Деркач Андрій Леонідович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування Frews.freddy (обговорення) до зробленого KHMELNYTSKYIA
Мітка: Відкіт
Frews.freddy (обговорення | внесок)
м Повторення вказаної інформації у статті.
Мітки: Ручний відкіт Скасовано Візуальний редактор
Рядок 26: Рядок 26:
{{Othernames|Деркач}}
{{Othernames|Деркач}}


'''Андрі́й Леоні́дович Де́ркач ''' ({{н}} [[19 серпня]] [[1967]], [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]])&nbsp;— український [[політик]], [[народний депутат України]] III—IX скликань. [[Почесні громадяни Глухова|Почесний громадянин]] міста [[Глухів|Глухова]]. Внесений до персонального санкційного списку США з формулюванням «російський агент з більш ніж десятирічним стажем»<ref>[https://pep.org.ua/media/documents/other_U.S.Department_Treasury_Derkach_sanctions_10.09.2020_EN.pdf Treasury SanctionsRussia-LinkedElectionInterferenceActors]</ref>.
'''Андрі́й Леоні́дович Де́ркач ''' ({{н}} [[19 серпня]] [[1967]], [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]]) — український [[політик]], [[народний депутат України]] III—IX скликань. [[Почесні громадяни Глухова|Почесний громадянин]] міста [[Глухів|Глухова]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Версія за 13:01, 29 жовтня 2020

Андрій Леонідович Деркач
Файл:Андрей Деркач.jpg
Народився19 серпня 1967(1967-08-19)[1] (57 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
 Росія
ДіяльністьНародний депутат України
Alma materХарківське вище військове командно-інженерне училище
Науковий ступінькандидат юридичних наук і доктор наук[2]
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання, Верховна Рада України III скликання і Рада Федерації
Посаданародний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України[6], народний депутат України[7], народний депутат України, народний депутат України і член Ради Федерації[d]
Партіяпозафракційний
раніше Партія регіонів
БатькоДеркач Леонід Васильович
ДітиТерехова Тетяна Андріївна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сайтderkach.com.ua

Андрі́й Леоні́дович Де́ркач (нар. 19 серпня 1967, Дніпропетровськ) — український політик, народний депутат України III—IX скликань. Почесний громадянин міста Глухова.

Життєпис

Освіта

Кар'єра

Політична діяльність

Верховна Рада України

Народний депутат України 3-го скликання (березень 1998 — квітень 2002), виборчий округ № 159, Сумська область. Явка 79.2 %, за 57.4 %, 11 суперників. На час виборів: перший помічник Прем'єр-міністра України, член УПС. Одночасно — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 12 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання (квітень 2002 — квітень 2006) від блоку «За єдину Україну!», № 11 в списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції Соціалістичної партії України (грудень 2005 — квітень 2006), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (червень 2002 — квітень 2006).

Народний депутат України 5-го скликання (квітень — листопад 2006) від СПУ, № 9 в списку. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006), член фракції СПУ (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 2 листопада 2006[15].

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор ДК «Укратомпром», безпартійний.

Народний депутат України 7-го скликання від Партії регіонів з 2012 до 2014 року, член бюджетного комітету Верховної Ради.

16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру»[16]. Народний депутат України 8-го скликання.

13 листопада 2015 року став головою новоствореного міжфракційного депутатського об'єднання на захист порушених конституційних прав громадян і проти політичних репресій «Заборонено забороняти».

24 липня 2017 року став ініціатором розслідування ГПУ щодо втручання керівництва НАБУ, посольства України в США у вибори президента США. ГПУ почала кримінальне провадження[17].

10 жовтня 2017 року Деркач з деякими іншими депутатами подав до суду на прем'єр-міністра Гройсмана, звинувативши його в затягуванні внесення кандидатури міністра охорони здоров'я на затвердження Верховної Ради.[18]

На прес-конференції 22 червня 2020 року Андрій Деркач разом із колишнім прокурором Костянтином Куліклом висловив чергові звинувачення в сторону Демпартії США у «міжнародній корупції».

