Мови Харківської області
Мовний склад Харківської області характеризується наявністю 2 основних мов, які домінують у всіх районах та містах області — української та російської.
Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області з моменту проголошення Україною незалежності у 1991 році[1]. У 2012—2018 роках статус регіональної мови на Харківщині мала російська[2].
За даними Держстату у 2023/24 навчальному році в Харківській області з 221 336 учнів закладів загальної середньої освіти 220 933 (99,82 %) навчалися в українськомовних класах, 403 (0,18 %) — в російськомовних[3].
.svg)
.svg)
За даними перепису населення Російської імперії 1897 року, українськомовні становили понад 80 % населення Харківської губернії. Мовний склад тогочасних адміністративних одиниць, території яких сьогодні становлять більшу частину територій Харківської області, характеризувався переважанням української мови[4][5]:
- Богодухівський повіт — українська мова — 88,18 %, російська мова — 9,91 %, білоруська мова — 1,63 %
- сільська місцевість Богодухівського повіту — українська мова — 87,10 %, російська мова — 10,86 %, білоруська мова — 1,83 %
- м. Богодухів — українська мова — 95,04 %, російська мова — 3,52 %
- м. Краснокутськ — українська мова — 98,65 %, російська мова — 1,28 %
- Валківський повіт — українська мова — 97,14 %, російська мова — 2,61 %
- сільська місцевість Валківського повіту — українська мова — 97,40 %, російська мова — 2,37 %
- м. Валки — українська мова — 92,50 %, російська мова — 6,73 %
- Вовчанський повіт — українська мова — 74,79 %, російська мова — 25,03 %
- сільська місцевість Вовчанського повіту — українська мова — 75,06 %, російська мова — 24,81 %
- м. Вовчанськ — українська мова — 70,99 %, російська мова — 28,04 %
- Куп'янський повіт — українська мова — 86,61 %, російська мова — 13,16 %
- сільська місцевість Куп'янського повіту — українська мова — 86,61 %, російська мова — 13,21 %
- м. Куп'янськ — українська мова — 86,77 %, російська мова — 11,55 %
- Харківський повіт — українська мова — 54,91 %, російська мова — 39,48 %, їдиш — 2,84 %, польська мова — 1,17 %
- сільська місцевість Харківського повіту — українська мова — 83,28 %, російська мова — 16,38 %
- м. Харків — російська мова — 63,17 %, українська мова — 25,92 %, їдиш — 5,66 %, польська мова — 2,28 %, німецька мова — 1,35 %
- м. Золочів — українська мова — 97,57 %, російська мова — 2,36 %
- Костянтиноградський повіт — українська мова — 86,05 %, російська мова — 11,79 %, німецька мова — 1,11 %
- сільська місцевість Костянтиноградського повіту — українська мова — 86,46 %, російська мова — 11,87 %, німецька мова — 1,09 %
- м. Красноград — українська мова — 72 %
- Зміївський повіт — українська мова — 63,71 %, російська мова — 35,63 %
- сільська місцевість Зміївського повіту — українська мова — 66,37 %, російська мова — 33,22 %
- м. Зміїв — українська мова — 89,26 %, російська мова — 9,95 %
- м. Чугуїв — російська мова — 86,07 %, українська мова — 8,88 %, татарська мова — 1,52 %, їдиш — 1,37 %, польська мова — 1,16 %
- Ізюмський повіт — українська мова — 86,18 %, російська мова — 12,02 %, німецька мова — 1,47 %
- сільська місцевість Ізюмського повіту — українська мова — 87,36 %, російська мова — 10,87 %, німецька мова — 1,61 %
- м. Ізюм — українська мова — 78,33 %, російська мова — 20,60 %
