Нарочницький Олексій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нарочницький Олексій Леонтійович
Народився16 лютого 1907
Чернігів
Помер14 червня 1989
Москва СРСР
ПохованняВведенське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьісторик, викладач університету
Галузьісторія
Відомий завдякифахівець із зовнішньої політики Росії
Alma materКиївський університет
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Вчене званняпрофесор[d] і академік АН СРСР[d]
Науковий керівникМикола Лукін[d]
Знання мовросійська
ЗакладРосійська академія державної служби
ЧленствоАкадемія наук СРСР і Сербська академія наук і мистецтв
ПартіяКПРС
ДітиNatalya Narochnitskayad
НагородиСталінська премія(1942), орден Трудового Червоного Прапору
Званняакадемік Академії наук СРСР, професор

Нарочницький Олексій Леонтійович (16 лютого 1907, Чернігів — 14 червня 1989) — радянський історик, академік АН СРСР (1972), дійсний член Академії педагогічних наук (1968), заслужений діяч науки РРФСР, фахівець із зовнішньої політики Росії першої третини XIX ст., автор фундаментальних праць з міжнародних відносин, керівник видання дипломатичних документів зовнішньої політики Росії XIX століття.

З біографії

Член КПРС з 1961. Закінчив Київський університет (1930). У 1946-60 старший науковий співробітник інституту історії АН СРСР, в ті ж роки спочатку доцент, потім (з 1955) професор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1949-60 завідувач кафедрою нової історії Московського педагогічного інституту ім. В. П. Потьомкіна. З 1960 завідувач кафедрою нової та новітньої історії Московського державний педагогічного інституту ім. В. І. Леніна. З 1962 головний редактор журналу «Нова і новітня історія». З 1974 директор інституту історії СРСР АН СРСР. Нарочницький — один з основних авторів «Історії дипломатії» (т. 1, 1941; Державна премія СРСР, 1942; 2 изд., Т. 1, 1959). З 1957 експерт-консультант МЗС СРСР, радник 1-го класу. Член комісії з видання дипломатичних документів при МЗС СРСР, відповідальний редактор 1-8 тт. публікацій «Зовнішня політика Росії XIX і початку XX століть» (1960-72). Брав участь у багатьох міжнародних конгресах істориків. На думку д.і.н., професора М. М. Машкіна, «oсобливе місце у всіх роботах О. Л. Нарочницького займала протидія нігілістично-ворожим поглядам на зовнішню політику Росії».

Праці

Автор і науковий редактор понад 400 робіт з загальної та російської історії, зовнішньої політики і дипломатії Росії і СРСР, історії міжнародних відносин, історіографії та джерелознавства. Серед них:

  • Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке, 1860—1895" М., 1956 (рос.)
  • «Внешняя политика России XIX — начала ХХ века» (редактор) (рос.)

Нагороди

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нарочницький_Олексій_Леонтійович&oldid=9451922