Брюссельський столичний регіон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Geohem (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|image_size = 250px |
|image_size = 250px |
||
|image_caption = Центральна частина міста і діловий Північний квартал |
|image_caption = Центральна частина міста і діловий Північний квартал |
||
|image_flag = Flag |
|image_flag = Flag of the Brussels-Capital Region.svg |
||
|flag_size = 120x100px |
|flag_size = 120x100px |
||
|image_shield = |
|image_shield = |
||
|shield_size = |
|shield_size = |
||
|image_map = Brussels-Capital Region in Belgium and Europe.svg |
|image_map = Brussels-Capital Region in Belgium and Europe.svg |
||
|map_caption = Розташування регіону на мапі [[Бельгія|Бельгії]] та [[Європейський Союз|ЄС]] |
|map_caption = Розташування регіону на мапі [[Бельгія|Бельгії]] та [[Європейський Союз|ЄС]] |
||
Версія за 17:31, 4 липня 2016
| Брюссельський столичний регіон |
|||
|---|---|---|---|
| — Регіон Бельгії — | |||
| Région de Bruxelles-Capitale Brussels Hoofdstedelijk Gewest |
|||
 |
|||
|
|||
| Прізвисько: столиця Європи[1] Кумедне місто[2][3] | |||
| Координати: 50°50′48″ пн. ш. 4°21′09″ сх. д. / 50.84667° пн. ш. 4.35250° сх. д. | |||
| Країна | Бельгія | ||
| Населене | Близько 580 року | ||
| Засноване | 979 рік | ||
| Статус регіону | 18 червня 1989 року | ||
| Площа | |||
| - Регіон Бельгії | 161,4 км² | ||
| Висота над р.м. | 13 м | ||
| Населення (1 листопада 2008 року) [4][5] | |||
| - Регіон Бельгії | 1 080 790 | ||
| - Густота | 6696,3/км² | ||
| - Агломерація | 1 830 000 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Вебсайт: www.brussels.irisnet.be | |||
 |
|||
  Брюссельський столичний регіон |
|||
 | |||
Брюссельський столичний регіон (фр. Région de Bruxelles-Capitale, нід. Brussels Hoofdstedelijk Gewest) — один з трьох регіонів Бельгії та де факто столиця Європейського Союзу.
Складається з 19 муніципалітетів, у тому числі Міста Брюссель, адміністративного центру Фламандської і французької громад Бельгії.
Брюссельський столичний регіон складається з 19 муніципалітетів, кожен зі своїм бургомістром, ратушею і т. д. Фактично вони є районами одного міста (часто кордон проходить по середині вулиці). Формальна назва Брюссель відноситься лише до одного з вищезгаданих муніципалітетів, але на практиці його вживають до всієї агломерації.
Політика
Законодавчий орган Брюсселького столичного регіону — Брюссельський столичний парламент (фр. Le Parlement bruxellois, нід. Brussels Hoofdstedelijk Parlement), що обирається жителями регіону в ході прямих загальних виборів. Освіта і культура перебувають в компетенції не Брюссельського столичного парламенту, а Фламандського і Франкомовного товариства (залежно від мови). Для координації дій цих двох спільнот на території Брюсселя створений Брюссельська столична рада (фр. Le Conseil bruxellois, нід. Brusselse Hoofdstedelijke Raad), що складається з нідерландсько- і франкомовних представників.
Уряд Брюссельського столичного регіону призначається депутатами Брюссельського столичного парламенту строком на п'ять років. Уряд складається з франкомовного міністра-президента, двох нідерландськомовних і двох франкомовних міністрів.
Столична функція
Формально столицею Бельгії є тільки місто (муніципалітет) Брюссель, але на практиці столичні установи розподілені по різних муніціпалітететах Брюссельського столичного регіону. Таким чином весь регіон в цілому є столицею Європейського союзу, Бельгії, Франкомовної громади, Фламандської громади і Фландрії[6].