9 жовтня 2019 року Деркач оприлюднив документи 11 кримінальних справ, де йшлося, що начебто перший заступник директора НАБУ Гізо Углава протягом кількох років надавав посольству США у Києві інформацію, яка негативно вплинула на хід подій в Україні та США[19].

9 липня 2020 року на Деркач пред'явив третю порцію плівок, серед яких значиться запис «розмови Порошенка з Путіним». Представники партії Порошенка назвали записи фейком[20].

У вересні 2018 року був однім із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав відкласти надання томосу Українській православній церкві[21].

Санкції США

10 вересня 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти Деркача персональні санкції через спроби вплинути на вибори президента США 2020 року. За даними Міністерства, Деркач є агентом РФ протягом більш ніж десяти років та підтримує тісний зв'язок із російською розвідкою[22]. Сам народний депутат Верховної Ради Андрій Деркач назвав це «помстою представників демокорупції» й пообіцяв продемонструвати «шокуючі факти викриття» у відповідь на американські санкції. Також він зазначив, що ймовірно буде судитися з Міністерством фінансів США.[23]

Громадська діяльність

З 1997 року очолює благодійницький фонд екології та соціального захисту «Наше майбутнє». Президент Міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». Був почесним президентом медіа-холдингу «Ера-медіа» та головою художньої ради ТРК «Ера».«Радіо Ера» протягом багатьох років співпрацювала з такими відомими іноземними медіа, як «Радіо Свобода», «ВВС», «Polskie radio».

Сім'я

Дружина — Терехова Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології Київського національного університету культури та мистецтв.

У родині три доньки — Тетяна (одружена з Іваном Литвином, сином Володимира Литвина[24]), Ксенія та Катерина — та два сини Григорій та Михайло.

Батько — генерал КДБ і СБУ Леонід Деркач.

Літературна творчість

Автор книги «Глухів — гетьманська столиця» (2000), співавтор монографій: «Бесконечно длящееся настоящее: Украина: четыре года пути» (1995), «Украина-Россия: испытание дружбой» (1997).

Примітки

  1. https://web.archive.org/web/20200910161309/https://home.treasury.gov/policy-issues/financial-sanctions/recent-actions/20200910
  2. https://web.archive.org/web/20200622100633/https://derkach.com.ua/ru/biografiya-2/
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  6. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  7. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  8. http://ruthenos.org.ua/HTML/Default/Derkach.htm
  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 1997 року № 790 «Про призначення Деркача А.Л. першим помічником Прем'єр-міністра України».
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1998 року № 595 «Про звільнення Деркача А.Л. з посади першого помічника Прем'єр-міністра України».
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2006 року № 1401 «Про призначення Деркача А.Л. президентом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"».
  12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року № 946-р «Про Деркача А.Л.».
  13. Біографія. Андрій Деркач (ua-UA) . Процитовано 23 червня 2020.
  14. Деркач Андрій Леонідович. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 22 травня 2020.
  15. Постанова Верховної Ради України від 2 листопада 2006 року № 296-V «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Деркача А.Л.»
  16. Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони
  17. ГПУ відкрила справу за втручання НАБУ у вибори президента США. LB.ua. Процитовано 11 вересня 2020.
  18. https://www.rbc.ua/ukr/news/derkach-podal-sud-groysmana-nemedlenno-vnes-1507618401.htmlhttps://www.rbc.ua/ukr/news/derkach-podal-sud-groysmana-nemedlenno-vnes-1507618401.html
  19. https://zaxid.net/nardep_andriy_derkach_oprilyudniv_dokumenti_pro_tisk_posolstva_ssha_na_nabu_n1490647
  20. https://www.dw.com/uk/у-партії-порошенка-назвали-фейком-його-розмову-з-путіним/a-54115050
  21. Путін проти томосу для України: 5 осіб написали листа патріарху Варфоломію (огляд преси)
  22. Treasury Sanctions Russia-Linked Election Interference Actors. home.treasury.gov (англ.). U.S. Department of the Treasury. Процитовано 11 вересня 2020.
  23. Деркач пообіцяв продемонструвати "шокуючі факти викриття" у відповідь на американські санкції. Інтерфакс Україна. 11 вересня 2020.
  24. Деркач и Литвин ждут внука (рос.)

Посилання