Населення Харківської області: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Скасування редагування № 38456683 користувача 194.50.12.78 (обговорення) на сайті немає тексту цією іноземною мовою Мітка: Скасування |
|||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
* [[2001]] — 2 914 212{{Зменшення}} |
* [[2001]] — 2 914 212{{Зменшення}} |
||
* [[2014]] — 2 737 242{{Зменшення}} |
* [[2014]] — 2 737 242{{Зменшення}} |
||
* |
*[[2021]] — 2 619 900{{Зменшення}} |
||
* [[2022]] — 2 596 250<ref>[http://ukrstat.gov.ua/ Государственная служба статистики Украины]{{ref-uk}}</ref>{{Зменшення}} |
|||
== Природний рух == |
== Природний рух == |
Версія за 23:08, 20 лютого 2023
Динаміка чисельності
Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)[1][2][3][4][5][6]
- 1926 — 2 328 000▲
- 1939 — 2 554 000▲
- 1941 — 2 643 100[7]▲
- 1944 — 1 668 300[8]▲▼
- 1959 — 2 520 129▲
- 1970 — 2 826 122}▲
- 1979 — 3 055 655▲
- 1989 — 3 174 675▲
- 2001 — 2 914 212▼
- 2014 — 2 737 242▼
- 2021 — 2 619 900▼
Природний рух
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2020 рр.
коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[9] | 1960[9] | 1970[1] | 1990[10] | 2000[10] | 2010[10] | 2020[10] |
---|---|---|---|---|---|---|---|
народжуваності | 19,7 | 17,3 | 14,0 | 11,4 | 6,8 | 9,5 | 6,3 |
смертності | 7,3 | 6,9 | 9,2 | 12,8 | 16,4 | 15,2 | 16,7 |
природного приросту | 12,4 | 10,4 | 4,8 | -1,4 | -9,6 | -5,7 | -10,4 |
Природний рух населення Харківської області у 1950—2020 році [11] [10] | ||
---|---|---|
| ||
Народжених Смертей |
Міське населення
за даними Держкомстату[12][13] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад
За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 111 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 2048,7 тис. осіб, або 70,7 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,8% , а їх питома вага серед жителів області - на 7,9 відсоткових пункти. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 33,2% і нараховувала на дату перепису 742,0 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,6 відсоткових пункти і становила 25,6%.
Національний склад населення[14][2][3][5][4]
1926 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|
українці | 75,4 | 68,8 | 66,1 | 62,8 | 70,7 |
росіяни | 19,4 | 26,4 | 29,3 | 33,2 | 25,6 |
євреї | 3,8 | 3,3 | 2,7 | 1,5 | 0,4 |
білоруси | 0,1 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,5 |
інші | 1,3 | 1,0 | 1,2 | 1,8 | 1,8 |
Національний склад районів та міст Харківської області за переписом 2001 року[15]
Мовний склад
Українську мову вважали рідною 53,8% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 44,3% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за межпереписний період збільшилась на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,9%.
Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[14][16][3][5][4]
1926 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|
українська | 71,0 | 61,2 | 56,5 | 50,5 | 53,8 |
російська | 26,1 | 37,9 | 42,6 | 48,1 | 44,3 |
інша | 2,8 | 0,9 | 0,9 | 1,4 | 0,9 |
Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.[17]
українська | російська | вірменська | білоруська | |
---|---|---|---|---|
ХАРКІВ | 31,8 | 65,9 | 0,2 | 0,1 |
м. ІЗЮМ | 74,2 | 23,8 | 0,3 | 0,1 |
КУП`ЯНСЬК | 69,3 | 25,6 | 0,1 | 0,1 |
ЛОЗОВА | 77,2 | 17,6 | 0,1 | 0,1 |
ЛЮБОТИН | 86,1 | 12,6 | 0,1 | 0,1 |
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ | 42,8 | 52,7 | 0,1 | 0,1 |
ЧУГУЇВ | 29,6 | 69,5 | 0,2 | 0,1 |
БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН | 70,4 | 28,9 | 0,1 | 0,1 |
БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,2 | 7,8 | 0,1 | 0,1 |
БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОН | 92,1 | 6,7 | 0,3 | 0,3 |
БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОН | 93,7 | 5,6 | 0,2 | 0,3 |
БОРІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,5 | 8,1 | 0,1 | 0,1 |
ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОН | 94,2 | 5,2 | 0,2 | 0,2 |
ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОН | 71,8 | 27,3 | 0,2 | 0,3 |
ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОН | 85,7 | 13,2 | 0,4 | 0,2 |
ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 76,4 | 22,5 | 0,1 | 0,2 |
ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОН | 84,2 | 15,0 | 0,1 | 0,2 |
ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОН | 78,1 | 21,3 | 0,1 | 0,1 |
ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОН | 84,0 | 14,9 | 0,6 | 0,1 |
ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОН | 85,7 | 13,3 | 0,4 | 0,3 |
