Загальновійськова армія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Fessor (обговорення | внесок) →Польова (загальновійськова) армія: уточнення |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Army_Nato.svg|thumb|200пкс|Умовне позначення [[Загальновійськова армія| армії]] в [[НАТО]]]] |
|||
{{Військові підрозділи}} |
{{Військові підрозділи}} |
||
[[Файл:Flag of the Sixth United States Army.svg|міні|праворуч|200пкс|Прапор [[6-та армія (США)|6-ї польової армії США]]]] |
|||
[[Файл:Army Nato.png|thumb|200пкс|Умовне позначення армії в [[НАТО]]]] |
|||
'''Загальновійсько́ва а́рмія''' (також '''Польова́ а́рмія''') — оперативне об'єднання [[сухопутні війська|сухопутних військ]] з кількох [[корпус (армія)|корпусів]] або [[дивізія|дивізій]] ([[Бригада (військова справа)|бригад]]) різних [[Рід військ|родів військ]] і [[Спеціальні війська|спеціальних військ]]. Виконує завдання у складі [[Фронт (військове об'єднання)|фронту]] ([[група армій|групи армій]]) або самостійно. |
|||
== Загальні поняття == |
|||
Загальновійськова армія призначається для ведення операцій у складі фронту або самостійно (на окремому операційному напрямі). За часів [[Перша світова війна|Першої світової]] та [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] до складу армії входили 3-6 стрілецьких і 1-2 [[кавалерійська дивізія|кавалерійські дивізії]]. У 1920 році армія складалася з 4-5 [[Стрілецька дивізія|стрілецьких]] і [[кавалерійська дивізія|кавалерійської дивізій]], нараховуючи 20 000 — 40 000 багнетів і шабель з 80-120 гарматами. У 30-ті роки [[XX століття]] [[Глибока операція|теорією глибокої операції]] передбачалося використання як звичайних, так і [[ударна армія|ударних армій]]. |
|||
'''Загальновійсько́ва а́рмія''' (також '''Польова́ а́рмія''') — оперативне об'єднання [[сухопутні війська| сухопутних військ]] з кількох [[корпус (армія)|корпусів]] або [[дивізія| дивізій]] ([[Бригада (військова справа)|бригад]]) різних [[Рід військ| родів військ]] і [[Спеціальні війська| спеціальних військ]]. Виконує завдання у складі [[Фронт (військове об'єднання)|фронту]] ([[група армій| групи армій]]) або самостійно. Зазвичай армія налічує від 100000 до 300000 осіб. У складі повітряних сил еквівалентним формуванням є [[повітряна армія]], на морі армії відповідає [[флот]]. |
|||
На початку [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], загальновійськова армія — оперативне об'єднання [[Сухопутні війська СРСР|радянських сухопутних військ]] — складалася з корпусів ([[стрілецький корпус|стрілецьких]], [[механізований корпус|механізованих]], [[кавалерійський корпус|кавалерійських]]) і окремих дивізій. У [[1941]] році був здійснений перехід до невеликих армій по 5 — 6 дивізій, без корпусного управління. У 1942–1943 роках корпусна ланка управління була відновлена, і [[армія]] в 2-й половині війни мала вже 3 — 4 стрілецьких корпуси (7 — 12 дивізій), 3 — 4 [[артилерійський полк|артилерійських]] і мінометних полків або окрему [[артилерійська бригада|артилерійську бригаду]], окремий [[танковий полк]], окремі частини [[спеціальні війська|спеціальних військ]]. |
|||
{| class="floatright" style="border:1px solid black; background:white;float: right;text-align: center" cellpadding="3" |
|||
Армії рідко мали понад 100 000 чоловік. Для дії на головному (найважливішому) напрямку в ряді операцій використовувалися посилені армії, які іменувалися, як і в 30-ті роки, [[ударна армія|ударними арміями]]. У порівнянні зі звичайною армією в них було більше танків, гармат і [[міномет]]ів. До їх складу включалися [[танковий корпус|танкові]], механізовані, кавалерійські корпуса. Армії діяли на самостійних операційних напрямках, іменувалися окремими (такими були наприклад [[Приморська армія (СРСР)|Приморська Армія]], [[7-ма армія (СРСР)|7-ма]], [[51-ша армія (СРСР)|51-ша]], [[56-та армія (СРСР)|56-та]] та інші). До складу окремих армії (ОА), залежно від важливості операційного напрямку, цілей і бойових завдань, входило від 3 — 4 до 10 — 13 [[стрілецька дивізія|стрілецьких дивізій]], 1 — 3 окремі стрілецькі бригади, інші з'єднання і частини. |
