Амур, що спить: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
MonxBot (обговорення | внесок) м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|музей = |
|музей = |
||
}} |
}} |
||
[[Файл:Tintoretto, venere e vulcano 02.JPG|міні|праворуч|200пкс| |
[[Файл:Tintoretto, venere e vulcano 02.JPG|міні|праворуч|200пкс|{{center|[[Тінторетто]]. ''Венера, Вулкан і Марс'' (фрагмент із амуром, що спить)}}]] |
||
[[Файл:Giulio romano, giove, national gallery di londra, forse copia del cupido di michelangelo.jpg|міні|праворуч|200пкс| |
[[Файл:Giulio romano, giove, national gallery di londra, forse copia del cupido di michelangelo.jpg|міні|праворуч|200пкс|{{center|[[Джуліо Романо]]. ''Народження Юпітера'' (фрагмент)}}]] |
||
'''Амур, що спить''' ({{lang-it|Cupido dormiente}}; також — '''Купідо́н, що спить''', '''Спля́чий купідо́н'''{{sfn|Вазарі|1970|с=306}}, '''Спля́чий амур''') — втрачена мармурова статуя [[Амур (міфологія)|амур]]а, створена [[Мікеланджело Буонарроті]] близько 1496 р. Ця скульптура може вважатися класичним прикладом шахрайства у мистецтві, але це був також певний виклик для Мікеланджело — чи може його твір змагатися із античними{{sfn|Scigliano|2005|с=53}}. |
'''Амур, що спить''' ({{lang-it|Cupido dormiente}}; також — '''Купідо́н, що спить''', '''Спля́чий купідо́н'''{{sfn|Вазарі|1970|с=306}}, '''Спля́чий амур''') — втрачена мармурова статуя [[Амур (міфологія)|амур]]а, створена [[Мікеланджело Буонарроті]] близько 1496 р. Ця скульптура може вважатися класичним прикладом шахрайства у мистецтві, але це був також певний виклик для Мікеланджело — чи може його твір змагатися із античними{{sfn|Scigliano|2005|с=53}}. |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
[[Вазарі]] пише, що Мікеланджело зробив статуї ''[[Іван Хреститель (Мікеланджело)|Молодого Івана Хрестителя]]'' та ''Амура, що спить'' для [[Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі]], двоюрідного брата [[Лоренцо Пишний|Лоренцо Пишного]]{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. За [[Асканіо Кондіві|Кондіві]] умовою замовлення було так «обробити» витвір, щоб мати змогу продати його дорожче, як античний{{sfn|Condivi|1999|с=19 —20}}, а [[Паоло Джовіо]] зазначає, що Мікеланджело сам хотів продати статую як античну. У Вазарі написано, що це П'єрфранческо порадив скульпторові закопати статую у землю, щоб вона могла здатися античною, і продати у Римі значно дорожче. |
[[Вазарі]] пише, що Мікеланджело зробив статуї ''[[Іван Хреститель (Мікеланджело)|Молодого Івана Хрестителя]]'' та ''Амура, що спить'' для [[Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі]], двоюрідного брата [[Лоренцо Пишний|Лоренцо Пишного]]{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. За [[Асканіо Кондіві|Кондіві]] умовою замовлення було так «обробити» витвір, щоб мати змогу продати його дорожче, як античний{{sfn|Condivi|1999|с=19 —20}}, а [[Паоло Джовіо]] зазначає, що Мікеланджело сам хотів продати статую як античну. У Вазарі написано, що це П'єрфранческо порадив скульпторові закопати статую у землю, щоб вона могла здатися античною, і продати у Римі значно дорожче. |
||
За одним із варіантів, Мікеланджело продав статую Бальдассаре дель Міланезе ({{lang-it|Baldassare del Milanese}}), торговцю антикваріатом, а вже той перепродав її [[Рафаель Ріаріо|Рафаелю Ріаріо]], кардиналу [[Сан Джорджіо ін Велабро]]{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. Кардинал виявив підробку, але був настільки вражений майстерністю роботи, що запросив хлопця до Риму{{ref label|а|а|none}}. Міланезе повернув кардиналу гроші, які одержав за статую, і кардинал віддав йому ''Амура''. У листі до Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі від 2 липня 1496 року, Мікеланджело пише, що хотів відкупити ''хлопчика'' ({{lang-it|bambino}}) у Міланезе, але той сказав, що краще розіб'є статую, аніж це зробить{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=93}}. |
За одним із варіантів, Мікеланджело продав статую Бальдассаре дель Міланезе ({{lang-it|Baldassare del Milanese}}), торговцю антикваріатом, а вже той перепродав її [[Рафаель Ріаріо|Рафаелю Ріаріо]], кардиналу [[Сан Джорджіо ін Велабро]]{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. [[Кардинал]] виявив підробку, але був настільки вражений майстерністю роботи, що запросив хлопця до Риму{{ref label|а|а|none}}. Міланезе повернув кардиналу гроші, які одержав за статую, і кардинал віддав йому ''Амура''. У листі до Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі від 2 липня 1496 року, Мікеланджело пише, що хотів відкупити ''хлопчика'' ({{lang-it|bambino}}) у Міланезе, але той сказав, що краще розіб'є статую, аніж це зробить{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=93}}. |