Унаслідок проведеного за часів радянської окупації зросійщення України частка українськомовних у населенні Харківської області суттєво знизилася, тоді як частка російськомовних — зросла. Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[6][7][8][9]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| Українська | 61,2 | 56,5 | 50,5 | 53,8 |
| Російська | 37,9 | 42,6 | 48,1 | 44,3 |
| Інші | 0,9 | 0,9 | 1,4 | 0,9 |
Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 року[10]:
| українська | російська | вірменська | білоруська | |
|---|---|---|---|---|
| Харківська область | 53,8 | 44,3 | 0,2 | 0,1 |
| Харків | 31,8 | 65,9 | 0,2 | 0,1 |
| м. Ізюм | 74,2 | 23,8 | 0,3 | 0,1 |
| Куп'янськ | 69,3 | 25,6 | 0,1 | 0,1 |
| Лозова | 77,2 | 17,6 | 0,1 | 0,1 |
| Люботин | 86,1 | 12,6 | 0,1 | 0,1 |
| Первомайський | 42,8 | 52,7 | 0,1 | 0,1 |
| Чугуїв | 29,6 | 69,5 | 0,2 | 0,1 |
| Балаклійський район | 70,4 | 28,9 | 0,1 | 0,1 |
| Барвінківський район | 91,2 | 7,8 | 0,1 | 0,1 |
| Близнюківський район | 92,1 | 6,7 | 0,3 | 0,3 |
| Богодухівський район | 93,7 | 5,6 | 0,2 | 0,3 |
| Борівський район | 91,5 | 8,1 | 0,1 | 0,1 |
| Валківський район | 94,2 | 5,2 | 0,2 | 0,2 |
| Великобурлуцький район | 71,8 | 27,3 | 0,2 | 0,3 |
| Вовчанський район | 85,7 | 13,2 | 0,4 | 0,2 |
| Зміївський район | 76,4 | 22,5 | 0,1 | 0,2 |
| Дворічанський район | 84,2 | 15,0 | 0,1 | 0,2 |
| Дергачівський район | 78,1 | 21,3 | 0,1 | 0,1 |
| Зачепилівський район | 84,0 | 14,9 | 0,6 | 0,1 |
| Золочівський район | 85,7 | 13,3 | 0,4 | 0,3 |
| Ізюмський район | 91,7 | 7,5 | 0,1 | 0,2 |
| Кегичівський район | 92,1 | 5,5 | 0,3 | 0,6 |
| Коломацький район | 94,0 | 4,5 | 0,1 | 1,1 |
| Красноградський район | 77,2 | 21,9 | 0,1 | 0,3 |
| Краснокутський район | 94,9 | 4,4 | 0,3 | 0,2 |
| Куп'янський район | 88,9 | 10,4 | 0,1 | 0,2 |
| Лозівський район | 88,5 | 10,7 | 0,0 | 0,2 |
| Нововодолазький район | 77,7 | 21,5 | 0,2 | 0,1 |
| Первомайський район | 58,2 | 41,2 | 0,1 | 0,2 |
| Печенізький район | 92,8 | 6,9 | 0,0 | 0,2 |
| Сахновщинський район | 94,4 | 4,5 | 0,3 | 0,2 |
| Харківський район | 63,9 | 35,2 | 0,2 | 0,2 |
| Чугуївський район | 45,2 | 53,9 | 0,3 | 0,1 |
| Шевченківський район | 91,2 | 7,8 | 0,2 | 0,2 |
Українська мова на Харківщині — літературна українська мова у Харківській області, що активно вживається в усіх сферах життя як українською більшістю населення, так і частково національними меншинами[джерело?].
Українська мова є рідною 53,8% населення області (2001), що на 3,3 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року[8].
Ступінь національної самоідентифікації мешканців області досить високий, мешканці Харківщини досконало володіють українською літературною мовою і користуються нею в офіційному спілкуванні: університетське середовище, сфера освіти, політика, громадські організації, сфера громадського харчування, транспорт. Українська літературна мова на Харківщині — це мова інтелігенції, творчої еліти, богеми, літераторів, викладачів, освічених людей з високим ступенем національної самосвідомості. Вони користуються українською не лише в офіційному, але і в побутовому спілкуванні[джерело?].
- ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України
- ↑ Мови та релігії у повітах Російської імперії. datatowel.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года: Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России Архівовано квітень 2, 2015 на сайті Wayback Machine. // Демоскоп
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 25 серпня 2014.
- ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.