Буданов Кирило Олексійович
Буданов Кирило Олексійович | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
з 5 серпня 2020 | ||||
Президент: | Володимир Зеленський | |||
Попередник: | Василь Бурба | |||
Народження: |
4 січня 1986[1] (38 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна: | Україна | |||
Освіта: | Військова академія (2007)[1] | |||
Шлюб: | Буданова Маріанна Олександрівнаd | |||
Військова служба | ||||
Приналежність: | Збройні сили | |||
Рід військ: | Військова розвідка | |||
Звання: | Генерал-майор | |||
Битви: | російсько-українська війна (з 2014) • війна на сході України | |||
Нагороди: | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Буданов Кирило Олексійович (нар. 4 січня 1986, Київ, Українська РСР, СРСР) — український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020 року[2]), генерал-майор (3 квітня 2022 року[3]). Повний кавалер ордена «За мужність».
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[4]. Учасник бойових дій[5].
Біографія
Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ (2007), після закінчення якого служив у підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки Міноборони.[6]
За рік до закінчення вишу Буданов вирішив перейти в розвідку. Хоча зазвичай з аеромобільного факультету ніхто нікуди не переводиться: у десанті завжди бракувало кадрів, а процес переводу вкрай клопіткий.
Проте, за словами Фацевича, Буданова це не зупинило: отримавши диплом, він одразу опинився в ГУР – став оперативником у спецпідрозділі розвідки. Тоді людей, які працюють "у полі", у відомстві не вистачало.[7]
Російсько-українська війна
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні[8], зазнав кілька поранень. Загалом їх було три. Своє перше поранення Буданов назвав легким — «у нього потрапив осколок».
Друге було важким: після вибуху протипіхотної міни один з уламків потрапив під серце.
"Його не можна вийняти з тіла, небезпечно. У мене була пробита спина, шия. Виходив через лінію фронту своїм ходом, на адреналіні, десь 5 км, а потім упав знесилений. Поранення важке, але у принципі жити можна".[9]
При третьому пораненні він отримав поранення в праву руку. Відтоді виникли проблеми зі згинанням, бо куля рознесла ліктьовий суглоб.[10]
У 2018—2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена[6].
6 серпня 2016 року брав участь в операції «Рейд в Крим». За словами Буданова, бій з російською спецгрупою "Вимпел" тривав буквально дві хвилини – українці знищили ворожі сили разом із їхнім командиром, героєм чеченських воєн. А потім пішли додому.[11]
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та комітет з питань розвідки при Президентові України.
21 листопада 2021 року Кирило Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times[en]» детально описав про заплановану на кінець січня — початок лютого 2022 року масштабну військову операцію Російської Федерації проти України, набагато руйнівнішу, ніж це було у 2014 році[12]. Незабаром після публікації інтерв'ю Буданова, російське керівництво звинуватило Україну в підготовці до «силового сценарію розв'язання конфлікту на Донбасі», тоді як керівництво України взагалі відхрестилося від публічного попередження ГУР Міноборони України про війну з РФ[13][14][15][16].
З 3 квітня 2022 року має військове звання вищого офіцерського складу — генерала-майора[17].
У вересні 2022-го Буданов брав участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азова».[6]
В квітні 2023 року Лефортовський суд Москви заочно арештував Буданова за звинуваченням у створенні тероретичної організації, підготовки до теракту в складі організованої групи, незаконному обороті зброї та вибухових пристроїв.[18]
Замах у 2019 році
4 квітня 2019 року автомобіль «Chevrolet Evanda» Буданова підірвав росіянин із документами на ім'я Олексія Ломаки, який встановив міну, але вона передчасно здетонувала. Зловмисника й диверсійну групу, яка мала підірвати українського розвідника, затримали[8][5].
Загалом на життя Буданова було вчинено понад десяток замахів.[19]
Сім'я
- Дружина Маріанна — балотувалася в депутати Київради[20] від партії «Удар»[21], радниця Віталія Кличка з питань виявлення та запобігання корупції у сфері молодіжної політики та спорту[20], парафіянка Покровського чоловічого монастиря «Голосіївська пустинь» УПЦ МП[22][23].
Скандали
У грудні 2021 року Bihus.Info і «Слідство. Інфо» повідомили, що Кирило Буданов проживає разом із заступником міністра внутрішніх справ Олександром Гогілашвілі в будинку В'ячеслава Стрелковського, якого в ЗМІ називають організатором низки великих конвертаційних центрів на мільярди гривень[24].
Особисті вподобання
Полюбляє тварин. У начальника розвідки в кабінеті мешкає кіт[25], канерейка та жаба.[26]
В дитинстві захоплювався фільмами за участю Жан-Поль Бельмондо, особливо Професіонал[27].
В дитинстві займався плаванням.[27]
Військові звання
- Лейтенант (2007)
- Старший лейтенант (2010)
- Капітан (2013)
- Майор (2016)
- Підполковник (2018)
- Полковник (2020)
- Бригадний генерал (24 серпня 2021[28])
- Генерал-майор (3 квітня 2022[3])
Нагороди
- Хрест бойових заслуг (23 серпня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[29][30]
- Орден «За мужність» I, II, III ст.
