Сагайдачного, 23/4: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Пишу}} {{Пам'ятка | кр = 0 }} '''Садиба Конраді''' — колишній Прибуткові будинки Києва|при...
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Пишу}}
{{Пам'ятка
{{Пам'ятка
| кр = 0
| кр = 0
Рядок 5: Рядок 4:
'''Садиба Конраді''' — колишній [[Прибуткові будинки Києва|прибутковий будинок]], розташований на розі вулиць [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|Петра Сагайдачного]], 23, й [[Ігорівська вулиця (Київ)|Ігорівської]], 4, що на [[Поділ|Подолі]] у [[Київ|Києві]].
'''Садиба Конраді''' — колишній [[Прибуткові будинки Києва|прибутковий будинок]], розташований на розі вулиць [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|Петра Сагайдачного]], 23, й [[Ігорівська вулиця (Київ)|Ігорівської]], 4, що на [[Поділ|Подолі]] у [[Київ|Києві]].


За визначенням дослідників, наріжна кам'яниця на тлі історичної забудови відрізняється вишуканістю ліпленого оздоблення{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}{{sfn|Будинок на Петра Сагайдачного, 23|2018|с=}}.
За визначенням дослідників, наріжна кам'яниця на тлі історичної забудови відрізняється вишуканістю ліпленого декору{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}{{sfn|Будинок на Петра Сагайдачного, 23|2018|с=}}.


Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року будинок поставлений на облік пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 552-Кв){{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.
Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року будинок поставлений на облік пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 552-Кв){{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.
Рядок 19: Рядок 18:


У 1985 році провели капітальний ремонт. Архітектурне вирішення першого поверху було порушено. Змінили первісне планування. Знищили оздоблення кімнат. Прибрали ажурні ґрати балконів{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.
У 1985 році провели капітальний ремонт. Архітектурне вирішення першого поверху було порушено. Змінили первісне планування. Знищили оздоблення кімнат. Прибрали ажурні ґрати балконів{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.

== Архітектура ==

Триповерхова, цегляна, тинькована, П-подібна у плані будівля має [[вальмовий дах]], бляшане покриття і залізобетонні пласкі перекриття.

Будинок вирішений у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Чоловий фасад з боку вулиці Сагайдачного має чотирнадцять віконних осей, бічний (з боку Ігорівської) — десять. Композиція фасаду ритмічно-ярусна{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.

[[Розкріповка]] головного входу, лівий фланг і [[Наріжжя (архітектура)|наріжжя]] з обох боків увінчані тридільними [[аттик]]ами зі смугою [[Меандр (орнамент)|меандра]].

[[Парадний вхід]] розміщений з боку вулиці Сагайдачного. Фасади прикрашені [[руст]]ом. [[Лізена|Лізени]] на рівні другого поверху завершуються [[маскарон]]ами. Третій поверх декоровано [[пілястра]]ми [[іонічний ордер|іонічного ордера]] — здвоєними на чоловому фасаді й одиничними на бічному.

Над першим поверхом протягнутий профільований гурт. Широкий [[фриз]] між другим і третім поверхами заповнений композиціями з вазонами, [[фестон]]ами і [[пальмета]]ми. Карниз підтримується парними [[модульйон]]ами з [[Акант (архітектура)|акантом]]. Під ним фриз оздоблений рослинним орнаментом і [[картуш]]ами.

Прямокутні віконні прорізи оздоблені лиштвами. [[Сандрик]]и на другому поверсі прямі. На третьому — сандрики із [[Замковий камінь|замковими каменями]]—кронштейнами, які обабіч тримають [[Грифон (міфологія)|грифони]]. Між вікнами чоловий фасад декорований [[фільонка]]ми і картушами з вертикально позначеною датою спорудження будинку — «1898».