||
Пізніше статуя опинилася у [[Чезаре Борджіа]], герцога Валентино, який подарував її у [[1502]] році [[Ізабелла д'Есте|Ізабеллі д'Есте]], маркграфині [[Мантуя|Мантуйській]]{{ref label|б|б|none}}{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. У 1630 році, після пограбування Мантуї ({{lang-it|sacco di Mantova}}) уся колекція дому Ґонзаґа ({{lang-it|Gonzaga}}), |
Пізніше статуя опинилася у [[Чезаре Борджіа]], герцога Валентино, який подарував її у [[1502]] році [[Ізабелла д'Есте|Ізабеллі д'Есте]], маркграфині [[Мантуя|Мантуйській]]{{ref label|б|б|none}}{{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=137}}. У 1630 році, після пограбування Мантуї ({{lang-it|sacco di Mantova}}) уся колекція дому Ґонзаґа ({{lang-it|Gonzaga}}), імовірно й ''Амур, що спить'', була вивезена [[Карл I (король Англії)|Карлом I]] до своєї резиденції у [[Вайтхол]]і ([[Лондон]]){{sfn|Микеланджело. Поэзия. Письма|1983|с=121}}. [[4 січня]] [[1698]] року увесь палац згорів<ref>{{cite web|url=http://www.information-britain.co.uk/famdates.php?id=1228|title=Palace of Whitehall Burns|publisher=www.information-britain.co.uk|accessdate=2012-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BCiOzvxV?url=http://www.information-britain.co.uk/famdates.php?id=1228|archivedate=2012-10-06|deadurl=no}}</ref>. |
||
== Образ у мистецтві == |
== Образ у мистецтві == |
||
[[Файл:Venera & mars.jpg|міні|ліворуч|200пкс| |
[[Файл:Venera & mars.jpg|міні|ліворуч|200пкс|{{center|[[Тінторетто]]. ''Венера, Вулкан і Марс''}}]] |
||
Серединою 1530-их років датується картина [[Джуліо Романо]] ''Народження Юпітера''. Юний Юпітер — можлива копія втраченого ''Амура'' Мікеланджело<ref>{{cite web|url=http://www.nationalgallery.org.uk/giulio-romano-and-the-birth-of-jupiter-studio-practice-and-reputation|title=Giulio Romano and the Birth of Jupiter: Studio Practice and Reputation|author=Larry Keith|date=|month=|year=2003|work=National Gallery Technical Bulletin, vol.24|location=London|page=41|format=PDF|accessdate=2012-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BCiQEdOR?url=http://www.nationalgallery.org.uk/giulio-romano-and-the-birth-of-jupiter-studio-practice-and-reputation|archivedate=2012-10-06|deadurl=yes}}</ref>. Картина зберігається у [[Національна галерея (Лондон)|Національній галереї]] Лондона<ref>{{cite web|url=http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-giulio-romano-the-infancy-of-jupiter|title=The Infancy of Jupiter|publisher=www.nationalgallery.org.uk|accessdate=2012-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BCiSrPr7?url=http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-giulio-romano-the-infancy-of-jupiter|archivedate=2012-10-06|deadurl=no}}</ref>. |
Серединою 1530-их років датується картина [[Джуліо Романо]] ''Народження Юпітера''. Юний Юпітер — можлива копія втраченого ''Амура'' Мікеланджело<ref>{{cite web|url=http://www.nationalgallery.org.uk/giulio-romano-and-the-birth-of-jupiter-studio-practice-and-reputation|title=Giulio Romano and the Birth of Jupiter: Studio Practice and Reputation|author=Larry Keith|date=|month=|year=2003|work=National Gallery Technical Bulletin, vol.24|location=London|page=41|format=PDF|accessdate=2012-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BCiQEdOR?url=http://www.nationalgallery.org.uk/giulio-romano-and-the-birth-of-jupiter-studio-practice-and-reputation|archivedate=2012-10-06|deadurl=yes}}</ref>. Картина зберігається у [[Національна галерея (Лондон)|Національній галереї]] Лондона<ref>{{cite web|url=http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-giulio-romano-the-infancy-of-jupiter|title=The Infancy of Jupiter|publisher=www.nationalgallery.org.uk|accessdate=2012-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BCiSrPr7?url=http://www.nationalgallery.org.uk/paintings/workshop-of-giulio-romano-the-infancy-of-jupiter|archivedate=2012-10-06|deadurl=no}}</ref>. |
||
Поточна версія на 00:36, 26 липня 2024
| італ. Cupido dormiente | |
|---|---|
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | бл. 1496 р. |
| Розміри: | ? см х 80 см |
| Матеріал: | мармур |
Тінторетто. Венера, Вулкан і Марс (фрагмент із амуром, що спить)
Джуліо Романо. Народження Юпітера (фрагмент)
Амур, що спить (італ. Cupido dormiente; також — Купідо́н, що спить, Спля́чий купідо́н[1], Спля́чий амур) — втрачена мармурова статуя амура, створена Мікеланджело Буонарроті близько 1496 р. Ця скульптура може вважатися класичним прикладом шахрайства у мистецтві, але це був також певний виклик для Мікеланджело — чи може його твір змагатися із античними[2].
