Ян Радзивілл (Бородатий): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
398 928 редагувань
м Замінено растрове зображення на зображення в форматі SVG.
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
191 829 редагувань
м Бот: Виправлення перенаправлень
 
(Не показані 13 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{переробити}}
{{переробити|дата=січень 2020}}
{{othernames|Радзивілл}}
{{othernames|Радзивілл}}
{{otherpersons|Ян Радзивілл}}
{{otherpersons|Ян Радзивілл}}
Рядок 20: Рядок 20:
| відомий_(відома) =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності =
| рід_діяльності =
| титул = [[маршалок великий литовський]] та земський, каштелян троцький
| титул = [[великий маршалок литовський|маршалок великий литовський]] та земський, каштелян троцький
| військове звання =
| військове звання =
| платня =
| платня =
Рядок 28: Рядок 28:
| головував_(-ла) =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| конфесія =
| батько = [[Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae»]]
| батько = [[Микола Радзивілл (Старий)|Микола Радзивілл «Старий»]]
| матір = Софія Монивид
| матір = Софія Монивид
| дружина = Ельжбета Гаштольд<br/>Богдана Лукомська<br/>Анна Кішка
| дружина = Ельжбета Гаштольд<br/>Богдана Лукомська<br/>Анна Кішка
| діти = [[Радзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний)|Микола «Чорний»]], Ян<br/>Анна, Софія
| діти = [[Миколай Радзивілл (Чорний)|Микола «Чорний»]], Ян<br/>Анна, Софія
| родичі =
| родичі =
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 37: Рядок 37:
| примітки =
| примітки =
| employer =
| employer =
| герб = POL COA Radziwiłł.svg
| герб = POL COA Radziwiłł Książę Ia.svg
}}
}}


'''Іван''' ('''Ян''') '''Радзиві́лл''' «'''Бородатий'''» ({{lang-lt|Jonas Radvila}}), {{lang-pl|Jan Radziwiłł}}, [[1474]]–[[1522]])&nbsp;— державний, військовий і політичний діяч [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Представник [[князі|княжого]] [[шляхта|шляхетського]] роду [[Радзивілли|Радзивіллів]] гербу [[Труби (герб)|Труби]]. Маршалок господарський у 1499—1514, [[маршалок великий литовський|маршалок земський]] у 1514—1522, каштелян троцький з 1522 року. Засновник олицько-несвізької лінії роду [[Радзивілли|Радзивіллів]].<ref>http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf</ref>
'''Іван''' ('''Ян''') '''Радзиві́лл''' «'''Бородатий'''» ({{lang-lt|Jonas Radvila}}), {{Lang-pl|Jan Radziwiłł "Brodaty"}}, [[1474]]–[[1522]])&nbsp;— державний, військовий і політичний діяч [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Представник [[князь|княжого]] [[шляхта|шляхетського]] роду [[Радзивіли|Радзивіллів]] гербу [[Труби (герб)|Труби]]. [[Маршалок господарський]] у 1499—1514, [[великий маршалок литовський|маршалок земський]] у 1514—1522, каштелян троцький з 1522 року. Засновник олицько-несвізької лінії роду [[Радзивіли|Радзивіллів]].<ref>{{Cite web |url=http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf |title=Архівована копія |accessdate=17 січня 2013 |archive-date=29 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110929143534/http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf }}</ref>


Належав (як і брати) до політичної еліти тогочасної Литви, відігравав менш впливову роль.
Належав (як і брати) до політичної еліти тогочасної Литви, відігравав менш впливову роль.
Рядок 47: Рядок 47:


== Біографія ==
== Біографія ==
Син [[Микола Радзивілл «Старий»|Миколи Радзивілла «Старого»]] і його дружини Софії з Монивидів. Мав братів [[Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae»|Миколу]] (князь Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі»), Альберта (Войцеха), Юрія і сестру Анну (дружина Конрада III Рудого).
Син [[Микола Радзивілл (Старий)|Миколи Радзивілла «Старого»]] і його дружини Софії з Монивидів. Мав братів [[Миколай Радзивілл Амор|Миколу]] (князь Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі»), Альберта (Войцеха), Юрія і сестру Анну (дружина Конрада III Рудого).


