Нюрнберзький процес
Ню́рнберзький проце́с — міжнародний судовий процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини. Проходив у м. Нюрнберг з 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. у Міжнародному військовому трибуналі.
Організація трибуналу
Домовленість про створення Міжнародного військового трибуналу і його статуту були опрацьовані СРСР, США, Великою Британією та Францією в ході лондонської конференції 26 червня — 8 серпня 1945 р. Спільно розроблений документ відобразив позицію всіх 23 країн-учасниць конференції, принципи статуту затверджені Генеральною Асамблеєю ООН.
29 серпня опубліковано перший список головних військових злочинців — 24 нацистських політиків, військових, ідеологів нацизму.
Список підсудних
Первинний список було сформовано у такому вигляді:
- Герман Вільгельм Герінг (нім. Hermann Wilhelm Göring), рейхсмаршал, головнокомандувач військово-повітряними силами Німеччини
- Рудольф Гесс (нім. Rudolf Heß), заступник Гітлера по керівництву нацистської партії (Націонал-соціалістична німецька робітнича партія).
- Йоахим фон Ріббентроп[джерело?] (нім. Ullrich Friedrich Willy Joachim von Ribbentrop), міністр іноземних справ нацистської Німеччини.
- Вільгельм Кейтель (нім. Wilhelm Keitel), начальник штабу Верховного головнокомандування військовими силами Німеччини.
- Роберт Лей (нім. Robert Ley), голова Трудового фронту.
- Ернст Кальтенбруннер (нім. Ernst Kaltenbrunner), керівник РСХА.
- Альфред Розенберг (нім. Alfred Rosenberg), один з головних ідеологів нацизму, рейхсміністр у справах Східних територій.
- Ганс Франк (нім. Dr. Hans Frank), голова окупованої Польщі.
- Вільгельм Фрік (нім. Wilhelm Frick), міністр внутрішніх справ Рейху.
- Юліус Штрайхер (нім. Julius Streicher), гауляйтер, головний редактор газети «Штурмовик» (нім. Der Stürmer — Дер Штюрмер).
- Вальтер Функ (нім. Walther Funk), міністр економіки після Шахта.
- Ялмар Шахт (нім. Hjalmar Schacht), імперський міністр економіки перед війною.
- Густав Крупп фон Болен унд Гальбах (нім. Gustav Krupp von Bohlen und Halbach), голова концерну «Фрідріх Крупп».
- Карл Деніц (нім. Karl Dönitz), грос-адмірал флоту Третього Рейху, головнокомандувач військово-морського флоту Німеччини, після смерті Гітлера і згідно з його заповітом — президент Німеччини.
- Еріх Редер (нім. Erich Raeder), головнокомандувач ВМФ.
- Бальдур фон Ширах (нім. Baldur Benedikt von Schirach), голова Гітлерюгенду, гауляйтер Відня.
- Фріц Заукель (нім. Fritz Sauckel), керівник трудових депортацій у Рейх з окупованих територій.
- Альфред Йодль (нім. Alfred Jodl), начальник штабу оперативного керівництва.
- Мартін Борман (нім. Martin Bormann), голова партійної канцелярії, звинувачувався заочно.
- Франц фон Папен (нім. Franz Joseph Hermann Michael Maria von Papen), канцлер Німеччини до Гітлера, посол в Австрії та Туреччині.
- Артур Зейсс-Інкварт (нім. Dr. Arthur Seyß-Inquart), канцлер Австрії, згодом імперський комісар окупованої Голландії.
- Альберт Шпеєр (нім. Albert Speer), імперський міністр озброєнь.
- Константин фон Нейрат (нім. Konstantin Freiherr von Neurath), в перші роки правління Гітлера міністр іноземних справ, потім намісник в протектораті Богемії і Моравії (Чехія).
- Ганс Фріче (нім. Hans Fritzsche), керівник відділу друку і радіо у міністерстві пропаганди.
18 жовтня 1945 обвинувальний висновок було вручено Міжнародному військовому трибуналу і через його секретаріат передано кожному обвинуваченому.
Ще до початку судового процесу 25 листопада 1945 в камері наклав на себе руки голова Трудового фронту Роберт Лей. Густава Круппа визнано невиліковно хворим, і справу щодо нього припинено до суду.
Інші обвинувачені постали перед судом.
Хід процесу
Згідно з Лондонською угодою Міжнародний військовий трибунал був сформований на паритетних засадах з представників чотирьох держав.
Члени трибуналу
- від СРСР: заступник голови Верховного Суду СРСР генерал-майор юстиції І. Т. Нікітченко.
- від США: колишній генеральний прокурор США Ф. Біддл.
- від Великої Британії: головний суддя, лорд Джеффрі Лоуренс.
- від Франції: професор кримінального права А. Доннедьє де Вабр.
Кожна з 4-х країн скерувала на процес своїх головних обвинувачувачів, їхніх заступників та помічників:
- від СРСР: генеральний прокурор УРСР Р. А. Руденко.
- від США: суддя Верховного суду США Роберт Джексон.
- від Великої Британії: Хартлі Шоукрос
- від Франції: Франсуа де Ментон, який у перші дні процесу був відсутній і його заміняв Шарль Дюбост, а потім замість Ментона був призначений Шампентьє де Ріб.
Всього проведено 216 судових слухань. Головував представник Великої Британії Дж. Лоуренс. Була представлена низка доказів, серед них вперше — т.зв. «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа.
