Населення Харківської області: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Рядок 2: Рядок 2:


== Динаміка чисельності ==
== Динаміка чисельності ==
Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)<ref name="zb1973">Статистический сборник. [http://istmat.info/node/31648 Население СССР (Численность, состав и движение населения)]&nbsp;— М., 1975</ref><ref name="chorny"/><ref name="census1970-6"/><ref name="census1989nat"/><ref name="census2001nat"/><ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm</ref>
Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)<ref name="zb1973">Статистический сборник. [http://istmat.info/node/31648 Население СССР (Численность, состав и движение населения)]&nbsp;— М., 1975</ref><ref name="chorny"/><ref name="census1970-6"/><ref name="census1989nat"/><ref name="census2001nat"/><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Архівована копія |accessdate=20 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* [[1926]] — 2 328 000
* [[1926]] — 2 328 000
* [[1939]] — 2 554 000
* [[1939]] — 2 554 000

Версія за 20:47, 7 листопада 2019


Динаміка чисельності

Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)[1][2][3][4][5][6]

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[9] 1960[9] 1970[1] 1990[10] 2000[10] 2010[10] 2014[10]
народжуваності 19,7 17,3 14,0 11,4 6,8 9,5 10,1
смертності 7,3 6,9 9,2 12,8 16,4 15,2 15,3
природного приросту 12,4 10,4 4,8 -1,4 -9,6 -5,7 -5,2

Міське населення

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 10,0 тисяч
за даними Держкомстату[11][12]
Харків 1451,1 Красноград 21,2
Лозова 57,9 Ківшарівка 19,3
Ізюм 51,2 Вовчанськ 19,0
Чугуїв 32,4 Дергачі 18,2
Первомайський 31,0 Богодухів 15,7
Балаклія 29,4 Зміїв 15,2
Куп'янськ 29,2 Слобожанське 14,7
Пісочин 23,0 Солоницівка 13,8
Мерефа 22,4 Нова Водолага 11,6
Люботин 21,9 Високий 10,6

Національний склад

За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 111 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 2048,7 тис. осіб, або 70,7 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,8% , а їх питома вага серед жителів області - на 7,9 відсоткових пункти. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 33,2% і нараховувала на дату перепису 742,0 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,6 відсоткових пункти і становила 25,6%.

Національний склад населення[13][2][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українці 75,4 68,8 66,1 62,8 70,7
росіяни 19,4 26,4 29,3 33,2 25,6
євреї 3,8 3,3 2,7 1,5 0,4
білоруси 0,1 0,5 0,6 0,7 0,5
інші 1,3 1,0 1,2 1,8 1,8

Національний склад районів та міст Харківської області за переписом 2001 року[14]

українці росіяни білоруси
Харків 61,0 34,2 0,5
Ізюм 83,6 13,4 0,4
Куп'янськ 82,4 14,2 0,3
Лозова 77,8 15,3 0,4
Люботин 89,4 8,6 0,3
Первомайський 55,9 38,3 0,5
Чугуїв 54,6 42,8 0,7
Балаклійський район 77,6 20,4 0,4
Барвінківський район 91,1 7,1 0,4
Близнюківський район 90,2 7,8 0,6
Богодухівський район 92,8 5,6 0,7
Борівський район 90,5 8,4 0,3
Валківський район 93,6 5,0 0,5
Великобурлуцький район 73,1 24,9 0,7
Вовчанський район 85,4 12,4 0,5
Дворічанський район 83,7 14,4 0,6
Дергачівський район 80,3 18,2 0,4
Зачепилівський район 84,6 13,4 0,4
Зміївський район 82,3 15,6 0,5
Золочівський район 84,0 14,0 0,6
Ізюмський район 91,0 7,1 0,6
Кегичівський район 89,6 6,5 1,5
Коломацький район 93,2 4,7 1,4
Красноградський район 78,4 19,4 0,7
Краснокутський район 93,9 4,6 0,5
Куп'янський район 88,9 9,5 0,5
Лозівський район 88,9 9,7 0,5
Нововодолазький район 78,9 19,5 0,4
Первомайський район 65,4 32,6 0,7
Печенізький район 92,7 6,5 0,3
Сахновщинський район 92,4 5,8 0,5
Харківський район 75,5 22,2 0,5
Чугуївський район 57,4 40,5 0,4
Шевченківський район 90,3 7,8 0,5

Мовний склад

Українську мову вважали рідною 53,8% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 44,3% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за межпереписний період збільшилась на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,9%.

