Населення Харківської області: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 205: Рядок 205:


Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
{| class="standard sortable"
{|
! ||українська||російська||вірменська||білоруська
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''вірменська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''білоруська'''
|-
⚫
| '''ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ'''||'''53,8'''||'''44,3'''||'''0,2'''||'''0,1'''
|-
|-
| ХАРКІВ||31,8||65,9||0,2||0,1
| ХАРКІВ||31,8||65,9||0,2||0,1
Рядок 282: Рядок 276:
| ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН||91,2||7,8||0,2||0,2
| ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН||91,2||7,8||0,2||0,2
|-
|-
⚫
| '''ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ'''||'''53,8'''||'''44,3'''||'''0,2'''||'''0,1'''
|
|}
|}


Версія за 20:52, 27 листопада 2015


Динаміка чисельності

Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)[1][2][3][4][5][6]

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[7] 1960[7] 1970[1] 1990[8] 2000[8] 2010[8] 2014[8]
народжуваності 19,7 17,3 14,0 11,4 6,8 9,5 10,1
смертності 7,3 6,9 9,2 12,8 16,4 15,2 15,3
природного приросту 12,4 10,4 4,8 -1,4 -9,6 -5,7 -5,2

Міське населення

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 10,0 тисяч
за даними Держкомстату[9][10]
Харків ▲1451,1 Красноград ▼21,2
Лозова ▼57,9 Ківшарівка ▼19,3
Ізюм ▼51,2 Вовчанськ ▼19,0
Чугуїв ▲32,4 Дергачі ▲18,2
Первомайський ▼31,0 Богодухів ▼15,7
Балаклія ▼29,4 Зміїв ▼15,2
Куп'янськ ▼29,2 Комсомольське ▼14,7
Пісочин ▲23,0 Солоницівка ▲13,8
Мерефа ▲22,4 Нова Водолага ▼11,6
Люботин ▼21,9 Високий ▲10,6

Національний склад

За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 111 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 2048,7 тис. осіб, або 70,7 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,8% , а їх питома вага серед жителів області - на 7,9 відсоткових пункти. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 33,2% і нараховувала на дату перепису 742,0 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,6 відсоткових пункти і становила 25,6%.

Національний склад населення[11][2][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українці 75,4 68,8 66,1 62,8 70,7
росіяни 19,4 26,4 29,3 33,2 25,6
євреї 3,8 3,3 2,7 1,5 0,4
білоруси 0,1 0,5 0,6 0,7 0,5
інші 1,3 1,0 1,2 1,8 1,8

Національний склад районів та міст Харківської області за переписом 2001 року[12]

українці росіяни білоруси
Харків 61,0 34,2 0,5
Ізюм 83,6 13,4 0,4
Куп'янськ 82,4 14,2 0,3
Лозова 77,8 15,3 0,4
Люботин 89,4 8,6 0,3
Первомайський 55,9 38,3 0,5
Чугуїв 54,6 42,8 0,7
Балаклійський район 77,6 20,4 0,4
Барвінківський район 91,1 7,1 0,4
Близнюківський район 90,2 7,8 0,6
Богодухівський район 92,8 5,6 0,7
Борівський район 90,5 8,4 0,3
Валківський район 93,6 5,0 0,5
Великобурлуцький район 73,1 24,9 0,7
Вовчанський район 85,4 12,4 0,5
Дворічанський район 83,7 14,4 0,6
Дергачівський район 80,3 18,2 0,4
Зачепилівський район 84,6 13,4 0,4
Зміївський район 82,3 15,6 0,5
Золочівський район 84,0 14,0 0,6
Ізюмський район 91,0 7,1 0,6
Кегичівський район 89,6 6,5 1,5
Коломацький район 93,2 4,7 1,4
Красноградський район 78,4 19,4 0,7
Краснокутський район 93,9 4,6 0,5
Куп'янський район 88,9 9,5 0,5
Лозівський район 88,9 9,7 0,5
Нововодолазький район 78,9 19,5 0,4
Первомайський район 65,4 32,6 0,7
Печенізький район 92,7 6,5 0,3
Сахновщинський район 92,4 5,8 0,5
Харківський район 75,5 22,2 0,5
Чугуївський район 57,4 40,5 0,4
Шевченківський район 90,3 7,8 0,5

Мовний склад

Докладніше: Мови Харківської області

Українську мову вважали рідною 53,8% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 44,3% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за межпереписний період збільшилась на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,9%.