Хлопцем потрапив до Кракова на виховання, яке отримував при королівському дворі. Наближений до великого князя [[Олександр Ягеллончик|Олександра]], сприяв його обранню в 1501 році королем польським, підписав акт [[Мельницька унія|Мельницької унії (1501 р.)]]. Пізніше підтримував політику Олександра, спрямовану на скасування Мельницьких домовленостей.
Хлопцем потрапив до Кракова на виховання, яке отримував при королівському дворі. Наближений до великого князя [[Олександр Ягеллончик|Олександра]], сприяв його обранню в 1501 році королем польським, підписав акт [[Мельницька унія|Мельницької унії (1501 р.)]]. Пізніше підтримував політику Олександра, спрямовану на скасування Мельницьких домовленостей.


У 1505 р. отримав від великого князя [[Слонім]]ське староство, почав будувати замок в [[Слонім]]і. Брав участь у [[Битва під Клецьком (1506)|Клецькій битві]] (1506), у битві під Лопушним (біля [[Вишнівець|Вишневця]], 1512). Очолював посольство до Москви в 1507, 1508 роках. Брав участь у війні з Московською державою (1512—1522).
У 1505 р. отримав від великого князя [[Слонім]]ське староство, почав будувати замок в [[Слонім]]і. Брав участь у [[Клецька битва (1506)|Клецькій битві]] (1506), у битві під Лопушним (біля [[Вишнівець|Вишневця]], 1512). Очолював посольство до Москви в 1507, 1508 роках. Брав участь у війні з Московською державою (1512—1522).


Наприкінці двадцятих&nbsp;— початку тридцятих років XVI століття якийсь злий рок обрушився на рід Радзивіллів. У 1519 році несподівано помирає брат Яна&nbsp;— єпископ Альбрехт. На початку 1522&nbsp;р. смерть забрала сестру Анну (Мазовецьку реґентку), яка ніколи не скаржилася на здоров'я. Наступним був брат [[Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae»|Микола]] ([[великий канцлер литовський]], [[воєвода віленський]]). На його похороні відкрито говорили про отруту. У 1522&nbsp;р. почав почуватися погано; 11 травня, передчуваючи близький кінець, залишив заповіт, в якому просив короля&nbsp;— великого князя [[Сигізмунд Старий|Сиґізмунда І Старого]]&nbsp;— взяти опіку над його родиною. Помер щонайпізніше на початку липня, був похований у костелі бернардинців Вільнюса.<ref name="ПК2">''Pietkiewicz K.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522)…&nbsp;— S. 192.</ref>
Наприкінці двадцятих&nbsp;— початку тридцятих років XVI століття якийсь злий рок обрушився на рід Радзивіллів. У 1519 році несподівано помирає брат Яна&nbsp;— єпископ Альбрехт. На початку 1522&nbsp;р. смерть забрала сестру Анну (Мазовецьку реґентку), яка ніколи не скаржилася на здоров'я. Наступним був брат [[Миколай Радзивілл Амор|Микола]] ([[великий канцлер литовський]], [[воєвода віленський]]). На його похороні відкрито говорили про отруту. 1522&nbsp;р. почав почуватися погано; 11 травня, передчуваючи близький кінець, залишив заповіт, в якому просив короля&nbsp;— великого князя [[Сигізмунд I Старий|Сиґізмунда І Старого]]&nbsp;— взяти опіку над його родиною. Помер щонайпізніше на початку липня, був похований у костелі бернардинців Вільнюса.<ref name="ПК2">''Pietkiewicz K.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522)…&nbsp;— S. 192. {{ref-pl}}</ref>


Вбивця, який вирішив вирубати під корінь рід Радзивіллів, діяв дуже [[підступ]]но. Дія отрути було малопомітною, здавалося, що смерть його жертв була природною. Ян «Бородатий» не дізнався, хто його вбивця. Багато хто вважав, що це [[Бона Сфорца]]. Владна, підступна жінка мріяла про абсолютну владу; підпорядкувала своїй владі старого короля, ввела моду на таємні отруєння. Радзивілли були першими її жертвами. Причину ненависти пояснювали тим, що король Сигізмунд І Старий до одруження з Боною цікавився Анною Радзивілл. Бона побачила її красу, розум; злякалася (ця жінка була справжньою суперницею у боротьбі за серце короля). Якщо відносини з королем у Бони не складуться, то ця жінка зможе легко завоювати любов Сигізмунда І Старого. За спиною Ганни стояли чотири впливові і потужні брати, перші радники короля.
Вбивця, який вирішив вирубати під корінь рід Радзивіллів, діяв дуже [[підступ]]но. Дія отрути було малопомітною, здавалося, що смерть його жертв була природною. Ян «Бородатий» не дізнався, хто його вбивця. Багато хто вважав, що це [[Бона Сфорца]]. Владна, підступна жінка мріяла про абсолютну владу; підпорядкувала своїй владі старого короля, ввела моду на таємні отруєння. Радзивілли були першими її жертвами. Причину ненависти пояснювали тим, що король Сигізмунд І Старий до одруження з Боною цікавився Анною Радзивілл. Бона побачила її красу, розум; злякалася (ця жінка була справжньою суперницею у боротьбі за серце короля). Якщо відносини з королем у Бони не складуться, то ця жінка зможе легко завоювати любов Сигізмунда І Старого. За спиною Ганни стояли чотири впливові і потужні брати, перші радники короля.


Засновник олицько-несвізької лінії Радзивіллів Ян «Бородатий» помер у розквіті сил, йому не було 50-ти років.<ref>[http://jivebelarus.net/history/faces/jan-radziwill-bearded.html Заснавальнік нясвіжскай лініі. Ян Радзівіл Барадаты (1474—1522)] {{ref-be}}</ref>
Засновник олицько-несвізької лінії Радзивіллів Ян «Бородатий» помер у розквіті сил, йому не було 50-ти років.<ref>[http://jivebelarus.net/history/faces/jan-radziwill-bearded.html Заснавальнік нясвіжскай лініі. Ян Радзівіл Барадаты (1474—1522)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101202044032/http://jivebelarus.net/history/faces/jan-radziwill-bearded.html |date=2 грудня 2010 }} {{ref-be}}</ref>


== Сім'я ==
== Сім'я ==
Перший раз одружився в 1492 році<ref name="ПК2"/> з [[Гаштольди|Ельжбетою Ґаштольд]] ({{пом}} [[1502]], її батько&nbsp;— Мартин<ref name="ПК2"/>), прожили 10 років. Мали 5 дітей, але всі померли в ранньому віці.
Перший раз одружився в 1492 році<ref name="ПК2"/> з [[Гаштовти|Ельжбетою Ґаштольд]] ({{пом}} [[1502]], її батько&nbsp;— Мартин<ref name="ПК2"/>), прожили 10 років. Мали 5 дітей, але всі померли в ранньому віці.


Друга (чи третя) дружина&nbsp;— Ганна, дочка [[Станіслав Петрович Кішка|Станіслава Кишки]], яка народила йому синів [[Радзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний)|Миколу]], Яна, дочку Анну. Після шлюбу з Ганною володіння Яна «Бородатого» значно збільшилися&nbsp;— як посаг дружини отримав частину монивидівської спадщини: Олику, Діброви, Лахву, Нядреску, [[Несвіж]], [[Узда|Узду]], [[Шацьк]]. Від третього шлюбу з Богданою Лукомською, донькою князя Василя Лукомського, мав дочку Софію.<ref>http://genealogia.grocholski.pl/</ref>
Друга (чи третя) дружина&nbsp;— Ганна, дочка [[Станіслав Кишка|Станіслава Кишки]], яка народила йому синів [[Миколай Радзивілл (Чорний)|Миколу]], Яна, дочку Анну. Після шлюбу з Ганною володіння Яна «Бородатого» значно збільшилися&nbsp;— як посаг дружини отримав частину монивидівської спадщини: Олику, Діброви, Лахву, Нядреску, [[Несвіж]], [[Узда|Узду]], [[Шацьк]]. Від третього шлюбу з Богданою Лукомською, донькою князя Василя Лукомського, мав дочку Софію<ref>{{Cite web |url=http://genealogia.grocholski.pl/ |title=Архівована копія |accessdate=17 січня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150103222016/http://genealogia.grocholski.pl/ |archivedate=3 січня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Діти:
⚫
* [[Миколай Радзивілл (Чорний)|Микола «Чорний»]],

⚫
* [[Ян Радзивілл (крайчий литовський)|Ян]] (1516—1551)&nbsp;— крайчий литовський, староста [[тикоцин]]ський<ref>''Michalewiczowa M.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— T. XXX/1, zeszyt 124.&nbsp;— S. 195. {{ref-pl}}</ref>
Діти:
⚫
* Ганна ({{пом}} 1554)&nbsp;— дружина Миколи Кезгайла,<ref name="ПК2"/> [[Станіслав Петрович Кішка (молодший)|Станіслава Кішки]] ({{пом}} 1554)<ref>''Tazbir J.'' Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967.&nbsp;— T. XII.&nbsp;— S. 507. {{ref-pl}}</ref>
⚫
* [[Радзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний)|Микола «Чорний»]],
⚫
* [[Ян Радзивілл (крайчий литовський)|Ян]] (1516—1551)&nbsp;— крайчий литовський, староста [[тикоцин]]ський<ref>''Michalewiczowa M.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— Tom XXX/1, zeszyt 124.&nbsp;— S. 195. {{ref-pl}}</ref>
⚫
* Ганна ({{пом}} 1554)&nbsp;— дружина Миколи Кезгайла,<ref name="ПК2"/> [[Станіслав Петрович Кішка (молодший)|Станіслава Кішки]] ({{пом}} 1554)<ref>''Tazbir J.'' Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967.&nbsp;— Tom ХII/4, zeszyt ….&nbsp;— S. 507. {{ref-pl}}</ref>
* Софія ({{пом}} 1541)&nbsp;— дружина Щенсного Юрійовича Ілінича.<ref name="ПК2"/>
* Софія ({{пом}} 1541)&nbsp;— дружина Щенсного Юрійовича Ілінича.<ref name="ПК2"/>


