Станіслав Кишка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 83: | Рядок 83: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
[[Категорія:Литовська шляхта]] |
|||
[[Категорія:Кішки (рід)]] |
[[Категорія:Кішки (рід)]] |
||
[[Категорія:Великі гетьмани литовські]] |
[[Категорія:Великі гетьмани литовські]] |
||
[[Категорія:Персоналії:Гродно]] |
Версія за 11:35, 10 липня 2013
Станіслав Кішка | |
---|---|
![]() Станіслав Кішка | |
Псевдо | Stanisław Kiszka |
Помер | 1513/1514 |
Громадянство | Велике князівство Литовське ![]() |
Національність | литвин |
Діяльність | державний, військовий діяч, дипломат |
Посада | маршалок великий литовський |
Військове звання | великий гетьман литовський |
Рід | Кішки (рід) |
Батько | Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович) |
Родичі | Радзивілли |
Брати, сестри | Jan Ciechanowieckid і Mikalaï Piatrovitch Kiszkad |
У шлюбі з | Кучуківна НН, Софія Монтіґерд |
Діти | Барбара, Микола «Рудий», Ганна Єлизавета, |
![]() Домброва | |
Станіслав Петрович Кішка (*? - †1513/1514) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кішки, дипломат, гродненський староста, великий гетьман литовський, маршалок великий литовський.
Біографія
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/Stanis%C5%82a%C5%AD_Ki%C5%A1ka._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D1%9E_%D0%9A%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0_%28XVII%29.jpg/180px-Stanis%C5%82a%C5%AD_Ki%C5%A1ka._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D1%9E_%D0%9A%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0_%28XVII%29.jpg)
Походить з підляського боярського (шляхетського роду). Отримав прізвисько «Кішка», від якого пішла назва роду.
З 1488 року литовський стольник, з 1492 року лідський намісник, маршалок великокнязівського двору. Перебував у литовському посольському дворі у московських справах. Брав участь в литовському посольстві в Москву (призначалося для того, щоб московський государ Іван III видав свою дочку Єлєну заміж за литовського князя Олександра Яґеллончика). Брав участь у польсько-литовських договорах.
1496 р. брав участь у поході польського короля Яна І Ольбрахта на землі молдавського господаря Штефана IV, з литовським загоном розгромив татарський загін під Брацлавом.
1499 р. смоленський намісник, почав зміцнення смоленській фортеці, червня 1502 р. керував обороною Смоленська від московських військ під час московсько-литовської війни 1500-1503 років.
1503 р. розбив трьохтисячний татарський полк у битві біля Прип'яті. 1506 р. брав участь в Клецькій битві (командував 10 тисячами воїнів).
1507 р. поступився гетьманським титулом колишньому великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який звільнився з московського полону, будучи раніше захопленим в полон під час Ведрошської битви, в якій командував литовським військом.
Конфліктував з улюбленцем великого князя Олександра Михайлом Глинським, за що був тимчасово відсторонений від панської ради.
З 1508 року гродненський староста, з 1512 р. литовський великий маршалок. У 1508 і 1511 роках брав участь у комісії по уточненню литовсько-польського кордону в Мазовії.
Сім'я
Був одружений двічі. Перша дружина - Кучуківна НН. Дитина:
- Барбара (†бл.1513) - перша дружина Юрія Радзивілла (Геркулеса).
Друга дружина - Софія Монтіґерд - дочка воєводи троцького Петра Монтіґерда. Діти:
- Петро Кішка (†1534) - воєвода полоцький, каштелян троцький, генеральний староста жмудський
- Ганна Кішка, 1-й чоловік — каштелян троцький Ян Радзивілл (*1474-†1522), 2-й чоловік — генеральний староста жмудський, великий гетьман литовський Станіслав Янович Кезґайло (†1527).[1]
Посилання
- Kiszkowie (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
Примітки
- ↑ Kiszkowie (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)