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Харківської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[11][13][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українська 71,0 61,2 56,5 50,5 53,8
російська 26,1 37,9 42,6 48,1 44,3
інша 2,8 0,9 0,9 1,4 0,9

Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.[14]

українська російська вірменська білоруська
ХАРКІВ 31,8 65,9 0,2 0,1
м. ІЗЮМ 74,2 23,8 0,3 0,1
КУП`ЯНСЬК 69,3 25,6 0,1 0,1
ЛОЗОВА 77,2 17,6 0,1 0,1
ЛЮБОТИН 86,1 12,6 0,1 0,1
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ 42,8 52,7 0,1 0,1
ЧУГУЇВ 29,6 69,5 0,2 0,1
БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН 70,4 28,9 0,1 0,1
БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОН 91,2 7,8 0,1 0,1
БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 92,1 6,7 0,3 0,3
БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОН 93,7 5,6 0,2 0,3
БОРІВСЬКИЙ РАЙОН 91,5 8,1 0,1 0,1
ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОН 94,2 5,2 0,2 0,2
ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОН 71,8 27,3 0,2 0,3
ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОН 85,7 13,2 0,4 0,2
ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН 76,4 22,5 0,1 0,2
ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОН 84,2 15,0 0,1 0,2
ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 78,1 21,3 0,1 0,1
ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОН 84,0 14,9 0,6 0,1
ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОН 85,7 13,3 0,4 0,3
ІЗЮМСЬКИЙ РАЙОН 91,7 7,5 0,1 0,2
КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОН 92,1 5,5 0,3 0,6
КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОН 94,0 4,5 0,1 1,1
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОН 77,2 21,9 0,1 0,3
КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОН 94,9 4,4 0,3 0,2
КУП`ЯНСЬКИЙ РАЙОН 88,9 10,4 0,1 0,2
ЛОЗІВСЬКИЙ РАЙОН 88,5 10,7 0,0 0,2
НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОН 77,7 21,5 0,2 0,1
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН 58,2 41,2 0,1 0,2
ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОН 92,8 6,9 0,0 0,2
САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОН 94,4 4,5 0,3 0,2
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН 63,9 35,2 0,2 0,2
ЧУГУЇВСЬКИЙ РАЙОН 45,2 53,9 0,3 0,1
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН 91,2 7,8 0,2 0,2
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 53,8 44,3 0,2 0,1

Місце народження

За переписом 2001 року 85,5% населення Харківської області народилися на території України (УРСР), 14,5% населення на території інших держав (зокрема 10,6% - на території Росії/РРФСР). 73,1% населення народилися на території Харківської області, 12,4% - у інших областях України.[15]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Харківської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Харківської 2117886 73,1
Сумської 50249 1,7
Донецької 47348 1,6
Полтавської 42568 1,5
Луганської 31005 1,1
Дніпропетровської 19686 0,7
Чернігівської 15611 0,5
Житомирської 15109 0,5
Вінницької 12826 0,4
АР Крим 11698 0,4
Хмельницької 10621 0,4
Запорізької 9984 0,3
Рівненської 9809 0,3
Київської 9020 0,3
Львівської 9005 0,3
Черкаської 8845 0,3
Кіровоградської 8563 0,3
Одеської 7303 0,3
Закарпатської 6578 0,2
Волинської 5917 0,2
Івано-Франківської 5594 0,2
Миколаївської 4945 0,2
Херсонської 4847 0,2
м. Києва 4725 0,2
Тернопільської 3835 0,1
Чернівецької 2284 0,1
Севастополя (міськрада) 894 0,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[16]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Обробна промисловість 232 865 22,9%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 144 143 14,2%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 120 758 11,9%
Освіта 92 804 9,1%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 75 565 7,4%
Транспорт і зв'язок 67 666 6,7%
Державне управління 58 425 5,7%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 48 270 4,8%
Виробництво електроенергії, газу та води 41 321 4,1%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 38 416 3,8%
Будівництво 31 811 3,1%
Колективні, громадські та особисті послуги 29 945 2,9%
Готелі та ресторани 13 342 1,3%
Фінансова діяльність 9 132 0,9%
Добувна промисловість 7 794 0,8%
Послуги домашньої прислуги 3 209 0,3%
Рибне господарство 470 0,0%
Екстериторіальна діяльність 165 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 1 016 101 100,0%

Примітки

  1. ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  2. ↑ а б Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  3. ↑ а б в Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  4. ↑ а б в Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  5. ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  6. ↑ http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm
  7. ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  8. ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  9. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  10. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  11. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  12. ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник
  13. ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  14. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  15. ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  16. ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»
Основні теми
Переписи
населення
Народи

Національний склад • Національні меншини • Етномовний склад • Сім етнографічних чудес

Азербайджанці • Албанці • Араби • Білоруси • Болгари (Бессарабія) • (Буджацькі татари) • В'єтнамці • Вірмени (Крим) • Гагаузи • Греки (Крим, Понтійці, Приазов'я) • Грузини • Дагестанці • Євреї (Галицькі, Литваки) • Іспанці • Італійці (Крим) • Караїми • Китайці • Корейці • Кримські татари • Кримчаки • Литовці • Молдовани • Німці (Бессарабія, Волинь, Крим) • Пакистанці • Поляки • Росіяни (Буковина, Закарпаття, Кіровоградщина) • Румуни (Буковина) • Серби • Словаки • Татари • Турки • Угорці • Узбеки • Українці (Русини) • Роми (Волохи, Закарпаття, Кримські роми, Ловарі, Серви) • Чемериси • Чехи (Волинь) • Чеченці • Чуваші • Шведи
Населення
регіонів
Населення
міст
Державного значення
Обласні центри,
центр АР Крим
Інші великі міста
Мови
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Харківської_області&oldid=17124240