Дворові фасади спрощені{{sfn|Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4|2003|с=1072}}.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 24: Рядок 39:
Сагайдачного 23 вікно 2 (2020-10-11).jpg|Вікно другого поверху
Сагайдачного 23 вікно 2 (2020-10-11).jpg|Вікно другого поверху
Сагайдачного 23 маскарон (2020-10-11).jpg|Маскарон
Сагайдачного 23 маскарон (2020-10-11).jpg|Маскарон
Сагайдачного 23 вікно 3 (2020-10-11).jpg|Вікно третього поверху
Сагайдачного 23 вікно 3 (2020-10-11).jpg|Вікно третього поверху з грифонами
</gallery>
</gallery>


Версія за 20:38, 20 жовтня 2020

Сагайдачного, 23/4
50°27′36″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д. / 50.46001388891666295° пн. ш. 30.52301388891666889° сх. д. / 50.46001388891666295; 30.52301388891666889Координати: 50°27′36″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д. / 50.46001388891666295° пн. ш. 30.52301388891666889° сх. д. / 50.46001388891666295; 30.52301388891666889
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Типприбутковий будинок
Стильісторизм
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Садиба Конраді — колишній прибутковий будинок, розташований на розі вулиць Петра Сагайдачного, 23, й Ігорівської, 4, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, наріжна кам'яниця на тлі історичної забудови відрізняється вишуканістю ліпленого декору[1][2].

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року будинок поставлений на облік пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 552-Кв)[1].

Історія кам'яниці

Відомо, що садиба була забудована вже у середині ХІХ сторіччя. На зламі ХІХ—ХХ сторіччя ділянка належала Артур Конраді, а згодом — його дружині Олені Карлівні. До 1917 року змінилось ще кілька власників.

1898 року власники звели новий будинок. Приміщення першого поверху відвели крамницям. На другому поверсі розмістили житлові квартири.

У 1900-х — 1910-х роках у квартирі № 10 мешкав київський архітектор Мартин Клуг.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала будівлю.

У 1985 році провели капітальний ремонт. Архітектурне вирішення першого поверху було порушено. Змінили первісне планування. Знищили оздоблення кімнат. Прибрали ажурні ґрати балконів[1].

Архітектура

Триповерхова, цегляна, тинькована, П-подібна у плані будівля має вальмовий дах, бляшане покриття і залізобетонні пласкі перекриття.

Будинок вирішений у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Чоловий фасад з боку вулиці Сагайдачного має чотирнадцять віконних осей, бічний (з боку Ігорівської) — десять. Композиція фасаду ритмічно-ярусна[1].

Розкріповка головного входу, лівий фланг і наріжжя з обох боків увінчані тридільними аттиками зі смугою меандра.

Парадний вхід розміщений з боку вулиці Сагайдачного. Фасади прикрашені рустом. Лізени на рівні другого поверху завершуються маскаронами. Третій поверх декоровано пілястрами іонічного ордера — здвоєними на чоловому фасаді й одиничними на бічному.

Над першим поверхом протягнутий профільований гурт. Широкий фриз між другим і третім поверхами заповнений композиціями з вазонами, фестонами і пальметами. Карниз підтримується парними модульйонами з акантом. Під ним фриз оздоблений рослинним орнаментом і картушами.

Прямокутні віконні прорізи оздоблені лиштвами. Сандрики на другому поверсі прямі. На третьому — сандрики із замковими каменями—кронштейнами, які обабіч тримають грифони. Між вікнами чоловий фасад декорований фільонками і картушами з вертикально позначеною датою спорудження будинку — «1898».

Дворові фасади спрощені[1].

Галерея

  • Вікно другого поверху
    Вікно другого поверху
  • Маскарон
    Маскарон
  • Вікно третього поверху з грифонами
    Вікно третього поверху з грифонами

Примітки

  1. ↑ а б в г д Житловий будинок на Сагайдачного, 23/4, 2003, с. 1072.
  2. ↑ Будинок на Петра Сагайдачного, 23, 2018.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сагайдачного,_23/4&oldid=29828536