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Харківської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[13][15][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українська 71,0 61,2 56,5 50,5 53,8
російська 26,1 37,9 42,6 48,1 44,3
інша 2,8 0,9 0,9 1,4 0,9

Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.[16]

українська російська вірменська білоруська
ХАРКІВ 31,8 65,9 0,2 0,1
м. ІЗЮМ 74,2 23,8 0,3 0,1
КУП`ЯНСЬК 69,3 25,6 0,1 0,1
ЛОЗОВА 77,2 17,6 0,1 0,1
ЛЮБОТИН 86,1 12,6 0,1 0,1
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ 42,8 52,7 0,1 0,1
ЧУГУЇВ 29,6 69,5 0,2 0,1
БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН 70,4 28,9 0,1 0,1
БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОН 91,2 7,8 0,1 0,1
БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 92,1 6,7 0,3 0,3
БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОН 93,7 5,6 0,2 0,3
БОРІВСЬКИЙ РАЙОН 91,5 8,1 0,1 0,1
ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОН 94,2 5,2 0,2 0,2
ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОН 71,8 27,3 0,2 0,3
ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОН 85,7 13,2 0,4 0,2
ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН 76,4 22,5 0,1 0,2
ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОН 84,2 15,0 0,1 0,2
ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 78,1 21,3 0,1 0,1
ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОН 84,0 14,9 0,6 0,1
ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОН 85,7 13,3 0,4 0,3
ІЗЮМСЬКИЙ РАЙОН 91,7 7,5 0,1 0,2
КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОН 92,1 5,5 0,3 0,6
КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОН 94,0 4,5 0,1 1,1
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОН 77,2 21,9 0,1 0,3
КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОН 94,9 4,4 0,3 0,2
КУП`ЯНСЬКИЙ РАЙОН 88,9 10,4 0,1 0,2
ЛОЗІВСЬКИЙ РАЙОН 88,5 10,7 0,0 0,2
НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОН 77,7 21,5 0,2 0,1
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН 58,2 41,2 0,1 0,2
ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОН 92,8 6,9 0,0 0,2
САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОН 94,4 4,5 0,3 0,2
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН 63,9 35,2 0,2 0,2
ЧУГУЇВСЬКИЙ РАЙОН 45,2 53,9 0,3 0,1
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН 91,2 7,8 0,2 0,2
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 53,8 44,3 0,2 0,1

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,55% мешканців Харківської області вказали вільне володіння українською мовою, а 83,84% - російською мовою. 95,60% мешканців Харківської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Харківської області за даними перепису населення 2001 р.[17][18]

своєї

націнальності

українська російська
Українці 95,95% 78,25%
Росіяни 98,97% 70,33%
Білоруси 35,75% 70,64% 86,94%
Євреї 4,24% 75,80% 98,41%
Вірмени 61,22% 52,16% 90,89%
Азербайджанці 69,77% 44,85% 86,51%
Грузини 53,27% 55,60% 86,34%
Татари 35,33% 60,08% 95,86%
Молдовани 48,58% 71,53% 83,35%
В`єтнамці 98,89% 8,93% 32,38%
Цигани 74,37% 62,62% 73,59%
Поляки 21,23% 82,90% 87,24%

Місце народження

За переписом 2001 року 85,5% населення Харківської області народилися на території України (УРСР), 14,5% населення на території інших держав (зокрема 10,6% - на території Росії/РРФСР). 73,1% населення народилися на території Харківської області, 12,4% - у інших областях України.[19]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Харківської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Харківської 2117886 73,1
Сумської 50249 1,7
Донецької 47348 1,6
Полтавської 42568 1,5
Луганської 31005 1,1
Дніпропетровської 19686 0,7
Чернігівської 15611 0,5
Житомирської 15109 0,5
Вінницької 12826 0,4
АР Крим 11698 0,4
Хмельницької 10621 0,4
Запорізької 9984 0,3
Рівненської 9809 0,3
Київської 9020 0,3
Львівської 9005 0,3
Черкаської 8845 0,3
Кіровоградської 8563 0,3
Одеської 7303 0,3
Закарпатської 6578 0,2
Волинської 5917 0,2
Івано-Франківської 5594 0,2
Миколаївської 4945 0,2
Херсонської 4847 0,2
м. Києва 4725 0,2
Тернопільської 3835 0,1
Чернівецької 2284 0,1
Севастополя (міськрада) 894 0,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[20]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Обробна промисловість 232 865 22,9%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 144 143 14,2%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 120 758 11,9%
Освіта 92 804 9,1%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 75 565 7,4%
Транспорт і зв'язок 67 666 6,7%
Державне управління 58 425 5,7%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 48 270 4,8%
Виробництво електроенергії, газу та води 41 321 4,1%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 38 416 3,8%
Будівництво 31 811 3,1%
Колективні, громадські та особисті послуги 29 945 2,9%
Готелі та ресторани 13 342 1,3%
Фінансова діяльність 9 132 0,9%
Добувна промисловість 7 794 0,8%
Послуги домашньої прислуги 3 209 0,3%
Рибне господарство 470 0,0%
Екстериторіальна діяльність 165 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 1 016 101 100,0%

Примітки

  1. а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  2. а б Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  3. а б в Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  4. а б в Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  5. а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  8. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  9. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  10. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  11. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  12. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  13. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  14. Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник
  15. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  16. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  19. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  20. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»