Збірна України з футболу
Україна | |||
---|---|---|---|
| |||
Асоціація | Українська асоціація футболу | ||
Тренер | ![]() | ||
Найбільше виступів | Анатолій Тимощук (144) | ||
Найкращий бомбардир | Андрій Шевченко (48) | ||
Код ФІФА | UKR | ||
Місце в рейтингу ФІФА | 22 ▲ 2 (4 квітня 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч![]() ![]() (Ужгород, Україна; 29 квітня 1992) | |||
Найбільша перемога![]() ![]() (Львів, Україна; 6 вересня 2013) | |||
Найбільша поразка![]() ![]() (Сен-Дені, Франція; 7 жовтня 2020) | |||
Чемпіонат світу | |||
Виступів | 1 (вперше у 2006) | ||
Найвище досягнення | Чвертьфінал (2006) | ||
Чемпіонат Європи | |||
Виступів | 2 (вперше у 2012) | ||
Найвище досягнення | Груповий етап (2012, 2016) |
Збі́рна Украї́ни з футбо́лу — національна збірна команда України з футболу, якою керує Українська асоціація футболу.
Найвище досягнення в офіційних міжнародних змаганнях — вихід до чвертьфіналу чемпіонату світу 2006.
Станом на 4 квітня 2024 посідає 22-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Історія
До здобуття незалежності
Футбол з'явився в Україні наприкінці XIX століття. Згодом окремі уродженці України виступали у складі збірної Російської імперії (одесит Григорій Богемський), Польщі (Ян Васевич, Мечислав Бач, Мечислав Вишневський, Спіридіон Альбанський; всього 29 футболістів)[2][3], Румунії (Роберт Садовський, Альфред Айзенбайссер, Станіслав Міцинський, Йосиф Клайн)[4], Чехо-Словаччини та Угорщини (в обох випадках Ґеза Калочай)[5][6]. У складі збірної Польщі на Олімпіадах 1924 та 1936 і чемпіонаті світу 1938 було по два уродженці України, а Роберт Садовський брав участь у ЧС-1938 у складі Румунії. Уродженець Одеси Льоня Дворін зіграв за збірну Палестини у 1930-х. Володимир (Волтер) Чижович був гравцем і, згодом, тренером збірної США у 1960—1970-х роках.
У 1930-х роках збірна УСРР провела два товариські матчі проти збірної Туреччини — 12 серпня 1933 у Харкові (3:2) і 20 серпня 1934 у Києві (4:3)[7], а окрім них — ще кілька ігор проти футбольних клубів. Починаючи з 1950-х збірна УРСР брала участь у І Всесоюзній спартакіаді 1928(друге місце) та у Спартакіадах народів СРСР (золото 1986, бронза 1956 та 1979, четверте місце 1983). Деякі учасники тих змагань від УРСР пізніше виступали за збірну СРСР та збірну України[8]. Втім, ця збірна ніколи не була членом ФІФА та не могла проводити зустрічей з членами ФІФА: турецька збірна виступала під назвою «Збірна народних домів Туреччини»[9].
Серед футболістів із України в збірній СРСР: Лобановський, Блохін, Бєланов, Дем'яненко, Бессонов, Протасов, Буряк та ін. Особливо значним українське представництво у збірній СРСР було 1988 року, коли команда виграла Олімпіаду і здобула срібло чемпіонату Європи.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_2.jpg/150px-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_2.jpg)
Найвідомішим уродженцем України у збірній Польщі був Казімеж Гурський. Як гравець він зіграв за збірну лише один матч, але на посаді тренера привів Польщу до олімпійського золота 1972 року, здобув срібні медалі (третє місце) Чемпіонату світу 1974 року та срібні медалі Олімпіади 1976 року.
Перші кроки 1991—1992
Федерація футболу України заснована 13 грудня 1991. Першим її головою було обрано Віктора Баннікова. У наступному, 1992 році, ФФУ стала членом УЄФА та ФІФА. Саме тоді розпочалася підготовка до першого матчу збірної. Спочатку, головним тренером команди планувалось призначити Валерія Лобановського, який на той час був тренером збірної ОАЕ, та його чинний контракт з арабами завадив цьому. Таким чином, першого наставника національної команди довелося обирати з-поміж членів тренерської ради, до якої увійшли: Анатолій Пузач («Динамо»), Євген Кучеревський («Дніпро»), Євген Лемешко («Торпедо»), Юхим Школьников («Буковина») і Віктор Прокопенко («Чорноморець»). Трохи пізніше до них приєднався і донеччанин Валерій Яремченко («Шахтар»). Але в кінці коло претендентів звузилося до прізвищ трьох фахівців: Пузача, Яремченка і Прокопенка, останній з яких і став головним.
Першу гру збірної було домовлено провести з командою Угорщини 22 квітня 1992 року в Києві на Республіканському стадіоні. Проте через фінансові труднощі федерації, гру перенесли ближче до кордону — в Ужгород. Отож, 29 квітня 1992 року на стадіоні Авангард в Ужгороді вперше в історії збірна України зіграла свій поєдинок. На дебютний матч з угорцями були викликані: воротарі — Кутепов («Динамо»), Гришко («Чорноморець»), захисники — Лужний, Мороз («Динамо»), Никифоров, Третяк («Чорноморець»), Драгунов («Шахтар»), Беженар («Дніпро»), півзахисники — Анненков, Ковалець, Заєць («Динамо»), Шелепницький, Сак, Цимбалар («Чорноморець»), Погодін («Шахтар»), Дудник («Металург» З), нападники — Саленко («Динамо»), Гецко, Гусєв («Чорноморець»), Щербаков («Шахтар»).
Підготовка до поєдинку практично не проводилася. Лише 27 квітня всі «першовідкривачі» зібралися в Києві, щоб наступного дня літаком відправитися в Ужгород. Тим часом суперник, хоч і не пробився до фінальної частини європейської першості 1992 року, все ж таки тримав у голові відбірковий цикл наступного чемпіонату світу.
Щодо самого матчу, потрібно віддати належне українським гравцям, які в першому таймі діяли старанно, майже ні в чому не поступаючись супернику. Ще до перерви підопічні Віктора Прокопенка могли і відкрити рахунок. Це Шелепницький на 15-й хвилині завдав удару по воротах Брокхаузера, однак гостей врятувала штанга. А потім білоруський арбітр Вадим Жук не призначив пенальті за фол проти Щербакова в межах штрафного майданчика угорців. Після перерви запал господарів суттєво впав. Тоді, використавши помилки українських захисників, Шаллої і Кіпріц перехилили чашу терезів на свою користь. Коли ж арбітр призначив 11-метровий у ворота Кутепова, а все той же Кіпріц його реалізував, здалося, що перший млинець вийде вже надто глевким для українців. Проте, під кінець зустрічі Іван Гецко ударом зі штрафного розпечатав ворота угорців, ставши автором першого голу в історії національної збірної України. Під орудою Віктора Прокопенка команда провела ще дві гри — 27 червня на виїзді, проти команди США (0:0) та 26 серпня проти тих же угорців, який знову завершився поразкою 1:2.
1993—1994
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Mykola_Pavlov2013.jpg/150px-Mykola_Pavlov2013.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/TkachenkoLeonid.jpg/150px-TkachenkoLeonid.jpg)
28 жовтня 1992 року команду України на зустріч з Білоруссю у Мінську вже виводив дует тренерів Микола Павлов/Леонід Ткаченко. На Мінському стадіоні Динамо збірна України першою пропустила гол (на 49 хвилині відзначився Гоцманов), та за півгодини Юрій Максимов зрівняв рахунок і встановив остаточний результат зустрічі 1:1. Таким чином, за перший рік свого існування, збірна України провели 4 гри (2 нічиї і 2 поразки), забила 3 і пропустила 6 м'ячів та змінила 2 тренерів. Новий, 1993 рік, команда зустріла вже з новим, повноцінним тренером, яким став Олег Базилевич.
27 квітня 1993 року новий тренер дебютував у Одесі в матчі з командою Ізраїлю. Пропустивши першими (Харазі, 55'), команда України змогла відігратись — на 78 хвилині відзначився Сергій Коновалов, матч так і завершився внічию 1:1. 18 травня 1993 року збірна України здобула свою першу перемогу. В товариській грі у Вільнюсі команда Базилевича вже на 4 хвилині пропустила м'яч (Зданчюс), та в період з 18 по 22 хвилину Віктор Леоненко та Дмитро Михайленко переламали хід поєдинку і принесли перемогу українській команді з рахунком 2:1. На період тренерства Базилевича припала і перша домашня перемога України. У Києві на Республіканському стадіоні в присутності 12 тис. глядачів 25 травня 1994 року у товариській грі проти Білорусі українці пропустили першими — Валентин Белькевич на 45 хвилині розпечатав ворота Дмитра Тяпушкіна (Нива (Тернопіль)). Вже у другому таймі, на 62 хвилині Віктор Леоненко зрівнює рахунок, за 3 хвилини, з пенальті, збірну України вивів вперед Сергій Беженар, остаточну ж, переможну крапку в цій грі, поставив Дмитро Михайленко — 3:1, перемога України. Базилевич також став першим тренером, котрий вивів збірну України на офіційний матч. Україна була заявлена на кваліфікацію до Євро 96 і потрапила у 4 відбірну групу разом з командами Хорватії, Італії, Литви, Естонії та Словенії. Відбір до Євро українці розпочинали 7 вересня 1994 року в Києві проти литовців, на жаль, матч склався невдало для української команди і вона поступилась 0:2. Після цієї гри Базилевич покинув кермо збірної України.
Епоха Сабо 1994—1999
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Konkov.jpg/150px-Konkov.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%9C%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%BD%2C_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg/150px-%D0%9C%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%BD%2C_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/76/Shevafilinon.jpg/250px-Shevafilinon.jpg)
Після відходу від збірної Олега Базилевича, федерація знову призначила дует в.о., цього разу до Миколи Павлова долучився Володимир Мунтян. Під їх орудою, команда провела лише два матчі, 11 та 13 вересня 1994 року, збірна зіграла з командою Південної Кореї, і обидва рази поступилась 0:1 та 0:2.
Та вже до наступних офіційних матчів у відборі до Євро 96 команду почав готувати Йожеф Сабо. Його офіційний дебют відбувся 12 жовтня 1994 року у Києві в матчі відбору проти команди Словенії, гра завершилася внічию 0:0. Уже в наступній грі відбору проти Естонії Сабо отримав свою першу перемогу, як тренер збірної — 3:0. Та Сабо — тренер вийшов тимчасовим явищем, вже в 1995 році до керма збірної став Анатолій Коньков.
Дебют нового тренера виявився дуже невдалим — 0:4 на «Максимирі» в Загребі від команди Хорватії. Анатолій Коньков очолював команду у решті відбірних матчах Єврочемпіонату, збірна під його орудою всього провела 7 матчів в яких тричі перемогла і чотири рази зазнали поразки. Відбір до Євро команда завершила на 4-му місці у групі, після чого Коньков залишив збірну. Було прийнято рішення, що команду у відборі на Чемпіонат світу з футболу 1998 очолить старий-новий тренер Йожеф Сабо. Повернення Сабо відбулося 9 квітня 1996 року в Кишиневі в товариській грі проти Молдови, яку збірна України завершила внічию 2:2, ведучи по ходу зустрічі 2:0. Шлях на ЧС-98 команда України розпочала 31 серпня 1996 з виїзної перемоги над Північною Ірландією (1:0). Цей відбір загалом став для збірної України початком її успіхів, команду почали сприймати як міцного середняка світового футболу. Становлення збірної Сабо, збіглося з найбільшими успіхами київського Динамо кінця 90-х, гравці якого і складали основу збірної. Загалом це вилилось у відмінні результати у відбірній групі — перемога над Португалією 2:1, домашня нічия з чинними чемпіонами Європи — німцями 0:0. Упродовж усього циклу відбору команда претендувала на вихід із групи з першого місця.
Проте через своєрідний календар матчів станом на 20 серпня 1997 року українці, зігравши 9 матчів, набрали 17 пунктів, а от основні конкуренти німці - лише 7 матчів із 15 пунктами (тобто мали дві гри в запасі перед вирішальною заочною боротьбою з українцями в 10-ому матчі). Бундестім, лишаючися певний час у тіні України як лідера групи, ставила під загрозу лідерство синьо-жовтих. Для переможного виходу українцям необхідно було переграти Вірменію на виїзді та сподіватися на втрату пунктів німцями в 3-ох останніх матчах. І якраз лише в останньому турі Україна, попри перемогу 0:2, таки пропустила поперед себе Німеччину, котра вдало збереглася (1:1 — Португалія, 4:0 — Вірменія, 4:3 — Албанія). Таким чином, Україна стала другою у відборі і здобула право позмагатись за вихід у фінальну стадію в матчах плей-оф. Суперником команди Сабо стали добре знайомі, по відбору до Євро 96, хорвати.
В першій грі українці поступилася 0:2. 15 листопада 1997 року в матчі-відповіді на Олімпійському наша команда дуже швидко відіграла два м'ячі (Шевченко, Косовський), проте гол останнього, норвезький арбітр скасував, вважаючи, що було положення поза грою, а на 27-й хвилині гри Ален Бокшич зрівняв рахунок 1:1. Так матч і завершився, збірна України не пробилася на Чемпіонат світу 98, проте гучно заявила про себе у футбольному світі. Наступним етапом для команди Сабо, став відбір на Євро 2000. Волею жеребу, українська команда потрапила у відбірну групи з чинним на той час чемпіоном світу — Францією, командами Росії, Ісландії, Вірменії та Андорри. Відбір на Євро, команда України розпочала вдома з надпринципового поєдинку проти росіян — 5 вересня 1998 року на переповненому Олімпійському, вже на 25 хвилині, Україна вела в рахунку 2:0 (Попов, 14’, Скаченко, 25'). На 66 хвилині гри Варламов скоротив перевагу в рахунку, проте українці домінували на полі, наслідком чого став фол останньої надії воротаря росіян Харіна і його вилучення. Призначений за це пенальті реалізував Сергій Ребров на 74 хв., і хоч Онопко на 87 хвилині зробив рахунок 3:2, збірна України тріумфувала. В наступних двох турах команда України з однаковим рахунком 2:0 перемогла Андорру на виїзді та Вірменію вдома, і завершила 1998 рік на першому місці у відбірній групі з максимально можливими 9 очками. Новий, 1999 рік, для збірної розпочався з серйозного поєдинку проти чемпіонів світу — Франції у Парижі, де команда Сабо продемонструвала класний футбол, і була ближча до перемоги аніж французи, проте, матч завершився внічию 0:0. З таким же рахунком завершився і домашній поєдинок України проти Франції. Команда Сабо, як ніколи наблизилась до виходу з групи — перед останнім туром Українці лідирували у своїй відбірній групі, на одне очко випереджаючи і французів і росіян. Саме з останніми зустрічалася команда Сабо на Лужниках в Москві 9 жовтня 1999 року. Для збереження шансів на вихід на Євро, росіянам була необхідна лише перемога, в той час як команду Сабо влаштовувала і нічия (за умови, що Франція не переможе Ісландію, Україна могла б зайняти 1 місце в групі). З початку гри збірна Росії розпочала активно діяти, проте, їм нічого не вдавалося, але на 75 хвилині Карпін все ж забив гол. Росія вже відчувала смак перемоги, адже в діях українців не відчувалося впевненості і практично нічого не виходило.
Переломним моментом стало порушення правил росіянами практично в центрі поля на 88 хвилині. Штрафний пішов виконувати Андрій Шевченко, всі очікували на його подачу, проте форвард Мілана пробив по воротах, воротар росіян Філімонов, намагаючись дістати м'яч з-під перекладини, відправив його у свої ворота. Гра завершилась з рахунком 1:1. Зважаючи на те, що Франція обіграла Ісландію 3:2, команда України з 20 очками опинилась на другому місці у групі, і здобула право виступати в матчах плей-оф. Хоч неодноразово говорилося про відсутність політики у цьому протистоянні, проте, дві гри з Росією, сприймалися однаково заполітизовано як в Росії, так і в Україні. Матч у Києві у 1998 році став фактично першою грою, коли стадіон виконував гімн України та вболівальники масово використовували національну символіку, нічия ж 1999 року сприйнялась у Росії як національна трагедія. 13 листопада 1999 в Любляні, столиці Словенії команда Сабо поступилася в першій грі плей-оф словенцям 1:2, хоча на 33 хвилині Шевченко відкрив рахунок, проте спочатку Златко Захович його зрівняв, а потім, через помилку Олександра Шовковського, ударом з центра поля Ачимович встановив остаточний рахунок. Зберігаючи непогані шанси на вихід на Євро, у Києві команда Сабо не змогла здобути перемоги — 1:1, таким чином вдруге поспіль українці не пробилися на футбольний форум через сито плей-оф. Після кваліфікації на Євро Йожеф Сабо пішов у відставку. За ці два відбори з тренером Сабо збірна України стала силою в футбольній Європі, з якою стали рахуватися.
2000—2003
Зважаючи на потужні результати київського Динамо на Європейській арені, ФФУ прийняла рішення запросити на вакантну посаду тренера збірної Валерія Лобановського.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Valeri_Lobanovsky.jpg/200px-Valeri_Lobanovsky.jpg)
Той погодився, і став поєднувати посади в Динамо та збірній. Дебют Лобановського в збірній відбувся 26 квітня 2000 року в товариській грі з командою Болгарії, в якій українці перемогли 1:0 (Шевченко'54).
Восени 2001 року стало відомо, що чотири футболісти вищого футбольного дивізіону Аргентини (Дієго Клімович, Патрісіо Кампс, Хуліан Кмет і Хосе Чатрук) виявили бажання виступати за збірну України, так як всі вони мають українське коріння і хочуть допомогти українській збірній пробитися на Чемпіонат Світу 2002 року. Але в ФФУ залишили ідею запрошення південноамериканців без розгляду. Трохи пізніше Олег Блохін не виключав запрошення Климовича до лав збірної, але вже сам футболіст, непогано проявивши себе в Німеччині, вирішив боротися за виклик в «Альба-Селеста»[10].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Leonid_Buryak.jpeg/150px-Leonid_Buryak.jpeg)
Завданням для Лобановського став вихід України на ЧС 2002 з відбірної групи № 5. Розпочала свій шлях команда з домашньої поразки від поляків 1:3. Загалом, весь відбір команда пройшла не дуже впевнено, обігравши вдома лише Вірменію 3:0, та зігравши тричі внічию (0:0 з Білоруссю та Норвегією, 1:1 з Уельсом). Виїзні результати були трохи кращими (3 перемоги та 2 нічиї), що дозволило команді Лобановського зайняти 2 місце у групі і втретє поспіль вийти до раунду плей-оф. Цього разу суперником українців став несподіваний учасник плей-оф — збірна Німеччини.
В домашньому поєдинку українці зуміли нав'язати іменитому супернику боротьбу і вже на 18 хвилині Геннадій Зубов відкрив рахунок, та через 13 хвилин Міхаель Баллак його зрівняв, так матч і завершився. Все мало вирішитися у матчі — відповіді, і незважаючи на пропущений гол вдома, українці сподівалися на позитивний результат, проте у Дортмунді бундес-машина за перші 15 хвилин вирішила долю протистояння 3:0 (Баллак ‘4, Нойвілл ‘11, Ремер ‘15), все той же Баллак на 54 хвилині робить рахунок 4:0, на 90 хвилині Андрій Шевченко, завдяки індивідуальній майстерності зумів забити гол, 4:1, Україна знову не їде на ЧС.
Після цієї поразки, та зважаючи на стан здоров'я, Лобановський покинув збірну. Новий відбір, цього разу вже до Євро 2004, команда розпочала з новим тренером — Леонідом Буряком. Свою першу гру Буряк провів 21 березня 2002 року з господарями ЧС 2002 — японцями, збірна України поступилась 0:1. До початку відбору на Євро, команда Буряка провела ще п'ять товариських ігор (2 перемоги, 3 поразки), а 7 вересня 2002 стартувала з нічиєї 2:2 у Єревані, у відборі. Цей відбір команда провела вкрай невдало, хоч і зуміла перемогти майбутніх чемпіонів Європи 2004 — греків 2:0, в загальному команда не показала очікуваного результату, та й гри, і завершила свою групу на 3 місці (2 перемоги, 4 нічиї та 2 поразки). Після такого результату Буряк залишив команду, все гучніше лунали заклики залучити у збірну іноземного спеціаліста, проте ФФУ знайшла інший шлях.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Pressekonferenz_nach_dem_Fu%C3%9Fballl%C3%A4nderspiel_%C3%96sterreich-Ukraine_%2801.06.2012%29_Oleh_Blochin1.jpg/150px-Pressekonferenz_nach_dem_Fu%C3%9Fballl%C3%A4nderspiel_%C3%96sterreich-Ukraine_%2801.06.2012%29_Oleh_Blochin1.jpg)
Ера Олега Блохіна
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5f/Penalty_Ukraine_Tunisia.jpg/250px-Penalty_Ukraine_Tunisia.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/WM06_ASA-UKR_3-0_Public.jpg/250px-WM06_ASA-UKR_3-0_Public.jpg)
18 вересня 2003 на прес-конференції у Києві, Григорій Суркіс представив нового тренера збірної — Олега Блохіна, який одразу ж заявив про те, що виведе Україну на ЧС 2006 з першого місця у відбірній групі.
Товариські матчі
Ці слова Блохіна, який до того не мав надто успішної тренерської кар'єри в грецькому АЕКу, викликали хвилю скептичних відгуків у пресі, серед спеціалістів та вболівальників. Проте, тренер був призначений і 11 жовтня 2003 товариською грою з командою Македонії Блохін розпочав свій «похід до мрії». Та скептицизм, що висловлювали до Блохіна розростався з кожною новою товариською грою збірної під його керівництвом. Нічия з Лівією, поразка від Македонії, нічия зі словаками, поразка від французів та розгром від Англії, не додавали впевненості в успішності Блохіна-тренера.
Відбір до Чемпіонату світу 2006
Проте всі чекали на офіційний старт відбору, і 4 вересня 2004 в Копенгагені Україна взяла своє перше очко у відборі — 1:1 з Данією. Далі були перемоги над Казахстаном та Грузією, домашня нічия з чемпіонами Європи 2004 греками. Проте, про серйозність намірів Блохіна почали говорити після блискучої виїзної перемоги України над Туреччиною 3:0. Потім були перемоги над Албанією, Данією та Казахстаном. 8 червня 2005 команда Блохіна, завдяки голу Андрія Гусіна на 82 хвилині, здобула перемогу, і вже в наступній грі могла здобути путівку на ЧС-2006. 3 вересня 2005, майже за 2 роки після прийняття збірної, Блохін мав усі шанси аби стати першим, кому вдалося вивести Україну на ЧС, для цього потрібно було на виїзді обіграти Грузію.
На 43 хвилині Руслан Ротань зробив перший крок до мрії мільйонів українців — 1:0, проте на 89 хвилині Георгі Гахокідзе зрівняв рахунок, і здавалось, відклав на довший термін святкування українців, адже тепер справа виходу на ЧС переносилась на наступну гру з Туреччиною. Та додому, в Київ, збірна України вже прилетіла першим учасником ЧС 2006 від Європи, адже збірна Данії на 93 хвилині зустрічі зрівняла рахунок у грі з турками (2:2), чим зробила українців недосяжними для суперників. Блохін виконав свою обіцянку, і тепер став головним тріумфатором України, яка вперше в історії їхала на «мундіаль».
Вшанування команди і Блохіна відбулося 7 вересня 2005, коли на заповненому Олімпійському, незважаючи на поразку від Туреччини 0:1, свою команду вітали понад 65 тис. вболівальників. Завершили відбір українці нічиєю з Албанією 2:2. У тому ж 2005 році розпочалась підготовка національної збірної до виступу на полях Німеччини, в товариській грі в Києві була обіграна Японія 1:0. Перед чемпіонатом команда зіграла ще п'ять товариських матчів, здобула 3 перемоги і 2 матчі звела унічию.
ЧС-2006
Збірна України дебютувала на чемпіонатах світу 14 червня 2006 року у Лейпцигу на Ред Булл Арені. Незважаючи на скептичні погляди експертів щодо дебютанта, попри найнижче місце рейтингу FIFA серед учасників групи H (Іспанія — 5, Туніс — 21, Саудівська Аравія — 34, Україна — 45), українцям пророчили вихід услід за іспанцями.
Суперник початкового матчу, збірна Іспанії вже на 17-й хвилині вела в рахунку 2:0 (Алонсо ’13 , Вілья ‘17). До кінця тайму українці заспокоїлись, і хоча особливих моментів не створили, проте гру вирівняли. Однак на початку другого тайму, швейцарський арбітр Бузакка, трактував дії Владислава Ващука в межах штрафного майданчика як фол останньої надії, вилучив його та призначив пенальті. На 48-й хвилині дубль Вільї робить рахунок 3:0. На 81-й хвилині Фернандо Торрес забив четвертий гол. Таким чином Україна поступилася 0:4.
Через п'ять днів — 19 червня, збірна України з командою Саудівської Аравії провела свій другий поєдинок на ЧС. У порівнянні з попереднім матчем, саудитам протистояла абсолютно протилежна команда. На 3-й хвилині зустрічі, після подачі кутового, гравець дніпропетровського «Дніпра», Андрій Русол забив перший гол України на чемпіонатах світу. На 36-й хвилині відзначився Сергій Ребров, на 46-й хвилині — Андрій Шевченко, остаточний рахунок на 84-й хвилині встановив Максим Калиниченко — 4:0.
23 червня у Берліні на Олімпіаштадіоні українці зіграли зі збірною Тунісу. Команди намагалися грати обережно, адже перемога в цьому матчі була на вагу золота. Однак, матч було насичено покаранням жовтими картками за часті порушення. Без "жертв" не обійшлося: наприкінці 1-ого тайму Туніс залишивсь у меншості — на 45-й хвилині було вилучено Зіяда Жазірі. На 70-й хвилині Андрій Шевченко реалізував пенальті, це допомогло Україні перемогти і вийти в 1/8 фіналу турніру з другого місця в групі.
26 червня в Кельні Україна зустрілася з переможцем групи G, Швейцарією. Боротьба була доволі рівною, і що швидше наближався кінець поєдинку, то більше він нагадував воротарське протистояння Базеля в особі Паскаля Цубербюлера та Динамо в особі Олександра Шовковського. Як наслідок, основний час матчу завершивсь унічию 0:0. А наприкінці 3-ого тайму тренер швейцарців Якоб Кун узагалі натякнув Олегу Блохіну "негласно завершити ці страждання", проте український коуч просто пішов до роздягальні через сильне нервування — справа перейшла до серії пенальті. Швейцарія здійснила цікаве досягнення, не пропустивши жодного м'яча в основний час протягом чемпіонату, але це не допомогло вистояти до кінця. Олександр Шовковський став першим в історії FIFA-чемпіонатів і другим за всю історію міжнаціональних пенальті-баталій (після Ахмада Рези Абедзаде з Ірану на AFC-1988), хто зберіг ворота в недоторканості. Завдяки успішним діям Шовковського та ударам Мілевського, Реброва та Гусєва Україна одержала перемогу 3:0 і увійшла до вісімки найкращих команд світу.
Україна | Рахунок | Швейцарія |
---|---|---|
![]() |
0:0 | ![]() |
![]() |
1:0 | ![]() |
![]() |
2:0 | ![]() |
![]() |
3:0 |
30 червня 2006 року на АОЛ Арені в Гамбурзі команда України зустрілась в 1/4 фіналу зі збірною Італії. На 6-й хвилині Дзамбротта відкрив рахунок, а на 59-й та 69-й хвилині точними ударами відзначився італійський нападник Лука Тоні, на що українці відповісти не змогли. Матч завершився перемогою Італії з рахунком 3:0, що означало виліт збірної України з турніру.
Відбір до Євро-2008
У відборі до Євро 2008 команда знову зустрілась з італійцями (дві поразки), а взагалі команда Блохіна здобула п'ять перемог, двічі зіграла внічию, та п'ять раз програла, здобула 17 очок, та зайняла 4 місце у відбірній групі, випередивши Литву, Грузію та Фарери та пропустивши перед собою команди Шотландії, Франції та Італії.
Відбір був проведений явно невдало, і Олег Блохін залишив посаду тренера.
2008—2009
Рішенням ФФУ на посаду головного тренера вирішено призначити Олексія Михайличенка, який у 2006 році привів молодіжну збірну України до срібних медалей Чемпіонату Європи. 6 лютого 2008 року Михайличенко дебютував у товариській грі з Кіпром нічиєю (1:1). У відборі на ЧС 2010 команда під орудою Олексія Михайличенка стартувала з важкої перемоги у Львові на «Україні» над командою Білорусі, завдяки голу Андрія Шевченка, з пенальті, на 94 хвилині. Вирішальним у відборі для України став домашній матч проти команди Англії 10 жовтня 2009 року на Дніпро-Арені. Англійці вже кваліфікувалися на ЧС, а збірна України посідала третє місце, програючи хорватам 2 очки, в останньому турі Хорватії грала з Казахстаном, а українці з Андоррою, таким чином матч з англійцями став для збірної Михайличенка вирішальним, і лише перемога практично гарантувала друге місце в групі і участь у плей-оф. Багато хто сумнівався в успіху команди, та підтримувана гарячою дніпропетровською публікою Україна кинулась вперед. Наслідком таких дій став фол останньої надії голкіпера британців Роберта Гріна і його вилучення на 12 хвилині. Пробивання пенальті взяв на себе капітан — Андрій Шевченко, проте його удар прийняла на себе штанга воріт.
Та вже на 30 хвилині Сергій Назаренко прекрасним ударом з-за меж штрафного майданчика відкрив рахунок 1:0. Ані Україна, ані Англія більше не забивала і Україна здобула свою історичну перемогу, адже вперше за майже 20 років свого існування команда перемогла збірну з топ-десятки. В останньому турі, як і передбачалося, українці та Хорватія здобули перемоги, та завдяки виграшу над Англією Україна в результаті, здобула на одне очко більше, і вийшла в плей-оф. Доля путівки на ЧС вирішувала наша команда в двобої з греками. Багато хто вважав, що греки — найлегший суперник з плей-оф, проте, перша гра в Афінах, не виявила переможця (0:0). Все ж вирішилось 18 листопада 2009 року на Донбас-Арені в Донецьку. На 31 хвилині переможний гол за збірну Греції забив Дімітрос Салпінгідіс, Україна поступилась 0:1, і вчетверте в своїй історії не змогла пройти сито плей-оф. Найважче такий результат зустрічі, безсумнівно, прийняв Андрій Шевченко, він прекрасно розумів, що це був його останній шанс зіграти на чемпіонаті світу. Фотографія Шевченка, який після матчу плаче в обіймах вболівальника облетіла весь світ. Для Олексія Михайличенка цей матч став останнім на посаді головного тренера збірної.
Домашнє Євро-2012
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4d/Yuriy_Kalitvintsev.jpg/150px-Yuriy_Kalitvintsev.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Markevich.jpg/250px-Markevich.jpg)
1 лютого 2010 на посаду головного тренера збірної був призначений Мирон Маркевич — тренер харківського «Металіста». Фахівці та вболівальники позитивно сприйняли цю кандидатуру, адже успіхи Маркевича в Металісті були беззаперечними, і всі схилялись до думки, що саме цей спеціаліст впорається з важливим завданням поставленим перед ним, адже новий тренер повинен готувати команду до домашнього Євро. Нову посаду Мирон Маркевич, суміщав з тренуванням Металіста. Першу гру Маркевич провів 25 травня 2010 року у Харкові проти Литви. Дублі Алієва ('10,'16) і Шевченка ('69,'79) принесли українцям перемогу 4:0. Далі були перемоги над Румунією у Львові 3:2 і Норвегією в Осло 1:0. 11 серпня під орудою Маркевича Україна зіграла внічию 1:1 з Голландією. Однак, вже 21 серпня Мирон Маркевич заявив, що покидає пост № 1 в збірній, як повідомив він сам, причиною цього рішення стала дискримінація ФФУ ФК Металіст (Харків) і самого Маркевича. Сам в цей час ФФУ визнала матч 2008 року Металіст (Харків) — Карпати (Львів) (4:0) договірним, і постановила зняти по 9 очок з обох команд. Таким чином команда залишилась без наставника 25 серпня в.о. головного тренера було призначено помічника Маркевича, Юрія Калитвинцева.
І він, вже 4 вересня у Лодзі на товариську гру проти поляків вивів збірну України (1:1). До кінця 2010 року під керівництвом Калитвинцева Україна провела ще 4 товариські матчі (одна перемога, одна поразка та дві нічиї). Йшов час, такий необхідний для підготовки до домашнього Євро, а ФФУ переносила дату оголошення нового тренера. Так Калитвинцев зі збірною провів ще три гри в 2011 році (дві перемоги і поразка). На 21 квітня 2011 року федерація футболу призначила прес-конференцію, на якій обіцяла оголосити ім'я нового наставника збірної. Серед спеціалістів та вболівальників розглядалися різні версії — від призначення головним все того ж Калитвинцева, до іноземних фахівців. Проте 21 квітня було оголошено, що команду до Євро 2012 готуватиме Олег Блохін. Повернення Блохіна відбулося 1 червня в Києві з перемоги над Узбекистаном 2:0. Практично в кожній наступній грі Олег Блохін виставляв експериментальний склад, який не давав повного уявлення про збірну Блохіна. Хороше враження на фахівців та вболівальників склав матч-відкриття, після реконструкції, Олімпійського стадіону в Києві 11 листопада 2011 року.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ed/Ukraine_national_football_team_20120611.jpg/250px-Ukraine_national_football_team_20120611.jpg)
Українці продемонструвала видовищний та нападний футбол, і після першого тайму вели в рахунку в матчі з Німеччиною 3:1. Та в другій половині гри пропустили два м'ячі, і завершили гру 3:3. Вже за чотири дні, у матчі — відкритті ще однієї арени для Євро, львівського стадіону, Україна продемонструвала бійцівські якості, і у меншості, на останній хвилині гри, здобула перемогу над Австрією 2:1. До початку Євро українці зіграли ще чотири товариські матчі (дві перемоги, дві поразки), і 11 червня 2012 року в Києві на переповненому Олімпійському збірна України дебютувала на Чемпіонатах Європи. Дебют видався феєричним. За рівної гри з Швецією, українці у другому таймі на 55 хвилині пропустили м'яч від Златана Ібрагімовича, та вже за чотири хвилин, капітан та лідер України Андрій Шевченко зрівняв рахунок, а на 62 хвилині зробивши дубль приніс перемогу команді Блохіна.
Збірна України після першого туру очолила свою групу. 15 червня Україна на Донбас — Арені зустрічалась з командою Франції. Українці розпочали діяти активно та впевнено, проте на 5 хвилині зустрічі, головний арбітр матчу, був змушений зупинити гру, в зв'язку з величезною грозою, яка падала в Донецьку. Гра відновилась лише за годину. Перші 20 хвилин команда Блохіна діяла досить активно, і Андрій Шевченко міг відкрити рахунок, проте вже у другій половині гри українці були тінню самих себе і на 53 хвилині Жеремі Менез відкрив рахунок, а через три хвилини Йоан Кабай поставив крапку в матчі 0:2. В останній грі групового турніру на Донбас Арені українці зустрічались з Англією. Для виходу в плей-оф команда Блохіна повинна була здобути перемогу.
Синьо-жовті розпочали активно, та впродовж всього першого тайму контролювали гру. Проте, знову початок другого тайму призвів до голу. Простріл з флангу, м'яч проходить під рукою Пятова і на 48 хвилині Вейн Руні забиває в порожні ворота. Та Україна продовжувала тиснути на ворота англійців, і на 62 хвилині Марко Девіч пробив по воротах Джо Харта і м'яч по дузі опустився у ворота, Джон Террі не дав йому торкнутись землі, вибивши його, проте, м'яч в повітрі перетнув лінію воріт.
Однак, бригада арбітрів, на чолі з угорцем Віктором Кашшаї, це взяття воріт не зафіксувала. Цей момент ще довго обговорювався після гри, УЄФА та сам Кашшаї визнали помилку, проте деякі фахівці звертають увагу на те, що ця гольова атака українців розпочалася з пасу Євгена Селіна на Артема Мілевського, який знаходився в положенні поза грою. Як би там не було, Україна Англії програла 0:1, і завершила свої виступи на домашньому Євро на третьому місці в групі. Після Євро збірну України покинув багаторічний лідер і найкращий гравець незалежного українського футболу Андрій Шевченко. Прощальним матчем, 15 серпня 2012 року, проти Чехії у Львові, припинив свої виступи у збірній Андрій Воронін. У вересні 2012 про завершення ігор за збірну заявив і голкіпер-легенда збірної Олександр Шовковський.
Відбірковий етап Чемпіонату світу з футболу 2014
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a6/Andriy_Bal1.jpeg/100px-Andriy_Bal1.jpeg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Oleksandr_Zavarov.jpg/100px-Oleksandr_Zavarov.jpg)
Першу гру відбору до ЧС 2014, проти Англії на Вемблі підопічні Блохіна провели достатньо впевнено і завершили матч внічию 1:1. 25 вересня 2012 Олег Блохін очолив київське Динамо, і за домовленістю з ФФУ мав підготувати збірну до двох наступних поєдинків відбору проти Молдови та Чорногорії. Проте, 5 жовтня 2012 Блохін був госпіталізований до лікарні з діагнозом гіпертонічний криз, його було прооперовано через тромбоз лівої сонної артерії, і на два тижні він вибув з футболу. На місце в.о. головного тренера призначили помічника Блохіна — Андрія Баля, саме він керував жовто-синіми у двох наступних поєдинках відбору. Обидва матчі команда провела вкрай невдало, спочатку зігравши внічию 0:0 з командою Молдови, а потім 16 жовтня взагалі програла вдома команді Чорногорії 0:1. Таким чином, осінню частину відбору в своїй групі Україна з 2 очками завершила на передостанньому, п'ятому місці, випереджаючи лише команду Сан-Марино. Перед останнім матчем у 2012 році — товариською грою проти команди Болгарії ФФУ призначила в.о. головного тренера Олександра Заварова. Під його орудою команда України здобула перемогу з рахунком 1:0.
Президент ФФУ Анатолій Коньков запропонував Андрієві Шевченку очолити команду, але він після тижня роздумів відмовився від цієї пропозиції. Також проводилися переговори з англійським тренером Гаррі Реднапом, але той отримав і прийняв пропозицію від клубу «Квінз Парк Рейнджерс»[11]. 26 грудня 2012 на засіданні виконкому ФФУ вирішувалось питання призначення головного тренера команди. Основними претендентами були швед Свен-Йоран Ерікссон та український фахівець Михайло Фоменко. Одноголосно тренером вирішено призначити Михайла Фоменка. В першій грі під його орудою, збірна України, 6 лютого 2013 року здобула перемогу над командою Норвегії 2:0. Офіційно ж, Михайло Фоменко стартував зі збірною у надважливому матчі відбору у Варшаві проти команди Польщі 22 березня 2013 року. На Народовому стадіоні команда України вже в перші 8 хвилин забила два м'ячі (Ярмоленко (2), Гусєв (7)). Поляки змогли відіграти 1 гол на 18 хвилині (Піщек) і протягом першого тайму активно намагалися вирівняти рахунок, проте гол Романа Зозулі на 45 хвилині остаточно поховав надії польської команди на позитивний результат. Таким чином Україна перемогла 3:1 і повернулася у боротьбу за путівку на турнір. В наступній грі, Україна, перемогла в Одесі команду Молдови 2:1 і після половини зіграних матчів набрала 8 очок і займала 4 позицію в своїй відбірній групі. 7 червня 2013 відбувся матч між Чорногорією і Україною, в якому Україна розгромила суперників з рахунком 4:0. 6 вересня у Львові на Арені Львів збірна України встановила новий особистий рекорд, здобувши найбільшу перемогу в історії. Команда Фоменка розгромила Сан-Марино 9:0. Через 4 дні Україна знову зіграла внічию зі збірною Англії, виглядаючи краще свого суперника.
Через місяць збірна зіграла у Харкові проти Польщі і перемогла з рахунком 1:0. 15 жовтня 2013 року відбувся останній тур у відбірній групі, збірна України зберігала шанс на те, щоб зайняти перше місце у групі і напряму вийти на Чемпіонат світу 2014, проте для цього, треба було не лише перемогти команду Сан-Марино, а й надіятись на те, що поляки зможуть відібрати очки в Англії. Зі своїм завданням команда Фоменка впоралась — найбільша в історії виїзна перемога — 0:8. Крім того, перший в історії збірної хет-трик в одному матчі (у виконанні Марко Девіча). А от поляки англійцям програли 0:2. Таким чином Англія завершила відбір на першому місці і автоматично здобула путівку на ЧС, збірна України — друга, і вп'яте в історії пробуватиме кваліфікуватися на футбольний чемпіонат через кваліфікаційні матчі.
21 жовтня у штаб-квартирі ФІФА в Цюриху пройшла церемонія жеребкування раунду плей-оф Кубку Світу ФІФА 2014 у Бразилії. Згідно з жовтневим рейтингом ФІФА, збірна України ввійшла в 20-ку найсильніших футбольних збірних світу, тому потрапила в кошик сіяних команд. Серед потенційних суперників України були: Франція, Швеція, Хорватія та Ісландія. Українці пережили своєрідний флешбек 2001-ого з Німеччиною, потрапивши знову на збірну-несподіванку — відомий у минулому нападник збірної Швейцарії з футболу Александр Фрай витягнув для збірної України кульку з національною командою Франції. Стикові матчі відбулися 15 та 19 листопада. Відповідно, перший поєдинок збірна України провела вдома.
У першому матчі Роман Зозуля відкрив рахунок 61 хвилині, а на 82 хвилині ще й заробив пенальті, який забив Андрій Ярмоленко. Цей матч став для збірної України першою перемогою над збірною Франції. У матчі-відповіді збірна України поступилася французькій збірній з рахунком 3:0, погано зігравши як у захисті, так і в нападі[12]. Таким чином, Україна вп'яте програла плей-оф за вихід на чемпіонати світу та Європи та стала першою європейською командою, яка не пройшла чемпіонат світу, маючи після першого матчу перевагу в два м'ячі[13].
У грудні 2013 року збірна України отримала від ФІФА звання найбільш прогресуючої команди року в світовому футболі. У ФІФА підрахували, що за рік команда піднялася в рейтингу на 29 позицій і вперше стала володарем призу «Прогрес року».[14]
Відбір до чемпіонату Європи 2016
Свій 23 сезон збірна України розпочала з товариського матчу 5 березня 2014 року проти збірної США. Він закінчився перемогою команди Фоменка з рахунком 2:0. Далі були товариські матчі проти збірних Нігеру та Молдови, що також закінчилися перемогами.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%B7%D0%B1._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg/220px-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%B7%D0%B1._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg)
8 вересня збірна України зіграла перший відбірковий поєдинок і поступилася словакам з рахунком 0:1, унаслідок чого збірна України займала у групі передостаннє місце. Через місяць, 9 жовтня синьо-жовті перемогли на виїзді збірну Білорусі. Через три дні, збірна України перемогла у Львові збірну Македонії. 15 листопада, українці перемогли збірну Люксембургу з рахунком 0:3, продемонструвавши не дуже якісну гру. Однак, вдруге в історії збірної України, у виконанні Андрія Ярмоленка було забито хет-трик. 18 листопада, було зіграно внічию товариський матч проти Литви з рахунком 0:0.
27 березня 2015 року синьо-жовті мінімально програли Збірній Іспанії. Через 3 дні було зіграно внічию у товариському матчі з командою Латвії у Львові. 9 червня на стадіоні «Лінцер Стадіон» у Лінці (Австрія) було здобуто перемогу у товариському матчі з грузинами — 2:1. 14 червня збірна України перемогла у Львові збірну Люксембургу з рахунком 3:0. Восени збірна України перемогла у Львові збірну Білорусі з рахунком 3:1. Далі, у Жиліні, Словаччина, синьо-жовті зіграли внічию зі збірною Словаччини.
За місяць, 9 жовтня у Скоп'є, столиці КЮР Македонії, команда Фоменка виграла у господарів з рахунком 0:2. Того ж дня, збірна Білорусі перемогла на виїзді збірну Словаччини, що дало збірній України шанс пройти на Євро без участі в плей-оф. Для цього потрібно було обіграти вдома збірну Іспанії і сподіватись на нічию в матчі Люксембург-Словаччина. Однак, через поразку вдома 0:1 і перемогу словаків 2:4 у грі з Люксембургом, синьо-жовті зайняли третє місце у групі і змушені були вкотре грати в плей-оф.
18 жовтня у швейцарському Ньоні відбулося жеребкування плей-оф. Оскільки Україна потрапила до сіяних команд, її потенційними суперниками були: Норвегія, Словенія, Ірландія, Данія. Після жеребкування плей-оф суперником збірної України стала збірна Словенії (з якою вже були зустрічі 13 і 17 листопада 1999 року на відбір до Євро-2000). 14 листопада у Львові підопічні Фоменка виграли 2:0 — спочатку на 22 хвилині Андрій Ярмоленко відкрив рахунок, а на 60 хвилині забив Євген Селезньов. 17 листопада у словенському Мариборі була зафіксована нічия 1:1 — у першому таймі забив капітан господарів Боштян Цесар, але наприкінці гри, на 90+7 хвилині, Андрій Ярмоленко з передачі Артема Кравця зрівняв рахунок. Таким чином, за результатом двох матчів плей-оф, збірна України вдруге потрапляє на Чемпіонат Європи з футболу.
Фінальний турнір чемпіонату Європи 2016 року
Жеребкування фінального турніру чемпіонату Європи відбулася 12 грудня 2015 року в Парижі.
Збірна України зіграла в групі C зі збірними Німеччини, Польщі та Північної Ірландії.
17 червня 2016 року збірна України з футболу втратила всі шанси на продовження боротьби на Євро-2016. Після програшу українських футболістів Північній Ірландії з рахунком 2:0, національні збірні Німеччини та Польщі зіграли внічию — 0:0. Таким чином, в групі С Німеччина і Польща заробили по 4 очки, Північна Ірландія — 3 очка. А збірна України посіла останнє місце і навіть наступна гра з Польщею вже не змінила б ситуацію. Українці стали найгіршою збірною на чемпіонаті Європи 2016 року[15].
20 червня 2016 року головний тренер національної збірної України з футболу Михайло Фоменко звернувся до вболівальників української команди і попросив у них пробачення за невдалий виступ «синьо-жовтих» на чемпіонаті Європи[16]. 21 червня 2016 року Національна збірна України програла збірній Польщі 0:1 в третьому турі групового турніру чемпіонату Європи з футболу у Франції[17]. Українці розчарувалися в грі збірної України на футбольному чемпіонаті Євро-2016, і багато хто не прийшов вболівати за збірну під час останнього матчу на чемпіонаті[18].
Відбір до чемпіонату світу 2018 року
Після невдалого виступу на Євро-2016 Михайло Фоменко очікувано подав у відставку[19], а новим керманичем команди став легендарний Андрій Шевченко[20]. До тренерського штабу увійшли ряд іноземних фахівців: італійці Мауро Тассотті та Андреа Малдера, а також іспанець Рауль Ріанчо. Відбірний цикл збірна розпочала з двох нічиїх — з Ісландією (1:1)[21] та Туреччиною (2:2)[22], продовжила перемогами над аутсайдерами групи — Косово (3:0)[23] та Фінляндією (1:0)[24], завершивши осінній етап відбору на другій сходинці турнірної таблиці групи І, слідом за збірною Хорватії. Товариський матч з Сербією став останнім у році і теж переможним — 2:0[25].
2017 рік для збірної розпочався з мінімальної поразки від хорватів з рахунком 0:1[26]. 6 червня, в товариському матчі зі збірною Мальти, українці встановили антирекорд, мінімально поступившись команді, яка на той момент посідала 182 сходинку рейтингу ФІФА[27]. У наступній грі зі збірною Фінляндії, нарешті прийшла перша перемога в сезоні (2:1)[28]. Осіння частина відбірного циклу розпочалася з впевненої перемоги над Туреччиною — 2:0[29], однак наступна поразка від Ісландії, з таким же рахунком[30], не дозволила підопічним Шевченка посісти першу сходинку в групі, і, як виявилося, стала вирішальною у провалі відбірної кампанії. В жовтні Україна перемогла аутсайдера групи Косово з рахунком 2:0[31] і в останньому матчі з Хорватією українців влаштовувала лише перемога. 9 жовтня 2017 року, незважаючи на підтримку переповненого НСК «Олімпійський», дубль хорвата Крамарича у другому таймі матчу вивів майбутнього фіналіста мундіалю до стадії плей-оф кваліфікаційного раунду, тим самим знявши з порядку денного питання — чи їхати збірній України на чемпіонат світу, який відбудеться у Росії[32].
Сезон Ліги націй 2018—2019
Незважаючи на невдачу у відборі на ЧС, Андрій Шевченко залишився тренером збірної. У новому турнірі УЄФА збірна України за становищем у рейтингу потрапила до Ліги В — другого за ієрархією дивізіону Ліги націй. Синьо-жовті потрапили до групи 1, де мали зіграти по дві гри зі збірними Чехії та Словаччини. 6 вересня збірна України обіграла у місті Угерске Градіште чехів з рахунком 1:2, а 9 вересня, граючи у Львові без глядачів, здолала словаків 1:0. 16 жовтня, знову обігравши Чехію 1:0, збірна України завчасно виграла групу і стала першою збірною в історії Ліги націй, яка гарантувала собі вихід до вищого дивізіону.[33] У останньому матчі збірна України зазнала нищівної поразки 4:1 від збірної Словаччини, однак це ніяк не вплинуло на становище жовто-синіх у групі.
Відбір до Євро-2020
Під час жеребкування кваліфікації Україна потрапила до другого кошика. За результатами жеребу синьо-жовті потрапили до групи В, де їхніми суперниками стали збірні Португалії — чинного чемпіона Європи, а також, Сербії, Литви та Люксембургу. Перший матч збірна України зіграла проти Португалії у Лісабоні. Незважаючи на скептичні погляди експертів, українці впевнено відіграли матч, який не без допомоги Андрія Пятова та доволі справедливого суддівства французького арбітра Клемана Тюрпена закінчився безгольовою нічиєю. Через 3 дні збірна зіграла з Люксембургом. Суперник грав доволі агресивно, і на 36 хвилині нападник Давід Тюрпель відкрив рахунок у матчі. Та ближче до кінця тайму Віктор Циганков зрівняв рахунок. У другому таймі обидві команди грали активно, але забити ніхто не міг, тому здавалося, що матч так і закінчиться. Однак на останніх компенсованих хвилинах тайму після штрафного удару Руслана Малиновського нападник Люксембургу Жерсон Родрігес зрізав м'яча у власні ворота, встановивши рахунок 1:2.
Однак після цих матчів федерації футболу Португалії та Люксембургу подали позов до КДК УЄФА з вимогою зарахувати Україні технічні поразки, оскільки, на їхню думку, ФФУ порушила процедуру натуралізації нападника донецького «Шахтаря» Жуніора Мораеса, який був викликаний до збірної і зіграв у цих матчах.[34] 3 травня КДК своїм рішенням відмовив у задоволенні позову.[35] Однак це не задовольнило заявників, і вони заявили про свої плани подати апеляції на це рішення.
7 червня 2019 року збірна України зіграла у Львові проти збірної Сербії. Синьо-жовті вдало скористалися помилками суперника у схемі гри та обіграли з розгромним рахунком 5:0. 10 червня відбувся матч проти збірної Люксембургу, який закінчився мінімальною перемогою України — 1:0.
Восени відбірковий цикл продовжився. Перші два осінні матчі збірна України повинна була зіграти проти аутсайдера групи — збірної Литви. Перший матч відбувся 7 вересня 2019 року у Вільнюсі. Синьо-жовті впевнено обіграли суперника з рахунком 0:3. Наступна гра відбулась 11 жовтня у Харкові, яку українці виграли завдяки дублю Руслана Малиновського. Після цих матчів збірна України займала 1 місце у групі, маючи в активі 16 очок. Це давало синьо-жовтим непогані шанси зберегти дану позицію в турнірній таблиці та пройти на ЧЄ напряму. Для цього потрібно було лише перемогти або зіграти хоча б внічию проти збірної Португалії.
Гра проти чинних чемпіонів Європи відбулась 14 жовтня 2019 року в Києві, на НСК "Олімпійський". Підопічні Андрія Шевченка вийшли вперед вже на 6 хвилині завдяки голу з добивання Романа Яремчука. Португальці грали досить активно в атаці, українці ж грали другим номером, намагаючись ловити суперника на контратаках. На 27 хвилині Андрій Ярмоленко отримав вишукану передачу від Віталія Миколенка і розстріляв ворота португальців. У другій половині зустрічі гості активніше почали атакувати, але синьо-жовті грамотно оборонялися. Однак на 72-й хвилині арбітр призначив сумнівний пенальті у ворота українців, який реалізував капітан португальців Кріштіану Роналду і вилучив півзахисника Тараса Степаненка. Після цього португальці, користуючись кількісною перевагою, провели кілька блискавичних атак, але жодна з них не завершилась голом. У результаті збірна України перемогла з рахунком 2:1 і вперше в історії кваліфікувалась на Чемпіонат Європи напряму[36]. Ця перемога стала для збірної України шостою поспіль в офіційних поєдинках. Таким чином, ця серія повторила найкращу переможну серію збірної у відбірковій кампанії до Кубка світу 2006 року[37]. Завершився відбір пасивною нічиєю з Сербією 2:2, котра в підсумку заочно програла Португалії боротьбу за другу путівку.
Євро-2020
На цей час збірна України з футболу кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу 2020. Потрапила до групи C, разом з нею у групі зіграють Нідерланди, Австрія та Північна Македонія.
Наприкінці 2019 року у ЗМІ поширилися чутки, що головний тренер збірної України Андрій Шевченко міг покинути свою посаду, оскільки його послугами цікавився футбольний клуб Мілан, за який він колись виступав. Однак незабаром Шевченко спростував усі чутки про можливий перехід, а у червні 2020 року він і його тренерський штаб підписали новий контракт з Українською асоціацією футболу до кінця 2022 року.
На початку 2020 року світ сколихнула пандемія COVID-19, яка поставила під загрозу проведення спортивних змагань, у тому числі Євро-2020. Більшість національних футбольних змагань були скасовані або перенесені. Після довготривалих переговорів з ВООЗ та національними асоціаціями футболу, УЄФА прийняла рішення перенести чемпіонат Європи на наступний рік, з 11 червня по 11 липня 2021 року.
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() |
3 | 3 | 0 | 0 | 8 | 2 | +6 | 9 | Вихід в 1/8 фіналу |
2 | ![]() |
3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 3 | +1 | 6 | |
3 | ![]() |
3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 5 | −1 | 3 | |
4 | ![]() |
3 | 0 | 0 | 3 | 2 | 8 | −6 | 0 |
Сезон Ліги Націй 2020-2021
Завдяки перемозі у своїй групі в попередньому сезоні Ліги Націй, Україна піднялась до дивізіону А. У новому розіграші турніру Україна потрапила до «групи смерті» під номером 4, де суперниками стали Іспанія, Німеччина, Швейцарія. Окрім того, планувалося провести 5 товариських матчів, з яких 2 на виїзді (проти Франції та Польщі) та 3 вдома (проти Північної Ірландії, Кіпру та Ізраїлю). Однак через пандемію COVID-19 частина матчів була скасована, решта — перенесена.
Перший матч нового сезону відбувся 3 вересня 2020 року у Львові, на "Арені Львів", проти Швейцарії за відсутності глядачів з міркувань безпеки здоров'я населення. Синьо-жовті першими відкрили рахунок на 14 хвилині — гол забив Андрій Ярмоленко. На 41 хвилині нападник швейцарців Сеферовіч зрівняв рахунок. У другому таймі українцям вдалося вийти вперед завдяки голу Олександа Зінченка на 68 хвилині. В результаті Україна перемогла з рахунком 2:1. Через декілька днів, другому турі збірна України, на виїзді зустрічалася зі збірною Іспанії. Поступили з рахунком 4:0. Перед жовтневими матчами, половину складу збірної "покосив" коронавірус. Українці не могли грати оптимальним складом, в тім зіграли досить не погано. Поступилися у Києві 1:2 німця, а вже через декілька днів, на НСК «Олімпійський» синьо-жовті створили сенсацію, обігравши мінімально іспанців. Увесь матч іспанці тисли наших хлопців, але вони вистояли, крім того, в завершальній 15-и хвилинці випав один єдиний шанс, котрим вміло скористався Віктор Циганков. У листопаді, Україна полетіла до німецького міста Лейпціґ, на 5-й тур Ліги Націй УЄФА, щоб зіграти зі збірною Німеччини. Українцям вдалося відкрити рахунок, втім німці відігралися. В кінці першого тайму рахунок був 2:1 на користь господарів поля. На початку другого тайму, забив за німців Т.Вернер, і зробив рахунок 3:1. Втім хлопці не здавалися. Були у них 3 супер момента, але не пощастило... 3 стійки. Рахунок 3:1 та виліт до Швейцарії, на заключний матч туру. Але цей матч запам'ятався не забитими м'ячами, а несправедливістю. Перед матчем ще у трьох гравців нашої збірної виявили коронавірус, що поставило матч під питання (що дивно, коли команда повернулася до Києва, у Мораєса і Кривцова тести були негативними. Тим паче вони вже не давно перехворіли на COVID-19). Через це, лікар міста Люцерн, заборонив проведення матчу. Буцімто коронавірус загрожує усьому місту, хочу він міг загрожувати лише гравцям. А ще дивне те, що цей самий лікар дозволяв проводити матч швейцарської ліги, а складі команд яких, були випадки захворювання. Збірна України заявляла, що вони готові грати у будь-якому складі. І як не дивно, саме швейцарцям мали присудити технічну поразку, оскільки це вони не дозволили зіграти. Але рішенням Арбітражного суду УЄФА, було прийнято рішення приписати українцям технічну поразку 0:3. Сам Арбітражний суд розташований у швейцарському місті Лозанна, що є досить не дивно. Скоріше за все УЄФА підтвердило своє вболівальницьке звання, що «УЄФА - мафія». Матч можна було перенести. А матчі фінальної частини Ліги Націй пройдуть аж навесні. Тому УЄФА було не зацікавлено в проведенні матчу, і надало на папері перемогу швейцарцям, що рятує їх від вильоту у Дивізіон B, а українці вилітають, все через рішення депутатів. Україні достатньо було зіграти в нічию, або програти мінімум з рахунком 2:3. Але нажаль рішення прийняли не на полі, а в офісі, що коштувало українцям місця у вищому дивізіоні. Наступний сезон Ліги Націй УЄФА, Україна проведе у другому за класом дивізіоні. Українська Асоціація з футболу оскаржила рішення УЄФА, але шанси на те, що щось зміниться на нашу користь - дуже мінімальні.
Сезони збірної України з футболу
Сезон | Матчів | Перемог | Нічиїх | Поразок | М'ячів | Очок |
---|---|---|---|---|---|---|
1992 | 4 | 0 | 2 | 2 | 3-6 | 2 |
1993 | 6 | 3 | 1 | 2 | 8-8 | 10 |
1994 | 9 | 2 | 3 | 4 | 8-9 | 9 |
1995 | 7 | 3 | 0 | 4 | 8-13 | 9 |
1996 | 6 | 3 | 1 | 2 | 12-9 | 10 |
1997 | 10 | 5 | 3 | 2 | 9-7 | 18 |
1998 | 5 | 4 | 0 | 1 | 12-4 | 12 |
1999 | 11 | 3 | 7 | 1 | 11-6 | 16 |
2000 | 5 | 3 | 0 | 2 | 6-7 | 9 |
2001 | 13 | 3 | 7 | 3 | 14-13 | 16 |
2002 | 10 | 3 | 3 | 4 | 10-12 | 12 |
2003 | 10 | 2 | 4 | 4 | 8-11 | 10 |
2004 | 10 | 3 | 4 | 3 | 11-10 | 13 |
2005 | 10 | 6 | 3 | 1 | 12-5 | 21 |
2006 | 14 | 8 | 3 | 3 | 26-11 | 27 |
2007 | 11 | 4 | 3 | 4 | 16-14 | 15 |
2008 | 9 | 6 | 2 | 1 | 10-5 | 20 |
2009 | 12 | 6 | 3 | 3 | 21-11 | 21 |
2010 | 9 | 4 | 4 | 1 | 16-11 | 16 |
2011 | 12 | 4 | 3 | 5 | 18-21 | 15 |
2012 | 12 | 4 | 3 | 5 | 13-13 | 15 |
2013 | 12 | 9 | 2 | 1 | 33-5 | 29 |
2014 | 8 | 6 | 1 | 1 | 11-2 | 19 |
2015 | 10 | 5 | 3 | 2 | 14-6 | 18 |
2016 | 12 | 7 | 2 | 3 | 18-12 | 23 |
2017 | 8 | 4 | 0 | 4 | 8-8 | 12 |
2018 | 10 | 5 | 4 | 1 | 13-9 | 19 |
2019 | 10 | 7 | 3 | 0 | 20-6 | 24 |
2020 | 7 | 2 | 0 | 5 | 6-19 | 6 |
Разом | 272 | 124 | 74 | 74 | 375—273 | 446 |
Статистика домашніх матчів збірної
Станом на 14 жовтня 2020[38]
За містом
|
За стадіоном
|
Найвідвідуваніші домашні матчі збірної України з футболу
- Станом на 14 жовтня 2020 року
# | Дата | Турнір | Суперник | Рахунок | Глядачі |
---|---|---|---|---|---|
1 | 2 квітня 1997 | ВідЧС | ![]() |
2:1 | 85000[39] |
2 | 29 березня 2003 | ВідЧЄ | ![]() |
2:2 | 83400[40] |
3 | 10 листопада 2001 | ВідЧС | ![]() |
1:1 | 83000[41] |
4 | 5 вересня 1998 | ВідЧЄ | ![]() |
3:2 | 80000[42] |
5 | 4 вересня 1999 | ВідЧЄ | ![]() |
0:0 | 78000[43] |
6 | 15 листопада 1997 | ВідЧС | ![]() |
1:1 | 77500[44] |
7 | 24 березня 2001 | ВідЧС | ![]() |
0:0 | 75000[45] |
8 | 10 вересня 2013 | ВідЧС | ![]() |
0:0 | 69890[46] |
9 | 11 листопада 2011 | ТМ | ![]() |
3:3 | 69720[47] |
10 | 15 листопада 2013 | ВідЧС | ![]() |
2:0 | 67732[48] |
Усі матчі відбулися на НСК «Олімпійський».
Матчі
Останні матчі
Дата | Турнір | Місце проведення | Господарі | Рахунок | Гості | Голи господарів | Голи гостей |
---|---|---|---|---|---|---|---|
11 жовтня 2019 | ВЧЄ 2020 | ![]() |
Україна ![]() |
2:0 | ![]() |
Маліновський 29', 58' | |
14 жовтня 2019 | ВЧЄ 2020 | ![]() |
Україна ![]() |
2:1 | ![]() |
Яремчук 6', Ярмоленко 27' | Роналду 73' (пен.) |
14 листопада 2019 | ТМ | ![]() |
Україна ![]() |
1:0 | ![]() |
Безус 90+2' | |
17 листопада 2019 | ВЧЄ 2020 | ![]() |
Сербія ![]() |
2:2 | ![]() |
Тадич 9' (пен.), Митрович 56' | Яремчук 32', Бєсєдін 90+3' |
3 вересня 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Україна ![]() |
2:1 | ![]() |
Ярмоленко 14', Зінченко 68' | Сеферович 41' |
6 вересня 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Іспанія ![]() |
4:0 | ![]() |
Рамос 4' (пен.), 30', Фаті 33', Ферран Торрес 85' | |
7 жовтня 2020 | ТМ | ![]() |
Франція ![]() |
7:1 | ![]() |
Камавінга 9', Жіру 24', 34', Миколенко 39' (аг), Толіссо 65', Мбаппе 82', Грізманн 89' | Циганков 53' |
10 жовтня 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Україна ![]() |
1:2 | ![]() |
Маліновський 77' (пен.) | Гінтер 20', Горецка 49' |
13 жовтня 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Україна ![]() |
1:0 | ![]() |
Циганков 76' |
Заплановані матчі
Дата | Турнір | Місце проведення | Господарі | Гості |
---|---|---|---|---|
11 листопада 2020 | ТМ | ![]() |
Польща ![]() |
![]() |
14 листопада 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Німеччина ![]() |
![]() |
17 листопада 2020 | ЛН-2020/2021 | ![]() |
Швейцарія ![]() |
![]() |
13 червня 2021 | ЧЄ 2020 | ![]() |
Нідерланди ![]() |
![]() |
17 червня 2021 | ЧЄ 2020 | ![]() |
Україна ![]() |
![]() |
21 червня 2021 | ЧЄ 2020 | ![]() |
Україна ![]() |
![]() |
Міжнародні турніри
* Враховано матчі плей-оф, у яких переможця було визначено в серії післяматчевих пенальті. |
|
Форма
Рік | Виробник |
---|---|
1992 — 1997 | ![]() |
1997 — 2002 | ![]() |
2002 — 2008 | ![]() |
2009 — 2016 | ![]() |
2017 — донині | ![]() |
Домашня
Гостьова
Цікаві факти
На новій домашній та гостьовій формі від виробника Joma, яку 4 вересня 2018 року представила ФФУ для збірної України з футболу[51], позаду над прізвищем футболіста присутній напис «Слава Україні!»[52][53]. Також вперше в історії випущений третій комплект форми білого кольору.
Гравці-рекордсмени
Напівжирним шрифтом виділені гравці, які на даний момент виступають за збірну
З найбільшою кількістю ігорСтаном на 14 жовтня 2020 року[54]
|
Найкращі бомбардириСтаном на 14 жовтня 2020 року[55]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Найкращі асистентиСтаном на 14 жовтня 2020 року[56]
|
Найкращі за системою гол+пасСтаном на 14 жовтня 2020 року[57]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наймолодші гравціСтаном на 14 жовтня 2020 року
|
Найстарші гравціСтаном на 14 жовтня 2020 року
|
Наймолодші автори голів
Станом на 14 жовтня 2020 року[62]
# | Ім'я | Дата | Матч | Вік |
---|---|---|---|---|
1 | Олександр Зінченко | 29 травня 2016 | ![]() |
19 років і 165 днів |
2 | Андрій Шевченко | 1 травня 1996 | ![]() |
19 років і 214 днів |
3 | Дмитро Михайленко | 18 травня 1993 | ![]() |
19 років і 309 днів |
4 | Андрій Ярмоленко | 5 вересня 2009 | ![]() |
19 років і 317 днів |
5 | Олександр Гладкий | 22 серпня 2007 | ![]() |
19 років і 363 дні |
6 | Ярослав Ракицький | 14 жовтня 2009 | ![]() |
20 років і 72 дні |
7-8 | Андрій Гусін | 26 червня 1993 | ![]() |
20 років і 197 днів |
7-8 | Роман Зозуля | 2 червня 2010 | ![]() |
20 років і 197 днів |
9 | Адріан Пуканич | 18 лютого 2004 | ![]() |
20 років і 241 день |
10 | Євген Коноплянка | 29 травня 2010 | ![]() |
20 років і 242 дні |
Воротарі
Станом на 14 жовтня 2020 року.
|
|
Капітани
Станом на 14 жовтня 2020 року[63].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%BA.jpeg/200px-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%BA.jpeg)
# | Гравець | Період виступів | Капітан (ігри) |
---|---|---|---|
1 | Андрій Шевченко | 1995 — 2012 | 58 (111) |
2 | Анатолій Тимощук | 2000 — 2016 | 41 (144) |
3 | Олег Лужний | 1992 — 2003 | 39 (52) |
4 | Руслан Ротань | 2003 — 2018 | 24 (100) |
5 | Андрій Пятов | 2006 — донині | 18 (95) |
6= | Юрій Калитвинцев | 1995 — 1999 | 13 (22) |
6= | Олександр Головко | 1995 — 2004 | 13 (58) |
8 | Олександр Шовковський | 1994 — 2012 | 12 (92) |
9 | Олександр Кучер | 2006 — 2017 | 8 (57) |
10 | Андрій Ярмоленко | 2009 — донині | 7 (92) |
11 | Євген Коноплянка | 2010 — донині | 5 (86) |
12= | Геннадій Литовченко | 1993 — 1994 | 4 (4) |
12= | Юрій Максимов | 1992 — 2002 | 4 (27) |
12= | В'ячеслав Шевчук | 2003 — 2016 | 4 (56) |
15= | Сергій Дірявка | 1992 — 1995 | 3 (9) |
15= | Андрій Гусін | 1993 — 2006 | 3 (71) |
17= | Андрій Полунін | 1992 — 1995 | 2 (9) |
17= | Андрій Русол | 2004 — 2010 | 2 (49) |
17= | Владислав Ващук | 1996 — 2007 | 2 (63) |
20= | Юрій Шелепницький | 1992 | 1 (1) |
20= | Євген Драгунов | 1992 | 1 (2) |
20= | Олексій Михайличенко | 1992 — 1994 | 1 (2) |
20= | Сергій Третяк | 1992 | 1 (2) |
20= | Ігор Петров | 1994 | 1 (3) |
20= | Сергій Ковалець | 1992 — 1994 | 1 (10) |
20= | Сергій Беженар | 1992 — 1997 | 1 (23) |
20= | Артем Федецький | 2010 — 2016 | 1 (53) |
20= | Сергій Ребров | 1992 — 2006 | 1 (75) |
Всі тренери збірної
Дані про тренерів[64] станом на 14 жовтня 2020 року[65].
Тренер | Період роботи | Ігри | Перемоги | Нічиї | Поразки | ЗГ | ПГ | % набраних очок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Віктор Прокопенко | 1992 | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 5 | 11,11 % |
Микола Павлов | 1992, 1994 | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 4 | 11,11 % |
Олег Базилевич | 1993 — 1994 | 11 | 4 | 3 | 4 | 13 | 14 | 45,46 % |
Йожеф Сабо | 1994, 1996—1999 | 34 | 16 | 12 | 6 | 47 | 26 | 58,82 % |
Анатолій Коньков | 1995 | 7 | 3 | 0 | 4 | 8 | 13 | 42,86 % |
Валерій Лобановський | 2000 — 2001 | 18 | 6 | 7 | 5 | 20 | 20 | 46,3 % |
Леонід Буряк | 2002 — 2003 | 19 | 5 | 6 | 8 | 18 | 23 | 36,84 % |
Олег Блохін | 2003 — 2007, 2011—2012 | 46 | 28 | 17 | 19 | 92 | 68 | 56,2 % |
Олексій Михайличенко | 2008 — 2009 | 21 | 12 | 5 | 4 | 31 | 16 | 65,08 % |
Мирон Маркевич | 2010 | 4 | 3 | 1 | 0 | 9 | 3 | 83,33 % |
Юрій Калитвинцев | 2010 — 2011 | 8 | 1 | 5 | 2 | 10 | 13 | 33,33 % |
Андрій Баль (в.о.) | 2012 | 2 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 16,67 % |
Олександр Заваров (в.о.) | 2012 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 100 % |
Михайло Фоменко | 2013 — 2016 | 37 | 24 | 6 | 7 | 67 | 22 | 70,27 % |
Андрій Шевченко | 2016 — донині | 38 | 21 | 9 | 8 | 55 | 40 | 63,16 % |
Поточний склад
Гравці, заявлені на жовтневі матчі збірної. Кількість ігор і голів за збірну наведені станом на 14 жовтня 2020 року після матчу проти Іспанії.
Галерея
Збірна
Поштові марки
-
Поштова марка «Український футбол». 2001 рік
-
Поштова марка «Чемпіонат світу з футболу. Німеччина-2006». 2006 рік.
Примітки
- ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ Галицькі футболісти у збірній Польщі з 1921 по 1939
- ↑ Юзеф Калужа, Здзіслав Стичень народилися в Перемишлі, тому в загальну статистику їх не враховано
- ↑ Буковинські гравці у збірній Румунії з 1921 по 1940
- ↑ Гравці із Закарпаття (Podkarpatská Rus) у збірній Чехословаччини з 1920 по 1938
- ↑ Гравці з Закарпаття (Kárpátalja) у збірній Угорщини з 1939 по 1944
- ↑ [1]
- ↑ Зокрема Блохін, Буряк, Дем'яненко, Бессонов, Протасов, Михайличенко, Яковенко, Литовченко, Ковалець. Валерій Лобановський був старшим тренером збірної УРСР 1979 року.
- ↑ Редкие и памятные программы — Dynamo Kiev Football Programmes (рос.)
- ↑ Сборная Аргентины с украинским сердцем
- ↑ Реднапп: Ще вчора я був на шляху до України
- ↑ ЧС-2014. Франція — Україна 3:0. Фіаско у Парижі залишає команду Фоменка за бортом… — Чемпіон
- ↑ Збірна України з футболу «увійшла» в історію — ZIK
- ↑ Spain on top, Ukraine highest climber.
- ↑ Найгірша збірна на Євро-2016. ukranews.com. Українські новини. 17 червня 2016.
- ↑ Фоменко вибачився перед уболівальниками за провал збірної на Євро-2016. ukranews.com. Українські новини. 20 червня 2016.
- ↑ Гуд бай, Євро! Українська збірна програла третій матч на Євро-2016. ukranews.com. Українські новини. 21 червня 2016.
- ↑ Українці не прийшли уболівати за збірну. ukranews.com. Українські новини. 21 червня 2016.
- ↑ Михайло Фоменко: «Беру відповідальність на себе» - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Андрій Шевченко очолив збірну України - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Україна зіграла внічию з Ісландією на старті відбору ЧС-2018 - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Україна втрачає перемогу над Туреччиною у Коньї - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Україна розгромно перемагає Косово у Кракові - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Гол Кравця приніс Україні перемогу над Фінляндією - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Збірна України обіграла команду Сербії у Харкові - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Прикра поразка від Хорватії - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ «Холодний душ» у Граці - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Україна обіграла Фінляндію у кваліфікації ЧС-2018 - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Впевнено та закономірно: національна збірна України перемогла команду Туреччини! - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Збірна Україна поступилася команді Ісландії у кваліфікації ЧС-2018 - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Україна обіграла Косово у Шкодері - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Збірна України не зіграє на ЧС-2018 - Офіційний сайт Федерації футболу України. ffu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Україна — перша збірна в історії Ліги націй, яка гарантувала собі вихід до вищого дивізіону
- ↑ У Португалії вважають, що Мораес не має права виступати за збірну України[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ УЄФА не став знімати зі збірної України 4 очки[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ ЗБІРНА УКРАЇНИ У ФЕЄРИЧНОМУ МАТЧІ ПЕРЕМОГЛА ПОРТУГАЛІЮ ТА З ПЕРШОГО МІСЦЯ ВИЙШЛА НА ЄВРО-2020[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Шевченко повторив рекорд Блохіна за тривалістю переможних серії
- ↑ Профайл збірної України. Матчі національної команди побачили вісім міст нашої країни
- ↑ Ukraine vs. Northern Ireland 2 — 1
- ↑ Ukraine vs. Spain 2 — 2
- ↑ Ukraine vs. Germany 1 — 1
- ↑ Ukraine vs. Russia 3 — 2
- ↑ Ukraine vs. France 0 — 0
- ↑ Ukraine vs. Croatia 1 — 1
- ↑ Ukraine vs. Belarus 0 — 0
- ↑ Ukraine vs. England 0 — 0
- ↑ Украина — Германия 3:3. Протокол матча
- ↑ Ukraine vs. France 2 — 0
- ↑ Germany 2006: The final ranking (англ.)
- ↑ Форма головної команди. Коли і в що вдягалася збірна України. ТСН.ua (укр.). 9 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Несподіваний колір: ФФУ представила нову форму збірної України, obozrevatel.com, 04 вересня 2018
- ↑ У новій формі збірної України з футболу знайшли особливість — фотофакт
- ↑ Нова форма збірної України з футболу викликала агонію у російських уболівальників
- ↑ ГВАРДІЙЦІ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ: КРОКИ СТЕПАНЕНКА, ПЯТОВА, ЯРМОЛЕНКА Й КОНОПЛЯНКИ. https://uaf.ua/. Процитовано 8 вересня 2020.
- ↑ Профайл збірної України. Бомбардири: у топ-3 — головний тренер та двоє його підопічних
- ↑ Профайл збірної України. Кращі асистенти: Ярмоленко лідирує з відривом — Офіційний сайт Української асоціацїї футболу
Ярмоленко наздогнав Шевченка і Вороніна
Ярмоленко став рекордсменом збірної України за асистами
Коноплянка обходит Реброва, Ярмоленко догоняет Шевченко (рос.) - ↑ Профайл збірної України. Найкращі футболісти за системою «гол + пас»: Ярмоленко в гонитві за Шевченком
- ↑ ПРОФАЙЛ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ: НАЙМОЛОДШИЙ І НАЙСТАРШИЙ ГРАВЦІ В ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМАНДИ
- ↑ Зінченко ледь не повторив досягнення Шевченка у збірній України
- ↑ Офіційно. Тимощук — найстарший гравець збірної України в історії
- ↑ ПРОФАЙЛ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ: НАЙМОЛОДШИЙ І НАЙСТАРШИЙ ГРАВЦІ В ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМАНДИ
- ↑ Зинченко и предшественники: топ-10 юных бомбардиров сборной (рос.)
- ↑ Шевчук — 25-й у історії збірної України капітан
- ↑ Головна — Національна збірна — Тренери. https://uaf.ua/. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ ПРОФАЙЛ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ. ТРЕНЕРИ: АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО ВИЙШОВ НА ТРЕТЄ МІСЦЕ В ІСТОРИЧНІЙ ТАБЛИЦІ. https://uaf.ua/. Процитовано 14 вересня 2020.
Див. також
Посилання
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Збірна України з футболу |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збірна України з футболу |
- Офіційна сторінка Федерації футболу України
- Дані про ігри збірної на сайті Літопис українського футболу
- ukrainiansoccer.net — Ukrainian National Team (англ.)
- Клуб «гвардійців» збірної України (рос.)
- 2019: підсумки року для національної збірної України
- Ігрова форма національної збірної України
- Розділ «Історія збірної» на сайті Футбол24
- 24 факти про збірну України. Частина 1
- 24 факти про збірну України. Частина 2
- Ярмоленко став найкращим бомбардиром збірної України у товариських матчах
- Як Ордець ювіляром став. Усі попередження збірної України
- Андрій Ярмоленко ввійшов до елітного капітанського клубу збірної України!
- Рекорди збірної України. Андрій Шевченко зрівнявся з Валеріям Лобановським
- Мораес — третій бразилець в історії збірної України. Список всіх натуралізованих легіонерів
- Их было 219 или Где рождается сборная Украины (рос.)
- Как сборной Украины не засчитали международную игру (рос.)
- Джокеры сборной Украины: Безус забил пятый гол и вышел в лидеры (рос.)
- Профайл збірної України: поки що два хет-трики за всю історію
- Профайл збірної України: 29 дублів і рекорд Андрія Шевченка
|
|
|
|
|
|
|