|||
|- |
|||
! [[Умовні тактичні знаки НАТО| Графічні позначки НАТО]]<ref name="NATO Joint Military Symbols">[https://en.wikipedia.org/wiki/NATO_Joint_Military_Symbology NATO Joint Military Symbology]</ref> |
|||
|- |
|||
| [[File:NATO Map Symbol - Unit Size - Army.svg|80px| ]]<br/>[[File:Military Symbol - Friendly Unit (Solid Light 1.5x1 Frame)- Unspecified or Composite All-Arms (NATO APP-6).svg|80px]] |
|||
|- |
|||
|Дружня армія |
|||
|- |
|||
| [[File:NATO Map Symbol - Unit Size - Army.svg|80px| ]]<br/>[[File:Military Symbol - Hostile Unit (Solid Diamond Frame)- Unspecified or Composite All-Arms (NATO APP-6A).svg|80px]] |
|||
|- |
|||
|Ворожа армія |
|||
|} |
|||
== Історія == |
|||
Загальновійськова армія призначається для ведення операцій у складі фронту або самостійно (на окремому операційному напрямі). За часів [[Перша світова війна| Першої світової]] та [[Громадянська війна в Росії| Громадянської війни]] в Росії до складу армії входили 3-6 стрілецьких і 1-2 [[кавалерійська дивізія| кавалерійські дивізії]]. У 1920 році армія складалася з 4-5 [[Стрілецька дивізія| стрілецьких]] і [[кавалерійська дивізія| кавалерійської дивізій]], нараховуючи 20 000 — 40 000 багнетів і шабель з 80-120 гарматами. У 30-ті роки [[XX століття]] [[Глибока операція| теорією глибокої операції]] передбачалося використання як звичайних, так і ударних армій. |
|||
На початку [[німецько-радянська війна| німецько-радянської війни]], загальновійськова армія — оперативне об'єднання [[Сухопутні війська СРСР| радянських сухопутних військ]] — складалася з корпусів ([[стрілецький корпус| стрілецьких]], [[механізований корпус| механізованих]], [[кавалерійський корпус| кавалерійських]]) і окремих дивізій. У [[1941]] році був здійснений перехід до невеликих армій по 5 — 6 дивізій, без корпусного управління. У 1942–1943 роках корпусна ланка управління була відновлена, і [[армія]] в 2-й половині війни мала вже 3 — 4 стрілецьких корпуси (7 — 12 дивізій), 3 — 4 [[артилерійський полк| артилерійських]] і мінометних полків або окрему [[артилерійська бригада| артилерійську бригаду]], окремий [[танковий полк]], окремі частини [[спеціальні війська| спеціальних військ]]. |
|||
Армії рідко мали понад 100 000 чоловік. Для дії на головному (найважливішому) напрямку в ряді операцій використовувалися посилені армії, які іменувалися, як і в 30-ті роки, ударними арміями. У порівнянні зі звичайною армією в них було більше танків, гармат і [[міномет]]ів. До їх складу включалися [[танковий корпус| танкові]], механізовані, кавалерійські корпуса. Армії діяли на самостійних операційних напрямках, іменувалися окремими (такими були наприклад [[Приморська армія (СРСР)|Приморська Армія]], [[7-ма армія (СРСР)|7-ма]], [[51-ша армія (СРСР)|51-ша]], [[56-та армія (СРСР)|56-та]] та інші). До складу окремих армії (ОА), залежно від важливості операційного напрямку, цілей і бойових завдань, входило від 3 — 4 до 10 — 13 [[стрілецька дивізія| стрілецьких дивізій]], 1 — 3 окремі стрілецькі бригади, інші з'єднання і частини. |
|||
У роки Громадянської війни в складі фронтів (груп армій) РСЧА перебувало 16 армій. |
У роки Громадянської війни в складі фронтів (груп армій) РСЧА перебувало 16 армій. |
||
За роки німецько-радянської війни у складі фронтів знаходилося 70 армій, 11 до кінця війни були удостоєні найменування гвардійських (Гв.А) |
За роки німецько-радянської війни у складі фронтів знаходилося 70 армій, 11 до кінця війни були удостоєні найменування гвардійських (Гв. А). |
||
== Польова (загальновійськова) армія == |
|||
Польова армія — армія, призначена для ведення бойових дій у складі [[група армій|групи армій]] або самостійно на одному з операційних напрямків. Складається з 2 — 4-х [[Армійський корпус|армійських корпусів]], 1 — 2-х окремих дивізій, ракетних і артилерійських частин, а також частин спеціальних військ, служб і [[тил]]у. Створюються як правило на період війни. У деяких державах є в [[мирний час]] ([[Збройні сили Італії|Італія]], [[Збройні сили Туреччини|Туреччина]]). |
|||
До розпаду в СРСР були також танкові ''(ТА)'' і повітряні ''(ВА — воздушная армия)'' армії. |
|||
== Інше == |
|||
До розпаду в СРСР були також танкові ''(ТА)'' і повітряні ''(ВА — воздушная армия)'' армії. Наприклад, у Львові був штаб 14 повітряної армії, у Вінниці — штаб 24 повітряної армії резерву Верховного головнокомандування, реформована в штаб ВПС України. |
|||
== Склад і чисельність == |
|||
Перед Другою Світовою війною Сталіним створювалися об'єднання, рівні по силам армії, і в інших родах військ. |
|||
=== Нацистська Німеччина === |
|||
==== [[6-та армія (Третій Рейх)|6-та армія]] (листопад [[1942]]) ==== |
|||
{| class="toccolours" border="1" cellpadding="4" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse; margin: 0.5em auto; clear: both;" |
|||
Входила до [[Група армій «B»|Групи армій «B»]] |
|||
|- |
|||
|width="30%" align="center"|Менше формування<br />'''[[Армійський корпус]]''' |
|||
Командувач: генерал-полковник [[Фрідріх Паулюс]] |
|||
|width="40%" align="center"|'''Загальновійськова армія''' |
|||
|width="30%" align="center"|Більше формування<br />'''[[Фронт (військове об'єднання)|Фронт]]''' або <br />'''[[Група армій]]''' |
|||
Чисельність: 246000 чол. (грудень [[1942]]) |
|||
|} |
|||
* IV армійський корпус |
|||
** [[29-та моторизована дивізія (Третій Рейх)|29-та моторизована дивізія]] |
|||
** [[297-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|297-ма піхотна дивізія]] |
|||
** [[371-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|371-ша піхотна дивізія]] |
|||
* VIII армійський корпус |
|||
** [[76-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|76-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[113-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|113-та піхотна дивізія]] |
|||
* XI армійський корпус |
|||
** [[44-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|44-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[376-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|376-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[384-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|384-та піхотна дивізія]] |
|||
* XIV танковий корпус |
|||
** [[3-тя моторизована дивізія (Третій Рейх)|3-тя моторизована дивізія]] |
|||
** [[60-та моторизована дивізія (Третій Рейх)|60-та моторизована дивізія]] |
|||
** [[16-та танкова дивізія (Третій Рейх)|16-та танкова дивізія]] |
|||
* LI армійський корпус |
|||
** [[71-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|71-ша піхотна дивізія]] |
|||
** [[79-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|79-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[94-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|94-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[100-та єгерська дивізія (Третій Рейх)|100-та єгерська дивізія]] |
|||
** [[295-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|295-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[305-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|305-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[389-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|389-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[14-та танкова дивізія (Третій Рейх)|14-та танкова дивізія]] |
|||
** [[24-та танкова дивізія (Третій Рейх)|24-та танкова дивізія]] |
|||
* [[Повітряні сили Третього Рейху|Люфтваффе]] |
|||
** [[9-та зенітна дивізія (Третій Рейх)|9-та зенітна дивізія]] |
|||
** [[3-тє винищувальне крило (Третій Рейх)|3-тє винищувальне крило]]<ref>{{Cite book |
|||
|url=https://www.worldcat.org/oclc/39334478 |
|||
|title=Army Group South : the Wehrmacht in Russia, 1941-1945 |
|||
|last=Haupt |
|||
|first=Werner |
|||
|date=1998 |
|||
|publisher=Schiffer Pub |
|||
|location=Atglen, PA |
|||
|isbn=0-7643-0385-6 |
|||
|oclc=39334478 |
|||
}}</ref> |
|||
=== СРСР === |
|||
==== [[13-та армія (СРСР)|13-та армія]] (1 травня [[1945]]) ==== |
|||
Підпорядковувалася [[1-й Український фронт|1-му Українському фронту]] |
|||
Командувач: генерал-полковник [[Пухов Микола Павлович|Микола Пухов]] |
|||
* [[24-й стрілецький корпус (СРСР)|24-й стрілецький корпус]] |
|||
** [[117-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)|117-та гвардійська стрілецька дивізія]] |
|||
** [[280-та стрілецька дивізія (СРСР)|280-та стрілецька дивізія]] |
|||
** [[395-та стрілецька дивізія (СРСР)|395-та стрілецька дивізія]] |
|||
* [[27-й стрілецький корпус (СРСР)|27-й стрілецький корпус]] |
|||
** [[6-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)|6-та гвардійська стрілецька дивізія]] |
|||
** [[121-ша гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)|121-ша гвардійська стрілецька дивізія]] |
|||
* [[102-й стрілецький корпус (СРСР)|102-й стрілецький корпус]] |
|||
** [[147-ма стрілецька дивізія (СРСР)|147-ма стрілецька дивізія]] |
|||
** [[172-га стрілецька дивізія (СРСР)|172-га стрілецька дивізія]] |
|||
* 17-та артилерійська дивізія |
|||
* 39-та гвардійська гарматна артилерійська бригада |
|||
* 111-й гвардійський гаубичний артилерійський полк |
|||
* 26-та винищувально-протитанкова артилерійська бригада |
|||
* 493-й винищувально-протитанковий артилерійський полк |
|||
* 1076-й винищувально-протитанковий артилерійський полк |
|||
* 12-та мінометна бригада |
|||
* 128-й мінометний полк |
|||
* 65-й гвардійський мінометний полк реактивної артилерії |
|||
* 323-й гвардійський міноментний полк реактивної артилерії |
|||
* 10-та зенітна артилерійська дивізія |
|||
* 1287-й зенітний артилерійський полк |
|||
* 88-й окремий танковий полк |
|||
* 327-й гвардійський важкий самохідний артилерійський полк |
|||
* 372-й гвардійський самохідний артилерійський полк |
|||
* 768-й самохідний артилерійський полк |
|||
* 1228-й самохідний артилерійський полк |
|||
* 19-та інженерно-саперна бригада |
|||
* 55-й окремий полк зв'язку<ref>Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 16. Полков связи, инженерных, сапёрных, понтонно-мостовых, железнодорожных, дорожно-эксплуатационных, автомобильных, автотранспортных и других отдельных полков, входившие в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг.</ref> |
|||
==== [[38-ма армія (СРСР)|38-ма загальновійськова армія]] (1991) ==== |
|||
Входила до складу [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу]] (ПрикВО) |
|||
Командувач: генерал-майор [[Касперович Григорій|Григорій Касперович]] (з грудня 1991) |
|||
Штаб: м. [[Івано-Франківськ]] |
|||
* [[17-та гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР)|17-та гвардійська мотострілецька дивізія]] |
|||
* [[70-та гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР)|70-та гвардійська мотострілецька дивізія]] |
|||
* [[128-ма гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР)|128-ма гвардійська мотострілецька дивізія]] |
|||
* 146-та мотострілецька дивізія кадру |
|||
* 276-та мотострілецька дивізія кадру |
|||
* [[223-тя зенітна ракетна бригада (СРСР)|223-тя зенітна ракетна бригада]] |
|||
* 87-ма бригада матеріального забезпечення |
|||
* 89-та бригада матеріального забезпечення |
|||
* 160-й реактивний артилерійський полк |
|||
* 1255-й протитанковий артилерійський полк |
|||
* 65-й розвідувальний артилерійський полк |
|||
* [[340-й окремий транспортно-бойовий вертолітний полк (СРСР)|340-й окремий транспортно-бойовий вертолітний полк]] |
|||
* 321-й інженерно-саперний полк |
|||
* 188-й окремий полк зв'язку |
|||
* 163-й окремий радіотехнічний полк особливого призначення |
|||
* 1655-й окремий радіотехнічний батальйон ППО |
|||
* 596-й окремий реактивний артилерійський дивізіон |
|||
* 1603-й окремий десантно-штурмовий батальйон |
|||
* 17-й окремий батальйон РЕБ |
|||
* 46-й окремий батальйон хімічного захисту |
|||
* 96-та окрема змішана авіаційна ескадрилья |
|||
* окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки |
|||
* 118-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон |
|||
* 569-та окрема рота спеціального призначення |
|||
* 5194-та база зберігання військової техніки |
|||
=== США === |
|||
==== [[7-ма армія (США)|7-ма армія]] (8 травня 1945) ==== |
|||
Входила до складу [[6-та група армій (США)|6-тої групи армій]] |
|||
Командувач: генерал-лейтенант [[Александр Патч]] |
|||
* [[12-та бронетанкова дивізія (США)|12-та бронетанкова дивізія]] |
|||
* [[45-та піхотна дивізія (США)|45-та піхотна дивізія]] |
|||
* [[63-тя піхотна дивізія (США)|63-тя піхотна дивізія]] |
|||
* [[100-та піхотна дивізія (США)|100-та піхотна дивізія]] |
|||
* VI корпус |
|||
** [[10-та бронетанкова дивізія (США)|10-та бронетанкова дивізія]] |
|||
** [[44-та піхотна дивізія (США)|44-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[103-тя піхотна дивізія (США)|103-тя піхотна дивізія]] |
|||
* XV корпус |
|||
** [[3-тя піхотна дивізія (США)|3-тя піхотна дивізія]] |
|||
** [[20-та піхотна дивізія (США)|20-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[42-га піхотна дивізія (США)|42-га піхотна дивізія]] |
|||
** [[86-та піхотна дивізія (США)|86-та піхотна дивізія]] |
|||
* XXI корпус |
|||
** [[2-га бронетанкова дивізія (Франція)|2-га бронетанкова дивізія]] (французька) |
|||
** [[36-та піхотна дивізія (США)|36-та піхотна дивізія]] |
|||
** [[101-ша повітрянодесантна дивізія (США)|101-ша повітрянодесантна дивізія]] |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 38: | Рядок 185: | ||
* [[Повітряна армія]] |
* [[Повітряна армія]] |
||
== Примітки == |
|||
<references /> |
|||
{{Commons|Category:Field armies}} |
{{Commons|Category:Field armies}} |
||
{{Військова справа та війна}} |
|||
{{Військова організація}} |
|||
{{Authority control}} |
{{Authority control}} |
||
[[Категорія:Військові об'єднання]] |
|||
[[Категорія:Військова організація]] |
|||
[[Категорія:Армії]] |
[[Категорія:Армії]] |
||
[[Категорія:Піхота]] |
[[Категорія:Піхота]] |
Поточна версія на 11:55, 12 квітня 2024
Військова ієрархія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальновійсько́ва а́рмія (також Польова́ а́рмія) — оперативне об'єднання сухопутних військ з кількох корпусів або дивізій (бригад) різних родів військ і спеціальних військ. Виконує завдання у складі фронту ( групи армій) або самостійно. Зазвичай армія налічує від 100000 до 300000 осіб. У складі повітряних сил еквівалентним формуванням є повітряна армія, на морі армії відповідає флот.
Графічні позначки НАТО[1] |
---|
Дружня армія |
Ворожа армія |
Загальновійськова армія призначається для ведення операцій у складі фронту або самостійно (на окремому операційному напрямі). За часів Першої світової та Громадянської війни в Росії до складу армії входили 3-6 стрілецьких і 1-2 кавалерійські дивізії. У 1920 році армія складалася з 4-5 стрілецьких і кавалерійської дивізій, нараховуючи 20 000 — 40 000 багнетів і шабель з 80-120 гарматами. У 30-ті роки XX століття теорією глибокої операції передбачалося використання як звичайних, так і ударних армій.
На початку німецько-радянської війни, загальновійськова армія — оперативне об'єднання радянських сухопутних військ — складалася з корпусів ( стрілецьких, механізованих, кавалерійських) і окремих дивізій. У 1941 році був здійснений перехід до невеликих армій по 5 — 6 дивізій, без корпусного управління. У 1942–1943 роках корпусна ланка управління була відновлена, і армія в 2-й половині війни мала вже 3 — 4 стрілецьких корпуси (7 — 12 дивізій), 3 — 4 артилерійських і мінометних полків або окрему артилерійську бригаду, окремий танковий полк, окремі частини спеціальних військ.
Армії рідко мали понад 100 000 чоловік. Для дії на головному (найважливішому) напрямку в ряді операцій використовувалися посилені армії, які іменувалися, як і в 30-ті роки, ударними арміями. У порівнянні зі звичайною армією в них було більше танків, гармат і мінометів. До їх складу включалися танкові, механізовані, кавалерійські корпуса. Армії діяли на самостійних операційних напрямках, іменувалися окремими (такими були наприклад Приморська Армія, 7-ма, 51-ша, 56-та та інші). До складу окремих армії (ОА), залежно від важливості операційного напрямку, цілей і бойових завдань, входило від 3 — 4 до 10 — 13 стрілецьких дивізій, 1 — 3 окремі стрілецькі бригади, інші з'єднання і частини.