Рядок 74: Рядок 72:


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Pietkiewicz K.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— Tom XXX/1, zeszyt 124.&nbsp;— S. 191—192. {{ref-pl}}
* ''Pietkiewicz K.'' Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— T. XXX/1, zeszyt 124.&nbsp;— S. 191—192. {{ref-pl}}
* ''Semkowicz W.'' O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie.&nbsp;— t. V&nbsp;— rok 1920.&nbsp;— Кraków, 1921.&nbsp;— S. 42. ([http://www.wbc.poznan.pl/Content/92906/directory.djvu Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa]) {{ref-pl}}
* ''Semkowicz W.'' O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie.&nbsp;— T. V.&nbsp;— 1920.&nbsp;— Kraków, 1921.&nbsp;— S. 42. ([http://www.wbc.poznan.pl/Content/92906/directory.djvu Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029191642/http://www.wbc.poznan.pl/Content/92906/directory.djvu |date=29 жовтня 2013 }}) {{ref-pl}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat|Jan Radziwiłł (1474–1522)}}
{{Commonscat|Jan Radziwiłł (1474–1522)}}
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/10.169.52 Jan Mikołaj Radziwiłł h. Trąby (ID: 10.169.52)]. {{ref-pl}}
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/10.169.52 Jan Mikołaj Radziwiłł h. Trąby (ID: 10.169.52)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160325081352/http://www.sejm-wielki.pl/b/10.169.52 |date=25 березня 2016 }}. {{ref-pl}}


{{Маршалки великі литовські}}
{{Маршалки великі литовські}}
Рядок 87: Рядок 85:
[[Категорія:Радзивілли|Ян (Бородатий)]]
[[Категорія:Радзивілли|Ян (Бородатий)]]
[[Категорія:Каштеляни троцькі]]
[[Категорія:Каштеляни троцькі]]
[[Категорія:Маршалки господарські]]
[[Категорія:Слонімські старости]]
[[Категорія:Слонімські старости]]
[[Категорія:Персоналії:Несвіж]]
[[Категорія:Персоналії:Несвіж]]
Рядок 92: Рядок 91:
[[Категорія:Персоналії:Шацьк]]
[[Категорія:Персоналії:Шацьк]]
[[Категорія:Поховані у Вільнюсі]]
[[Категорія:Поховані у Вільнюсі]]
[[Категорія:Вількійські старости]]

Поточна версія на 21:21, 27 січня 2024

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Радзивілл.
Ян Радзивілл «Бородатий»
Ян Радзивілл «Бородатий»
ПсевдоІван Микола Радзивілл
Народивсяблизько 1474
Помер1522(1522)
ПохованняВільнюс
Підданство Велике князівство Литовське
Діяльністьполітик
Титулмаршалок великий литовський та земський, каштелян троцький
ПосадаМаршалок Великий Литовський[1], троцький каштелян[2][3], Слонімський старостаd, староста Дрогичинськийd, маршалок господарський і староста Вількійськийd
РідРадзивілли
БатькоМикола Радзивілл «Старий»
МатиСофія Монивид
Брати, сестриАнна Радзивілл, Миколай Радзивілл, Юрій Радзивілл і Войцех Радзивілл
У шлюбі зЕльжбета Гаштольд
Богдана Лукомська
Анна Кішка
ДітиМикола «Чорний», Ян
Анна, Софія
Герб
Герб

Іван (Ян) Радзиві́лл «Бородатий» (лит. Jonas Radvila), пол. Jan Radziwiłł "Brodaty", 1474–1522) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Маршалок господарський у 1499—1514, маршалок земський у 1514—1522, каштелян троцький з 1522 року. Засновник олицько-несвізької лінії роду Радзивіллів.[4]

Належав (як і брати) до політичної еліти тогочасної Литви, відігравав менш впливову роль.