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Відзнаки Міністерства оборони України — нагрудний знак «За військову доблесть», нагрудний знак «Знак пошани», медаль «За особисті досягнення» II ст., пам'ятний знак «За воїнську доблесть»
- Відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України — нагрудний знак «Учасник АТО»
- Заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За мужність при виконанні спецзавдань»
- Орден святого великомученика Юрія Переможця (8 листопада 2022)[31]
- Орден Архистратига Михаїла II ступеня (30 жовтня 2020)[32]
Див. також
Примітки
- ↑ а б ЛІГАБізнесІнформ — 1991.
- ↑ Указ Президента України № 308/2020 «Про призначення К.Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], Президент України, 5 серпня 2020
- ↑ а б Указ Президента України № 207/2022 «Про присвоєння військового звання генерал-майора бригадному генералу БУДАНОВУ Кирилу Олексійовичу». [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.], Президент України, 3 квітня 2022
- ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
- ↑ а б Крим, Донбас, гібридні війни, дезінформація: новий начальник ГУР назвав завдання на посаді. Новинарня (укр.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
- ↑ а б в Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових. nv.ua. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ Потайливим і самодостатнім: яким Буданов був за студентства та як потрапив до ГУР. 24 Канал (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ а б Воєнна розвідка України отримала нового очільника [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.], Defense Express, 6 серпня 2020
- ↑ Доля розвідника № 1. Коли і чому життя керівника ГУР Кирила Буданова перетворилось на одну велику спецоперацію — профайл NV. nv.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Exclusive: Spy chief opens up about back and neck injuries in NV interview. english.nv.ua (англ.). Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Exclusive: The rise of Military Intelligence chief Kyrylo Budanov — NV profile. english.nv.ua (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief // By Howard Altman, militarytimes[en], Nov 21, 2021
- ↑ Росія готується до нового нападу на Україну в січні-лютому – голова ГУР Міноборони (укр.). Радіо Свобода. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Україна звинувачує Росію у підготовці нападу. Кремль каже, що це США нагнали сил з-за океану (укр.). BBC News | Україна. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Росія готується напасти на Україну взимку - розвідка (укр.). Deutsche Welle. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Голова української розвідки озвучив терміни можливого нападу Росії. Кремль відреагував (укр.). Суспільне | Новини. 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Кос, Софія (30 січня 2023). Кирило Буданов: повна біографія головного розвідника України. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Лефортовский суд Москвы заочно арестовал главу украинской разведки Кирилла Буданова. Meduza (рос.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Доля розвідника № 1. Коли і чому життя керівника ГУР Кирила Буданова перетворилось на одну велику спецоперацію — профайл NV. nv.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ а б Палка любителька ін'єкцій: як виглядає дружина головного розвідника України Буданова // Радіо Трек, 03 ЖОВТНЯ 2022 17:45
- ↑ Який вигляд має дружина головного розвідника України Буданова (фото) // Діана Могилєвич, unian, 03.10.22 09:32
- ↑ Дружина керівника ГУР Буданова ходить у монастир УПЦ МП, де переховувався терорист Лусваргі, — Ковальов // novynarnia, 16/12/2021 17:43
- ↑ Andriy Kovalov, 16 грудня 2021
- ↑ Гогілашвілі живе в маєтку організатора конвертцентрів і ділить його з керівником ГУР — ЗМІ [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2021. — 16 грудня.
- ↑ Головний кіт-розвідник Гюнтер мешкає у ГУР Міноборони. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Жаба, яка живе в кабінеті Буданова, "станцювала" в кадрі під час його нового інтерв'ю. Відео. gordonua.com. 24 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ а б Контрнаступ вже почався? Буданов: про Лукашенка, переговори, шпигунів, кінець війни і особисте (укр.), процитовано 17 травня 2023
- ↑ Указ Президента України № 428/2021 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 591/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг"»
- ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2022 р
- ↑ Кирило Буданов та офіцери ГУР МОУ зустрілись з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм і отримали високі відзнаки Православної Церкви України. gur.gov.ua. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Митрополит Епіфаній зустрівся з начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України
Джерела
- Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ГУР МОУ
- Офіс Президента вітає призначення Кирила Буданова на посаду начальника Головного управління розвідки МОУ [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Сайт Офісу Президента України, 05.08.2020
Посилання
- Зеленський змінив начальника Головного управління розвідки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 05.08.2020
- Зеленський змінив начальника ГУР Міноборони: призначив Кирила Буданова [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Інтерфакс-Україна, 05.08.2020
- Легендарний розвідник Кирило Буданов очолив управління розвідки: що про нього відомо [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// 24 канал, 05.08.2020
- Зеленський змінив голову військової розвідки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// ZN.UA, 05.08/2020
- Збірка інтерв'ю з Будановим
- Інтерв'ю журналіста від Української Правди у Кирила Буданов. Відео
|
- Народились 4 січня
- Народились 1986
- Уродженці Києва
- Випускники Одеської військової академії
- Генерал-майори (Україна)
- Нагороджені Хрестом бойових заслуг
- Кавалери ордена «За мужність» I ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «За особисті досягнення»
- Нагороджені пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Лицарі ордена Архистратига Михаїла II ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Керівники Головного управління розвідки Міністерства оборони України
- Службовці Генерального штабу ЗСУ
- Персоналії:Воєнна розвідка
- Повні кавалери ордена «За мужність»
- Лицарі ордена святого великомученика Юрія Переможця
- Чинні Члени Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних сил України