Ідмон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ідмон
БатькоAbasd або Аполлон[1]
МатиAsteriad[1], Antianeirad або Cyrened
ДітиТестор[2]

Ідмо́н (грец. Ἴδμων) — віщун, син Аполлона й Астерії (варіант: Кірени), подорожував з аргонавтами, попри те, що йому пророкували смерть у цій подорожі.

Помер на землі маріандян від укусу змії (за другою версією — від хвороби, за третьою — роздертий диким кабаном). Коли мегарці заснували Гераклею Понтійську, вони, за велінням Аполлона, спорудили Ідмонові гробницю і шанували його як покровителя.

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б Любкер Ф. Idmon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 657.
  2. Любкер Ф. Thestor // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1382.