Вазарі пише, що Мікеланджело зробив статуї Молодого Івана Хрестителя та Амура, що спить для Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі, двоюрідного брата Лоренцо Пишного[3]. За Кондіві умовою замовлення було так «обробити» витвір, щоб мати змогу продати його дорожче, як античний[4], а Паоло Джовіо зазначає, що Мікеланджело сам хотів продати статую як античну. У Вазарі написано, що це П'єрфранческо порадив скульпторові закопати статую у землю, щоб вона могла здатися античною, і продати у Римі значно дорожче.
За одним із варіантів, Мікеланджело продав статую Бальдассаре дель Міланезе (італ. Baldassare del Milanese), торговцю антикваріатом, а вже той перепродав її Рафаелю Ріаріо, кардиналу Сан Джорджіо ін Велабро[3]. Кардинал виявив підробку, але був настільки вражений майстерністю роботи, що запросив хлопця до Риму[а]. Міланезе повернув кардиналу гроші, які одержав за статую, і кардинал віддав йому Амура. У листі до Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі від 2 липня 1496 року, Мікеланджело пише, що хотів відкупити хлопчика (італ. bambino) у Міланезе, але той сказав, що краще розіб'є статую, аніж це зробить[5].
Пізніше статуя опинилася у Чезаре Борджіа, герцога Валентино, який подарував її у 1502 році Ізабеллі д'Есте, маркграфині Мантуйській[б][3]. У 1630 році, після пограбування Мантуї (італ. sacco di Mantova) уся колекція дому Ґонзаґа (італ. Gonzaga), імовірно й Амур, що спить, була вивезена Карлом I до своєї резиденції у Вайтхолі (Лондон)[6]. 4 січня 1698 року увесь палац згорів[7].
Тінторетто. Венера, Вулкан і Марс
Серединою 1530-их років датується картина Джуліо Романо Народження Юпітера. Юний Юпітер — можлива копія втраченого Амура Мікеланджело[8]. Картина зберігається у Національній галереї Лондона[9].
У другій половині 16 ст. була створена картина Тінторетто «Венера, Вулкан і Марс». На задньому плані зображено Амура, який спить. Картина зберігається у Старій пінакотеці у Мюнхені.
У біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль» цю скульптуру описано як «прекрасного сплячого голісінького Купідона»[10].
- ↑ Вазарі, 1970, с. 306.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 53.
- ↑ а б в г Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137.
- ↑ Condivi, 1999, с. 19 —20.
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 93.
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 121.
- ↑ Palace of Whitehall Burns. www.information-britain.co.uk. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
- ↑ Larry Keith (2003). Giulio Romano and the Birth of Jupiter: Studio Practice and Reputation. National Gallery Technical Bulletin, vol.24. London. с. 41. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
- ↑ The Infancy of Jupiter. www.nationalgallery.org.uk. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
- ↑ Шульц, 2006, с. 460.
(праці подано хронологічно)
- Valentiner W. R. Il Cupido dormiente di Michelangelo, Commentari, 7, 1956, p. 237 —248 (італ.)
- Norton P. F. The Lost «Sleeping Cupid» of Michelangelo, The Art Bulletin, 39, 1957, p. 251 —257 (англ.)
- Rubinstein, Ruth. (1986). Michelangelo's Lost Sleeping Cupid and Fetti's Vertumnus and Pomona. Journal of the Warburg and Courtauld Institutes. 49: 257—259. (англ.)
- Jones, Mark, with Paul Craddock and Nicolas Barker (eds.). Fake? The Art of Deception [Архівовано 11 липня 2010 у Wayback Machine.]. Los Angeles: University of California Press, 1990 (англ.)
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- Ascanio Condivi; Alice Sedgewick. The Life of Michelangelo (1553). — Pennsylvania State University Press, 1999. — 154 с. — ISBN 0-271-01853-4. (англ.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
