бортовими планетарними коробками передач (БКП). Має сім передніх та одну задню передачу. Максимальна швидкість руху на сьомій передній передачі становить {{s|60 км/год}}.
== Модифікації ==
Рядок 133 ⟶ 305:
== Оператори ==
* {{Країна з прапорцем|Азербайджан}} — укладено контракт з Росією у 2011—2012 роках на постачання 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Постачання розпочато в [[2013]] році
* {{Країна з прапорцем|Білорусь}} — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Рядок 139 ⟶ 310:
* {{Країна з прапорцем|Грузія}} — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
* {{Країна з прапорцем|Росія}} — 600 одиниць 2С19 (450 у строю, 150 на зберіганні, станом на 2017 рік).{{sfn|The Military Balance|2017|с=212}}{{Перевірено|2018|08|16}} З [[2013]] року розпочато постачання модернізованих САУ 2С19М2. 1 лютого 2022 р. було отримано партію з 12 шт САУ 2С19М2.<ref>{{Cite web|url=http://bastion-karpenko.ru/2s19m2/|title=152-ММ САМОХОДНАЯ ДИВИЗИОННАЯ ГАУБИЦА 2С19М2 «МСТА-С» 152-MM DIVISIONAL SELF-PROPELLED HOWITZER 2S19M2 «MSTA-S»|language=ru|accessdate=9 квітня 2022|archive-date=8 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220408022818/http://bastion-karpenko.ru/2s19m2/}}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Україна}} — 35 одиниць 2С19, станом на
* {{Країна з прапорцем|Ефіопія}} — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
== Бойове застосування ==
Отримала бойове хрещення під час [[Перша російсько-чеченська війна| Першої чеченської війни]].
=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|російська зброя на Донбасі|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{section-stub|дата=травень 2015}}
[[Файл:AlabinoTraining0904-34.jpg|left|thumb|220px|Російська «Мста-С» 2С19М2, 2014 рік]]
[[Файл:Совершение марша артиллерийскими подразделениями в ходе проведения специальной военной операции 007.png|220px|thumb|Російські «Мста-С» на марші, 2022 рік]]
[[Файл:Оперативна інформація станом на 18.00 26.03.2022 щодо російського вторгнення 03.jpg|left|thumb|220px|Знищена російська САУ 2С19 «Мста-С» під час [[Бої за Тростянець|боїв за Тростянець]]]]
Російські установки САУ «Мста-С» були неодноразово зняті у серпні-вересні 2014 року на Маріупольському напрямку. Були ідентифіковані фото у [[Новоазовськ]]у.<ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/912616385666256896|title=Российская САУ "Мста-С" 17-й ОМСБр в Новоазовске (47.126667, 38.085915), сентябрь 2014-го. Источник фото - статья https://fraza.ua/analytics/262740-hroniki-vtorzhenija-kogda-realno-russkaja-armija-voshla-na-donbass …pic.twitter.com/GvrdBAAhdF|last=[[Askai]]|first=|date=2017-09-26|website=@askai707|publisher=|language=ru|accessdate=2018-03-06}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/963765046999506944|title=Ещё одно фото с того же места.pic.twitter.com/58Orr7eYaG|last=Askai|date=5:21 AM - 14 Feb 2018|website=@askai707|language=ru|accessdate=2018-03-06}}</ref>
Рядок 176 ⟶ 348:
Під с. [[Байрачки]] щонайменше одна установка була знищена українським контрбатарейним вогнем.<ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/834775354946551809|title=Видео "под Байрачками накрыли укры нашу сау": https://youtu.be/XZvzxOdqdr4 Возможно, одна из российских САУ "Мста-С", воевавших под Дебальцево.pic.twitter.com/EcBhVeVpFx|last=[[Askai]]|first=|date=6:42 AM - 23 Feb 2017|website=@askai707|publisher=|language=ru|accessdate=2018-03-06}}</ref>
Використовуються обома сторонами під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|вторгнення Росії в Україну]].
27 березня 2022 року Збройні сили України здобули в бою із окупантами на [[Миколаїв]]щині черговий трофей — самохідну артилерійську установку «Мста-С». Її транспортували до однієї з військових частин<ref>[https://news.obozrevatel.com/ukr/society/zsu-u-boyu-z-rosijskimi-okupantami-zahopili-artilerijsku-ustanovku-msta-s-foto.htm ЗСУ в бою з російськими окупантами захопили артилерійську установку «Мста-С». Фото] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220327234212/https://news.obozrevatel.com/ukr/society/zsu-u-boyu-z-rosijskimi-okupantami-zahopili-artilerijsku-ustanovku-msta-s-foto.htm |date=27 березня 2022 }}. news.obozrevatel.com. 27 березня 2022.</ref>.