У роки Громадянської війни в складі фронтів (груп армій) РСЧА перебувало 16 армій.
За роки німецько-радянської війни у складі фронтів знаходилося 70 армій, 11 до кінця війни були удостоєні найменування гвардійських (Гв. А).
До розпаду в СРСР були також танкові (ТА) і повітряні (ВА — воздушная армия) армії.
6-та армія (листопад 1942)
[ред. | ред. код]Входила до Групи армій «B»
Командувач: генерал-полковник Фрідріх Паулюс
Чисельність: 246000 чол. (грудень 1942)
- IV армійський корпус
- VIII армійський корпус
- XI армійський корпус
- XIV танковий корпус
- LI армійський корпус
- Люфтваффе
13-та армія (1 травня 1945)
[ред. | ред. код]Підпорядковувалася 1-му Українському фронту
Командувач: генерал-полковник Микола Пухов
- 24-й стрілецький корпус
- 27-й стрілецький корпус
- 102-й стрілецький корпус
- 17-та артилерійська дивізія
- 39-та гвардійська гарматна артилерійська бригада
- 111-й гвардійський гаубичний артилерійський полк
- 26-та винищувально-протитанкова артилерійська бригада
- 493-й винищувально-протитанковий артилерійський полк
- 1076-й винищувально-протитанковий артилерійський полк
- 12-та мінометна бригада
- 128-й мінометний полк
- 65-й гвардійський мінометний полк реактивної артилерії
- 323-й гвардійський міноментний полк реактивної артилерії
- 10-та зенітна артилерійська дивізія
- 1287-й зенітний артилерійський полк
- 88-й окремий танковий полк
- 327-й гвардійський важкий самохідний артилерійський полк
- 372-й гвардійський самохідний артилерійський полк
- 768-й самохідний артилерійський полк
- 1228-й самохідний артилерійський полк
- 19-та інженерно-саперна бригада
- 55-й окремий полк зв'язку[3]
38-ма загальновійськова армія (1991)
[ред. | ред. код]Входила до складу Прикарпатського військового округу (ПрикВО)
Командувач: генерал-майор Григорій Касперович (з грудня 1991)
Штаб: м. Івано-Франківськ
- 17-та гвардійська мотострілецька дивізія
- 70-та гвардійська мотострілецька дивізія
- 128-ма гвардійська мотострілецька дивізія
- 146-та мотострілецька дивізія кадру
- 276-та мотострілецька дивізія кадру
- 223-тя зенітна ракетна бригада
- 87-ма бригада матеріального забезпечення
- 89-та бригада матеріального забезпечення
- 160-й реактивний артилерійський полк
- 1255-й протитанковий артилерійський полк
- 65-й розвідувальний артилерійський полк
- 340-й окремий транспортно-бойовий вертолітний полк
- 321-й інженерно-саперний полк
- 188-й окремий полк зв'язку
- 163-й окремий радіотехнічний полк особливого призначення
- 1655-й окремий радіотехнічний батальйон ППО
- 596-й окремий реактивний артилерійський дивізіон
- 1603-й окремий десантно-штурмовий батальйон
- 17-й окремий батальйон РЕБ
- 46-й окремий батальйон хімічного захисту
- 96-та окрема змішана авіаційна ескадрилья
- окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки
- 118-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- 569-та окрема рота спеціального призначення
- 5194-та база зберігання військової техніки
7-ма армія (8 травня 1945)
[ред. | ред. код]Входила до складу 6-тої групи армій
Командувач: генерал-лейтенант Александр Патч
- 12-та бронетанкова дивізія
- 45-та піхотна дивізія
- 63-тя піхотна дивізія
- 100-та піхотна дивізія
- VI корпус
- XV корпус
- XXI корпус
- Армія
- Вид Збройних сил
- Військовий округ
- Група армій
- Повітряно-Десантна Армія
- Танкова армія
- Повітряна армія
- ↑ NATO Joint Military Symbology
- ↑ Haupt, Werner (1998). Army Group South : the Wehrmacht in Russia, 1941-1945. Atglen, PA: Schiffer Pub. ISBN 0-7643-0385-6. OCLC 39334478.
- ↑ Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 16. Полков связи, инженерных, сапёрных, понтонно-мостовых, железнодорожных, дорожно-эксплуатационных, автомобильных, автотранспортных и других отдельных полков, входившие в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Field armies |
|
|