Станіслав Кишка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
переніс до Обговорення статті - не АД формально |
||
Рядок 83: | Рядок 83: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/10.169.20 Stanisław «Strumiłło Kiszczyc Kiszka» Kiszka z Ciechanowca h. Dąbrowa (ID: 10.169.20)]. {{ref-pl}} |
|||
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kiszkowie01.html#B1 Kiszkowie (01)] {{ref-pl}} |
|||
[[Категорія:Кішки (рід)]] |
[[Категорія:Кішки (рід)]] |
Версія за 13:26, 20 вересня 2016
Станіслав Кішка | |
---|---|
![]() Станіслав Кішка | |
Псевдо | Stanisław Kiszka |
Помер | 1513/1514 |
Громадянство | Велике князівство Литовське ![]() |
Національність | литвин |
Діяльність | державний, військовий діяч, дипломат |
Посада | маршалок великий литовський |
Військове звання | великий гетьман литовський |
Рід | Кішки (рід) |
Батько | Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович) |
Родичі | Радзивілли |
Брати, сестри | Jan Ciechanowieckid і Mikalaï Piatrovitch Kiszkad |
У шлюбі з | Кучуківна НН, Софія Монтіґерд |
Діти | Барбара, Микола «Рудий», Ганна Єлизавета |
![]() Домброва | |
Станіслав Петрович Кішка (пом. 1513/1514) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кішки, дипломат, гродненський староста, великий гетьман литовський, маршалок великий литовський.
Біографія
Походить з підляського боярського (шляхетського роду). Отримав прізвисько «Кішка», від якого пішла назва роду. В джерелах часто називається як «Станіслав Петрашкович».
З 1488 року литовський стольник, з 1492 року лідський намісник, маршалок великокнязівського двору. Перебував у литовському посольському дворі у московських справах. Брав участь в литовському посольстві в Москву (призначалося для того, щоб московський государ Іван III видав свою дочку Єлєну заміж за литовського князя Олександра Яґеллончика). Брав участь у польсько-литовських договорах.
1496 р. брав участь у поході польського короля Яна І Ольбрахта на землі молдавського господаря Штефана IV, з литовським загоном розгромив татарський загін під Брацлавом.
1499 р. смоленський намісник, почав зміцнення смоленській фортеці, червня 1502 р. керував обороною Смоленська від московських військ під час московсько-литовської війни 1500–1503 років.
1503 р. розбив трьохтисячний татарський полк у битві біля Прип'яті. 1506 р. брав участь в Клецькій битві (командував 10 тисячами воїнів).
1507 р. поступився гетьманським титулом колишньому великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який звільнився з московського полону, будучи раніше захопленим в полон під час Ведрошської битви, в якій командував литовським військом.
Конфліктував з улюбленцем великого князя Олександра Михайлом Глинським, за що був тимчасово відсторонений від панської ради.
З 1508 року гродненський староста, з 1512 р. литовський великий маршалок. У 1508 і 1511 роках брав участь у комісії по уточненню литовсько-польського кордону в Мазовії.
Сім'я
Був одружений двічі. Перша дружина — Кучуківна НН. Дитина:
- Барбара (†бл.1513) — перша дружина Юрія Радзивілла (Геркулеса).
Друга дружина — Софія Монтигерд — дочка воєводи троцького Петра Монтигердовича «Білого». Діти:
- Петро Кішка (†1534) — воєвода полоцький, каштелян троцький, генеральний староста жмудський
- Ганна Кішка, 1-й чоловік — каштелян троцький Ян Радзивілл (Бородатий) (*1474-†1522), 2-й чоловік — генеральний староста жмудський, великий гетьман литовський Станіслав Янович Кезґайло (†1527).[1]
Примітки
- ↑ Kiszkowie (01) (пол.)
Джерела
- Spieralski Z. Kiszka Stanisław Piotriwicz h. Dąmbrowa (zm. 1513 lub 1514) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — Tom ХII/4, zeszyt …. — S. 515—517. (пол.)