Наприкінці серпня 2022 року спільними зусиллями українських захисників була знищена російська 2С19 «Мста-С» всього за 350 метрів від державного кордону в Харківській області (поблизу пункту пропуску «Гоптівка»)<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/ne_projihala_i_paru_km_po_ukrajini_rashisku_sau_msta_s_znischili_u_350_metrah_vid_kordonu_z_rf_video-8728.html | title = Не проїхала і пару км по Україні: рашиську САУ "Мста-С" знищили у 350 метрах від кордону з РФ (відео) | publisher = Defense Express | date = 2022-08-29 }}</ref>.
В результаті наступу на початку вересня 2022 року в районі [[Ізюм]]а на [[Харків]]щині, українська армія поповнилася сотнями одиниць трофейної російської техніки. Зокрема великою кількістю 152-мм самохідних артустановок «Мста-С», у тому числі модернізованих<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-62886999 Які російські трофеї захопили ЗСУ: танкова рота, "Зоопарк" і ключ до "Орланів"]. www.bbc.com. 13 вересня 2022.</ref>.
Станом на 16 грудня 2023 року є візуальні докази втрати російськими військами 171 Мста-С (123 знищених, 11 пошкоджених, 2 покинутих і 35 захоплених) і 35 Мста-СМ2 (17 знищених, 2 пошкоджених і 16 захоплених).<ref>{{cite web | url = https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html | title = Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine }}</ref>.
== Галерея ==
Рядок 238 ⟶ 416:
{{БТТ СРСР та України (післявоєнні розробки)}}
{{Артилерія СРСР після 1945}}
{{Бронетехніка ЗСУ-НГУ}}
{{Артилерія ЗСУ-НГУ}}
{{Сімейство Т-72}}
{{Портали|СРСР|Військова техніка|Війна}}
Рядок 251 ⟶ 431:
[[Категорія:Артилерія війни на сході України]]
[[Категорія:Артилерія російсько-української війни|Мста]]
[[Категорія:Машини на базі Т-72]]
[[Категорія:Машини на шасі Т-80]]
|
Поточна версія на 22:53, 30 червня 2024
2С19 «Мста-С» | |
---|---|
![]() 2С19 на параді на честь дня Незалежності України, 2008 рік | |
Тип | самохідна гаубиця |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1989 |
Війни | Друга російсько-чеченська Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Історія виробництва | |
Розробник | Уралтрансмаш ОКБ-2 |
Виробник | ![]() ![]() |
Виготовлення | з 1983 |
Виготовлена кількість | понад 500 |
Характеристики | |
Вага | 42 т |
Довжина | 6 040 мм |
Довжина ствола | 47 калібрів |
Ширина | 3 380 мм |
Висота | 3 350 мм |
Обслуга | 5 |
Калібр | 152-мм 2А64 нарізна |
Підвищення | −4…+68° |
Траверс | 360° |
Дальність вогню | |
Ефективна | 6,5…29,06 |
Приціл | 1П22, 1П23, ПЗУ-5 |
Броня | стальна, катана, протикульова |
Головне озброєння | гаубиця боєкомплект: 50 |
Другорядне озброєння | 1 × 12,7-мм НСВТ |
Двигун | |
Дорожній просвіт | 450 мм база: 4 520 мм колія: 2 800 мм |
Швидкість | шосе: 60 км/год |
Прохідність | брід: 1,2 м |
![]() |
2С19 «Мста-С» (індекс ГБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гаубиці 2А64 — Г. І. Сергєєв.
САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони.
Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямим наведенням, включаючи роботу в гірських умовах.
При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту.
2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії в 1989 році
Вперше була представлена широкому загалу на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.
Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проєктувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких було велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і котки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків у 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/2S19_Msta-S_of_the_Ukrainian_Army.jpg/220px-2S19_Msta-S_of_the_Ukrainian_Army.jpg)
До початку 2008 року самохідні гаубиці 2С19М1 були прийняті на озброєння та почали надходити до російської армії. Відповідно був розроблений і експортний варіант з неофіційним найменуванням 2С19М1-155.[2] У грудні 2012 року стало відомо про нову модернізовану САУ 2С19М2, перша партія більш 35 шт. поставлено було у 2013 році.[2]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/2S19_Msta-S_1.jpg/300px-2S19_Msta-S_1.jpg)
2С19 "Мста-С" виконана за баштовою схемою. Корпус машини за геометрією подібний до корпусу танка Т-72, зварений зі сталевих броньових катаних листів і розділений на три відділення: відділення управління, бойове та силове (моторно-трансмісійне). У передній частині посередині корпусу розташоване місце механіка-водія з органами управління шасі. У середній частині знаходиться бойове відділення. На даху корпусу на кульковий погон діаметром 2444 мм встановлена зварна башта. Маса башти без боєкомплекту складає 13,5 тонни. У ній встановлено гармату 2А64, а також місця екіпажу. По правому борту у передній частині башти розміщується сидіння командира, по лівому борту у передній частині встановлено сидіння навідника та прицільні пристрої. За навідником та командиром розміщено два місця для заряджаючих. У кормовій частині башти встановлено два механізовані конвеєри із зарядами та снарядами. Під баштою на дні корпусу розташована платформа підлоги, що обертається, закріплена до погону чотирма трубами. Подача укладання може здійснюватися з ґрунту через спеціальний механізований лоток, що подає, розташований зовні на кормі башти. Додаткові конвеєри подачі боєприпасів із ґрунту дозволяють вести стрільбу без витрати внутрішнього боєприпасу. У похідному положенні один з них розміщується на башті, інший забирається всередину. У кормовій частині корпусу САУ знаходиться моторно-трансмісійне відділення, аналогічне такому ж на танку Т-72. Бронювання САУ 2С19 забезпечує протикульовий та протиосколковий захист екіпажу. Товщина листів корпусу та башти складає 15 мм. [3].
Основним озброєнням САУ 2С19 є 152-мм гармата 2А64 зі скорострільністю 7— 8 пострілів на хвилину. Довжина — 47 калібрів. Гармата повністю уніфікована за балістичними характеристиками і боєприпасами із 152-мм буксированою гарматою 2А65 «Мста-Б». Возимий боєкомплект САУ 2С19 складає 50 штатних пострілів. Максимальна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом становить 24,7 км, при стрільбі активно-реактивним снарядом вона зростає до 29 км.
В якості додаткового озброєння на поворотній башточці командира встановлений 12,7-мм кулемет НСВТ.
В основний боєкомплект 2C19 входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ45 із максимальною дальністю стрільби в 24,7 км, снаряди 3ОФ64 с покращеною ефективністю, осколково-фугасні снаряди 3ОФ61 з газогенератором, а також нові касетні снаряди 3-О-23. Крім того, 2С19 може використовувати всі боєприпаси для гаубиці Д-20 і САУ 2С3 «Акація». Штатний боєкомплект САУ 2С19 складають 20 осколково-фугасних і 30 активно-реактивних снарядів.[4]
Індекс пострілу | Індекс снаряда | Індекс снаряда | Маса снаряда, кг | Маса ВР, кг | Марка детонатора | Початкова швидкість снаряда, м/с | Максимальна дальність стрільби, км |
Касетні | |||||||
3ВО13 | 3-О-13 | 54-ЖН-546 | 57,9 | 8×0,23 | ДТМ-75 | 14,5 | |
3ВО14 | 3-О-13 | 54-Ж-546У | 57,9 | 8×0,23 | ДТМ-75 | 11 | |
3ВО28 | 3-О-23 | 54-Ж-546У | 42,8 | 40×0,042 | 21 | ||
Осколково-фугасні | |||||||
3ВОФ72 | 3ОФ45 | Ж61 | 43,56 | 7,65 | РГМ-2М,
РГМ-2 |
670 | 24,7 |
3ВОФ58 | 3ОФ45 | ЖН-546(-1) | 43,56 | 7,65 | РГМ-2М,
РГМ-2 |
570 | 19,4 |
3ВОФ32 | 3ОФ25 | ЖН-546(-1) | 43,56 | 6,88 | РГМ-2,
РГМ-2М, В-90, АР-5 |
655 | 17,4 |
3ВОФ33 | 3ОФ25 | Ж-546У(-1), | 43,56 | 6,88 | РГМ-2,
РГМ-2М, В-90, АР-5 |
509 | 13,4 |
53-ВОФ-546 | ОФ-540 | 54-Ж-546У | 43,56 | 5,86 | РГМ-2, В-90, Д-1-У, АР-5 | 651 | 17 |
53-ВОФ-546У | ОФ-540 | 54-ЖН-546/4Ж38 | 43,56 | 5,86 | РГМ-2,
РГМ-2М, В-90, АР-5 |
509 | 13 |
3ВОФ91(Активно-реактивний снаряд) | 3ОФ61 | Ж61 | 43,56 | 7,8 | В-429 | 680 | 29 |
Керовані снаряди | |||||||
Краснополь (керований снаряд) 3ВОФ64М | 3ОФ39М | 54-ЖН-546 | 43 | 9 (тротиловий еквівалент) | 20 | ||
Краснополь (керований снаряд) 3ВОФ64 | 3ОФ39 | 54-Ж-546 | 50 | 6,6 | 20 | ||
«Сантиметр-М» | 3ОФ75 | 48 | 10 (тротиловий еквівалент) | 18 |
В 2С19 встановлено V-подібний 12-циліндровий двигун потужністю 780 к.с. Крім дизельного палива, двигун має можливість роботи на гасі марок ТС-1, Т-1 і Т-2.