ІЗЮМСЬКИЙ РАЙОН | 91,7 | 7,5 | 0,1 | 0,2 |
КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОН | 92,1 | 5,5 | 0,3 | 0,6 |
КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОН | 94,0 | 4,5 | 0,1 | 1,1 |
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОН | 77,2 | 21,9 | 0,1 | 0,3 |
КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОН | 94,9 | 4,4 | 0,3 | 0,2 |
КУП`ЯНСЬКИЙ РАЙОН | 88,9 | 10,4 | 0,1 | 0,2 |
ЛОЗІВСЬКИЙ РАЙОН | 88,5 | 10,7 | 0,0 | 0,2 |
НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОН | 77,7 | 21,5 | 0,2 | 0,1 |
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН | 58,2 | 41,2 | 0,1 | 0,2 |
ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОН | 92,8 | 6,9 | 0,0 | 0,2 |
САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОН | 94,4 | 4,5 | 0,3 | 0,2 |
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН | 63,9 | 35,2 | 0,2 | 0,2 |
ЧУГУЇВСЬКИЙ РАЙОН | 45,2 | 53,9 | 0,3 | 0,1 |
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,2 | 7,8 | 0,2 | 0,2 |
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ | 53,8 | 44,3 | 0,2 | 0,1 |
Вільне володіння мовами
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,55% мешканців Харківської області вказали вільне володіння українською мовою, а 83,84% - російською мовою. 95,60% мешканців Харківської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Харківської області за даними перепису населення 2001 р.[18][19]
своєї
націнальності |
українська | російська | |
---|---|---|---|
Українці | 95,95% | 78,25% | |
Росіяни | 98,97% | 70,33% | |
Білоруси | 35,75% | 70,64% | 86,94% |
Євреї | 4,24% | 75,80% | 98,41% |
Вірмени | 61,22% | 52,16% | 90,89% |
Азербайджанці | 69,77% | 44,85% | 86,51% |
Грузини | 53,27% | 55,60% | 86,34% |
Татари | 35,33% | 60,08% | 95,86% |
Молдовани | 48,58% | 71,53% | 83,35% |
В`єтнамці | 98,89% | 8,93% | 32,38% |
Цигани | 74,37% | 62,62% | 73,59% |
Поляки | 21,23% | 82,90% | 87,24% |
Місце народження
За переписом 2001 року 85,5% населення Харківської області народилися на території України (УРСР), 14,5% населення на території інших держав (зокрема 10,6% - на території Росії/РРФСР). 73,1% населення народилися на території Харківської області, 12,4% - у інших областях України.[20]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Харківської області за переписом 2001 року:
уродженців області | кількість | частка у населенні |
Харківської | 2117886 | 73,1 |
Сумської | 50249 | 1,7 |
Донецької | 47348 | 1,6 |
Полтавської | 42568 | 1,5 |
Луганської | 31005 | 1,1 |
Дніпропетровської | 19686 | 0,7 |
Чернігівської | 15611 | 0,5 |
Житомирської | 15109 | 0,5 |
Вінницької | 12826 | 0,4 |
АР Крим | 11698 | 0,4 |
Хмельницької | 10621 | 0,4 |
Запорізької | 9984 | 0,3 |
Рівненської | 9809 | 0,3 |
Київської | 9020 | 0,3 |
Львівської | 9005 | 0,3 |
Черкаської | 8845 | 0,3 |
Кіровоградської | 8563 | 0,3 |
Одеської | 7303 | 0,3 |
Закарпатської | 6578 | 0,2 |
Волинської | 5917 | 0,2 |
Івано-Франківської | 5594 | 0,2 |
Миколаївської | 4945 | 0,2 |
Херсонської | 4847 | 0,2 |
м. Києва | 4725 | 0,2 |
Тернопільської | 3835 | 0,1 |
Чернівецької | 2284 | 0,1 |
Севастополя (міськрада) | 894 | 0,0 |
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[21]
сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
---|---|---|
Обробна промисловість | 232 865 | 22,9% |
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 144 143 | 14,2% |
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 120 758 | 11,9% |
Освіта | 92 804 | 9,1% |
Охорона здоров'я та соціальна допомога | 75 565 | 7,4% |
Транспорт і зв'язок | 67 666 | 6,7% |
Державне управління | 58 425 | 5,7% |
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 48 270 | 4,8% |
Виробництво електроенергії, газу та води | 41 321 | 4,1% |
Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 38 416 | 3,8% |
Будівництво | 31 811 | 3,1% |
Колективні, громадські та особисті послуги | 29 945 | 2,9% |
Готелі та ресторани | 13 342 | 1,3% |
Фінансова діяльність | 9 132 | 0,9% |
Добувна промисловість | 7 794 | 0,8% |
Послуги домашньої прислуги | 3 209 | 0,3% |
Рибне господарство | 470 | 0,0% |
Екстериторіальна діяльність | 165 | 0,0% |
Всього зайнятих економічною діяльністю | 1 016 101 | 100,0% |
Примітки
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ а б Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
- ↑ а б в Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б в Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 20 серпня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.