Внаслідок післявоєнного загострення відносин між СРСР та Заходом процес протікав напружено. Дії очільників країн Заходу тлумачилися підсудними на свою користь і створювали ілюзію можливого розвалу процесу.
Звинувачення
- Плани нацистської партії:
- Злочини проти миру:
- «Всі звинувачувані та різні інші особи протягом ряду років до 8 травня 1945 року брали участь у плануванні, підготовці, розв'язанні та веденні агресивних воєн, які також були війнами, що порушують міжнародні договори, угоди та зобов'язання».
- Військові злочини:
- Вбивства і жорстоке поводження з цивільним населенням на окупованих територіях і у відкритому морі.
- Вивезення цивільного населення з окупованих територій у рабство та для інших цілей.
- Вбивства та жорстоке поводження з військовополоненими та військовослужбовцями країн, з якими Німеччина перебувала в стані війни, а також з особами, що знаходилися в плаванні у відкритому морі.
- Безцільне руйнування великих і малих міст і сіл, спустошення, не виправдані військовою необхідністю.
- Германізація окупованих територій.
- Злочини проти людяності:
- Звинувачувані проводили політику переслідування, репресій та знищення ворогів нацизму. Нацисти кидали в тюрми людей без судового процесу, переслідували їх, принижували, перетворювали на рабів, піддавали тортурам, вбивали їх.
Вирок
Міжнародний військовий трибунал засудив:
- До смертної кари через повішення: Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера, Розенберга, Франка, Фріка, Штрейхера, Заукеля, Зейсс-Інкварта, Бормана (заочно), Йодля.
- До довічного ув'язнення: Гесса, Функа, Редера.
- До 20 років тюремного ув'язнення: Шираха, Шпеера.
- До 15 років тюремного ув'язнення: Нейрата.
- До 10 років тюремного ув'язнення: Дьониця.
- Виправдані: Фріче, Папен, Шахт.
Йодля було посмертно повністю виправдано.
Трибунал визнав організації СС, СД, СА, Гестапо такими, що мають за мету злочинну діяльність. Членів цих організацій, які усвідомлювали злочинність дій (та певними іншими ознаками), а також керівний склад нацистської партії визнано злочинцями.
Ряд засуджених подали прохання: Герінг, Гесс, Ріббентроп, Заукель, Йодль, Кейтель, Зейсс-Інкварт, Функ, Деніц і Нейрат — про помилування; Редер — про заміну пожиттєвого ув'язнення на смертний вирок; Герінг, Йодль і Кейтель — про заміну повішання на розстріл, якщо прохання про помилування не задовольнять. Всі ці клопотання були відхилені.
Страти відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в'язниці. Герінг отруївся незадовго до страти.
Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 50-х років XX ст.
Музей
Сьогодні зал засідань («Зал 600»), де проходили нюрнберзькі процеси, є звичайним робочим приміщенням нюрнберзького земельного суду (адреса: Bärenschanzstraße 72, Nürnberg). Однак у вихідні у ньому проводяться екскурсії (з 13 до 16 годин). Крім того, у документаційному центрі історії нацистських з'їздів у Нюрнберзі є спеціальна експозиція, присвячена нюрнберзьким процесам.
Пов'язані події
- В ході процесу за нез'ясованих обставин загинув прокурор Зоря Микола Дмитрович.
Див. також
Посилання
- Internationales Militärtribunal 1945
- Дубинянський Михайло. Сліпуча пітьма Нюрнберга // Дзеркало тижня. — № 37, 30 вересня 2006
- Вісім тактів забутої музики. 55 років тому закінчився Нюрнбезький процес // Дзеркало тижня. — № 39, 06 жовтня 2001
- Нюрнберзький процес не був об'єктивним // Газета по-українськи. — № 474 за 19 жовтня 2007
- http://fbr.donetsk.ua/t/nyurnberzkyj-proces[недоступне посилання з липня 2019]
- Руйнуємо міфи. Нюрнберг-1946 не засудив жодну «злочинну організацію»
- Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в 2-х томах. М. 1954
- Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в 8-ми томах. М. 1991–1999
- Нюрнбергский процесс 1945-46
- НЮРНБЕРГ: последнее слово нациста // newzz.in.ua: Украинское новостное интернет-издание. — 7 мая 2010
- Интервью с синхронным переводчиком в зале суда Т. А. Рузской
- Полторак Аркадий Иосифович. Нюрнбергский эпилог (Мемуары)
- Международное уголовное правосудие: наказание за военные преступления.
- Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в 8-ми томах. — М.: Юридическая литература, 1987—1999. — ISBN 5-7260-0015-3
- «Каким судом судите, таким судимы будете». Заслуживает ли СССР своего Нюрнберга? // 1863x.com (рос.)
- The International Military Tribunal for Germany
- Official records of the Nuremberg trials (The Blue series) in 42 volumes from the records of the Library of congress
- Nuremberg фільм на IMDb
- В ході Нюрнберзького процесу не тільки засуджували Третій Райх, а й приховували власні злочини
- Розпалювачами Другої світової війни були Черчилль і Сталін – історики Мартін Аллен і Урі Мільштейн
Джерела та література
- І. І. Дерейко, М. В. Коваль. Нюрнберзький процес // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 497. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література
- О. В. Задорожній. Нюрнберзький процес 1945-46 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Гильберт Г. М. Нюрнбергский дневник. Процесс глазами психолога/пер. с нем. А. Л. Уткина. — Смоленск: Русич, 2004. — 608 стр. ISBN 5-8138-0567-2
Посилання
- Нюрнберзький процес // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Це незавершена стаття з історії Третього Рейху. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |