Сфера Рімана: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м робот додав: sk:Riemannova guľa; косметичні зміни
м правопис
Рядок 20: Рядок 20:


== Перетворення Мебіуса ==
== Перетворення Мебіуса ==
[[Автоморфізм]]ами сфери Рімана є ''[[перетворення Мебіуса]]''. Нехай <math>\ a,b,c,d</math> — матриця із <math>GL_2(\C)</math>. Її дія на сфері Рімана в термінах проективних комплексних координат — просто множення вектора-стовбця координат на матрицю. В афінних координатах дія виглядає так:
[[Автоморфізм]]ами сфери Рімана є ''[[перетворення Мебіуса]]''. Нехай <math>\ a,b,c,d</math> — матриця із <math>GL_2(\C)</math>. Її дія на сфері Рімана в термінах проективних комплексних координат — просто множення вектора-стовпця координат на матрицю. В афінних координатах дія виглядає так:


:<math>z' = \frac{az+c}{bz+d}</math>
:<math>z' = \frac{az+c}{bz+d}</math>

Версія за 17:49, 14 січня 2011

Сфера Ріманаріманова поверхня, природня структура на розширеній комплексній площині яка є комплексною проективною прямою

Як дійсний многовид дифеоморфна двовимірній сфері

Координати

Числові координати на сфері Рімана вводяться трьома способами:

  • афінна комплексна координата z, яка приймає значення ;
  • проективні комплексні координати ;
  • тривимірні дійсні координати , пов’язані рівнянням:
.
Сфера Рімана стереографічної проекції переводиться на площину

Перехід від одних координат до інших задається формулами:

задає відображення сфери з виколотим полюсом на комплексну площину, яке називається стереографічною проекцією.

Перетворення Мебіуса

Автоморфізмами сфери Рімана є перетворення Мебіуса. Нехай — матриця із . Її дія на сфері Рімана в термінах проективних комплексних координат — просто множення вектора-стовпця координат на матрицю. В афінних координатах дія виглядає так:

Додаток

Сфера Рімана відома в теоретичній фiзиці.

В спеціальній теорії відносності сфера Рімана є моделлю небесної сфери. Перетворення Мебіуса пов’язані з перетвореннями Лоренца. Перетворення Мебіуса і Лоренца зв’язані також зі спінорами. В квантовій механіці сфера Рімана параметризує стани систем, описуваних 2-вимірним простором (див. q-біт), зокрема спіна масивних часток з спіном 1/2, таких як електрон. В цьому контексті сферу Рімана називають сферою Блоха і використовують на ній координати «широта-довгота» майже як на звичайній сфері, тільки широту відраховують від полюса і ділять кут на 2, т. ч. (см. рис.)

В такому випадку вірні співвідношення: