Ф-1

Ф-1
Ручна осколкова граната Ф-1 Ручна граната Ф-1
Тип	ручна граната
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	з 1939 по сьогодні
Характеристики
Вага	0,6
Довжина	117
Діаметр	55
Наповнення	тротил
Вага наповнення	0,06
Механізм детонації	Запал УЗРГ, УЗРГМ час горіння сповільнювача запалу 3,2—4,2 секунди.
Ф-1 у Вікісховищі

Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищує радіус можливого кидка гранати.

Історія створення

Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати численні недоліки попередниці РГД-33, то ж 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). У 1941 р. замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».

Знята з озброєння в СРСР в 1988, але використовується всіма арміями пострадянського простору. У Російській федерації станом на 2013 на утилізацію було виставлено 365681 гранат Ф-1.

Характеристики та конструкція

Принципова будова гранати у розрізі із вкрученим детонатором.

Граната Ф-1 має наступні характеристики:

• Дистанція вкидання — 35-45 м.
• Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м.
• Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м.
• Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с.
• Кількість осколків — до 300 шт.

Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена масова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.

Модифікації та маркування

Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.

Маркувальні клейма на корпусах гранат Ф-1

Шифр підприємства	Повна назва підприємства
Г, ГЗ	арматурний завод м. Гусь-Хрустальний
О	Омутінський металургійний завод, Кіровська область
П, ПЗ	Песковський чавуноливарний завод, Кіровська область
Р	Ржевський механічний завод, Свердловська область
Т, ТК, т	Виправно-трудова колонія ІТК-1, м. Тамбов
УМЗ,УОМЗ	Усманський механічний завод, Воронезька область
Я	Ярцевський машинобудівний завод, Смоленська область
трикутник	Завод «Будмаш», м. Прилуки, Чернігівська область

Копії

Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату та чилійську Mk2.

Див. також

• Mk 2 (граната)
• F-1 (граната)

Джерела

• В. Н. Шунков. Оружие пехоты 1939—1945. Харвест. Минск. 1999 г. (С.?)

Посилання

• ЛКИ. Ручные гранаты (С.?)^{[недоступне посилання з квітень 2022]}
• Ручная осколочная граната Ф-1 с запалом Ковешникова^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Тактика использования гранаты Ф-1
• Ю. Веремеев. Гранатная арифметика