Комуни
Будучи фактично єдиним містом, Великий Брюссель складається з дев'ятнадцяти комун, кожна з яких має свого бургомістра, свою ратушу, свою раду депутатів тощо. В таблиці наведено список комун із поштовими індексами:
| # | Назва французькою | Назва нідерландською | Поштовий код (коди) | Назва українською |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Anderlecht | Anderlecht | 1070 | Андерлехт |
| 2 | Auderghem | Oudergem | 1160 | Одергем |
| 3 | Berchem-Sainte-Agathe | Sint-Agatha-Berchem | 1082 | Беркем-Сент-Агат |
| 4 | Ville de Bruxelles | Stad Brussel | 1000, 1020, 1120, 1130, 1040, 1050 | Брюссель |
| 5 | Etterbeek | Etterbeek | 1040 | Еттербек |
| 6 | Evere | Evere | 1140 | Евер |
| 7 | Forest | Vorst | 1190 | Форе |
| 8 | Ganshoren | Ganshoren | 1083 | Гансхорен |
| 9 | Ixelles | Elsene | 1050 | Іксель |
| 10 | Jette | Jette | 1090 | Жет |
| 11 | Koekelberg | Koekelberg | 1081 | Кукельберг |
| 12 | Molenbeek-Saint-Jean | Sint-Jans-Molenbeek | 1080 | Моленбек-Сен-Жан |
| 13 | Saint-Gilles | Sint-Gillis | 1060 | Сен-Жіль |
| 14 | Saint-Josse-ten-Noode | Sint-Joost-ten-Node | 1210 | Сен-Жосс-тен-Ноде |
| 15 | Schaerbeek | Schaarbeek | 1030 | Схарбек |
| 16 | Uccle | Ukkel | 1180 | Уккел |
| 17 | Watermael-Boitsfort | Watermaal-Bosvoorde | 1170 | Ватермаль-Буафор |
| 18 | Woluwe-Saint-Lambert | Sint-Lambrechts-Woluwe | 1200 | Волюве-Сен-Ламбер |
| 19 | Woluwe-Saint-Pierre | Sint-Pieters-Woluwe | 1150 | Волюве-Сен-П'єр |
Клімат
Клімат Брюсселя — помірний морський. Морські повітряні маси, що утворюються над Північним морем, розташованим неподілк, зумовлюють невеликі амплітуди добової та річної температури і високу відносну вологість повітря. Найспекотнішими місяцями є липень і серпень з середньою температурою 17,0 ° C, найхолоднішим — січень із середнім мінімумом в 2,5 ° C. Середньорічна температура становить 9,7 ° C. Кількість годин сонячного світла на рік — 1585.
Для морського клімату типово велика кількість опадів. Так, за рік в Брюсселі випадають 821 мм опадів, найбільша кількість (по 79 мм) — в листопаді та грудні.
| Клімат Брюсселя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 15,3 | 20,0 | 24,2 | 28,7 | 34,1 | 38,8 | 37,1 | 36,5 | 34,9 | 27,8 | 20,6 | 16,7 | 38,8 |
| Середній максимум, °C | 5,7 | 6,6 | 10,4 | 14,2 | 18,1 | 20,6 | 23,0 | 22,6 | 19,0 | 14,7 | 9,5 | 6,1 | 14,2 |
| Середня температура, °C | 3,3 | 3,7 | 6,8 | 9,8 | 13,6 | 16,2 | 18,4 | 18,0 | 14,9 | 11,1 | 6,8 | 3,9 | 10,54 |
| Середній мінімум, °C | 0,7 | 0,7 | 3,1 | 5,3 | 9,2 | 11,9 | 14,0 | 13,6 | 10,9 | 7,8 | 4,1 | 1,6 | 6,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −21,1 | −18,3 | −13,6 | −5,7 | −2,2 | 0,3 | 4,4 | 3,9 | 0,0 | −6,8 | −12,8 | −17,7 | −21,1 |
| Норма опадів, мм | 76.1 | 63.1 | 70.0 | 51.3 | 66.5 | 71.8 | 73.5 | 79.3 | 68.9 | 74.9 | 76.4 | 81.0 | 852.4 |
| Джерело: http://www.meteo.be/meteo/view/fr/360361-Parametres.html | |||||||||||||
Двомовність
.svg)
Брюссельський столичний регіон двомовний. Це означає, що всі офіційні публікації видаються французькою і нідерландською мовами. Також всі вулиці, муніципалітети, станції метрополітену тощо мають по дві офіційні назви. Хоча Брюссель історично належить до Фландрії, франкомовні вже давно складають переважну більшість (близько 85-90 % населення[8]).
