Асоціація пляжного футболу України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всеукраїнська громадська організація "Асоціація пляжного футболу України"
Дата заснування4 серпня 2002
Типвсеукраїнська громадська спортивна організація
ГоловаХарченко Сергій Володимирович
Положеннястатут
АдресаУкраїна, 01133, Київ, пров. Лабораторний, 7а.
Офіційний сайтbeachsoccer.com.ua

Асоціа́ція пля́жного футбо́лу Украї́ни — всеукраїнська неприбуткова громадська організація, що має на меті розвиток пляжного футболу в Україні. Опікується проведенням національних та міжнародних турнірів, зокрема, першості України з пляжного футболу, інших заходів, наприклад, спортивних фестивалів для популяризації цього виду спорту, забезпечує участь збірної України в міжнародних змаганнях тощо.

Створена після проведення першого (аматорського) чемпіонату України з пляжного футболу влітку 2002, а 18 грудня 2002 року отримала статус колективного члена ФФУ. Вже тоді діяли більше ніж 140 місцевих осередків у більшості областей України. В наступні роки АПФУ залучила до участі в змаганнях сотні спортивних колективів (у 2005 році, наприклад, грали 210 команд з 11 міст України), відомих футболістів (Олег Саленко став тренером збірної, брали участь у змаганнях Сергій Шматоваленко, Юрій Калитвинцев), професійні команди вищої та першої ліги "звичайного" футбольного чемпіонату.

Першим успіхом збірної стало здобуття «бронзи» в турнірі Євроліга-2004 і це попри важкі умови підготовки. Тренер команди Віктор Мороз згадував, що тренувальний цикл перед турніром команда проводила на паркеті в шкільному спортзалі[1].

У 2007—2008 АПФУ змогла залучити значні спонсорські кошти, привернути увагу мас-медіа. Це стало можливим, зокрема, завдяки підтримці промислової групи компаній «Євроформат» і компанії «Медиа Спорт Промоушн», експрезидент якої, Сергій Харченко, очолив АПФУ. В передкризовий 2007 рік бюджет лише української першості склав 2,5 млн грн.[2] А бюджет чемпіонату-2008 оцінювався у 2,2 млн дол., в українських клубах були заявлені щонайменше шестеро легіонерів, в тому числі двоє чемпіонів світу (з Бразилії), здійснювались трансляції матчів чемпіонату на 10 регіональних і національних телеканалах[3].

Київ був і залишається ключовим для розвитку пляжного футболу містом. В Гідропарку розташований сучасний добре обладнаний "пляжний" стадіон, де проводяться міжнародні турніри. Проте, АПФУ доклала зусиль для поширення бічсокеру в інших містах. Цій меті, зокрема, були присвячені фестивалі пляжного футболу, що проводилися в Україні не лише в Причорномор'ї, але від Харкова і до Львова. Основними осередками розвитку пляжного футболу в інших областях України є Одеса (тут розвивається ще й жіночий пляжний футбол), Чорноморськ (місцева команда «Старт» виступає в чемпіонаті з 2003), Дніпро (місцевий клуб «Вибір» став першим чемпіоном України з-за меж Києва), Харків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [fcvolyn.net/newsView/228/ Інтерв'ю Віктора Мороза на сайті ФК «Волинь»]
  2. Звіт на сайті ФФУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2013.
  3. Інтерв'ю Сергія Харченка на сайті ФФУ. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]