Венедіктова Ірина Валентинівна

Ірина Валентинівна Венедіктова
Посол України в Швейцарії
Нині на посаді
На посаді з	17 листопада 2022
Президент	Володимир Зеленський
Попередник	Артем Рибченко
16-й Генеральний прокурор України
17 березня 2020 — 19 липня 2022
Президент	Володимир Зеленський
Попередник	Руслан Рябошапка Віктор Чумак (в. о.)
Наступник	Олексій Симоненко (в. о.) Андрій Костін
Народилася	21 вересня 1978(1978-09-21) (45 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Відома як	політична діячка, викладачка університету, юристка, генеральний прокурор України
Місце роботи	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Країна	Україна
Alma mater	Харківський національний університет внутрішніх справ
Політична партія	Слуга народу
Батько	Венедіктов Валентин Семенович
Мати	Венедіктова Валентина Михайлівна
У шлюбі з	Денис Колисников
Діти	син Даниїл, донька Аделіна
Рідня	Венедіктов Сергій Валентинович (брат)
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу	29 серпня 2019	—	14 січня 2020

Ірина Валентинівна Венедіктова (рус. Ирина Валентиновна Венедиктова)— український державний діяч, дипломат, юрист, доктор юридичних наук, професор. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн. Перша в історії України жінка Генеральний прокурор. На посаді — з 17 березня 2020 року по 19 липня 2022 року. Тимчасова виконуюча обовʼязки Директора Державного бюро розслідувань (з 27 грудня 2019 року по 17 березня 2020 року). Народний депутат України від партії «Слуга народу» IX скликання (з 29 серпня 2019 року по 14 січня 2020 року). Голова парламентського Комітету з питань правової політики (з 29 серпня 2019 року по 27 грудня 2019 року).

Життєпис

Народилася 21 вересня 1978 року в Харкові (Української РСР) в сім'ї юристів. Батько — Валентин Семенович Венедіктов, генерал-майор міліції, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Інженерної академії України, був проректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Мати — Валентина Михайлівна Венедіктова, кандидат юридичних наук, поєднувала наукову та викладацьку діяльність, працювала в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого та Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Ірина Венедіктова у 2000 році з відзнакою закінчила Харківський університет внутрішніх справ, факультет управління та інформатики, спеціальність "Правознавство та Менеджмент".

Сімейний стан: заміжня, має двох дітей.

Науково-педагогічна діяльність

2000 — 2004 рр. — викладач кафедриправознавства Харківського гуманітарного інституту Народної української академії.

У 2003 році в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого захистила кандидатську дисертацію на тему "Договір довічного управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні", здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

2004 р. — доцент кафедри правосуддя Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

2005 — 2019 рр. — завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

У 2013 році в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка захистила докторську дисертацію на тему "Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві".

У 2014 році отримала звання професора кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Здійснювала підготовку докторів філософії, захищена одна дисертація доктора юридичних наук і десять дисертацій кандидатів юридичних наук.

Поєднувала науково-педагогічну роботу та практичну діяльність:

2010 — 2019 рр. — член Фундації медичного права та біоетики України;

2012 — 2015 рр. — провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України;

2016 — 2019 рр. — арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

2016 — 2019 рр. — член науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Автор понад 100 наукових та науково-методичних робіт, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях, серед них 8 монографій, 80 наукових та 4 науково-методичних видання.

Політична діяльність

17 березня 2020 року ВРУ затвердила подання Зеленського щодо призначення Венедіктової генпрокурором України

У 2018 році стала радницею Володимира Зеленського з правових питань. В передвиборчому штабі кандидата в Президенти України Володимира Зеленського була експертом з питань реформи судової системи. На парламентських зборах 2019 року увійшла до списку партії «Слуга народу» під № 3.

21 липня 2019 року обрана до складу Верховної Ради України  IX скликання.  29 серпня 2019 року склала присягу народного депутата України фракції «Слуга народу».

Ірина Венедіктова стала Головою парламентського Комітету з питань правової політики. Очолюваний нею комітет ВР був головним при прийнятті закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)".

