Сагайдачного, 24

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:31, 25 жовтня 2020, створена Rasal Hague (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Пишу}} {{Пам'ятка | кр = 0 }} '''Будинок № 24''' (''Подільський універмаг'') — частина коли...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 25 жовтня 2020, заснована на цій версії.
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Rasal Hague (внесок, журнали) о 15:31 UTC (1988609 хвилин тому).
Сагайдачного, 24
50°27′46″ пн. ш. 30°31′10″ сх. д. / 50.46286944447221856° пн. ш. 30.51952222225000000° сх. д. / 50.46286944447221856; 30.51952222225000000Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°31′10″ сх. д. / 50.46286944447221856° пн. ш. 30.51952222225000000° сх. д. / 50.46286944447221856; 30.51952222225000000
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Типбудівля
Стилькласицизм і постконструктивізм
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок № 24 (Подільський універмаг) — частина колишнього торговельно-житлового будинку. Розташований на розі вулиці Петра Сагайдачного і Контрактової площі, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, будівля — відіграє значну роль у формуванні панорами Контрактової площі. Капітально перебудована у 1930-х роках споруда репрезентує етап розвитку тогочасної архітектури[1].

Наказом головного управління охорони культурної спадщини № 53 від 25 вересня 2006 року будинок поставлений на облік пам'яток архітектури місцевого значення.

Історія кам'яниці

Садиба відома з кінця XVII сторіччя. Її зафіксували вже на плані Києва 1695 року. На початку XVIII сторіччя ділянка, яка займала квартал, належала грекові Астаматіосу Стоматі. Його коштом у 1738 році для громади купців-греків спорудили церкву святої Катерини. Навколо неї виникла парафія і Греко-Синайський Катерининський монастир. Після подільської пожежі 1811 року значна частина ділянки перейшла місту. Через неї проклали вулиці Борисоглібську і теперішню Сагайдачного. А північно-західний бік зайняла Контрактова площа[2].

Спорудження двоповерхової з підвалами кам'яниці розпочали після подільської пожежі 1811 року, імовірно, на зламі 1810-х — 1820-х років. Кам'яниця складалась із наріжної і рядової частин. У 1870-х роках у наріжній двоповерхій споруді містилася одна крамниця, а в рядовій одноповерховій будівлі — шістнадцять. У подвір'ї спорудили флігель.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала будинок.

У 1936—1937 роках за проєктом архітектора Павла Савича наріжну споруду № 24 перебудували під універсальний магазин Воєнторгу, згодом Подільський універмаг. Під його потреби також віддали приміщення будинку № 22/1 на першому поверсі. У флігелі облаштували склад[3][2].

10 жовтня 1994 року зареєстровано відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Подільський універмаг», яке, головним чином, здавало в оренду приватну й державну нерухомість невиробничого призначення[4].

На початку 2000-х років провели реконструкцію колишнього універмагу. 2005 року його приміщення зайняв заклад швидкого харчування «Пузата хата»[5].

Банкрутство і судові позови

27 лютого 2010 року розпочали процедуру банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю «Пузата хата». А 9 березня 2011 року Господарський суд Києва офіційно визнав його банкрутом. Водночас власники мережі оголосили про банкрутство ще кількох компаній, зокрема й фірм, які здавали свої приміщення в оренду під ресторани. Їхня нерухомість виступила заставою за кредитом Укрсоцбанку. Під заставу передали також будівлю універмагу, вартість якої оцінювалася у понад 116 мільйонів гривень. 26 березня 2010 року Господарський суд Києва порушив справу про банкрутство товариства «Подільський універмаг». Щоб вийти із скрутному становища, керівництво незаконно продало приміщення закладу, що перебували у заставі. За фактом зловживання службовим становищем і легалізації коштів проти службових осіб Подільського універмагу порушили кримінальну справу[6][7].

Попри позови кредиторів «Пузата хата» продовжила свою діяльність і навіть спромоглась збільшити прибутки[8].

Галерея

  • Фасад з боку вулиці Сагайдачного
    Фасад з боку вулиці Сагайдачного
  • Лев'ячий маскарон. Декор в інтер'єрі
    Лев'ячий маскарон. Декор в інтер'єрі
  • Сходи
    Сходи

Примітки

  1. ↑ Садиба на Сагайдачного, 24/2, 2003, с. 1075.
  2. ↑ а б Садиба на Сагайдачного, 22/1, 2003, с. 1074.
  3. ↑ Садиба на Сагайдачного, 24/2, 2003, с. 1074.
  4. ↑ ВАТ «Подільський універмаг».
  5. ↑ Старий новий Поділ, 2016.
  6. ↑ Провадження у справі про банкрутство «Пузата хата», 2010.
  7. ↑ Кримінальна справа проти службових осіб Подільського універмагу, 2010.
  8. ↑ «Пузата хата» не хоче годувати Укрсоцбанк, 2011.

Джерела

Пам'ятки архітектури
Декор на будинку № 8
Сучасні будівлі
Неокласицизм
Замок Фроммета Будинок Майкапар Замок Річарда
Неоготика
Київський ренесанс
Андріївський узвіз, 11 • Будинок на Антоновича, 23 • Антоновича, 32 • Будинок Бендерського (В. Васильківська, 25) • Бульварно-Кудрявська, 30/13 • Велика Житомирська, 38 • Будинок Вертипороха • Володимирська, 18/2 • Будинок на Володимирській, 40/2 • Будинок Гольденберга (Хмельницького, 33/34) • Будинок Зюкова • Будинок на Жилянській 43-Б • Будинок з іфритами (Симона Петлюри, 11/106) • Будинок Каплера • Будинок Йосифа Кімаєра • Будинок із левами на Євгена Чикаленка, 11 • Будинок із левами на Євгена Чикаленка, 33 • Будинок із левами на бульварі Шевченка, 48-А • Будинок Майкапар (Лютеранська, 6) • Будинок Мартоса та Верховського (Хмельницького, 40/25) • Будинок Микільського собору (Івана Мазепи, 11) • Будинок Самонова (Хмельницького, 30/10) • Сагайдачного, 10/5 • Сагайдачного, 22/1 • Сагайдачного, 25 • Будинок Сироткіна • Гетьмана Павла Скоропадського, 1 • Будинок Фалера (В. Васильківська, 10) • Будинок на Хмельницького, 12/14 • Хрещатик, 46 • Будинок Шампаньєра (Хмельницького, 44) • Садиба (Ярославів Вал, 16) • Ярославів Вал, 28/29
Модерн
Будинок Септера • Будинок барона Гессельбейна • Будинок із вежею на Рейтарській, 20/24 • Будинок зі зміями • Будинок грецького монастиря (Контрактова площа, 2-Б) • Будинок з ірисами • Будинок Козеровського (Костельна, 7) • Будинок із котами • Будинок Крушевської (Хмельницького, 32) • Велика Житомирська, 6 • Будинок із левами (В. Житомирська, 23) • Жилянська, 37/97 • Будинок Лучицьких • Будинок Мороза • Будинок на Омеляновича-Павленка, 14/12 • Будинок із Паном і німфами (Лютеранська, 15) • Будинок із химерами • Садиба Родзянка (Ярославів Вал, 14) • Будинок на Саксаганського, 2/34 • Будинок на Саксаганського, 12 • Будинок на Саксаганського, 26/26 • Будинок на Саксаганського, 36 • Січових Стрільців, 40/1 • Будинок на Спаській, 6-А • Стрілецька, 28 • Тарасівська, 6-А • Садиба Ханенків • Будинок на Хрещатику, 6
Еклектизм, історизм
Будинок на Бульварно-Кудрявській, 35 • Будинок на Володимирській, 23/27 • Будинок Гінзбурга • Гоголівська, 32 • Садиба на Дмитрівській, 19 • Будинок із драконами (Рейтарська, 31/16) • Кам'яниця з драконами (Шевченка, 19) • Будинок із каріатидами на Липинського • Будинок Клуга (Саксаганського, 96) • Будинок на Назарівській 9 • Будинок на Ольгинській, 2/1 • Будинок із левами (Петлюри, 2/4) • Будинок на Басейній, 1/2 • Кам'яниця на Рейтарській, 9 • Будинок на Сагайдачного, 8 • Будинок на Сагайдачного, 12 • Будинок на Сагайдачного, 14 • Будинок на Сагайдачного, 23/4 • Будинок на Саксаганського, 5 • Будинок на Саксаганського, 13/42 • Будинок на Саксаганського, 15 • Садиба на Саксаганського, 27 • Будинок на Саксаганського, 28 • Будинок на Саксаганського, 31/27 • Будинок на Саксаганського, 147/5 • Будинок на Софіївській, 17/15 • Замок Фроммета (Шевченка, 36) • Садиба Міллера • Прибутковий будинок Уткіна
Цегляний стиль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сагайдачного,_24&oldid=29856930