Тим не менше дані цифри не передають мовну ситуацію з повною точністю. Найчастіше люди, які відносять себе до франкомовної громаді також добре володіють нідерландською мовою, іноді навіть на рівні рідної мови. Багато брюссельців (перш за все, старше покоління) можуть вільно спілкуватися навіть трьома мовами — французькою, нідерландською і на брюссельському діалекті (один з фламандських діалектів), який дуже сильно відрізняється від літературної нідерландської мови. Про представників цієї групи можна сказати, що вони оволоділи даними мовами «стихійно», в процесі природного спілкування та соціальних контактів.
В останні роки франкомовні батьки часто відправляють своїх дітей вчитися у школи з викладанням нідерландською мовою. Пов'язано це з посиленням ролі нідерландської мови в Бельгії. Традиційно вважається, що дітям, яким однаково зручно спілкуватися обома мовами, буде легше досягти успіху в житті.
Транспорт
Автомобільний транспорт
У Брюсселі сходяться численні лінії автомобільних сполучень країни. Автомагістральна мережа схожа за своєю будовою з французькою: подібно до паризьких периферичних бульварів, у Брюсселі існує кільцева автомагістраль R0, до якої сходяться дороги з усіх напрямків. Вся мережа автомагістралей добре освітлена.
Через велике скупчення транспорту на великих перехрестях, багато доріг було перенесено під землю. Так, під землею сховані не тільки прямі ділянки, але і розвилки і навіть світлофори. Один з тунелів веде безпосередньо від магістралі в східній частині міста на квартал, де розташовані заклади ЄС.
Станом на 2007 рік у Брюсселі працює близько восьмисот приватних фірм-операторів таксі. Загальна кількість автомобілів таксі — 1200, на них працювало 3200 водіїв. У місті було 633 стоянки таксі. Всі приватні фірми підпорядковуються Дирекції таксі Міністерства Брюссельського столичного регіону. Служби таксі діють у межах Брюссельського столичного регіону Бельгії, а також у найближчих передмістях. Всі оператори таксі застосовують єдину тарифну систему. Всі автомобілі-таксі Брюсселя мають на даху світний знак, з написом TAXI червоними літерами на білому фоні і малюнком жовтого ірису (символ Брюсселя). Автомобілі таксі пофарбовані, як правило, в білий або чорний колір.
Авіатранспорт
Брюссель обслуговують два міжнародні аеропорти:
- Брюссель-Завентем — 12 км на північний схід від Брюсселя до однойменної комуні
- Брюссель-Шарлеруа в Шарлеруа — 50 км на південь від столиці
Морський транспорт
Порт Брюсселя з щорічним обігом 7850 тисяч тонн[9] є одним з найбільших в Бельгії. Канал Брюссель-Шельда з'єднує його з рікою Шельдою і таким чином з портом Антверпена і Північним морем. Канал Брюссель-Шарлеруа здійснює зв'язок з Валлонією.
Залізничний транспорт
Найбільші вокзали Брюсселя — Північний, Центральний та Південний — з'єднані між собою Північно-південним тунелем. Потяги міжнародного сполучення прибувають зазвичай на Південний вокзал, де налагоджено сполучення з Парижем, Амстердамом, Кельном (поїзди Thalys, TGV, ICE) і Лондоном (Eurostar). Вокзал Брюссель-Люксембург спочатку був призначений для зв'язку організацій ЄС, проте останнім часом все частіше використовується і звичайними городянами.
Міський громадський транспорт
Мережа громадського транспорту складається з трьох ліній метрополітену, двох ліній пре-метро (підземні трамвайні лінії), 18 трамвайних ліній і 50 автобусних маршрутів. Усі станції і зупинки мають назви нідерландською і французькою мовами. Оператором громадського транспорту в Брюсселі є STIB / MIVB.
Система метро складається з трьох ліній (1A, 1B і 2). Середня відстань між станціями становить 650 метрів. Лінії 1A і 1B проходять зі сходу на захід і мають загальний ділянку в центрі міста. Лінія 2 — кільцева, у вигляді п'ятикутника, що повторює риси історичного ядра Брюсселя. П'ятикутник був повністю закритий у 2009 році.
Крім метро існують дві підземні трамвайні лінії — пре-метро. Найважливіша з ліній з'єднує Північний вокзал з Центральним. Міський транспорт працює до 0.30, нічні маршрути (крім автобусної лінії N71) діють тільки у вихідні дні, квиток на них трохи дорожче, ніж в денні години. Ціни за проїзд на таксі в Брюсселі досить високі.
Брюссель пов'язаний з передмістями поїздами NMBS / SNCB, численними автобусними маршрутами STIB / MIVB, De Lijn TEC і трамвайними маршрутами STIB / MIVB № 4, 19, 97, 44, 39. Для поліпшення залізничного сполучення в 2004 році було прийнято рішення реконструкції мережі приміських експрес-електричок Réseau Express Régional / Gewestelijk ExpresNet за прикладом паризького мережі RER. Мережа повинна бути побудована до 2012 року.
Примітки
- ↑ Brussels. City-Data.com. Процитовано 10 січня 2008.
- ↑ Herbez, Ariel (30 May 2009). Bruxelles, capitale de la BD. Le Temps (French) . Switzerland. Процитовано 28 May 2010.
Plus que jamais, Bruxelles mérite son statut de capitale de la bande dessinée.
- ↑ Cheap flights to Brussels. Easyjet. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
- ↑ Statistics Belgium; Population de droit par commune au 1 janvier 2008 (excel-file) Population of all municipalities in Belgium, as of 1 January 2008. Retrieved on 2008-10-18.
- ↑ Statistics Belgium; De Belgische Stadsgewesten 2001 (pdf-file) Definitions of metropolitan areas in Belgium. The metropolitan area of Brussels is divided into three levels. First, the central agglomeration (geoperationaliseerde agglomeratie) with 1,451,047 inhabitants (2008-01-01, adjusted to municipal borders). Adding the closest surroundings (banlieue) gives a total of 1,831,496. And, including the outer commuter zone (forensenwoonzone) the population is 2,676,701. Retrieved on 2008-10-18.
- ↑ Welcome to Brussels. Brussels.org. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 5 липня 2009.
- ↑ [[{{{2}}} {{{1}}}|{{{1}}} {{{2}}}]] «Taalgebruik in Brussel en de plaats van het Nederlands. Enkele recente bevindingen», Rudi Janssens, Brussels Studies, Nummer 13, 7 January 2008 (see page 4).
- ↑ Verkiezingen 2003 / Resultaat der lijsten — Kamer van Volksvertegenwoordigers — Het Rijk / Kieskringen Brussel-Halle-Vilvoorde, Leuven, Nijvel / Kieskring Brussel-Halle-Vilvoorde
- ↑ Офіційна сторінка порту Брюсселя (нід.)
Посилання
- Статистичні дані для регіона (фр.) (нід.)
| |||||||||
| ||||||||||||||||