Володів маєтками Нягневичах, Лахві (Новогородщина), Здітавами (Слонімщина), Уздою (Мінщина), Оликою (Волинь), маєтками на території сучасної Литви. Йому належали Вількійське (1495—1501) та Слонімське (з 1505) староства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Миколи Радзивілла «Старого» і його дружини Софії з Монивидів. Мав братів Миколу (князь Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі»), Альберта (Войцеха), Юрія і сестру Анну (дружина Конрада III Рудого).

Хлопцем потрапив до Кракова на виховання, яке отримував при королівському дворі. Наближений до великого князя Олександра, сприяв його обранню в 1501 році королем польським, підписав акт Мельницької унії (1501 р.). Пізніше підтримував політику Олександра, спрямовану на скасування Мельницьких домовленостей.

У 1505 р. отримав від великого князя Слонімське староство, почав будувати замок в Слонімі. Брав участь у Клецькій битві (1506), у битві під Лопушним (біля Вишневця, 1512). Очолював посольство до Москви в 1507, 1508 роках. Брав участь у війні з Московською державою (1512—1522).

Наприкінці двадцятих — початку тридцятих років XVI століття якийсь злий рок обрушився на рід Радзивіллів. У 1519 році несподівано помирає брат Яна — єпископ Альбрехт. На початку 1522 р. смерть забрала сестру Анну (Мазовецьку реґентку), яка ніколи не скаржилася на здоров'я. Наступним був брат Микола (великий канцлер литовський, воєвода віленський). На його похороні відкрито говорили про отруту. 1522 р. почав почуватися погано; 11 травня, передчуваючи близький кінець, залишив заповіт, в якому просив короля — великого князя Сиґізмунда І Старого — взяти опіку над його родиною. Помер щонайпізніше на початку липня, був похований у костелі бернардинців Вільнюса.[5]

Вбивця, який вирішив вирубати під корінь рід Радзивіллів, діяв дуже підступно. Дія отрути було малопомітною, здавалося, що смерть його жертв була природною. Ян «Бородатий» не дізнався, хто його вбивця. Багато хто вважав, що це Бона Сфорца. Владна, підступна жінка мріяла про абсолютну владу; підпорядкувала своїй владі старого короля, ввела моду на таємні отруєння. Радзивілли були першими її жертвами. Причину ненависти пояснювали тим, що король Сигізмунд І Старий до одруження з Боною цікавився Анною Радзивілл. Бона побачила її красу, розум; злякалася (ця жінка була справжньою суперницею у боротьбі за серце короля). Якщо відносини з королем у Бони не складуться, то ця жінка зможе легко завоювати любов Сигізмунда І Старого. За спиною Ганни стояли чотири впливові і потужні брати, перші радники короля.

Засновник олицько-несвізької лінії Радзивіллів Ян «Бородатий» помер у розквіті сил, йому не було 50-ти років.[6]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перший раз одружився в 1492 році[5] з Ельжбетою Ґаштольд (пом. 1502, її батько — Мартин[5]), прожили 10 років. Мали 5 дітей, але всі померли в ранньому віці.

Друга (чи третя) дружина — Ганна, дочка Станіслава Кишки, яка народила йому синів Миколу, Яна, дочку Анну. Після шлюбу з Ганною володіння Яна «Бородатого» значно збільшилися — як посаг дружини отримав частину монивидівської спадщини: Олику, Діброви, Лахву, Нядреску, Несвіж, Узду, Шацьк. Від третього шлюбу з Богданою Лукомською, донькою князя Василя Лукомського, мав дочку Софію[7]. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 168–169.
  2. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 63.
  3. ↑ St. Ptaszycki Dzieje rodów litewskich jako materyał do archeologii historycznéj // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — 1887. — С. 529.
  4. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2011. Процитовано 17 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б в г д Pietkiewicz K. Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522)… — S. 192. (пол.)
  6. ↑ Заснавальнік нясвіжскай лініі. Ян Радзівіл Барадаты (1474—1522) [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] (біл.)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 17 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Michalewiczowa M. Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/1, zeszyt 124. — S. 195. (пол.)
  9. ↑ Tazbir J. Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 507. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pietkiewicz K. Radziwiłł Jan h. Trąby (ok. 1474—1522) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/1, zeszyt 124. — S. 191—192. (пол.)
  • Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — T. V. — 1920. — Kraków, 1921. — S. 42. (Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]) (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Радзивілл (Бородатий)


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Радзивілл_(Бородатий)&oldid=41599901