Керівник ДБР

27 грудня 2019 року Указом Президента України № 961/2019 Ірина Венедіктова була призначена на посаду тимчасово виконуючої обов'язки Директора Державного бюро розслідувань.

Ірина Венедіктова стала першою в історії України жінкою, яка очолила державний правоохоронний орган.

За досить короткий період керівництва, до 17 березня 2020 року, їй вдалося ввести нову організаційну структуру ДБР.

Створено окремий слідчий підрозділ у кримінальних провадженнях Майдану.

Введена система щомісячних звітів ДБР перед громадськістю та іноземними партнерами про результати роботи правоохоронного органу та окремо у справах Майдану.

З 13 березня 2020 року Венедіктова – член Ради національної безпеки і оборони України.

Генеральний прокурор

17 березня 2020 року Ірина Венедіктова призначена Генеральним прокурором (Указ Президента України від 17.03.2020 № 90/2020). Її кандидатуру підтримало 269 народних депутатів.

Реформа. Під керівництвом Ірини Венедіктової завершилось реформування органів прокуратури, передбачене Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019. Вперше в історії Реформа полягала у проведенні атестації прокурорів всіх трьох рівнів прокуратури. Після очищення із системи пішли майже 35% прокурорів. У вересні 2020 року на зміну регіональним були створені обласні прокуратури, а у березні 2021 року – окружні прокуратури замість місцевих прокуратур. В рамках реформи Національну академію прокуратури України було ліквідовано і був створений сучасний Тренінговий центр прокурорів України.

Було відроджено самоврядні органи прокуратури, які є основою прокурорської незалежності: Раду прокурорів України та відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

У 2021 році вперше в історії української прокуратури  була створена Стратегія розвитку прокуратури на 2021-2023 роки.

Результати реформи були високо оцінені послами G7 та міжнародною спільнотою, зокрема під час Антикорупційного форуму International Forum on Kleptocracy and Illicit Financial Flows у 2021 році.

Координація та внутрішні трансформації прокуратури. На посаді Генерального прокурора Венедіктова відновила координаційну роль прокуратури.

4 червня 2020 року вперше за 10 років під головуванням Ірини Венедіктової в Офісі Генерального прокурора відбулася координаційна нарада з керівниками правоохоронних органів з питань протидії катуванням.

1 червня 2021 року вперше за 30 років відбулася координаційна нарада щодо злочинів, вчинених дітьми і проти дітей.

В структурі інституції було створено Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій, Спеціалізовану екологічну прокуратуру, новий профільний підрозділ – Департамент захисту прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах. Також розвивалася спеціалізація прокурорів у сфері кібербезпеки, протидії домашньому насиллю тощо.

Ірина Венедіктова активно впроваджувала діджиталізацію процесів: електронне кримінальне провадження, систему Рaperless. На вебпорталі відомства запрацювала інтерактивна карта «Статистика кримінальної протиправності».

Особлива увага була приділена роботі з громадським сектором через секторальні майданчики. Також за ініціативою Генпрокурора були створені платформи протидії злочинам проти журналістів – в Офісі Генпрокурора та обласних прокуратурах були призначені окремі відповідальні за цей напрям.

За каденцію Ірини Венедіктової у стінах Офісу Генерального прокурора були  створені музей прокуратури та дитяча кімната.

Резонансні справи. Венедіктова взяла під особистий контроль резонансні кримінальні провадження, які перебувають під пильною увагою громадськості, в тому числі справи журналістів і активістів.

12 лютого 2021 року  за дорученням Ірини Венедіктової прокурори вперше повідомили про підозру народному депутатові України за «кнопкодавство» Загалом за каденцію Генпрокурора повідомлено про підозру 10 народним депутатам: від хуліганства до держзради.

11 травня 2021 року Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру у державній зраді та порушенні законів  та звичаїв війни (замаху на розграбування національних ресурсів в українському Криму) двом народним депутатам українського Парламенту: Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку. В червні 2022 відправила цю справу відносно Віктора Медвечука до суду.