Трансмісія механічна коробка передач, з бортовими планетарними коробками передач (БКП). Має сім передніх та одну задню передачу. Максимальна швидкість руху на сьомій передній передачі становить 60 км/год.
2С19М1 — встановлена супутникова навігація, нова система керування вогнем «УСПЕХ-С».[5][6]
2С19М2 — встановлена нова автоматизована система управління вогнем, також є можливість застосування цифрових електронних карт, знижена помітність в радіолокаційному, тепловому і оптичному діапазонах, встановлений кондиціонер, збільшена прицільна скорострільність до 10 пострілів в хвилину, поліпшена точність наведення.[7]
Азербайджан — укладено контракт з Росією у 2011—2012 роках на постачання 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Постачання розпочато в 2013 році
Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
Росія — 600 одиниць 2С19 (450 у строю, 150 на зберіганні, станом на 2017 рік).[8](Перевірено 16 серпня 2018) З 2013 року розпочато постачання модернізованих САУ 2С19М2. 1 лютого 2022 р. було отримано партію з 12 шт САУ 2С19М2.[9]
Україна — 35 одиниць 2С19, станом на 2021 рік[10]
Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
Отримала бойове хрещення під час Першої чеченської війни.
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (травень 2015) |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/AlabinoTraining0904-34.jpg/220px-AlabinoTraining0904-34.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%83_007.png/220px-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%83_007.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e9/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_18.00_26.03.2022_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_03.jpg/220px-%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_18.00_26.03.2022_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_03.jpg)
Російські установки САУ «Мста-С» були неодноразово зняті у серпні-вересні 2014 року на Маріупольському напрямку. Були ідентифіковані фото у Новоазовську.[11][12]
Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення[13][14]. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше[15].
Колони САУ, зокрема новітньої російської модифікації 2С19М1, було зафіксовано під час боїв за Дебальцеве у лютому 2015 року. 2С19М1 були ідентифіковані під м. Перевальськ,[5] смт Селезнівка,[16] смт Михайлівка неподалік Алчевська.[17]
Під с. Байрачки щонайменше одна установка була знищена українським контрбатарейним вогнем.[18]
Використовуються обома сторонами під час вторгнення Росії в Україну.
27 березня 2022 року Збройні сили України здобули в бою із окупантами на Миколаївщині черговий трофей — самохідну артилерійську установку «Мста-С». Її транспортували до однієї з військових частин[19].
Наприкінці серпня 2022 року спільними зусиллями українських захисників була знищена російська 2С19 «Мста-С» всього за 350 метрів від державного кордону в Харківській області (поблизу пункту пропуску «Гоптівка»)[20].
В результаті наступу на початку вересня 2022 року в районі Ізюма на Харківщині, українська армія поповнилася сотнями одиниць трофейної російської техніки. Зокрема великою кількістю 152-мм самохідних артустановок «Мста-С», у тому числі модернізованих[21].
Станом на 16 грудня 2023 року є візуальні докази втрати російськими військами 171 Мста-С (123 знищених, 11 пошкоджених, 2 покинутих і 35 захоплених) і 35 Мста-СМ2 (17 знищених, 2 пошкоджених і 16 захоплених).[22].
- ↑ ГОСТ 8.417-2002
- ↑ а б САУ Мста-С 2С19 — 152-мм самоходная гаубица. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ {{2С19 ТО. Изделие 2С19. Техническое описание и инструкция по эксплуатации для расчёта. Глава 6. Устройство и работа составных частей изделия 2С19 / Под ред. Савиловой Л. А.. — Уфа, 1990. — С. 16—21. — 200 экз.}}
- ↑ Карпенко А. В. {{{Заголовок}}}. Архівовано з джерела 10 січня 2017
- ↑ а б Askai (5:59 AM - 15 Feb 2018). На двух российских Мста-С колонны в Перевальске (февраль 2015) видны антенны спутниковой навигации - модернизированные САУ 2С19М1: https://youtu.be/uzhkbVUUVbA pic.twitter.com/Vwk2uETWtL. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ НАВЕДЕНИЕМ И ОГНЕМ САМОХОДНОЙ АРТИЛЛЕРИИ (АСУНО) «УСПЕХ-С» - описание и технические характеристики. armsdata.net. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Армія РФ отримала партію модернізованих САУ 2С19М2 (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ The Military Balance, 2017, с. 212.
- ↑ 152-ММ САМОХОДНАЯ ДИВИЗИОННАЯ ГАУБИЦА 2С19М2 «МСТА-С» 152-MM DIVISIONAL SELF-PROPELLED HOWITZER 2S19M2 «MSTA-S» (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ The Military Balance 2021. — P. 209.
- ↑ Askai (26 вересня 2017). Российская САУ "Мста-С" 17-й ОМСБр в Новоазовске (47.126667, 38.085915), сентябрь 2014-го. Источник фото - статья https://fraza.ua/analytics/262740-hroniki-vtorzhenija-kogda-realno-russkaja-armija-voshla-na-donbass …pic.twitter.com/GvrdBAAhdF. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Askai (5:21 AM - 14 Feb 2018). Ещё одно фото с того же места.pic.twitter.com/58Orr7eYaG. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ ОБСЄ оприлюднила текст мінського Меморандуму. Голос Америки. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 28 травня 2015.
- ↑ У Мінську домовились про буферну зону на сході – Кучма. Громадське телебачення. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 28 травень 2015.
- ↑ Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
- ↑ Askai (5:01 AM - 7 Feb 2018). Российская самоходная установка Мста-С недалеко от Дебальцево (посёлок Селезнёвка, 48.398413, 38.789783). 20 февраля 2015-го года. Источник: http://visualrian.ru/media/2576683.html …pic.twitter.com/8dVQFMLEH2. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Askai (3:53 AM - 8 Feb 2018). Российские арт. установки Мста-С под Алчевском (посёлок Михайловка, 48.491698, 38.893365). Вероятно, 20 февраля 2015-го года. Видео 1: https://youtu.be/OaBzbheTMwg Видео 2: https://youtu.be/s1lR-BXEqis?t=7m38s …pic.twitter.com/6x5w7iMV3d. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Askai (6:42 AM - 23 Feb 2017). Видео "под Байрачками накрыли укры нашу сау": https://youtu.be/XZvzxOdqdr4 Возможно, одна из российских САУ "Мста-С", воевавших под Дебальцево.pic.twitter.com/EcBhVeVpFx. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ ЗСУ в бою з російськими окупантами захопили артилерійську установку «Мста-С». Фото [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 27 березня 2022.
- ↑ Не проїхала і пару км по Україні: рашиську САУ "Мста-С" знищили у 350 метрах від кордону з РФ (відео). Defense Express. 29 серпня 2022.
- ↑ Які російські трофеї захопили ЗСУ: танкова рота, "Зоопарк" і ключ до "Орланів". www.bbc.com. 13 вересня 2022.
- ↑ Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine.
- Мста-С 152 мм. Технические характеристики. ОАО «Уралтрансмаш». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- Модернизированная самоходная гаубица «Мста-С» под калибр 155 мм (2С19М1-155). ОАО «Уралтрансмаш». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- Передриенко А. (27 вересня 2013). В Нижнем Тагиле дебютировала модернизированная супер-гаубица 2С19М2. Вестник Мордовии. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
- 152-мм Самоходная гаубица 2С19М1 с автоматизированной системой управления наведением и огнем АСУНО. Уральский завод транспортного машиностроения. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- Артиллеристы Южного военного округа осваивают модернизированные самоходные гаубицы «Мста-С». Центр анализа мировой торговли оружием. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- Новейшая отечественная самоходка «Коалиция СВ» обзавелась надежным «другом». Вестник Мордовии. 20 січня 2014. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2014.
- Алексей Никольский. Россия вооружает Азербайджан. Газета «Ведомости». Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
- «Суперсамоходка» SP70 — крупнейшее поражение натовских оружейников. Вестник Мордовии. 29 січня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- «Лучшая в мире самоходка» оказалась тяжелой и слишком дорогой. Вестник Мордовии. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Закаменных Г. И. (9 жовтня 2013). Создавая артиллерию будущего. Военно-промышленный курьер. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Самоходки «Коалиция СВ» и 2С19М2 — артиллерийские сенсации 2013 года. Вестник Мордовии. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Российская самоходка XXI века «Коалиция-СВ» станет лучшей в мире. Вестник Мордовии. 8 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
|
|
|
|
|