Буданов Кирило Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
RegBah (обговорення | внесок)
432 редагування
Немає опису редагування
RegBah (обговорення | внесок)
432 редагування
Немає опису редагування
Рядок 53: Рядок 53:
У 2018—2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена<ref name=":1" />.
У 2018—2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена<ref name=":1" />.


6 серпня 2016 року брав участь в операції [[Рейд в Крим|«Рейд в Крим»]]. За словами Буданова, бій з російською спецгрупою "Вимпел" тривав буквально дві хвилини – українці знищили ворожі сили разом із їхнім командиром, героєм чеченських воєн. А потім пішли додому.<ref>{{Cite web|title=Exclusive: The rise of Military Intelligence chief Kyrylo Budanov — NV profile|url=https://english.nv.ua/nation/the-rise-of-military-intelligence-chief-kyrylo-budanov-nv-profile-50327313.html|website=english.nv.ua|accessdate=2023-05-29|language=en}}</ref>
6 серпня 2016 року брав участь в операції [[Рейд в Крим|«Рейд в Крим»]].


У середині 2020 року став заступником директора департаменту [[Служба зовнішньої розвідки України|Служби зовнішньої розвідки України]], а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, [[Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими]] та [[комітет з питань розвідки при Президентові України]].
У середині 2020 року став заступником директора департаменту [[Служба зовнішньої розвідки України|Служби зовнішньої розвідки України]], а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, [[Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими]] та [[комітет з питань розвідки при Президентові України]].
Рядок 63: Рядок 63:
У вересні 2022-го Буданов брав участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «[[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|Азова]]».<ref name=":1" />
У вересні 2022-го Буданов брав участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «[[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|Азова]]».<ref name=":1" />


В квітні 2023 року Лефортовський суд Москви заочно арештував Буданова за звинуваченням у створенні тероретичної організації, підготовки до теракту в складі організованої групи, незаконному обороті зброї та вибухових пристроїв.<ref>{{Cite web|title=Лефортовский суд Москвы заочно арестовал главу украинской разведки Кирилла Буданова|url=https://meduza.io/news/2023/04/21/lefortovskiy-sud-moskvy-zaochno-arestoval-glavu-ukrainskoy-razvedki-kirilla-budanova|website=Meduza|accessdate=2023-05-29|language=ru}}</ref>
У жовтні 2022 в інтерв'ю передрікав перемогу над Росією до літа 2023 з подальшим розпадом федерації<ref>{{Cite web|title=До літа війна має завершитись, далі – розпад РФ, – Буданов|url=https://novynarnia.com/2022/10/18/do-lita-vijna-maye-zavershytys-dali-rozpad-rf-budanov/|website=novynarnia.com|date=2022-10-18|accessdate=2022-10-19|language=uk}}</ref>.


=== Замах у 2019 році ===
=== Замах у 2019 році ===

Версія за 08:23, 29 травня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буданов.
Буданов Кирило Олексійович
Буданов Кирило Олексійович
Буданов Кирило Олексійович
Прапор
Прапор
 Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України
Прапор
Прапор
з 5 серпня 2020
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Василь Бурба
 
Народження: 4 січня 1986(1986-01-04)[1] (38 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна: Україна
Освіта: Військова академія (2007)[1]
Шлюб: Буданова Маріанна Олександрівнаd
 
Військова служба
Приналежність: ЗСУ Збройні сили
Рід військ: Військова розвідка
Звання:  Генерал-майор
Битви: російсько-українська війна (з 2014)
• війна на сході України
Нагороди:
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «За особисті досягнення» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За особисті досягнення» II ст. (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Орден Архистратига Михаїла II ступеня
Орден Архистратига Михаїла II ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Буданов Кирило Олексійович (нар. 4 січня 1986(19860104), Київ, Українська РСР, СРСР) — український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020 року[2]), генерал-майор (3 квітня 2022 року[3]). Повний кавалер ордена «За мужність».