На початку жовтня 2021 року Ірина Венедіктова повідомила про підозру народному депутатові України Віктору Медведчуку у державній зраді та сприянні терористичним організаціям, а саме: у реалізації злочинної схеми постачання вугільної продукції з тимчасово окупованих територій України у  період кінця 2014 – початку 2015 років.

Третю підозру Медведчуку Генпрокурор підписала в липні 2022 року за організацію схеми незаконних польотів між рф і окупованим Кримом поза  українськими державними пунктами пропуску. За даними слідства, у 2015 нардеп неодноразово літав до рф літаком, а звідти до Криму – гелікоптером.

Справи Майдану. За час роботи Ірини Венедіктової на посаді Генпрокурора покращилися результати розслідування злочинів, пов’язаних із масовими протестами у 2013-2014 роках. На цей процес також вплинуло ухвалення парламентом у травні 2021 року Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування", що розблокував застосування "заочних" процедур щодо втікачів.  

У листопаді 2021 року було завершене 8 річне слідство у «материнській справі» Майдану щодо 10 топ-посадовців на чолі із експрезидентом Януковичем, які підозрюються в організації злочинів у найкривавіші дні Революції Гідності

Також 2021 рік став проривом у вироках у справах Майдану. Судами постановлено стільки ж вироків, скільки за попередні 3 роки разом узяті.

Справа Гандзюк.  В 2020 році було завершено слідство та передано до суду справу щодо нападу на активістку Катерину Гандзюк. Обвинувачені у організації і замовленні нападу на неї голова Херсонської обласної та помічник депутата цієї облради наразі вже засуджені до 10 років позбавлення волі. Також було покарано п’ятьох безпосередніх виконавців нападу на Катерину та особу, яка вчинила приховування цього злочину

Загалом в ході розслідування нападу на Катерину Гандзюк та пов’язаних із ним злочинів було повідомлено про підозру 18 особам. До суду скеровано 9 кримінальних проваджень, більшість з яких було розглянуто судами з винесенням обвинувальних вироків.

Справа Приватбанку. 22 лютого 2021 року та 15 березня 2021 року Генеральним прокурором погоджено повідомлення про підозру у розтраті понад 8,3 млрд коштів банку п’яти колишнім топ-менеджерам ПАТ КБ "Приватбанк": Голові правління; першому заступнику Голови правління; заступнику Голови правління – керівнику казначейства; керівнику департаменту міжбанківських операцій та начальнику департаменту фінансового менеджменту.

Міжнародна співпраця. У своїй роботі на посаді Генерального прокурора Ірина Венедіктова велику увагу приділяла розвитку міжнародних відносин та взаємодії з інституціями ЄС та правоохоронними органами Європи і США.

За час її роботи відбулася активізація міжнародної правової співпраці, збільшення кількості екстрадицій та прийняття запитуваних осіб від компетентних органів інших держав для притягнення до відповідальності.

Також в цей період Офіс Генпрокурора провів із правоохоронними органами іноземних держав масштабні спецоперації з викриття кібергруп.  Найбільша – операція Emotet щодо групи злочинців-хакерів, яка за допомогою найпоширенішого у світі шкідливого програмного забезпечення завдала збитків на 2,5 мільярди доларів США

У листопаді 2021 року Офіс Генерального прокурора під керівництвом Ірини Венедіктової на виконання запиту міжнародної правової допомоги, вперше передав іноземним колегам - Федеративній Республіці Німеччина, докази у вигляді рухомого майна – рідкісних автомобілів елітних марок, вартістю понад 1 мільйон євро.

У грудні 2021 року Ірина Венедіктова здійснила перший з 2002 року робочий візит Генерального прокурора України до Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки, де обговорила важливі питання двосторонньої співпраці у сфері боротьби зі злочинністю.

У 2021 році за ініціативи Офісу Генерального прокурора під керівництвом Ірини Венедіктової було організовано та проведено Міжнародний форум з кібербезпеки та Міжнародний форум "Клептократія та міжнародні фінансові потоки".

