Ф-1: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
PBKIHX (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
{{Infobox Weapon
{{Infobox Weapon
|name=Ф-1
|name=Ф-1
|image=[[File:F1 grenade travmatik com 02 by-sa.jpg|300px|Ручна осколкова граната Ф-1]]
|image=[[File:Ручна осколкова граната Ф-1.png|300px|Ручна осколкова граната Ф-1]]
|caption=[[Ручна граната]] Ф-1
|caption=[[Ручна граната]] Ф-1
|origin=[[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|30px]] [[Радянський Союз]]
|origin=[[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|30px]] [[Радянський Союз]]

Версія за 23:40, 17 квітня 2022

Ф-1
Ручна осколкова граната Ф-1
Ручна граната Ф-1
Типручна граната
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнніз 1939 по сьогодні
Характеристики
Вага0,6
Довжина117
Діаметр55

Наповненнятротил
Вага наповнення0,06
Механізм
детонації
Запал УЗРГ, УЗРГМ
час горіння сповільнювача запалу 3,2—4,2 секунди.

Ф-1 у Вікісховищі

Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищує радіус можливого кидка гранати.

Історія створення

Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати численні недоліки попередниці РГД-33, то ж 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). У 1941 р. замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».

Знята з озброєння в СРСР в 1988, але використовується всіма арміями пострадянського простору. У Російській федерації станом на 2013 на утилізацію було виставлено 365681 гранат Ф-1[1].

Характеристики та конструкція

Принципова будова гранати у розрізі із вкрученим детонатором.

Граната Ф-1 має наступні характеристики:

  • Дистанція вкидання — 35-45 м.
  • Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м.
  • Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м.
  • Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с.
  • Кількість осколків — до 300 шт.

Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та запалу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена масова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.

Модифікації та маркування

Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.

Маркувальні клейма на корпусах гранат Ф-1

Шифр

підприємства

Повна

назва підприємства

Г, ГЗ арматурний завод м. Гусь-Хрустальний
О Омутінський металургійний завод, Кіровська область
П, ПЗ Песковський чавуноливарний завод, Кіровська область
Р Ржевський механічний завод, Свердловська область
Т, ТК, т Виправно-трудова колонія ІТК-1, м. Тамбов
УМЗ,УОМЗ Усманський механічний завод, Воронезька область
Я Ярцевський машинобудівний завод, Смоленська область
трикутник Завод «Будмаш», м. Прилуки, Чернігівська область

Копії

Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату та чилійську Mk2.

Джерела

Примітки

Посилання

Див. також