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[4]. Учасник бойових дій[5].

Біографія

Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ (2007), після закінчення якого служив у підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки Міноборони.[6]

За рік до закінчення вишу Буданов вирішив перейти в розвідку. Хоча зазвичай з аеромобільного факультету ніхто нікуди не переводиться: у десанті завжди бракувало кадрів, а процес переводу вкрай клопіткий.

Проте, за словами Фацевича, Буданова це не зупинило: отримавши диплом, він одразу опинився в ГУР – став оперативником у спецпідрозділі розвідки. Тоді людей, які працюють "у полі", у відомстві не вистачало.[7]

Російсько-українська війна

З 2014 року брав участь у російсько-українській війні[8], зазнав кілька поранень. Загалом їх було три. Своє перше поранення Буданов назвав легким — «у нього потрапив осколок».

Друге було важким: після вибуху протипіхотної міни один з уламків потрапив під серце.

"Його не можна вийняти з тіла, небезпечно. У мене була пробита спина, шия. Виходив через лінію фронту своїм ходом, на адреналіні, десь 5 км, а потім упав знесилений. Поранення важке, але у принципі жити можна".[9]

При третьому пораненні він отримав поранення в праву руку. Відтоді виникли проблеми зі згинанням, бо куля рознесла ліктьовий суглоб.[10]

У 2018—2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена[6].

6 серпня 2016 року брав участь в операції «Рейд в Крим». За словами Буданова, бій з російською спецгрупою "Вимпел" тривав буквально дві хвилини – українці знищили ворожі сили разом із їхнім командиром, героєм чеченських воєн. А потім пішли додому.[11]

У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та комітет з питань розвідки при Президентові України.

21 листопада 2021 року Кирило Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times[en]» детально описав про заплановану на кінець січня — початок лютого 2022 року масштабну військову операцію Російської Федерації проти України, набагато руйнівнішу, ніж це було у 2014 році[12]. Незабаром після публікації інтерв'ю Буданова, російське керівництво звинуватило Україну в підготовці до «силового сценарію розв'язання конфлікту на Донбасі», тоді як керівництво України взагалі відхрестилося від публічного попередження ГУР Міноборони України про війну з РФ[13][14][15][16].

З 3 квітня 2022 року має військове звання вищого офіцерського складу — генерала-майора[17].

У вересні 2022-го Буданов брав участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азова».[6]

В квітні 2023 року Лефортовський суд Москви заочно арештував Буданова за звинуваченням у створенні тероретичної організації, підготовки до теракту в складі організованої групи, незаконному обороті зброї та вибухових пристроїв.[18]

Замах у 2019 році

4 квітня 2019 року автомобіль «Chevrolet Evanda» Буданова підірвав росіянин із документами на ім'я Олексія Ломаки, який встановив міну, але вона передчасно здетонувала. Зловмисника й диверсійну групу, яка мала підірвати українського розвідника, затримали[8][5].

Загалом на життя Буданова було вчинено понад десяток замахів.[19]

Сім'я

Скандали

У грудні 2021 року Bihus.Info і «Слідство. Інфо» повідомили, що Кирило Буданов проживає разом із заступником міністра внутрішніх справ Олександром Гогілашвілі в будинку В'ячеслава Стрелковського, якого в ЗМІ називають організатором низки великих конвертаційних центрів на мільярди гривень[24].

Особисті вподобання

Полюбляє тварин. У начальника розвідки в кабінеті мешкає кіт[25], канерейка та жаба.[26]

В дитинстві захоплювався фільмами за участю Жан-Поль Бельмондо, особливо Професіонал[27].

В дитинстві займався плаванням.[27]

Військові звання

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б ЛІГАБізнесІнформ — 1991.
  2. ↑ Указ Президента України № 308/2020 «Про призначення К.Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], Президент України, 5 серпня 2020
  3. ↑ а б Указ Президента України № 207/2022 «Про присвоєння військового звання генерал-майора бригадному генералу БУДАНОВУ Кирилу Олексійовичу». [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.], Президент України, 3 квітня 2022
  4. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  5. ↑ а б Крим, Донбас, гібридні війни, дезінформація: новий начальник ГУР назвав завдання на посаді. Новинарня (укр.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
  6. ↑ а б в Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових. nv.ua. Процитовано 19 жовтня 2022.
  7. ↑ Потайливим і самодостатнім: яким Буданов був за студентства та як потрапив до ГУР. 24 Канал (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  8. ↑ а б Воєнна розвідка України отримала нового очільника [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.], Defense Express, 6 серпня 2020
  9. ↑ Доля розвідника № 1. Коли і чому життя керівника ГУР Кирила Буданова перетворилось на одну велику спецоперацію — профайл NV. nv.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
  10. ↑ Exclusive: Spy chief opens up about back and neck injuries in NV interview. english.nv.ua (англ.). Процитовано 25 травня 2023.
  11. ↑ Exclusive: The rise of Military Intelligence chief Kyrylo Budanov — NV profile. english.nv.ua (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  12. ↑ Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief // By Howard Altman, militarytimes[en], Nov 21, 2021
  13. ↑ Росія готується до нового нападу на Україну в січні-лютому – голова ГУР Міноборони (укр.). Радіо Свобода. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
  14. ↑ Україна звинувачує Росію у підготовці нападу. Кремль каже, що це США нагнали сил з-за океану (укр.). BBC News | Україна. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
  15. ↑ Росія готується напасти на Україну взимку - розвідка (укр.). Deutsche Welle. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
  16. ↑ Голова української розвідки озвучив терміни можливого нападу Росії. Кремль відреагував (укр.). Суспільне | Новини. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
  17. ↑ Кос, Софія (30 січня 2023). Кирило Буданов: повна біографія головного розвідника України. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 5 лютого 2023.
  18. ↑ Лефортовский суд Москвы заочно арестовал главу украинской разведки Кирилла Буданова. Meduza (рос.). Процитовано 29 травня 2023.
  19. ↑ Доля розвідника № 1. Коли і чому життя керівника ГУР Кирила Буданова перетворилось на одну велику спецоперацію — профайл NV. nv.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
  20. ↑ а б Палка любителька ін'єкцій: як виглядає дружина головного розвідника України Буданова // Радіо Трек, 03 ЖОВТНЯ 2022 17:45
  21. ↑ Який вигляд має дружина головного розвідника України Буданова (фото) // Діана Могилєвич, unian, 03.10.22 09:32
  22. ↑ Дружина керівника ГУР Буданова ходить у монастир УПЦ МП, де переховувався терорист Лусваргі, — Ковальов // novynarnia, 16/12/2021 17:43
  23. ↑ Andriy Kovalov, 16 грудня 2021
  24. ↑ Гогілашвілі живе в маєтку організатора конвертцентрів і ділить його з керівником ГУР — ЗМІ [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2021. — 16 грудня.
  25. ↑ Головний кіт-розвідник Гюнтер мешкає у ГУР Міноборони. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2023.
  26. ↑ Жаба, яка живе в кабінеті Буданова, "станцювала" в кадрі під час його нового інтерв'ю. Відео. gordonua.com. 24 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  27. ↑ а б Контрнаступ вже почався? Буданов: про Лукашенка, переговори, шпигунів, кінець війни і особисте (укр.), процитовано 17 травня 2023
  28. ↑ Указ Президента України № 428/2021 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  29. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 591/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг"»
  30. ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2022 р
  31. ↑ Кирило Буданов та офіцери ГУР МОУ зустрілись з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм і отримали високі відзнаки Православної Церкви України. gur.gov.ua. Процитовано 8 листопада 2022.
  32. ↑ Митрополит Епіфаній зустрівся з начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України

Джерела

Посилання

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буданов_Кирило_Олексійович&oldid=39598905