Воєнні злочини. Департамент війни Офісу Генпрокурора перебував під безпосереднім керівництвом Генпрокурора Ірини Венедіктової з 30 червня 2021 року. Також при Офісі Генпрокурора була створена Міжнародна рада експертів щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, яка інституційно посилила спроможність прокурорів.

За ініціативою Венедіктової ще влітку 2021 року були створені профільні слідчі підрозділи щодо воєнних злочинів у СБУ та Нацполіції.

Генпрокурор Венедіктова ініціювала у серпні 2021 року початок розсекречення Іловайської справи, як важливого елементу правосуддя перехідного періоду в умовах триваючого збройного конфлікту з РФ – права на правду.

Також Ірина Венедіктова займалася активним налагодженням співпраці із Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду. До нього Офісом Генерального прокурора надсилались регулярні інформаційні  повідомлення щодо злочинів РФ в Криму та на Донбасі. Завдяки цим матеріалам наприкінці 2020 року Прокурором МКС було прийнято рішення про закінчення попереднього вивчення у справі "Ситуація в Україні" та констатовано наявність підстав для початку повноцінного розслідування.

Діяльність під час повномасштабного вторгнення рф

За час керівництва прокуратурою Ірина Венедіктова створила кількарівневу систему розслідування  злочинів рф та запровадила «стандарт документування» найрезонансніших злочинів із залученням військових і технічних радників та міжнародних експертів. Масштабне лідерське бачення Ірини Венедіктової і активна робота на міжнародному треку дозволили об’єднати світову юридичну спільноту навколо притягнення до відповідальності та правосуддя для воєнних злочинців.

Ірина Венедіктова ініціювала створення при Офісі Генерального прокурора міжвідомчої робочої групи Task Force для розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, причетних до агресії рф та воєнних злочинів і пов'язаних із ними осіб для майбутнього подальшого вилучення на відбудову України та для українців, які постраждали від їхніх дій. Українською Task Force налагоджено взаємодію щодо оперативного обміну інформацією із Task Force Klepto Capture Department of Justice USA та Європейською комісією «Freeze and Seize» Task Force.

Національний рівень. За час роботи Венедіктової правоохоронна система України встановила624 підозрюваних у "магістральній справі" щодо російської агресії – це топ-посадовці, генералітет та агенти пропаганди рф. Було ідентифіковано 127 підозрюваних у воєнних злочинах. Справи щодо 10 із них були скеровані до суду, а щодо 6 судами винесено вироки.

Був створений єдиний доказовий хаб – warcrimes.gov.ua, куди свідки і потерпілі можуть надавати дані щодо воєнних злочинів рф в Україні.

Прокурори та слідчі почали розслідувати злочин геноциду РФ проти українського народу та притягнули до відповідальності за заклики до геноциду трьох російських пропагандистів.

Розслідування у іноземних юрисдикціях. 18 країн розпочали власні національні розслідування, повʼязані із подіями в Україні.

Співпраця з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду. 2 березня 2022 року Прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом офіційно розпочато розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених під час міжнародного збройного конфлікту в Україні, відповідно до статті 53 (1) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Генпрокурор Венедіктова налагодила постійний діалог із Прокурором Ханом для взаємодії та сприяння між сторонами. Вони провела три зустрічі із Прокурором МКС безпосередньо в Україні, зокрема на місцях вчинення воєнних злочинів на Київщині та в Харкові. Також сторони досягли домовленості про облаштування філд-офісу Офісу прокурора МКС в Києві.

Створення Спільної слідчої групи. 25 березня 2022 в пункті пропуску Краковець на кордоні України та Польщі Генпрокурором Венедіктовою підписано угоду про створення спільної слідчої групи (ССГ) з Генеральними прокурорами Литовської Республіки та Республіки Польща задля забезпечення скоординованого розслідування злочину агресії, порушення Росією законів і звичаїв війни та вчинення інших воєнних злочинів. Згодом учасником ССГ вперше в своїй історії став Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду. Пізніше до Спільної слідчої групи приєдналися Естонія, Латвія та Словаччина. Це найбільша Спільна слідча група за час існування Євроюсту, на базі якого вона створена.  

Міжнародний юридичний фронт. США, ЄС та Великобританія створили для українського Офісу Генпрокурора Консультативну групу щодо злочинів-звірств - Atrocity Crimes AdvisoryGroup. Після плідних перемовин Генпрокурора Венедіктової та відомої британської юристки Амаль Клуні у Великобритані створено Legal Task Force, яка допомагає українським правоохоронцям в питаннях міжнародного права та конфіскації активів.

У липні 2022 року Генпрокурор Ірина Венедіктова представила Україну на  Ukraine Accountability Conference в Гаазі. В результаті заходу 45 країн світу підписали декларацію щодо заснування Групи Діалогу для обʼєднання світових ініціатив.

Станом на липень 2022 року Іриною Венедіктовою було підписано понад 10 двосторонніх документів із прокуратурами та правоохоронними органами країн світу про співпрацю щодо злочинів, що викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства. Також Генпрокурор в березні 2022 року в Україні підписала із Лаурою Ковеші Робочу угоду із Прокуратурою ЄС. Україна стала першою з країн, які мають таку угоду з Європейською прокуратурою.

До робіт на місцях вчинення воєнних злочинів залучалися місія експертів із Франції, експерти із Словаччини, Литви та Польщі.

Дипломатична діяльність

17 листопада 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №786/2022 Ірину Венедіктову призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Швейцарській Конфедерації.

19 грудня 2022 вона вручила копії вірчих грамот Федеральномк департаменту закордонних справ Швейцарії. 10 січня 2023 — вручила вірчі грамоти Президенту Швейцарської Конфедерації Алену Берсе.

З 28 квітня 2023 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Князівстві Ліхтенштейн за сумісництвом.

Основні наукові праці

1. Венедіктова І. В.  Договір довірчого управління майном в Україні: навч.-наук. посіб. Харків: Консум, 2004. 215 с.
2. Сучасний словник цивільно-правових термінів / [упоряд. Венедіктова І. В.]. Харків: Страйд, 2005. 215 с. (Юридичний радник).
3. Страницы Харьковской цивилистики: в 3 ч. / [под общ. ред. И. В. Венедиктовой и С. Н. Бервено]. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2010. Ч. 1: История развития кафедры гражданско-правовых дисциплин ХНУ имени В. Н. Каразина; Ч. 2 ; Лучшие работы кафедры гражданско-правовых дисциплин за 2009/2010 учебный год / [сост.: И. В. Венедиктова, С. Н. Бервено], 2010. — 215 с.; Ч. 3: Доктора Харьковской цивилистической школы / [сост.: С. Н. Бервено и др.], 2010. — 359 с.
4. Венедіктова І. В.  Методологічні засади охоронюваних законом інтересів у приватному праві. Харків: Нове слово, 2011. 259 с.
5. Венедиктова И. В. Охраняемый законом интерес в гражданском праве. Харьков: Точка, 2012. 507 с.
6. Венедіктова І. В. Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві. Київ: Юрінком Інтер, 2014. 287 с.
7. Корпоративное право: учеб. пособие: [специализация]: Экономическое право та альтернативное разрешение споров / И. Венедиктова [и др.]; под ред. У. Хелльманна, И. В. Венедиктовой. Хмельницкий: Хмельниц. ун-т упр. и права, 2015. 251 с. (Проект 543990-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPCR «Обучение альтернативному урегулированию споров как подходу к обеспечению прав человека» — Навчання альтернативному врегулюванню спорів як способу забезпечення прав людини).
8. Науково-практичний коментар. Цивільний процесуальний кодекс України / Голубєва Н. Ю., Андронов І. В., Венедіктова І. В. та ін.; за заг. ред. Н. Ю. Голубєвої. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 840 с.

Посилання

• «Де результати?» або 5 найбільших провалів Венедіктової на посаді генпрокурора [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]