Станіслав Кишка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB
Рядок 32: Рядок 32:
| партія =
| партія =
| головував_(-ла) =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| конфесія =
| батько = [[Микола Радзивілл «Старий»|Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)]]
| батько = [[Микола Радзивілл «Старий»|Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)]]
| матір =
| матір =

Версія за 20:38, 3 лютого 2015

Станіслав Кішка
Станіслав Кішка
ПсевдоStanisław Kiszka
Помер1513/1514
ГромадянствоВелике князівство Литовське
Національністьлитвин
Діяльністьдержавний, військовий діяч, дипломат
Посадамаршалок великий литовський
Військове званнявеликий гетьман литовський
РідКішки (рід)
БатькоМиколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)
РодичіРадзивілли
Брати, сестриJan Ciechanowieckid і Mikalaï Piatrovitch Kiszkad
У шлюбі зКучуківна НН, Софія Монтіґерд
ДітиБарбара, Микола «Рудий», Ганна Єлизавета
Герб
Герб

Домброва

Станіслав Петрович Кішка (*? — †1513/1514) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кішки, дипломат, гродненський староста, великий гетьман литовський, маршалок великий литовський.

Біографія

Походить з підляського боярського (шляхетського роду). Отримав прізвисько «Кішка», від якого пішла назва роду.

З 1488 року литовський стольник, з 1492 року лідський намісник, маршалок великокнязівського двору. Перебував у литовському посольському дворі у московських справах. Брав участь в литовському посольстві в Москву (призначалося для того, щоб московський государ Іван III видав свою дочку Єлєну заміж за литовського князя Олександра Яґеллончика). Брав участь у польсько-литовських договорах.

1496 р. брав участь у поході польського короля Яна І Ольбрахта на землі молдавського господаря Штефана IV, з литовським загоном розгромив татарський загін під Брацлавом.

1499 р. смоленський намісник, почав зміцнення смоленській фортеці, червня 1502 р. керував обороною Смоленська від московських військ під час московсько-литовської війни 1500–1503 років.

1503 р. розбив трьохтисячний татарський полк у битві біля Прип'яті. 1506 р. брав участь в Клецькій битві (командував 10 тисячами воїнів).

1507 р. поступився гетьманським титулом колишньому великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який звільнився з московського полону, будучи раніше захопленим в полон під час Ведрошської битви, в якій командував литовським військом.

Конфліктував з улюбленцем великого князя Олександра Михайлом Глинським, за що був тимчасово відсторонений від панської ради.

З 1508 року гродненський староста, з 1512 р. литовський великий маршалок. У 1508 і 1511 роках брав участь у комісії по уточненню литовсько-польського кордону в Мазовії.

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — Кучуківна НН. Дитина:


Друга дружина — Софія Монтигерд — дочка воєводи троцького Петра Монтигердовича. Діти:

Посилання

  • Kiszkowie (01) (пол.)

Примітки

  1. Kiszkowie (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)